ДО 120-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО ПОЕТА

Внук кремезного чумака,

Січовика блідий праправнук, —
Я закохавсь в гучних віках,
Я волю полюбив державну... 

Так сказав про себе видатний український поет Євген Маланюк, який прийшов у цей світ 120 років тому, щоб, проживши даний Господом вік, залишити нащадкам у спадок оригінальні твори, неперевершені переклади світової поезії, свої мрії-роздуми про Україну й українську культуру, про місце і роль митця у духовному поступі нації.

Запрошуємо всіх бажаючих завітати на відеолекторій присвячений видатному українському поету, мистецтвознавцю, літературознавцю Євгену Маланюку, який відбудеться 1 лютого, о 12.00 в читальному залі бібліотеки № 8.

В библиотеке состоялся сеанс одновременной игры

  Сеанс одновременной игры, который с нетерпением ожидали шахматисты клуба «Белый конь», состоялся 17 января 2017 года.
   Сеанс проводил один из сильнейших шахматистов города Белая Церковь и абсолютный чемпион клуба «Белый конь» как по быстрым  шахматам, так и по игре «блиц» Павел Чистилин.
   В этот день в клуб пришли Валентин Поплавский, Владимир Мовчан, Евгений Зиглин, Николай Зозуля, Василий Дячук, Виктор Колесников и Владимир Дяченко, поэтому сеанс провели на 7-ми досках.

20 січня у виставковій залі бібліотеки №8 відбулося урочисте відкриття виставки білоцерківських художників "Арт-натхнення".

Запрошуємо всіх бажаючих відвідати виставку і ознайомитися з роботами В. Панфілова, В. Большакова, О. Мілейко, К. Смєлової, М. Богдановича.

Виставка триватиме до 5 лютого.

Виставкова зала бібліотеки №8 працює щодня, крім суботи, з 10.00 до 18.00 за адресою вул. Леваневського, 55.

Євген Чернецький – історик, краєзнавець, науковець

Коли людина обирає професію за покликом душі, то є велике щастя. Можливість отримувати задоволення від творчого процесу, розвивати і примножувати власні знання, самореалізуватися в житті, щедро даруючи свої відкриття і досягнення суспільству.

Євгену Чернецькому посміхнулась доля. Він талановитий науковець, дослідник, історик, краєзнавець – слава і гордість наукових кіл Білої Церкви. Завідувач відділом інформаційно-краєзнавчої роботи міської ЦБС, Євген Анатолійович, завжди щиро відгукується на пропозицію прочитати лекцію для читачів бібліотеки. З великою повагою ставиться науковець до співрозмовників, щедро ділиться знаннями, підтримує інтерес до вивчення історії рідного краю.

Палітра періодичних видань 2017

Різдвяна казка

На завершення циклу різдвяних свят учасники клубу «Я Мама» завітали в бібліотеку, щоб переглянути виставу лялькового театру «Фантазія».  Всі присутні мали змогу насолодитися переглядом  новорічної вистави «Чарівні черевички».

 

Ой, господар, господарочку,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє,
Їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!

 Напередодні Старого Нового року (13 січня за новим) або святого Василія Великого (14 січня), український народ святкує Маланку, або Щедрий вечір. У сиву давнину вважалося, що в новорічну ніч (по старому стилю) сходяться сонце і місяць, і це є початком всього нового, зокрема – Нового року.
Коріння цього суто слов’янського свята дехто з дослідників шукає у давньогрецьких Діонісіях – карнавалах на честь бога виноградарства і виноробства Діоніса, з обов’язковим приношення у жертву цапа, в якому вбачають нашу «Козу» – найголовнішу після Маланки і Василя «персону» на святі Маланки.
У наших предків Маланка символізувала місяць, а Василь був символом сонця. Вважалося, що в цю ніч Маланка вийшла заміж за Василя.
В Україні щедрівки, так само як і колядки беруть свій початок дуже давно. Це величальні українські обрядові пісні, які виконуються під Новий Рік і під час Йордану в Щедрий Вечір. Вони так само як і колядки оспівують величання господаря і його родини. Щедрівки також висловлюють побащання великого врожаю і достатку.  

Мирослав ДОЧИНЕЦЬ: «Це не просто наш Новий рік. Це наше Новоліття»

Через хвищі століть вела нас із Трипілля через потолочені й мінні поля провідна Звізда. Та ба, провідники, як це ведеться, у мряці часу збивалися з путі, плутаючи Звізду з півмісяцем та шестикутними і п’ятикутними зірками... Але ми пройшли і прийшли. Як ті троє царів — прийшли до священних ясел. До своїх. І нехай тут ще вертепний безлад і авгієві стайні, але з нами три заповідані дари — золото віри, ладан надії і миро любови.

Нехай ми окраїна вільного світу, нехай ми убога провінція, та хіба Вифлеем не був тим же! І звідти, з хліва — пробилося Світло на весь світ.

Чекаймо добрих вістей не від нового року, не від нового Трампа і нового Приватбанку. Чекаймо їх від себе. Шануймо себе, цінуймо себе, дивуймо себе і світ.

З Новоліттям, свята провінціє — Золота земле степовиків і Срібна земле горян!

            З повноліттям, Україно, мирована миром перемоги!

Як козаки Різдво святкували

       На Гетьманщині Різдво відзначали, як і за річпосполитських часів, із бучним розмахом, притаманним козацькій та шляхетській вдачі.

       Різдво Христове було водночас і хронологічною віхою, і великим церковним святом, його святкування за своїми масштабами завжди перекривало Новий рік.

       Епіцентром та еталоном святкувань у козацькому Гетьманаті був, звісно ж, рейментарський двір, резиденція якого була в Батурині, а згодом у Глухові. На Різдво до столиці з’їжджався весь тогочасний «бомонд»: духовенство, генеральна старшина, полковники, урядники найбільших центральних установ, російський генералітет та офіцерство. Старосвітський пан прибував на святкування до столиці цілим кортежем – найчастіше з родиною та в супроводі челяді, візників, кухарів і конвою надвірних козаків-куріньчиків. У фурах та колясках за ним доправляли всі потрібні “люксуси”: парадний одяг, посуд, харчі й трунки для бенкетів, меблі, подарунки знайомим і високопосадовим патронам.

5 січня 2017 року - 85 років від дня народження Умберто Еко, італійського письменника, філософа, лінгвіста, літературного критика

   Умбе́рто Е́ко (італ. Umberto Eco; 5 січня 1932, Алессандрія, П'ємонт, Італія — 19 лютого 2016, Мілан, Італія) — італійський письменник, філософ, лінгвіст, літературний критик, спеціаліст із семіотики і медієвіст.

        Прізвище Еко (Eco), ймовірно, є абревіатурою від ex caelis oblatus (лат. «дарунок з небес»), яке було дане його дідові (знайді) міськими урядовцями.

Майстер-клас "Чарівний чобіток для дітей та онуків"

      На заході існує традиція: під Різдво розвішувати чобітки на каміні або сходах. За повір'ями, Санта-клаус, проникнувши у будинок через камінну трубу, розкладає солодощі і подарунки по чобітках і шкарпеточках. Щоб Санта нічого не переплутав, кожен повинен бути підписаний. На жаль, каміни в українських  квартирах зустрічаються не часто, але Різдвяний чобіток - добрий і світлий символ Різдвяних свят, який перекочував і до нас.

      Як зробити Різдвяний  чобіток своїми руками і порадувати своїх діток солодощами , запитуєте себе.  Це просто.  Як найпростіший варіант - можна використовувати різнокольорові вовняні шкарпетки, прикрасивши їх намистинками, помпонами або бантами. Варіант складніше -  зробити Різдвяний  чобіток з фетру.

      Отож, запрошуємо  4 січня  о 14 годині відвідати майстер-клас по виготовленню  різдвяного чобітка у творчу  майстерню бібліотеки № 8.

З Новим Роком та Різдвом Христовим!

НОВА РАДІСТЬ СТАЛА

Нова радість стала, яка не бувала:

Над вертепом звізда ясна світу засіяла. | (2)

Де Христос родився, з Діви воплотився,

Як чоловік пеленами убого повився. | (2)

Ангели співають, "слава" восклицають,

На небеси і на земли мир проповідають. | (2)