Гауґен Турмуд і його сумні казки для дітей

На околиці Осло є гарна й затишна вілла. У ній багато книжок і квітів, особливо книжок. Коли до тієї оселі потрапляють журналісти, їм спершу здається, що саме книги — справжні мешканці будинку, а його реальний господар просто гостює у книг. Що ж так вабить журналістів у дивовижну віллу на околиці Осло? Там разом із псом Сіднеєм живе один із найвідоміших сучасних норвезьких письменників — Турмуд Гауґен, якому сьогодні виповнюється 75 років.

Він — людина-загадка, людина-парадокс. Вродливий, завжди усміхнений, гречний, каже, що любить гостей і веселі вечірки. Його девізи: «Співай навіть під час дощу», а також «Життя таке коротке, в ньому не вистачає свят, то ж людина конче мусить щось із цим зробити». При цьому він живе насамоті з книжками та квітами й пише сумні казки про самотність — про дитячі самогубства, кризу взаємин і трагедію нерозуміння у зовні щасливих родинах, приниження й непотрібність маленької людини у світі дорослих. Зважаючи на авангардну стилістику й інші мовні експерименти (не кажучи вже про вибір тем), літературні критики вже понад три десятки років (протягом яких з’явилися 24 книги Гауґена) не можуть збагнути, чому більшу частину шанувальників творчості Гауґена складають діти. 



Про вже відомого Гауґена говоритимуть: «Діамантовий перекладач найвідоміших книжок». Поміж багатьох здобутків перекладацького доробку Турмуда Гауґена — «Хроніки Нарнії» К.  С. Люїса: — цей переклад вважається одним із найліпших у світі.)
Підкоривши столицю, Турмуд Гауґен нарешті зважився відвідати малу батьківщину. Цей візит став предтечею для геніальної книжки — «Південна мрія» (1977). Це лірична історія вмирання села, показана через переживання маленького хлопчика, що живе й росте в тому селі. Щоб наголосити на трагедії зникнення цілого пласту безцінної культурної спадщини, яка супроводжує подібне відмирання давніх сіл, письменник вдався до мовного експерименту — твір написано місцевою говіркою.

Т. Гауґен — перший дитячий письменник, який дістав Скандинавську літературну премію (1984). Є в його скарбничці й Золота медаль ім. Г.-Х. Андерсена (1990), і Європейська премія за книгу для дітей (1986), і двічі Скандинавська премія шкільних бібліотек (1986, 1997)
Успіх Гауґена — несподіванка для нього самого. Коли письменникові зателефонувала голова журі, щоб повідомити про присудження Премії імені Г.-Х. Андерсена, він ледь не зомлів від шоку, потім бідолаха три дні не міг спати і захворів.
Про те, в чому секрет успіху його сумних книжок у дітей   Гауґен  відповідає «Без суму немає радощів. Сум — передумова радощів. Народна музика часто сумна, одначе під неї танцюють»...
Джерело: vsiknygy.net.ua