неділя, 31 січня 2021 р.

День натхнення мистецтвом


31 січня відзначають День натхнення мистецтвом. Це неофіційне свято покликане заохотити людей поміркувати над тим, як на них впливає мистецтво.
Оскільки мистецтво буває в багатьох формах, кількість способів святкування Дня натхнення мистецтвом незліченна.

Зокрема, можна відвідати художню галерею чи театральний спектакль, бібліотеку, почитати гарну книгу, подивитися фільм чи послухати музику. Також можна почати творити свій шедевр чи навчити когось використовувати інструменти для творчості. 
Не менш захопливими за реальні подорожі можуть бути і віртуальні тури об’єктами культурної спадщини. Особливо в умовах карантину, коли звична мандрівка стала для всіх нас тимчасово недоступною. Завдяки цифровим технологіям можна відвідати різні куточки України, не виходячи з дому.

Екскурсії у відомих музеях можна відвідати, не виходячи з дому. Переглянути колекції мистецтв і культури можна завдяки онлайн-платформі «Google Arts & Culture».

Британський музей демонструє предмети, що охоплюють період приблизно 2 мільйони років, від зорі людської культури до сьогодення. Як пише «Освіторія», екскурсія по музею пропонує перегляд тисяч предметів у залах музею, а також знімки деяких експонатів, які можна збільшити та переглянути детальніше. Британський музей також має окрему онлайн-колекцію «Музей світу», де представлені твори містять звукові пояснення.

Музей сучасного мистецтва «MoMA» відкрився на Манхеттені в 1929 році. Це перший у світі музей, присвяченим сучасній ері. Відвідувачам пропонують велику кількість колекцій для ознайомлення в Інтернеті. Вибір музею в Google Arts & Culture є досить обмеженим, однак його власний сайт є досить обширним, на ньому представлені десятки тисяч сучасних мистецьких творів, які зараз експонуються в музеї або з минулих виставок, зазначає «Освіторія».

Музей ван Гога  знаходиться в Амстердамі. Він присвячений творчості й життю художника. На сайті відвідувачам пропонують подивитися на понад 200 картин, 500 малюнків і 750 особистих речей митця.

Національна галерея мистецтв у Вашингтоні є відомим американським музеєм мистецтв. За інформацією «ukraineisnow», він має дві онлайн-експозиції через Google. Перша – це експонат американської моди 1740–1895 рр., яка включає багато рендерингу одягу з колоніальної та революційної епохи. Друга – це колекція творів голландського художника бароко Йоганнеса Вермеера.

Для поціновувачів сучасного мистецтва може бути цікава  міжнародна виставка Art Basel  (відома через перформанс із бананом). Виставка уперше пропонує онлайн-кімнати перегляду. «Організатори запевняють: можна, не виходячи з дому, переглянути близько 2000 об’єктів сучасного мистецтва, сукупна вартість яких складає 270 мільйонів доларів. Щоправда, інструмент більше спрямований на тих, хто має гроші, щоб придбати експонати», - пише «hromadske.ua».

Галерея Уффізі в Флоренція пропонує віртуальний тур для прихильників ренесансного мистецтва. Він легко навігується, а передпокої галереї рясніють статуями та картинами. У галереї є порівняно мало предметів у Google Arts & Culture. Однак вони є одними з найвідоміших у світі творів, також до кожного є вражаюча кількість інформації, повідомляє «Освіторія».

Музей Гетті - віртуальне дослідження цього музею в Лос-Анджелесі, здавалося б, нескінченне. Тут більше 15 тисяч предметів для ознайомлення, описи творів є одними з найкращих, а до деяких також є аудіо пояснення. Пропонують якісний 360-градусний панорамний вигляд експонатів. Єдина прикрість – панорамні види не поширюються назовні до садів музею.

Musee d’Orsay. Ви можете віртуально пройтись через цю популярну галерею, де розміщені десятки відомих робіт французьких художників, які працювали та жили між 1848 та 1914 роками, пише «ukraineisnow». Перегляньте твори мистецтв Моне, Сезанна та Гогена, серед інших.

А ви знали що?

У рамках кампанії «Автентична Україна» Google Україна спільно з Міністерством культури України кілька років тому створили сайт з 3D-турами українськими музеями просто неба: https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/ Завдяки проєкту були оцифровані сім музеїв. 
Віртуальні тури понесуть вас у Національний музей народної архітектури та побуту України (Пирогів), Музей народної архітектури і побуту у Львові «Шевченківський гай», Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини (Переяслав-Хмельницький), Закарпатський музей народної архітектури та побуту (Ужгород), Центр народознавства «Мамаєва Слобода» (Київ), Запорізьку Січ — Національний заповідник «Хортиця» (Запоріжжя), Резиденцію Богдана Хмельницького (Чигирин).

Джерело: https://glavcom.ua, https://ye.ua/kultura, https://ye.ua/podorozhi.

Фото: pixabay.com, https://museums.authenticukraine.com.ua/ua/

четвер, 28 січня 2021 р.

Пам’ятай про Крути

Роки нестримною ходою продовжують свій рух, усе далі й далі відкидаючи нас у часі від подій початку XX століття, коли у полум’ї революції народжувалась Українська Народна Республіка. Народжувалась, щоб на коротку мить посіяти в серцях справжніх українців надію на відродження нашої незалежності. 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути на захист суверенної Республіки стала жменька юнаків-патріотів, аби спинити армію більшовиків при наступі на Київ. Після запеклого багатогодинного бою, користуючись присмерком, українські війська організовано відступили зі станції Крути до своїх ешелонів. 27 студентів та гімназистів, які перебували у резерві, під час відступу потрапили у полон. Наступного дня вони були розстріляні. Згодом їх поховали на Аскольдовій могилі у Києві. Саме цій історичній події  - бою під Крутами присвячена книжкова виставка-пам’ять «Пам’ятай про Крути» , яка експонується у читальному залі нашої бібілотеки.

середа, 27 січня 2021 р.

Завітали в гості

Сьогодні, 27 січня вперше за довгий час карантину до бібліотеки-філії №8 на захід «Найніжніший лірик Павло Тичина» завітали учні 11-ї загальноосвітньої школи. Діти дізналися про життя і творчість визначного поета, почули пісні на його вірші та занурилися в атмосферу чарівного української природи, яка надихала письменника на вірші, що по праву називають живописними та музичними.


вівторок, 26 січня 2021 р.

Скорботний дзвін до Дня пам'яті жертв Голокосту


"Неможливо розповісти про геноцид, але і замовчувати його не можна". Ці слова належать колишньому в’язню Освенціма Єлі Візелю. Він вижив у таборі смерті, щоб стати письменником та журналістом, а у 1986 році став  – лауреатом Нобелівської премії миру. 

27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту, який був встановлений у 2005 році спеціальною резолюцією ООН.

З нагоди Міжнародного дня пам’яті жертв Голокосту у бібліотеці-філії №8 представлена книжкова виставка: «Дзвін пам’яті». Всім бажаючим  пропонуємо ознайомитися та переглянути літературу.

Доки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом та жахом.


На сьогодні, Голокост – це уособлення людських страждань і абсолютного зла, універсальний символ трагічної події для всього людства. Ми не маємо права забути про мільйони ні в чому не повинних євреїв і представників інших національностей,
– про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами в роки Другої світової війни. У нашому місті було знищино декілька тисяч дорослих та дітей.

Голокост – злочин проти людства.  Свіча, якого ніколи не згасне в наших серцях! 


Вікторія Вітряк


понеділок, 25 січня 2021 р.

Невідомий Тичина

У цьому році виповнюється 130-річчя з дня народження українського поета Павла Тичини, автора "Сонячних кларнетів", поеми "Золотий гомін", "Скорбна мати", "Похорон друга", "Сковорода". Він - один із найвизначніших поетів українського модернізму, громадський діяч, перекладач із багатьох мов.

Народився, за різними даними, 23 або 27 січня (у офіційних біографіях називають саме другу дату) 1891 року у селі Піски на Чернігівщині у багатодітній родині дяка. За документами прізвише поета — Тичинін. Сам він у одній із анкет стверджував, що справжнє його імя — Тичина Павло Григорович, але "чомусь батькові забажалось Тичина переробити на Тичинін — і це останнє у мене по всіх документах, кінчаючи середньою школою".

А на схилі літ додав, що предки його належали до козацької старшини, а "у так званих "полуботківських міліонах" було ще й наше прізвище". Утім, точна генеалогія поета не встановлена.

Йому була близька філософія В. Соловйова, поезія та концепції О.Блока.

Тим страшнішим виявився шок від безпосереднього зіткнення з реаліями "російського світу", коли до Києва у 1918-1919 роках кілька разів входили російські війська.

Нажаханий Тичина кілька днів переховувався у склепі на Байковому кладовищі разом з Василем Елланом-Блакитним, Степаном Васильченком та іншими; за свідченням самого поета, це сталося у 1919 році, коли місто захопили денікінці. Ліда Папарук приносила йому їжу і переповідала найсвіжіші новини. Ще раніше він описав цей розрив у вірші:

"І Бєлий, і Блок, і Єсєнін, і Клюєв...

Росіє, Росіє, Росіє моя!

Стоїть сторозтерзаний Київ

і двістірозіп'ятий я". 

Наприкінці 1916 року Тичина оселився на київській квартирі за адресою. Господиня Катерина Папарук і її 16-річна донька Ліда не підозрювали, що квартирант залишиться у їхньому житті назавжди. Стосунки із Лідією Папарук тривали не один десяток років, деякий час — на відстані, коли Тичина жив у тодішній столиці Харкові, а у 1940 вони таки офіційно одружилися. Лідія Тичина зберегла після смерті поета його архів, а також обстановку квартири, де вони проживали до кінця життя. Зараз там — музей, присвячений постаті поета.

Але завдяки Павлу Загребельному справжнім романтичним коханням Тичини вважають Наталку Коновал.

"Кларнети ніжності" - повість Загребельного про Тичинину Беатріче, яку він єдину називав "коханою". Згадані тут сестри Поля та Інна Коновал з часом злилися для поета у єдиний образ "літературної любові". Саме до Інни звернено відомий вірш "О панно Інно, панно Інно!.."

Але Тичина захоплювався й іншими жінками, з-поміж яких згадують і народну артистку Оксану Петрусенко, ранню смерть якої поет важко переживав, і акторок театру Курбаса.

"Я ніколи не покохаю жінку, у якої немає слуху", - стверджував поет. І це обдарування — риса, яка єднає усіх жінок, яким він симпатизував.

Взірцем для Тичини був мандрівний філософ Григорій Сковорода. Йому він присвячує однойменний масштабний твір, натхненний не лише мудрістю українського мислителя, але й західною античною та середньовічною філософією.

Про делікатність Тичини свідчить зокрема випадок, зі спогадів Наталі Кащук. Коли вона подзвонила Павлу, той надзвичайно збентеженим голосом попросив зачекати, а за кілька хвилин повернувся і заговорив бадьоро і спокійно. Уже згодом Наталя перепросила за можливу незручність, Тичина ж знітився і сказав: дзвінок застав його у ще в піжамі, а він не міг дозволити собі в такому вигляді розмовляти з дівчиною.

Тичина диригував хором на похороні Михайла Коцюбинського, який свого часу благословив його на початок шляху в літературі.

Можливо, зв'язка диригування-хор-містерія закріпилися у його підсвідомості настільки, що й "вмираючи, вже втрачаючи свідомість, Поет намагався здійняти руки, диригував невидимим хором і нечутним оркестром, у якому він відловлював мелодію ніжності, що її вів кларнет", як пише про нього Павло Загребельний у "Кларнетах ніжності".

Помер Павло Тичина у Києві 1967 року. Є ще й інші свідчення про його смерть, які роками пошепки передавали одне одному належні до кіл інтелігенції: Тичина марив, що за ним слідкують, що у його квартирі встановлена апаратура для прослуховування.

Так воно й було, навіть у ті останні часи.

Джерело: https://www.bbc.com/

 

четвер, 21 січня 2021 р.

Соборність України: історія та до сьогодення


22 січня Україна відзначає День Соборності
, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки. Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу. В народній пісенній та епічній творчості сакральна Україна завжди уявлялась як єдине тіло від Сяну до Дону.

Відновлення української держави – «української Речі Посполитої» – в сонмі слов'янських народів стало політичним кредо кирило-методіївських братчиків. У маніфесті від 10 травня 1848 р. Головна Руська Рада, перша українська політична організація Галичини, заявила про єдність 15-мільйонного українського народу та його земель, примусово поділених між Російською та Австрійською імперіями і підтримала національні права інших поневолених народів.

У другій половині ХІХ ст. українська інтелектуальна еліта, добре розуміючи всю небезпеку бездержавного існування народу та поділу його території між іншими державами, докладала величезних зусиль для взаєможивлення культур наддніпрянських та галицьких українців. З ініціативи українців-наддніпрянців О. Кониського, Д. Пильчикова та фінансової підтримки Є. Милорадович (Скоропадської) 1873 р. у Львові було створено Літературне товариство ім. Тараса Шевченка. Згодом реорганізоване в Наукове товариство ім. Тараса Шевченка, воно протягом кількох десятиліть виконувало роль національної академії наук, займалося підготовкою української наукової еліти, поширювало гуманітарні знання по обох берегах Збруча.

З кінця ХІХ ст. соборність стає одним з наріжних каменів ідеологічних декларацій, програм та маніфестів новостворених українських політичних партій. 1891 р. молоді українські радикали у Відні, ревізуючи програму Української радикальної партії, писали, що політичні потреби «вимагають, щоби кожна народність, під загрозою загибелі, була зорганізована в самостійний політичний організм: новожитну централістичну державу». Народна Рада, що утворилася у Львові 1885 р., у своїй новій програмі 1892 р. записала: «Ми, русини галицькі, часть народу русько-українського висше 20-ти мільйонового, маючи за собою тисячолітню минувшість історичну, народу, що утративши самодіяльність державну боровся віками за свої права державно-політичні, а ніколи не зрікався і не зрікається прав самостійного народу...». Програма Народної Ради може розглядатись як перша поширена політична програма національних дій.

Образ одної, єдиної нероздільної вільної самостійної України «від гір карпатських аж по кавказькі», сформований М. Міхновським 1900 р., став загальновизнаним національним ідеалом, на якому зійшлися політичні сили України початку ХХ ст., в наступні десятиліття ідея соборності залишалась інтегральним чинником і чи не єдиним недискусійним положенням програмних цілей усіх течій національно-визвольного руху.

Перша світова війна створила небезпечний прецедент, поставивши великі маси українців в лави воюючих одна з одною ворожих армій. Одночасно війна, яка обернулася шерегом революцій, створила якісно нові можливості для відновлення української державності та реалізації соборницьких прагнень. Проголошення Центральною Радою Української Народної Республіки стало центральною подією Української революції 1917 – 1921 рр., логічним завершенням довготривалого національно-визвольного руху.

IV Універсалом Центральної Ради і на мирових переговорах в Бересті з країнами Четверного блоку УНР твердо заявила про соборницьку перспективу своєї державної політики. Революція 1918 р. в Австро-Угорщині посилила надії українців Наддністров’я на здобуття права власного самовизначення, а факт існування державності на Великій Україні надавав їм упевненості в неминучості об’єднання нації в єдиній Українській Соборній Самостійній Державі.

6 жовтня 1918 р. на урочистому відкритті Державного Українського університету в Києві велике враження на присутніх справив виступ депутата австрійського парламенту д-ра Л. Цегельського, який зокрема виголосив: «Переповнене моє серце почуттям радости і тріумфу! Сьогодні положено найкращий камінець під будучину українського народу. Українська нація прилучилася до європейської культури, і це прилучення є найкращою запорукою, що Україна не загине. Я вірю, я певен в тому, що ви, браття, пригорнете й нас, галичан, до себе...». Злука двох частин одного народу закономірно мусила настати, її передчуття вже оволоділо умонастроями українців.

18 жовтня 1918 р. у Львові сформувалася Українська Національна Рада (УНРада) на чолі з Євгеном Петрушевичем, яка взяла у свої руки владу в західно-українських землях, проголосила, що Східна Галичина, Північна Буковина та Закарпаття, які «творять цілісну українську територію, уконституйовуються... як Українська держава». Відповідальність боротьби за державність згуртовувала галицьких українців, змушувала шукати ефективні політичні рішення. УНРада заявили про намір творити національну державність і інкорпоруватися у єдину соборну державу, яка вже існувала на Великій Україні. Ідея соборності українських земель набула державного статусу. Важливим є й факт легітимності завершальної стадії соборницького процесу, який передував Акту Злуки. Ініціатори об'єднавчого руху – Українська Національна Рада та Директорія УНР – ще 1 грудня 1918 року в Фастові уклали Предвступний договір про наміри об'єднати населення і території обох утворень в одній державі: «Правительства обох Республік... уважають себе посполу зобов’язаними цю державну злуку можливо в найкоротшім часі перевести в діло так, щоби в можливо найкоротшім часі обі держави утворили справді одну неподільну державну одиницю».

3 січня 1919 року у Станіславі було ухвалено рішення про злуку, в якому зазначилося: «Українська Національна Рада, виконуючи право самовизначення Українського Народу, проголошує торжественно з’єднання з нинішним днєм Західно-Української Народньої Республіки з Українською Народньою Республікою в одну одноцільну, суверенну Народню Республіку».

УНРада сформувала повноважну делегацію до Києва, яка отримала завдання завершити оформлення об'єднання двох держав. Президент Ради Євген Петрушевич наголошував: «По лінії з'єдинення не було між нами двох думок».

Остаточна процедура оформлення соборності відбулася в Києві 22 січня, в першу річницю проголошення ІУ Універсалу

Центральної Ради. В цей день був підписаний і оприлюднений спеціальний Універсал Директорії УНР, який дістав також назву Акту Злуки. Вітаючи січневе рішення УНРади, Директорія урочисто оголосила про те, що:

«Однині воєдино зливаються століттям одірвані одна від одної частини єдиної України — Західно-Українська Народня Республіка (Галичина, Буковина; Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна.

Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України.

Однині є єдина незалежна Українська Народня Республіка.

Однині народ Український, визволений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднаними дружніми зусиллями всіх своїх синів будувати нероздільну, самостійну Державу Українську на благо і щастя всього її трудового люду».

Джерело: https://mkrada.gov.ua


середа, 20 січня 2021 р.

Чим вирізняється обдарована дитина?


В читальному залі бібліотеки8 багато надзвичайно пізнавальних книг. Сьогодні продовжимо з ними ознайомлюватися. Мова піде про обдарованих дітей, від природи чутливі та і сильні водночас – вони зазвичай найкращі представники свого покоління і кожен з них може досягти неабияких досягнень. То що це за діти? Варто розібратися, адже у кожного з цих типів свій стиль поведінки, свої потреби, своя система взаємин, свій емоційно-вольовий статус. Тому до кожного має бути індивідуальний підхід, як у школі, так і в сім'ї.

 1. Інтелектуальна сфера

 Обдарована дитина вирізняється гарною пам'яттю. мисленням, допитливістю, добре розв'язує різні задачі, зв'язно викладає свої думки. Має здібності до різних навчальних предметів.

 Дитина дуже допитлива, виявляє незалежність і оригінальність мислення, висловлює оригінальні ідеї.

 Добре пристосовується до нових ситуацій, легко спілкується з дорослими та дітьми, виявляє лідерство в іграх і заняттях з дітьми. Ініціативна, бере на себе відповідальність за свої дії.

 Дитина виявляє великий інтерес до візуальної інформації, захоплюється художніми заняттями, її роботи вирізняються оригінальністю. Виявляє інтерес до музики, легко відтворює мелодію, із задоволенням співає, намагається створювати музику.

Часто тонка і точна моторика, чітка зорово-моторна координація, широкий діапазон рухів, добре володіє тілом, високий рівень розвитку основних рухових навичок. 


                     Ознаки обдарованої дитини: 

 • часто перескакують через послідовні етапи свого розвитку;

 • мають чудову пам'ять, беруть участь у всіх заходах, змаганнях, усних турнірах, олімпіадах тощо;

 • мають великий словниковий запас, вони із задоволенням читають словники, енциклопедії;

 • можуть займатися кількома справами відразу;

 • дуже допитливі, активно досліджують навколишній світ;

 • легко справляються з пізнавальною невизначеністю, із задоволенням сприймають складні довгострокові завдання;

 • не можуть терпіти, коли їм нав'язують готову відповідь;

 • можуть концентрувати свою увагу на одній справі;

 • властиве надто розвинуте почуття справедливості;

 • добре розвинуте почуття гумору;

 • постійно намагаються вирішувати проблеми, які їм, поки що, ''не під силу'', й у вирішенні деяких з них домагаються успіху;

 • для них характерні перебільшені страхи, оскільки вони здатні уявити собі безліч небезпечних наслідків подій;

 • часто володіють екстрасенсорними здібностями;

 • негативно оцінюють себе;

 • інколи мають труднощі з тонкою координацією.

             Показники творчої обдарованості дитини.

 1. Стійка, підвищена потреба в самоактуалізації, вияві себе, самоствердженні.

 2. Наявність особистої думки.

 3. Інтелектуальна незалежність, зневажливе ставлення до стереотипів, авторитетів. Потреба чинити опір шаблону, нав'язаному стилю діяльності.

 4. Високе самоставлення, самооцінка, потреба мати свій ''Я - образ''.

 5. Схильність до гри.

 6. Оригінальність.

 7. Імпульсивність, поривчастість.

 8. Широта інтересів. Інтерес до філософських питань.

 9. Повна відсутність поваги до проторених шляхів.

 10. Прагнення самостійно подолати труднощі, які виникли.

 11. Постійне прагнення поліпшувати якість своєї продукції, вимогливість до себе.

 12. Завзяття й наполегливість думки. Термін невідступно думати про певний предмет.

 13. Потреба в серйозній внутрішній роботі, створенні своєї індивідуальності, духовному зростанню.

Типи обдарованих дітей.

 1. Найкращий учень: усі його люблять, робить те, що йому кажуть і як; любить подобатися.

 2. Бунтівник: сперечається, з ним важко спілкуватися, часто в нього виникає стан емоційно вольового напруження, коли щось загрожує досягненню його мети.

 3. Підпільник: знає, що за обдарованість не платять, а навпаки вимагають, тому прагне не вистрибувати, а бути як усі.

 4. Втікач: випадає з ліцейної системи, не може підлаштуватися до вимог ліцею, викладачів, майстрів виробничого навчання.

 5. Двобічний: відстає або має вади фізичні; його розглядають як слабкого, не помічають обдарованості.

 6. Цілеспрямований: незалежний, автономний, знає собі ціну, знає, чого хоче.

 У кожного з цих типів свій стиль поведінки, свої потреби, своя система взаємин, свій емоційно-вольовий статус. Ось чому до кожного має бути індивідуальний підхід, як у школі, так і в сім'ї.

Радимо почитати:




Джерело: http://vokrda.kuprda.gov.ua

 

вівторок, 19 січня 2021 р.

Підсумки онлайн-конкурсу на кращу колядку

Завершився онлайн-конкурс на кращу різдвяну колядку, що стартував наприкінці 2020 року. Як приємно було майже кожного дня отримувати разом з новою колядкою прекрасний святковий настрій! Дякуємо всім учасникам, адже кожна робота безумовно заслуговує  на похвалу та визнання. Найкращими серед дитячих колядок незалежне журі  визнало артистичні та щирі виступи Назара Шевченка,  Дарини Юрчик та Анни Некращук.  Серед дорослих же хочеться відзначити подружжя  Таскіри та Володимира Максюти, що колядуючи передали нам часточку тепла від власного родинного вогнища.  Вражають і старовинні, майстерно виконані обрядові пісні вокального ансамблю «Діброва» та дуету Раїси Скумін і Наталії Рослякової.  Красу народних традицій втілили також виступи ансамблів «Вербиченька» та «Золота осінь».
Вітаємо усіх із зимовими святами і надіємося, що приводів радіти і насолоджуватися прекрасним у цьому році тільки більшатиме. 
Інна Храбуст


Цілюща богоявленська вода і традиції на світле свято Водохреще



Водо́хреще (Водо́хрещі, Водо́хрище, Водо́хрища, Водохре́стя, Водосвя́ття, Водохрищі, Йордан, Єрдань, Ордань) — традиційна назва народних святкувань, що проходять у день Богоявлення та Хрещення Господнього (6 (19) січня).
У свято Водохреща прийнято вітати один одного, прощати провини і бажати всього найліпшого. 
Свято Водохреще увібрало в себе багато язичницьких і християнських обрядів, центральне місце серед яких займали обряди, пов'язані з водою.
Християнство спочатку сильно боролося з цим шануванням води, але не змогло його перемогти, і в кінці прийняло й освятило його, і в нас тепер ставлять каплички над криничками, джерельцями, потоками й т. ін., і власне тут часто появляються чудотворні Ікони. 
На Святах сонця шанувалася й вода, і це перейшло й до Християнства. На Святі народження сонця (пізніше Різдво) вода мала цілющу силу, і охочі в ній купалися, що робиться на Водохреща (на Йордані) й тепер.
Богоявленська вода взагалі дуже цілюща, – нею окроплюють усі домові будинки і всю домову худобу, бо ця вода береже від злих сил. 
Цю воду зберігають звичайно круглий рік, аж до нової». «Вода мала магічну силу особливо під час загальних Свят, коли вона надто очищальна, плодюча й цілюща. 
Обряди купання, обливання, збирання роси й т. ін. дуже старі й різноманітні. 
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо «там чорти сидять і можуть вчепитися».
Є звичаї пускати в річку дерев'яного хреста, а молоді хлопці намагаються скорше його зловити на воді».

Голодна кутя
Напередодні Водохреща православними християнами святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь цей день віруючі люди нічого не їдять — постять. Сідають вечеряти, коли вже засяє вечірня зоря. На вечерю подають пісні страви — смажену рибу, вареники з капустою, гречані млинці на олії, кутю та узвар. Після вечері всі кладуть свої ложки в одну миску, а зверху — хлібину, «щоб хліб родився».
На другий день зранку ходять до церкви святити воду. Цією свяченою водою починається трапеза, нею ж кожний господар кропить усіх членів сім'ї, хату, інші будівлі, криниці. На вечерю цього дня подають пісні страви: вареники з картоплею або капустою, гречані млинці на олії, кутя, узвар.
Освячена вода
Церемонія освячення води відбувалася просто неба, на берегах річок, струмків, озер. Напередодні З льоду вирубували великий хрест («йордан») і ставили його поруч з ополонкою. Скульптурне зображення хреста встановлювали вертикально і нерідко обливали буряковим квасом, від чого воно набирало червоного кольору.
Віряни стають в чергу, щоб набрати святої води на наступний рік, і вона зберігається протягом цього часу, не псуючись. За народними віруваннями, присутні під час освячення води зцілюються від хвороб. 
Цілющу воду можна також набрати зі звичайного джерела або вже після свят, адже, за переказами, у ніч на Водохреще і звичайна вода отримує цілющу силу. Вважається, що така вода не псується і не має запаху, вона зберігається весь рік і більше
Купання на Водохреще
У деяких місцях існує звичай у цей день купатися в річках (купаються в особливості ті, які на Святках переряджувалися, ворожили і ін., забобонно приписуючи цьому купання очисну силу від цих гріхів). Такий звичай не можна виправдати бажанням наслідувати приклад занурення в воді Спасителя, а також приклад палестинських прочан, що купаються в р. Йордан повсякчас. На сході для прочан це безпечно, тому що там немає такого холоду і таких морозів, як у нас, тож будьте пильними і не ризикуйте здоров’ям.

понеділок, 18 січня 2021 р.

Методики для кращого запам'ятовування інформації


Минулого разу ми говорили про покращення пам
'яті в цілому, але що робити, якщо запам'ятати інформацію трба тут і зараз? 

Екзамен, промова, важливі цифри, номери телефонів, правила, формули - усе ви зможете запам'ятати без зайвих зусиль! Все що потрібно - досконало оволодіти підібраними методиками. Тож почнемо!

Методика «Заримуй!».

Принцип цього методу запам'ятовування в тому, щоб привласнити числу, формулі, телефонному номеру риму. Наприклад: 285-42-35 ‒ двісті вісімдесят п'ять, сорок два, тридцять п'ять ‒ сьогодні ми йдемо гулять; 24 червня ‒ двадцять четвертого гладимо плаття, двадцять четвертого в гості йдемо, двадцять четвертого купуємо квіти для Наді, двадцять четвертого їх подаруємо! Від вас вимагається створити свою власну асоціацію, не обов'язково бути поетом. Спробуйте, і ви здивуєтеся, як просто і швидко у вас все вийшло!

Розкажи історію і повір у неї!

Сторітелінг ‒ метод, яким зараз користуються всюди: в рекламі, в соціальних мережах, при написанні резюме. Сенс в тому, що людина створює історію. Неважливо, про себе або про продукт. Наш мозок сприймає цю історію не як набір якихось безглуздих фраз, цифр і показників, а як щось реальн, те, що сталося. Пишучи історію, ви продумуєте образи, можете надавати «дієвим особам» колір або запах. Наприклад, можна скласти історію про формулу ваги, яку школярі вчать в 7 класі: «Жила-була Вага. Від народження їй дали дивне ім'я ‒ букву «P». Її батьками були: мама Маса (ну з нею хоч все зрозуміло, у неї було ім'я «m»), і батько «g» ». Історії можна складати як смішні, так і жалісливі. Принцип в тому, що в школі, вивчаючи правило, ви просто безглуздо зазубрюєте інформацію, яка не відкладається надовго в пам'яті. Пишучи ж історію, ви будете «опрацьовувати» кожен елемент формули або правила.  Вам буде легко відтворити цю інформацію навіть в моменти переживань на іспитах.

Методика від Цицерона

Коли оратори давнини виступали перед величезною кількістю людей, у них не було ніяких листочків, шпаргалок, смартфонів, де можна було б підглядати текст. А запам'ятати величезну промову ‒ це талант, погодьтеся! Зараз, коли учні виступають на конференціях, захищають курсові та дипломні роботи, представляють свій університет на міжнародних олімпіадах теж не дуже вітається читання з листка. Подумайте, на кого вам буде приємніше дивитися: на того, хто постійно підглядає, чи на того, хто відмінно володіє інформацією, взаємодіє з аудиторією поглядом, прекрасно презентує свою тему. Як цього досягти? Метод Цицерона в цьому допоможе! Метод Цицерона полягає в тому, що для запам'ятовування матеріалу вам знадобиться візуалізація кімнати. Неважливо великої або маленької, знайомої чи ні. Головне ‒ подумки потрапити в цю кімнату і почати по ній ходити. Кожен предмет вам може нагадувати розділ вашого виступу. Припустимо, вступ ‒ це килимок, який лежить перед входом у кімнату. Перша частина ‒ комод, який стоїть від вас зліва. У скриньках комода можуть лежати якісь картки з цифрами або датами. Весь виступ ви подумки йдете по кімнаті за годинниковою стрілкою. Такий метод досить-таки популярний і не вимагає від вас великих часових витрат. Досить, готуючись до виступу, обійти таку кімнату 3-4 рази і ви запам'ятаєте всю свою промову. Так, не слово в слово, але зможете живо розповідати інформацію для аудиторії і відмінно в ній орієнтуватися.

Методика візуалізації

По суті, ця методика чимось нагадує методику Цицерона. Але якщо там інформацію ви вчите структуровано, розкладаєте її по полицях, то в методиці візуалізації зовсім не обов'язково все структурувати. Припустимо, потрібно вивчити вірш. Важливо підбирати в думках картинки, які будуть підходити під кожен куплет. Наприклад, якщо у вірші описується якийсь пейзаж, то важливо просто якскраво уявити всі деталі. Розповідаючи вірш, у вас насамперед будуть виникати образи, до яких ви з легкістю підберете потрібні слова.

Метод абревіатури. 

Іноді, для того щоб запам'ятати ціле речення, нам не обов'язково його зазубрювати напам'ять. Можна скористатися методом абревіатур. Принцип в тому, щоб запам'ятати слова за їх першими літерами. Це відмінно працює з граматичними правилами української мови. Наприклад, фраза «Де ти з'їсі ці лини» ‒ репрезентація цієї методики. Суть полягає в тому, що після приголосних «д, т, з, с, ц, л, н» можна писати м'який знак. Запам'ятати всі букви важко, а ось за першими літерами слів ‒ легко. І краще, якщо це буде якась змістовна фраза. Поки людина мислить, споживає нову інформацію, ділиться нею зі своїми друзями, родичами, знайомими ‒ вона живе. Якщо ми тренуємо своє тіло в спортзалі, ми повинні тренувати свій мозок! Вчити вірші, відтворювати в пам'яті моменти, тримати в голові всі важливі дати, читати книги і вміло вибирати з них корисну інформацію ‒ все це допомагає пам'яті бути бездоганною, а вашому мозку ‒ правильно функціонувати! 

Сподіваємося, методики запам'ятовування були корисними для вас, і ви знайдете можливість ними скористатися. А щоб поглиблено вивчити тему, завітайте в бібліотеку8.
Джерело : https://buki.com.ua

четвер, 14 січня 2021 р.

Покращуємо пам'ять - платформу для знань


За свята і карантини багато хто з вас нарешті зміг замислитися над саморозвитком.  Інтернет пропонує тисячу сфер, які неодмінно потребують вашої уваги, та з чого почати? Приділіть увагу власному ресурсу. Подбайте про свій спокій, не перенавантажуйтеся і дозвольте тілу та свідомості відновлюванітися. А тоді починайте підготовку, хай цей процес принесе вам радість від покращення однієї з основних функцій мозку.

ЯКІ ЧИННИКИ ВПЛИВАЮТЬ НА ПОКРАЩЕННЯ НАШОЇ ПАМ'ЯТІ?

Примітивні поради «Їжте більше фруктів», «Займайтеся спортом», «Проводьте більше часу на свіжому повітрі», ‒ зовсім не банальні, якщо мова йде про вашу пам'ять. За пам'ять відповідає мозок. А ми часто забуваємо про те, яким важливим є для мозку кисень, корисні мінерали і мікроелементи, нові емоції та враження. Як мінімум, для хорошої пам'яті вам необхідно: Почати правильно харчуватися. Під словом «правильно» читай «збалансовано»!

Ваш раціон повинен містити достатню кількість вітамінів і мікроелементів. Безумовно, ви можете вживати вітаміни, але краще, якщо ви будете отримувати всі корисні речовини з їжею. Горіхи найкраще споживати волоські, але можна і фундук або арахіс. Йод  теж необхідний нашому мозку. В морепродуктах і морській капусті його предостатньо. Однієї чайної ложечки меду цілком достатньо, для отримання потрібної для роботи мозку кількості глюкози. Лимон через вміст Вітамін С не тільки корисний своїми властивостями підвищувати імунітет, але і здатний при регулярному вживанні запобігати забудькуватості

Збільшити фізичну активність. Хочете рівненько сидіти на стільці цілий день і пам'ятати Дні народження всіх своїх друзів і близьких? Не вийде. Для нормальної циркуляції крові, для запобігання застійних процесів лімфи і нормального кровопостачання мозку необхідно більше ходити пішки і відвідувати тренування (танці, фітнес, тренажерний зал).

Достатньо спати. Людина, яка не виспалася ‒ це людина з поганою пам'яттю! Кожному, і дитині, і дорослому, необхідно спати не менше 8 годин на добу. Достатня кількість мелатоніну (гормону сну) і соматотропіну (гормону росту) допоможуть вам продуктивно вчитися, працювати і якісніше запам'ятовувати інформацію.

Отримувати нові емоції. Ходити в гості, частіше бачитися з друзями, відвідувати виставки, театри, ходити в кіно, їздити в подорожі ‒ все це допоможе вашому мозку відчувати себе вічно молодим! Формуватимуться нові нейронні зв'язки. 

Джерело: https://buki.com.ua

середа, 13 січня 2021 р.

Щедра кутя, щастя в хату!


Сьогодні, 13 січня за григоріанським календарем іменини святкує преподобна Меланія.
За тиждень після Різдва, напередодні Нового Року святкують Щедрий Вечір. У народній традиції обидва свята об’єднались, і маємо Щедрий Вечір, або свято Маланки.
У надвечір’я Нового року в церквах відбуваються урочисті Богослужіння на закінчення Старого року, щоб наприкінці року подякувати Богові за вже отримані ласки і попросити нових на наступний рік. 
Цього дня готується Щедра кутя, святкова вечеря.
Увечері  розпочинається щедрування. Щедрувальники ходять до сусідів та родичів щоб проспівати щедрівки, а господарі повинні бути щедрими на усілякі пригощання.

вівторок, 12 січня 2021 р.

Книги про творчість та життя художниці чекають у нашій бібліотеці


У цей день 112 років тому на Київщині народилася Марія Примаченко - геніальна народна художниця, лауреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка (1909-1997).
Її "звірина серія" - явище унікальне, яке не має аналогів ні у вітчизняному, ні у світовому мистецтві.
Вона не брала грошей за картини - лише дарувала, хоча вони з сином жили у скруті, чоловік загинув у Другій світовій.
Майже все життя вона прожила в селі в той час, як її картини підкорювали світ.

У дитинстві Марія Примаченко хворіла на поліомієліт. Це зробило її не по-дитячому серйозною й спостережливою, загострило слух і зір. Через хворобу в дитинстві освіта Марії Примаченко обмежилася 4 класами.
 





Інф. з @mirastudia.ua

неділя, 10 січня 2021 р.

Білоцерківський краєзнавчий календар-2021


 3 січня  1936 р.  (85 років) народився Анатолій Кисліцин

16 січня 1956р. (65 років) народилася Лідія Дяченко, актриса, народна артистка України

17  березня  1966 р.  (55 років) народився Олександр Виговський

31  березня  1961 р.  (60 років) народилася художниця Алла Преображенська

15 квітня 1951 р. (70 років) народився Микола Осика

25  травня  1931 р.  (90 років) народився поет Гаррі Сержадалієв-Шапіро

22  червня  1941 р.  (80 років) народився художник Олег Безвербний

3 липня 1931 р. (90 років) народився Володимир Рєпін, актор КАОМДТ ім. П.Саксаганського

29  вересня  1956 р.  (65 років) народився Володимир Дідківський     

 30  жовтня  1936 р.  (85 років) народився Володимир Іванців

3  грудня  1956 р.  (65 років) народилася Галина Гай

15  грудня  1941 р.  (80 років) утворена 72-га ОМБР ім. Чорних Запорожців

 

вівторок, 5 січня 2021 р.

Теплі історії для холодних зимових вечорів

Багато свят - багато вихідних! А, отже, є час на читання! За таким благородним заняттям можна провести чимало прекрасних зимових вечорів. Саме книги  допоможуть налаштуватися на святковий лад, відчути незабутню атмосферу затишку і тепла.Тому ми  підготували для Вас добірку святкових книжок на будь-який смак.    


Чарлз Діккенс «Різдвяна пісня в прозі»

Належать до відомого циклу “різдвяних повістей”. З головними героями відбуваються неймовірні події, які матимуть несподівану і зворушливу розв’язку. Ці твори вирізняються особливою теплотою та сердечністю, вчать вірити в непереможну силу добра та цінувати звичайні людські радощі та домашній затишок. Барвистий і поетичний стиль оповіді, гумор, дотепність та світло, яке випромінює кожен твір, приваблюють вже не одне покоління читачів.

Тосікадзу Кавагуті «Доки кава не охолоне»

У цій невеличкій кав’ярні вже понад століття подають найсмачнішу каву. Тут можна посидіти за філіжанкою цього гірко-солодкого напою, відволіктися від буденних проблем і… вирушити в подорож у часі. Щоб зустрітися з коханим, з яким вас колись розлучили кілометри. Чи отримати лист від чоловіка, який забув про вас через хворобу. Знову хоча б на мить побачитися із сестрою, яка загинула в автокатастрофі. У кожного свої причини побувати в минулому. Проте є умова: встигнути повернутися в майбутнє, доки кава не охолоне… Історія, що розчулить до сліз.


 «Львів. Смаколики. Різдво»

Збірка оповідань відомих українських авторів (Дара Корній, Алла Рогашко, Ніка Нікалео, Анна Хома, Вікторія Гранецька, Тетяна Белімова). У кожній з цих історій – народження… Нового почуття, нової надії, нового змісту, нових спогадів… У святковій різдвяній колотнечі на площі Ринок вони можуть раптово опинитися поряд з вами – герої цих оповідань, що кохали, страждали, раділи. Це наче уривки сповіді, випадково підслуханої у затишній кав’ярні за філіжанкою духмяної кави та теплим марципаном… Наче святковий львівський пляцок, де яскравими начинками, з любов’ю зібраними добрими чарівницями-господинями, українськими письменницями, стануть надія, романтика, вірність та віра в народження нового життя

Дзвінка Матіяш «Марта з вулиці Святого Миколая»

Повість  адресована підліткам. Це історія дорослішання дівчинки, яка мріє стати художницею, становлення її як особистості. Це оповідь про життя її рідних і друзів, про творчість і натхнення, живопис і музику, любов і втрату. І про народження нового життя…  Це книга, у якій багато світла, адже   маленька гранатова дівчинка, яка стоїть на порозі дорослого світу і поволі прочиняє до нього двері, має велике серце


Джозі Сільвер«Одного разу на Різдво»

Вона не вірила в кохання з першого погляду, але саме це й сталося з нею Чи можна зустріти кохання на автобусній зупинці? Лорі зустріла... Від пронизливого погляду незнайомця її серце шалено забилося. Однак автобус рушив, а хлопець так і лишився на зупинці. І в душі Лорі... Минув рік пошуків, мрій та надій на диво. Дівчина дізнається, що її подруга Сара незабаром вийде заміж. На різдвяній вечірці вона знайомить Лорі зі своїм хлопцем Джеком. У ньому Лорі впізнає незнайомця з зупинки, якого так шукала... Та відтепер вони можуть бути лише друзями. Минає кілька років, Джек і Сара щасливі разом, а Лорі все ще не може забути про свої почуття. І одного разу Джек зізнається, що тоді на вечірці впізнав Лорі, що згадує її погляд і досі… Та краще б вона не чула цієї правди. Бо хіба ж тепер їм можна бути разом?..

 «13 різдвяних історій»( Карпа Ірена, Бондар Андрiй , Курков Андрiй , Вдовиченко Галина , Матіяш Дзвінка, Москалець Костянтин , Денисенко Лариса , Савка Мар'яна , Кіяновська Маріанна, Луцишина Оксана , Жадан Сергiй , Андрухович Софія, Венгринюк Христя)

Див забагато не буває, правда? І коли ж на них чекати, як не на Різдво? Адже це час безцінних подарунків, фантасмагорії та химерних пригод, час, який повертає нас у дитинство та відкриває нові сенси дорослішання. Це пора пошуку умиротворення та батьківського тепла, пора, коли самотність переживаєш особливо гостро. І саме в цей час повсякденність можуть наповнювати чудеса, а іскри любові запалюють життя з новою силою. 19 сучасних українських письменників написали історії про те, яким різним буває Різдво. Про те, яким різним буває життя. Тут реальність і містика, гумор та іронія, філософське осмислення буття і трепетне світло любові, яка є істинним проводирем, як Вифлеємська зірка – крізь темінь різдвяної ночі.

 «Теплі історії у стилі блюз»

Теплий блюз як мотив щемкої ностальгії, сумливого спогаду, трепетного чуття, згадки, що її обережно видобуваєш зі схованок пам’яті. Блюз як настрій – осінній, вечоровий – у ритмі задумливого дощу на віконному склі, у тихострунних звуках падолисту, у саксофонних мелодіях меланхолійного вітру. Лагідний блюз як лірична відповідь печальному серцю: все буде добре... Цю збірочку теплих історій сформували замальовки, етюди, новели, оповідання, що їх пронизано спільним настроєвим «блюзовим» звучанням. Твори, які сюди ввійшли, об’єднані прагненням авторів прожити, осмислити й передати журбу, смуток, біль, трагедії своїх героїв та – попри всі життєві труднощі, тяжкі випробування чи карколомні події – переконати читача: віра у краще зцілює, надія надає сил, а вміння цінувати справжнє, залишатися собою, прощати й любити – рятує.

Не менше атмосферними є журналістські замальовки  Анни Данильчук, опубліковані в газеті «День».

Анна Данильчук  «Різдвяний обід із Чарльзом Дікенсом та Миколою Гоголем»: Готуючи й обираючи подарунки, пригадайте про книги.

«…Можливості людської уяви - безмежні, тож ніщо не заважає нам заплющити очі й побачити поруч, за одним святковим столом, двох видатних письменників - Чарльза Дікенса та Миколу Гоголя. До того ж жили й творили вони майже в один час, на теренах двох великих імперій -Британської, що існує і досі, та Російської, що ніяк не припинить вірити у своє існування. Навіщо нам уявляти їх удвох, за одним різдвяним столом, запитаєте ви? А відповідь, як це завше буває із письменниками, - криється у їх текстах…»

https://day.kyiv.ua/uk/article/den-ukrayiny/rizdvyanyy-obid-iz-charlzom-dikensom-ta-mykoloyu-gogolem

Анна Данильчук «Усім Шампанського!»: Напій переможців, королів і героїв, а також усіх тих, хто планує такими стати.

«…Серед скарбів, що їх ховають океани, археологи не раз знаходили й підіймали на поверхню сотні пляшок багатолітніх шампанських вин. Прохолода й темінь глибин зберегла їх смак і відкрила секрети. Виявляється, у минулому, шампанське було значно солодшими, ніж улюблені тепер сорти брют чи сухого. За переказами, іще століття тому, гості легко могли додати собі у бокал вина цукру на смак.

Разом з попитом, зростав і ринок. Поступово ігристий напій потрапив до кабаре і ресторанів, магазинів і кафе. Завдяки продуманим рекламним кампаніям, напій завоював серця жінок і перетворився на один із символів перемоги - військової, спортивної, особистої. Про нього пише Оскар Вайльд, жартує Черчилль, його полюбляє королева Єлизавета II. Пляшку шампанського досі розбивають об борт корабля, що вперше виходить в море, переможці Формули I скроплюють ним капоти своїх автомобілів, а футбольних чемпіонів частують шампанським із кубка. На весіллі й хрестинах, закритті конференції чи відкритті кінофестивалю ігристе вино теж обов’язково буде, як і на новорічній вечірці майже в кожному куточку такого великого, чи то, навпаки, такого малого, світу…»

https://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/usim-shampanskogo

 Бажаємо міцного здоров’я  і гарних Різдвяних свят.

Чекаємо  на Вас у бібліотеці №8