В Україні щорічно
23 травня відзначається День героїв. Це свято встановлено на честь українських
вояків - борців за волю України, передовсім, лицарів Київської Русі, козаків, повстанців,
українських січових стрільців, вояків армії УНР, УПА та діячів ОУН.
З цієї
нагоди - історія пісні, яку, на жаль, знають одиниці і в якій є тільки одна правда «Я люблю Україну!»
«Буде
нам з тобою що згадати» -
геніальний
твір. Майже 100 років тому цю
народну пісню співали наші національні герої –українські вояки в рядах Українських Січових Стрільців,
відстоюючи українську революцію та
державу. Сьогодні вона звучить ще
актуальніше і душевніше, тому що органічно поєднує глибокий, щемно- хвилюючий ліричний
струмінь і могутній епічний дух українського народу. Це перлина, яку віднайшов, огранив і
подарував народу Тарас Чубай із «Плачем
Єремії».
Вперше цей вірш, під
назвою “Післяслово”, опубліковано у журналі таємного Пласту «Дорога» за 1943
рік (журнал виходив легально, як видання для молоді)
Автором тексту є
Юрій Буряківець, який народився у 1922 році в Чорнобилі. На момент публікації
вірша він мав лише 21 рік, встиг стати членом ОУН, за участь в Русі Опору
відсидіти пів року в гестапо і бути вивезеним на примусові роботи до Німеччини. Перша відома збірка поезій Ю.Буряківця вийшла лише у 1946 році. Можливо він сам
і є автором музики, бо відомо ще як мінімум 20 пісень на його вірші, без
зазначення авторства мелодії. Мешкаючи десятки років в еміграції, у Нью-Йорку,
Юрко видасть низку поетичних збірок і романів. Дожив до страшної катастрофи у
його рідному Чорнобилі та до незалежності України.
«Буде нам з
тобою що згадати» – це гімн воякам.
Згадаймо всіх –відомих, невідомих , загиблих, непохованих, забутих ...
Немає коментарів:
Дописати коментар