Згадаймо всіх –відомих, невідомих…

В Україні щорічно 23 травня відзначається День героїв. Це свято встановлено на честь українських вояків - борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків, повстанців, українських січових стрільців, вояків армії УНР, УПА та діячів ОУН.

 З цієї нагоди - історія пісні, яку, на жаль, знають одиниці і  в якій є  тільки одна правда «Я люблю Україну!»

«Буде нам з тобою що згадати» - геніальний твір. Майже 100 років тому цю народну пісню співали наші національні герої –українські вояки в рядах  Українських Січових Стрільців, відстоюючи   українську революцію та державу. Сьогодні вона  звучить ще актуальніше і душевніше, тому що  органічно поєднує глибокий, щемно- хвилюючий ліричний струмінь і могутній епічний дух українського народу.  Це перлина, яку віднайшов, огранив  і  подарував народу Тарас Чубай із «Плачем Єремії». 

Вперше цей вірш, під назвою “Післяслово”, опубліковано у журналі таємного Пласту «Дорога» за 1943 рік (журнал виходив легально, як видання для молоді)

Автором тексту  є Юрій Буряківець, який народився у 1922 році в Чорнобилі. На момент публікації вірша він мав лише 21 рік, встиг стати членом ОУН, за участь в Русі Опору відсидіти пів року в гестапо і бути вивезеним на примусові роботи до Німеччини. Перша відома збірка поезій Ю.Буряківця вийшла лише у 1946 році. Можливо він сам і є автором музики, бо відомо ще як мінімум 20 пісень на його вірші, без зазначення авторства мелодії. Мешкаючи десятки років в еміграції, у Нью-Йорку, Юрко видасть низку поетичних збірок і романів. Дожив до страшної катастрофи у його рідному Чорнобилі та до незалежності України.

«Буде нам з тобою що згадати» – це гімн воякам.

Згадаймо всіх –відомих, невідомих , загиблих, непохованих, забутих ...