Конституція України – оберіг нашої державності!

 

Під таким гаслом 27 червня в бібліотеці-філії №5 відбувся правовий діалог, присвячений одному з головних свят країни – Дню Конституції України. Провідний бібліотекар Майя Боженко розповіла про історію започаткування основного закону України та чому святкуємо 28 червня День Конституції?

Бо саме цього дня 1996 року Верховна Рада ухвалила День Конституції України.  

Загалом процес конституційного творення в Українській державі має тисячолітню історію. Першою подобою конституції була Руська Правда – збірка стародавнього права, створена у Київській Русі в 11 столітті.

У 17 столітті свої законодавчі акти складали і запорізькі козаки. Вони і дали поштовх створенню Конституції Пилипа Орлика – договору, що регламентував відносини гетьмана, козацької старшини, державний устрій тогочасної України,права та обов'язки людей. Створена у 1710 році вона стала першим документом, подібним на сучасні європейські конституції. Хоча прогресивні ідеї, які були там викладені, так і не втілилися у життя.

Знаковими для українського конституційного творення стали і різні версії конституцій, які були розроблені у період з 1917 по 1921 рік. Різні проекти створювалися навіть тоді, коли ймовірність відстояти українську незалежність була дуже малою. 

Стосовно Конституції сучасної України, то її ухвалили лише через п'ять років після проголошення незалежності держави. А процес роботи над новим основним законом почався ще у 1990 – зі створення Конституційної комісії. До ухвалення нової Конституції Україні діяла Конституція УРСР 1978 року та конституційний договір між президентом та парламентом. Україна стала останньою серед країн колишнього СРСР ухвалила свою власну Конституцію.

Протягом 1990-1996 років було запропоновано 15 проектів Конституції України – як від Конституційної комісії, так і від різних політичних партій, ініціативних груп, науковців. Процес створення української конституції затягнувся через суперечки між президентом та парламентом: кому давати більше повноважень, а також політичні протистояння прихильників різних ідеологій. 

У 1993 році проект Конституції було погоджено, проте згодом справа забуксувала. Це пов'язано зокрема із достроковим розпуском парламенту. Тож після виборів у 1994 року нові депутати створили нову Конституційну комісію. У 1995 році між президентом і парламентом був укладений конституційний договір, який мав регламентувати організацію влади до прийняття нової Конституції. 26 червня 1996 року Рада національної безпеки і Рада регіонів при Президентові України різко засудили будь-які зволікання з прийняттям Конституції. Тож ситуація вимагала рішучих дій.

Засідання Верховної Ради, на якому було ухвалено Конституцію, почалося вранці 27 червня 1996 року і тривало майже добу. Депутати провели за роботою всю ніч і 28 червня о 9:18 проголосували за першу Конституцію незалежної України. Це засідання ВР стало найдовшим в історії українського парламенту. 

Найчастіше в тексті Конституції згадується слово Україна – 451 раз на 15 розділів основного закону. 

Конституція України не є незмінним документом. В самій Конституції є цілий розділ що закріплює можливість внесення змін. Зокрема за часи існування основного закону зміни до нього вносилися сім разів. А усі новообрані президенти України складають присягу на вірність українському народові поклавши праву руку на Конституцію. Тобто,  президент є гарантом дотримання конституційних норм прописаних в основному законі.

Тож присутні на заході читачі мали змогу почути та пригадати  ті далекі роки створення Конституції України, висловити свої думки та подискутувати про важливість дотримання кожним громадянином закону, права  та обов’язків.

Працівники книгозбірні підготували книжкову виставку « Конституція України – новий відлік часу».

Зі святом нас, українців! Єднаймося заради перемоги!

                                                                                                              Світлана Хмільова

 

 

«Духовне послання. Крони» . Світла пам’ять про художника.

 14 червня 2023 р. у виставковій залі при бібліотеці №5 Білої Церкви  відбулась виставка картин Тіта Макашева ( Дмитра Макашева).

 Через рік, 16 червня, художника не стало. Тяжка хвороба невблаганно забрала талановиту людину, вчителя, наставника. Перша персональна у Білій Церкві на біс! Філософський погляд на буття через призму споглядання розвитку крони дерева – так презентував Тіт Макашев основний лейтмотив своєї виставки картин, яка відкрилась у виставковій залі при бібліотеці-філії №5.

Народився художник у мистецькій сім’ї в місті Одеса 18 грудня 1968 р. В 4 роки отримав першу перемогу у загальносоюзній виставці дитячого малюнку «Діти миру за мир», а в 8 років зіграв першу роль у кінофільмі «Раба любові». 1984 року закінчив з відзнакою навчання у Театральному класі ЗОШ №37 м. Одеса.

З 1985 по 1989 роки – навчався на художньо-педагогічному відділенні Одеського художнього училища ім. М.Б. Грекова. З 1989 по 1999 р.р. продовжив навчання в Національній Академії мистецтва України, де став дипломантом майстерні станкового портрету, керівник – професор В.Г. Пузирков. У тому ж році відбулася персональна виставка у конференц-залі Київради, де проходила зустріч бізнесменів Великої сімки з представниками уряду. До 2009 року Тіт Макашев брав участь у 19-ти виставках живопису і сучасного мистецтва, будучи членом Міжнародної мистецької асоціації «Терра-Інкогніта – асоціація за сприяння сучасному малярству в Україні». 2003 року працював головним художником Київського обласного театру ім. П.К. Саксаганського. В тому ж році організував мистецько-філософську студію для дітей «Візантійська троянда». У 2006 році. працював в Коледжі сервісу та дизайну м. Біла Церква. 2007 р. – Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв, Інститут ландшафтного дизайну (м. Київ).

З 2009 року Тіт Макашев працював другим редактором філософського часопису «Суб Роза». У 2009-2019 роках митець бере активну участь у мистецьких проектах, як вiльний живописець.

Картини художника знаходяться в колекціях світу, зокрема в Лондонському зібранні Джеральда Даррела, у музеї Української Академії мистецтв.

Цікава людина, цікаві картини, цікава виставка.  Була…

 Сьогодні 9 днів від дня смерті Тіта Макашева. Царство небесне. Світла пам’ть.

                                                                                                                  Любов Михайлюк

 

Богдан Чалий - 100 років від дня народження українського письменника

Народився письменник 24 червня 1924 року у родині київських лікарів. Дитинство Богданчика минуло у місті Ізяслав на зелених берегах річки Горинь під опікою діда-лісника. Саме дід навчив його слухати шурхіт листя, спостерігати за лісовими мешканцями, любити та розуміти природу. Будучи від народження дуже чуйним хлопцем, Богдан допомагав батькові рятувати та лікувати поранених птахів — ворон, перепілок, лелек. Часто в їхній домівці зимували маленькі козенята, зайченята, їжачки, а навесні їх урочисто відпускали на волю. Хоча батьки Богдана працювали з ранку до пізнього вечора у лікарні, але вони завжди знаходили час для дитини. Тато сам вигадував і розповідав синові казки, героями яких, зазвичай, були птахи, а мати чарівним голосом наспівувала пісень. Зростав хлопець в атмосфері любові, затишку та казки.

Згодом батьків Богдана направили працювати на Київщину —спочатку до Ірпеня, потім до Бишева. У Бишеві він пішов до школи, займався у літературному гуртку, який вела вчителька української мови та літератури. Саме вона першою розгледіла літературний талант у хлопця, а коли він написав свій перший вірш, порадила йому опублікувати вірш у районній газеті. Згодом, потай від Богдана, вчителька декілька віршів надіслала на літературний республіканський конкурс. Юного літератора преміювали поїздкою до Ленінграда. З того часу писати та друкуватися він не припиняв. У старших класах вірші підлітка друкували в дитячих газетах "На зміну", "Юний ленінець" тощо.

У 1941 році Богдан закінчив з відзнакою школу, а 21 червня з класом поїхав на екскурсію до Канева, де його застав перший день війни з фашистськими загарбниками. Батьки Богдана одразу ж були мобілізовані на фронт, а юнака направили на навчання до Орджонікідзенського піхотного училища. У 1942 році він уже брав участь у бойових діях на Кавказі, та у жовтні цього ж року був важко поранений. Після одужання 1943-го року знов пішов на фронт і воював до кінця війни. У перервах між боями Богдан Чалий писав статті та вірші для армійських газет.

У 1945 році під час боїв за Франкфурт на Одері майбутній письменник під пострілами німців врятував з вогню білого коня. Залишивши тварину собі, письменник дав йому ім'я — Одер. Часто виконуючи різні доручення командування, він їздив на ньому по місту. На Одері Б. Й. Чалий прибув до табору, де було зібрано кілька тисяч дітей різних національностей, колишніх полонених, але одного віку, десь років 12-13. Письменник привозив для них їжу, годував їх, співав їм пісень, вчив і дітей співати. Мови у них були різні, але пісню діти розуміли. Так він зі своїм конем увесь час був беззмінним годувальником та охоронцем колишніх малих бранців.

З війни усі члени родини письменника повернулися після поранень, але живі — пощастило.

По війні Богдан Йосипович працював у редакціях піонерської газети "Зірка", журналу "Піонерія", а з 1951 року очолив редакцію журналу "Барвінок", де пропрацював 23 роки. У цій дитячій пресі друкували його вірші для дітей. У 1947 році виходить друком перша збірочка поета для дітей "Ясного сонячного ранку". Багато подорожуючи, а він об'їхав мало не увесь світ, письменник невтомно писав книжку за книжкою, які користувалися неабиякою популярністю: "Завжди напоготові" (1949), "Військовий шлях", "Діти миру" (1951), "Ми навіки подружили" (1954), "Хороші імена" (1959), поеми "Весняний шлях" (1960), "Космонавт" (1961) тощо. З-під його пера виходили вірші, проза, п'єси, сценарій фільму "Закон Антарктиди".

Саме Богдан Чалий вигадав образ Барвінка, який став національним літературним казковим героєм. У співавторстві з Павлом Глазовим написав першу казку "Про відважного Барвінка і коника Дзвоника", яка мала шалений успіх. Невдовзі письменник написав продовження пригод. За другу казку "Як Барвінок і Ромашка у вирій літали" та за книжку "Ласкаво просимо" у 1972 році Б. Чалому було присуджено премію імені Миколи Островського. А третю казку "Барвінок і весна" у 1974 році внесено до Почесного списку IBBY. А далі ще і ще були Барвінкові пригоди. Останню, сьому книжку пригод "Барвінок та далекі сузір'я" видано 2002 року.

20 травня 2008 року, у віці 84 роки пішов у вічність відомий дитячий казкар-патріот Богдан Йосипович Чалий. Поховали його в селі Рудики під Києвом.

Шануймо пам'ять жертв війни в Україні

Щороку, 22 червня, український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів жертв Другої світової війни. Пам'ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року №1245\2000 “Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні”.

Вшанування пам'яті жертв війни є надзвичайно важливою та обов'язковою складовою суспільного життя в Україні. Україна віддавала велику жертву під час різних війн у своїй історії, і вшанування пам'яті тих, хто положив своє життя на вівтарі боротьби за незалежність та свободу країни, є нашим моральним обов'язком.

Кожен рік, країна вшановує пам'ять про тих, хто відстояв свободу та переміг нацизм у Другій світовій війні. Цей день став символом героїзму та мужності українського народу, який підкорився тоталітарному режиму та постраждав від його розправи. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років. Українці  пам’ятають жахливі наслідки війни, та віддають належне подвигу.

На жаль, сучасний російський режим вирішив повторити шлях гітлерівської Німеччини. Понад 10 років тому російська влада анексувала український Крим та окупувала частину територій Донецької й Луганської областей. Присвоюючи собі перемогу у Другій світовій війні, говорячи про свою винятковість, намагаючись нав’язати власний світогляд іншим, зруйнувати міжнародну систему безпеки, російська армія 24 лютого 2022 року розпочала широкомасштабне вторгнення на територію України.  

Як і нацисти в 1941-му, російська армія вдалася до бомбування території всієї України, порушила державний кордон у межах північних, східних та південних областей України. Однак на заваді стали українці – згуртовані, єдині, готові захищати свою землю.

Зараз, як і тоді Україна воює з підступним агресором. Сьогодні це путінська росія. Перемога над нацизмом стала можливою завдяки об’єднанню десятків країн і народів. Задля перемоги над рашизмом навколо України так само об’єдналися країни і мільйони людей у всьому 

Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір. Тож сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих у роки Другої світової війни, сучасної російсько-української війни, борців за незалежність України, жертв нацистських таборів та російських окупаційних військ.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!

Книга у відпустку

Пропонуємо добірку книжкових новинок, які не залишать байдужими нікого. Додайте до своєї відпустки яскравих фарб та пориньте у світ з літературними героями.

16 червня - День батька!

День батька, так само як і День матері, відзначається у багатьох країнах сучасного світу. Починаючи з 2019 року Україна святкує День батька як офіційне свято, щорічно в третю неділю червня. Указ Президента України № 274/2019, підписаний 18 травня 2019 року, визначає це свято як «з метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім'ї як основи суспільства та визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей».

Однак Це свято, в умовах війни в країні, набуло особливого значення, оскільки тисячі батьків вирушили на захист Батьківщини від росіян.

День батька є чудовою нагодою нагадати одне одному про свою любов та підтримку. 

Важливо вітати всіх чоловіків, які виконують або символізують батьківську роль у нашому житті. Це можуть бути дідусі, дядьки, старші брати або інші близькі люди, які беруть на себе відповідальність і турботу про дітей.

Професія для сміливих!

Сьогодні, 6 червня, в Україні відзначається День журналіста. День встановлений указом президента України в 1994 році на честь прийняття Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів. Цей день є символом визнання важливої ролі журналістики у суспільстві та національній культурі.

Журналістика – це професія, яка вимагає великої відповідальності, об'єктивності та професіоналізму. Журналісти не лише висвітлюють події та інформують громадськість, але й виступають як спостерігачі та критики, допомагаючи формувати суспільну думку. А в час війни вони працюють ще й у небезпечних умовах, щоб донести правду до людей, показати її усьому світові. 

Тож хочемо привітати всіх причетних до свята. Завдяки Вам українці оперативно отримують об'єктивну та правдиву інформацію. Ваші матеріали поповнюють яскравими незабутніми сторінками літопис нашої держави. На Вас покладена важлива місія – стояти на сторожі демократії, професійно, самовіддано і чесно служити своїй справі, своєму народу на благо України. Міцного здоров'я Вам, натхнення, творчих здобутків в ім'я утвердження демократичних принципів у державі.

Пластик - корисний чи шкідливий?

Щорічно 5 червня відзначається Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Кожного року це свято має своє гасло, яке підкреслює актуальні екологічні проблеми та завдання. Цьогоріч його акцент спрямований на використання пластику. Пластик - корисний чи шкідливий? 

Пластикові пляшки вперше були використані в комерційних цілях у 1947 році, але залишалися відносно дорогими до початку 1960-х. Зараз ця практична, недорога і зручна тара використовується дуже широко. Вважається, що американці використовують близько 2 млн пластикових пляшок на годину. Більшість цих пляшок відкидаються і не утилізуються.

Пластик і пластмаси складають найбільшу частку твердих побутових відходів. Але пластик дуже шкідливий для навколишнього середовища - він довго розкладається і залишає після себе складні отруйні хімічні сполуки. Пластикові відходи розкладаються 100-1000 років!

Звичні та зручні поліетиленові пляшки від напоїв найчастіше просто викидають і не завжди у смітник. Природі вони загрожують справжньою катастрофою - забруднюють водойми, околиці доріг і населених пунктів. В кінці 90-х у Тихому океані виявили плавучий сміттєвий острів, який складався, в основному, з пластикових виробів. Спеціалісти-океанологи стверджують: площа плаваючого сміття у 2 рази перевищує континентальну площу США.

Вчені попереджають про небезпеку пластикових пляшок. Американські дослідники заявили, що пластик викликає мозкові порушення і порушення обміну речовин, а вчені з Канади - що він ставить під загрозу здоров'я дітей і новонароджених, а також погіршує стан навколишнього середовища.

3 червня на прохання батьків майбутніх студентів - ВПО у читальній залі бібліотеки 5 юристи ГО "Правова єдність" надали консультацію на тему "Актуальні питання щодо вступу до ВНЗ". Присутні також мали можливість переглянути літературу яка може стати в нагоді.

Для обпалених війною дітей України надзвичайно болючою темою є Міжнародний День захисту дітей. Українським дітям довелося рано подорослішати, стати мудрішими. Але, дякуючи захисникам, батькам, вчителям дітвора має можливість мріяти про майбутнє, бачити світ яскравим, насиченим приємними подіями.

Виставка-конкурс дитячого малюнку «Веселкові барви», що відкрилася у виставковій залі при бібліотеці-філії №5, – це вир фантазій, політ мрій, різнобарвна веселкова палітра кольорів та дитячих заповітних бажань.

На виставці представлено 211 робіт від 186 учасників конкурсу дитячого малюнку.

Журі конкурсу визначило 50 найкращих робіт. Переможців привітала очільниця управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Юлія Ковальська. Вона вручила маленьким художникам дипломи та цінні подарунки. Також підтримали дитячу творчість завідувачки та фахівчині бібліотек міста. Завідувачки бібліотеки-філії №5 та бібліотеки-філії №6 Світлана Хмільова і Надія Гаврилова, завідувачка відділом центральної бібліотеки для дітей Антоніна Даценко звернулися до присутніх з теплими словами привітань та вручили подарунки юним митцям.

Директорка арт-готелю «Династія» Тетяна Чорнобров традиційно підтримала юних художників гарними подарунками.

Тож нехай світлі мрії наших дітей здійсняться, щоб їхній Всесвіт був мирним, яскравим, щасливим.

Виставка діятиме до 16 червня, за адресою: просп. Незалежності, 55.

                                                                                                                Любов Михайлюк.