пʼятниця, 21 січня 2022 р.

На сторінках державотворення Соборність


Задзвонили срібні дзвони в Україні,

Аж по світі по широкім стало чути:

«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині

Навік-віки Україні вільній бути!».

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійськім, з корогвами

Зустрічала Україна свято волі.

Україно, нездоланна вища Мати

Володимира, Богдана і Тараса.

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові як захист і окраса.

День Соборності України – одне з найбільших національних свят нашої держави – річниця проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 22 січня 1919 року.

Кожен свідомий українець повинен знати та відзначати національні свята нашої країни, адже це історія нашого чарівного краю, без якої б не було ані теперішнього, ані майбутнього. Про  цікаві історичні відомості,  тяжку і тривалу боротьбу нашого народу за національне визволення України  містяни можуть ознайомитися відвідавши бібліотеку  та переглянути книжкову виставку «Про Україну».  

 



четвер, 20 січня 2022 р.

«Я копала криницю до джерельного дна…»

21 січня 2021 року   виповнюється  80 років від дня народження члена Національної Спілки письменників України, лауреата міської літературно-мистецької премії імені І.С. Нечуя-Левицького та Київської обласної літературної премії імені Г. Косинки, відомої поетеси з нелегкою долею Ніни Опанасенко (1942- 2013). 

Ніна Опанасенко - непересічна особистість, вольова, емоційна, творчо обдарована жінка, яка у своїх творах переносить у вир своїх власних почуттів, роздумів та моральних цінностей. Духовне коріння, доля Ніни Петрівни беруть початок із Мар'янівки Васильківського району Київської області. 1949 року пішла у перший клас, училася в хатах-школах, а вже 1954 року Іван Семенович Козловський подарував мар’янівським дітям двоповерхову школу. 1959 року тендітна дівчинка-розумничка, на відмінно склавши вступні іспити, стала студенткою філологічного факультету столичного університету. Та не судилося, у 18 років юну дівчину підстерегла тяжка хвороба, яка прикувала до ліжка, знерухомила тіло. У стінах Київської обласної лікарні отримала диплом філолога. Саме тут Ніна Петрівна зробила перші кроки у літературі. 1971 року в газеті «Ленінський шлях» з’являється перша добірка віршів. 1975 рок -  видрук першої книжечки «Солнечное эхо». Потім були збірки поезій «Ветка в окне», «Упавший лист», «Время растить радость», «Здравствуй день», «Ночь разбросала светлячки». З 1986 – член Національної Спілки Письменників України. Новою сходинкою до висот поетичної майстерності стали для неї україномовні збірки: «Стрічати зірку і людину», «Зболена душа не сиротіє», «Всміхається щастя мені», за які удостоюється міської літературно - мистецької премії імені І. С. Нечуя-Левицького, нагороджується Міжнародною пам'ятною медаллю  «Одолевшие судьбу».

Упродовж наступних років побачили світ збірки поетеси «О четвертій над ранок», «Бігли білочки з ялини», «Квітка ломикамінь». Письменниця стає лауреатом Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки, її нагороджено орденом rнягині Ольги ІІІ ступеня. Визнанням творчих здобутків Ніни Петрівни Опанасенко стало занесення до "Золотого фонду Білої Церкви" та присвоєння звання «Почесного громадянина міста». Матеріал про Ніну Петрівну вміщено в біографічному енциклопедичному словнику «Жінки України». Поетеса продовжувала працювати. Виходять у світ: книга-казка «Що болить тобі, мій колосочку», «Всіх наділяю серцем чистим». В період помаранчевих подій побачила світ поетична збірка «Захочемо – набудемось!». Наступною стала збірка «Переінакшене щодення», казка «У білому, в зеленому, у синьому саду», книга-спогад « …І чую Ваше сердечне». Найкращі поезії були зібрані у книзі «Вибране».Героями збірки нарисів, есеїв, спогадів «Всіх наділяю серцем чистим» є, за свідченнями самої письменниці, рідні їй  по духу люди, серед яких і наші колеги-бібліотекарі – Тетяна Іванівна Сулейманова та Юлія Віталіївна Харченко. 

… Кожен із нас упродовж земного життя несе свій хрест, який не вибираємо і не можемо змінити, хоча часто жаліємось одне одному, що заважка ця ноша, що немає сил іти далі, бідкаємося: чому непосильний вантаж звалено саме на наші плечі. Поетеса Ніна Опанасенко, наша землячка, була  наділена Всевишнім не лише важелезним хрестом, який, врізаючись у виснажене хворобою тіло, спричиняє надлюдські страждання, а й великим талантом – дивом Словотворення. І те диво надійною свічечкою осяває шлях усім, хто коли-небудь доторкнувся до її глибокої душі чи до її творчості.

                                  … Моя душа

                                                не плаче й не сміється.

                                  Моя душа

                                                у небо дивиться й мовчить.

                                  У промінцях осінніх днина гнеться,

                                  Неначе вже немає

                                                ні квіток, ні птиць.

                                  Ані дерев небачених,

                                                ні слова

                                  Людського, благодатного –

                                                розгублені листки…

                                  Десь заблукав

                                                останній промінець любові,

                                  Яким і серце зв'язане, й зірки.


                                                               



 

Крим – Україна


Наприкінці лютого - початку березня 2014 року Росія перекинула до Криму свої війська без розпізнавальних знаків й окупувала український Кримський півострів. 16 березня 2014 року на території Автономної Республіки Крим та в Севастополі окупаційна влада провела псевдореферендум про статус півострова, на якому більшість мешканців Криму начебто підтримали приєднання півострова до Російської Федерації. Результати так званого "референдуму" не визнали ані Україна, ані Європейський Союз, ані США. Згодом усупереч нормам міжнародного права Росія створила на території українського півострова суб'єкт Російської Федерації - Республіку Крим, котрий увійшов до складу Південного федерального округу. ООН, ПАРЄ, ПА ОБСЄ не визнають насильницьку анексію Криму. В Україні Крим вважається тимчасово окупованою з боку Росії територією. 

Як Крим став українським. Передачу Криму до складу України можна розглядати як першу спробу виправити помилки Сталіна. У 1944 році Й. Сталін депортував з півострова майже все місцеве населення. У травні - кримських татар, у червні - вірмен, греків, болгар, чехів. Загальна кількість вивезеного з Криму люду сягала близько 300 тисяч. Якщо ж урахувати, що доросле чоловіче населення воювало на фронтах і зазнало значних втрат, після депортації кримських татар та інших національних меншин півострів практично обезлюднів. На спустошені землі скерував мешканців РРФСР. Кажуть, він хотів завершити справу, розпочату Катериною ІІ наприкінці XVIII століття.  Катерина знищила Кримський ханат і втягнула півострів до Російської імперії.

Уже в перші дні і місяці після визволення Криму від фашистських окупантів сільське господарство, занедбане війною, зазнало величезних збитків. Сталінсько-беріївські опричники, ніби навмисне, приурочили виселення кримських татар до розпалу весняних робіт, коли повинні були закладатися основи майбутнього урожаю. Сталінські колонізатори, які звикли до іншого клімату (приїхали здебільшого з Волги, північних областей РРФСР) та іншої культури землеробства, не змогли успішно господарювати. Радянське суспільство не було готове повернути на півострів депортовані народи, хто знає чи й була така думка. Натомість передати зруйнований  світовою війною, депортаціями та безгосподарністю Україні було виходом.

Йшлося про цілком прагматичні речі: "Враховуючи територіальне тяжіння Кримської області до Української РСР, спільність економіки й тісні господарські та культурні зв'язки між Кримською областю та Українською РСР". Це пізніше з’явиться мф про "подарунок" Україні до 300-ліття Переяславської ради або про зміцнення у такий спосіб дружби України та Росії.

Тож вже через 10 років 25 січня 1954-го на засіданні Президії ЦК КПРС було затверджено проект Указу Президії Верховної Ради СРСР про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР".  Україна одержала.

Як вдалося перетворити занедбаний Крим на "всесоюзну здравницю".

§    -  1958 року уряд УРСР ухвалив рішення № 1340-Р про спорудження гірської тролейбусної траси Сімферополь-Алушта-Ялта довжиною 96 км, найдовшої в світі. Перша черга - до Алушти - відкрилася через 11 місяців, повністю - в 1961 році. Залізничний вокзал і аеропорт обласного центру з'єднали з курортною зоною.

§    -   Головну проблему півострова - нестачу води - не могли вирішити ані Кримський ханат, ані Російська імперія, ані РРФСР. Це зробила Україна, збудувавши в 1961-1971 роках Північно-Кримський канал. Він постачав воду з Каховського водосховища. Це дозволило розвивати сільське господарство, закласти сади там, де раніше їх не було. Виникла нова галузь - промислове ставкове рибництво.

§   -   Коштом України збудували житло, навчальні заклади, водосховища, порти, дитячі та спортивні табори, готелі, театри, автовокзали, пансіонати та лікувальні заклади.

§   -    Електропостачання Криму, переважною мірою, здійснювалося з території України. Залізничне та шосейне сполучення Крим має лише з територією України.

§   -   На 90% постачання продуктів харчування та промислових продуктів у Крим здійснювалося з території України.

§    -   Крим став одним з найбільш дотаційних регіонів України – його доходи втричі менші за видатки, які фінансувалися з держбюджету України.

Територіальна близькість, постачання ресурсів та сільськогосподарські вигоди стали основою вигідних відносин  АР Крим та України і з проголошенням незалежності України. У грудні 1991 року, під час референдуму про незалежність, 54% жителів півострова проголосували за входження Криму до складу України. В Севастополі про бажання ввійти до складу України висловилось 57% жителів. На відміну від завезеної слов’янської більшості, кримськотатарська спільнота ніколи не позиціонувала себе проросійськи орієнтованою.

Окупація та анексія Криму призвели до погіршення ситуації з правами та свободами людини. Під виглядом «боротьби з екстремізмом» ініціюються кримінальні справи щодо кримських мусульман, репресії проти членів Меджлісу кримськотатарського народу, який був заборонений окупаційною владою. Відбуваються викрадення людей, порушення свободи слова.

середа, 19 січня 2022 р.

Вивчай Європу – змінюй Україну!


За даними Всесвітньої туристичної організації UNWTO, Франція, Іспанія та Італія  
 найбільш відвідувані країни в Європі. Нам здається, що ми знаємося  на атмосфері країни. Ми ж бачили стільки програм і фільмів, що наш мозок навіть припас заготовлені кадри Ейфелевої вежі, історичної архітектури та назви курортних міст. Та якщо хтось попросить розказати про французів чи іспанців або розповісти як проводять день італійці, чи довгою буде наша розповідь? Спробуємо зануритися в особливості життя в цих країнах. Кілька нових фактів неодмінно допоможуть Вам повніше і ближче насолодитися приємною вишуканою компанією незвичних для нас культур. 

Романтична Франція. Якщо від французів очікуєте шарму та романтичності, можете здивуватися, коли зіткнетеся  з їхнім вільнодумством, прямолінійністю і навіть бунтарством! Французи дуже економні і дотепні, а щодо усього французького ‒ дуже самовпевнені.  Люди і традиції, їжа, ‒ все, що стосується їхньої країни, для них найкраще. 

Ви досі думаєте про французьку кухню і морщите носа через жаб’ячі лапки? Дарма. Поєднання свіжих овочів, різноманітні сири, морські делікатеси та ніжні текстури десертів неодмінно попестять ваші смаки. 

Гарячі іспанці. Дивлячись на небезпечну кориду та гаряче фламенко, у нас не виникає сумнівів щодо неспокійної крові іспанців. Бурхливі ревнивці, проміж тим, надзвичайно дружелюбний народ. Вони і знижку зроблять, і вечерею пригостять, та що там, навіть нелегалів прихистять ‒ після 3-річного проживання в Іспанії дадуть їм прописку.  

Здаєтьтся, іспанці дійсно вміють відпочивати. Паелья, гаспачо, хамон, ‒ не снідає у кафе лише найбідніший іспанець. В пообідній час робота майже всіх закладів тут завмирає: 3-4 години поспіль  триває сієста. На їхніх пляжах офіційно дозволено відпочивати голяка, а в повітрі Мадрида та Барселони було знайдено сліди кокаїну та ЛСД. 

Емоційні італійці. Оминемо самобутні США та Китай, що є наступними в рейтингу UNWTO,  і продовжимо подорож Європою – нас чекають млосні погляди мачо та експресивні розмови. Італія! Всім своїм єством італійці переживають сказане, надають йому ваги, рухами усіх частин тіла. Якщо руки зайняті, в хід підуть плечі і голова. Для італійців головною цінністю є сім’я і родина. Сімейна пекарня, винарня чи ресторанчик тут передаються у спадок. 

В Італії хороша їжа – привід зібратися за столом. Тут частують традиційними пастою та різото –в залежності від регіону. Великодушність, сонячність та комунікативність відбиваються у щирих посмішках італійців і їх відкритості до світу. 

Що ж, наша мандрівка добігла кінця. Залишається тільки сказати, французи, іспанці та італійці – неординарні за менталітетом, різні за звичаями, але їх єднає вміння цінувати свою культуру і традиції, смакувати життям. Тож відкривайте Європу, і керуючись європейським прикладом ‒ бережіть у серці Україну. Бережіть і примножуйте.

Інна Храбуст


Вервечка свят у пишному віночку - Водохреща






Сьогоднішнє свято - Водохреща - підсумовує низочку новорічних свят. Вони для бібліотеки№8 стали щедрими на гарні знайомства та гостини старих добрих друзів! З колядками, щедрівками та вертепом до книгозбірні завітали Зразковий ляльковий театр «Фантазія» ЦПО «Соняшник» та хоровий колектив «Вербиченька». Подарували справжнє театралізоване дійство з засіваннями й вітаннями зі святами. А нині останній день для святкових побажань. Зичимо доброї долі, натхненного шляху до власних висот і неодмінного їх підкорення. Шедрого та успішного Нового року в мирі та злагоді!










неділя, 9 січня 2022 р.

Білоцерківський краєзнавчий календар-2022


13 січня – 50 років від д.н. Євгена Чернецького, історика, краєзнавця, науковця (1972)

21 січня – 80 років від д.н. Ніни Опанасенко(1942-2013), поетеси, прозаїка

17 лютого – 60 років від д.н. Віктора Євтушенка (1962), поета-гумориста, прозаїка, громадського діяч.

14 березня  – 75 років від д.н.  Леоніда  Гажали (1947), поета, члена НСПУ

20 березня  – 95 років  від д.н.  Теодора  Григоровича  Дячуна (1927-2021), громадського  діяча, комбатанта Української повстанської армії, борця на незалежність України.

8 червня  – 65 років від д.н. Ганни Ручай (справжнє ім’я  Тамара Михайлівна Клюкіна,  1957), письменниці, редакторки, перекладачки

15 червня    70 років від д.н. Тетяни-Таїни Братченко (1952), письменниці, членкині НСПУ

19 липня – 85 років від д.н. Андрія Гудими (1937), поета, прозаїка, публіциста, члена НСПУ

13 серпня – 65 років від д.н. Петра Розвозчика (1957), поета, члена НСПУ

8 жовтня – 65 років від д.н. Галини Невінчаної (1957), письменниці, художниці, журналістки, громадської діячки

15 жовтня – 70 років від д.н. Анатолія Гая (1952-2021), прозаїка, журналіста, громадського діяча, члена НСПУ

7 листопада – 80 років від д.н. Віктора Грабовського (1942), поета, прозаїка, перекладача, літературного критика, журналіста, члена НСПУ.

 


середа, 5 січня 2022 р.

До пісенно-поетичного Новорічно – різдвяного конкурсу «Радуйся земле – коляда іде»


КонкуДуже раді, що вже відгукнулося багато учасників, зокрема ансамблі "Золота осінь", "Криниця життя", "Гармонія" одноіменних Клубів академії пенсіонерів, хоровий колектив ''Вербиченька'', Ольга Міщенко (клуб "Зарічанське джерело"), Марія Женжеруха (клуб "Гармонія"), дует Володимира і Таскіри Максют, гурт "ВЕсна" і Дарина  Юрчик (бібліотека-філія №3).  Переглянути та підтримати виступи можете в нашій групі в Фейсбук. Долучайтеся до 7.01, ще є час!)