пʼятниця, 25 листопада 2022 р.

Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!


Четвертої  суботи  листопада українці вшанують пам'ять жертв голодоморів, зокрема, найстрашнішого – Голодомору 1932-1933 років. У вікнах своїх будинків та на центральних площах міст у пам’ять про померлих від Голодомору о 16:00 українці запалять свічки одночасно по всій країні.

5 фактів про голод 1932-33 років Україні, про які не можна забувати:

1. Голодомор в Україні тривав 17 місяців – з квітня 1932 року до листопада 1933 року. За різними даними, загинуло від 4 до 7 млн людей, хоча деякі історики вказують про 10-11 млн загиблих.

2. Навесні 1933 року, кажуть історики, в Україні помирало 17 людей щохвилини, 1 000 людей щогодини і майже 25 000 людей щодня.

3. У документах Політбюро ЦК КП(б)У збереглося свідчення про те, як восени 1932 року організовувалися з України так звані «зелені ешелони» для забезпечення промислових центрів Росії продуктами харчування до жовтневих свят. З України вивозили вже не тільки посівіний матеріал, але й, навіть, квашені огірки, капусту та помідори, залишаючи людей приреченими на голодну смерть.

4. За розпорядженнями уряду, заборонялась будь-яка торгівля в сільській місцевості, призупинялося продовольче постачання сіл, переслідувалося та каралося на 10 років ув'язнення та розстріл будь-яке використання хліба для оплати праці в районах, що не виконали хлібозаготівельних планів, запроваджувалася система натуральних штрафів, товарних репресій. Питома вага українського зерна в загальносоюзному обсязі хлібозаготівель сягала більше третини, а по окремих регіонах перевищувала планові завдання для Північного Кавказу, Центрально-Чорноземного регіону, Казахстану та Московської області разом узятих.

5. Найбільш постраждали від голоду колишні Харківська і Київська області (теперішні Полтавська, Сумська, Харківська, Черкаська, Київська, Житомирська). На них припадає 52,8% загиблих. Смертність населення тут перевищувала середній рівень у 8-9 і більше разів.

Голодомор в Україні визнаний геноцидом на законодавчому рівні і в судовому порядку.

Пам’ятаємо. Єднаємося. Переможемо!



 

середа, 23 листопада 2022 р.

Шаховий турнір шахового клубу "Білий кінь"


Після тривалої перерви у бібліотеці №8 відновив свою роботу шаховий клуб "Білий кінь". 22 листопада відбувся експрес-турнір із шахів з контролем часу, де кожному гравцю відведено 10 хвилин.





Сокровенний куточок душі - акварель

23 листопада – знаменна дата для художників-акварелістів по всьому світі. Адже в цей день відзначається Міжнародний день акварелі, започаткований відомим мексиканським художником Альфредо Гуаті Рохо. Вперше Міжнародний день акварелі відсвяткували 23 листопада 2001 року.

Всесвітньо відомі художники-акварелісти :

Валентина Верлато – італійська художниця чудово володіє технікою малювання акварельними фарбами. Її композиції сповнені численних барв та неповторних емоцій. Вона обожнює малювати різноманітні квіти, пухнасті крони дерев, яскраві пейзажі, столики кафе з відвідувачами. Творіння Валентини чудово передають не тільки кольори, але й настрій добра та теплоти.

Джозеф Збуквич – австралійський художник та виходець з Хорватії. Добре знайомий міжнародній спільноті художників як талановитий аквареліст.

Стів Генкс – на його роботах оживають малі діти та красиві жінки. Його картини пронизані чуттєвістю, іноді, відверто сексуальні та як фотографії реалістичні.

Мері Вайт – майстриня акварельних портретів. Особливо красиво у неї виходять жінки-афроамериканки на фоні квітучих луків.

Т’єррі Дюваль – розробив власну техніку малювання аквареллю, за якою фарба наноситься в декілька шарів. Прискіпливо ставиться до деталей, доводить до бездоганності кожен акцент своєї роботи.

Прафул Савант – всесвітньо відомий індійський художник, лауреат численних міжнародних премій. Червоною ниточкою у його роботах проходить рідна Індія – її яскраве сонце, сповнені суєтності міста, різнобарвні вулиці Делі. Картини Саванта настільки щирі, чуйні та теплі, що закохують в себе з першого погляду.

В цей день по всьому світу проводяться виставки відомих художників-акварелістів та митців-початківців, що захоплюються цією технікою. Таким чином техніка набуває ще більшої популярності. Однак, сьогодні це не тільки свято художників, це сімейний день, який можна присвятити культурному розвитку своєму та своїх рідних: відвідати музей, виставку, картинну галерею тощо.

Тож, запрошуємо відвідати виставку акварельного живопису білоцерківської художниці Олени Яросевич " В пошуках світла" у виставковій залі  бібліотеки #8 на проспекті Незалежеості,55











 

понеділок, 21 листопада 2022 р.

Нескорений Майдан

21 листопада  -  День Гідності і Свободи,  коли ми поминаємо загиблих на Майдані, вшановуємо пам`ять Небесної Сотні, пригадуємо тих, хто віддав своє життя за майбутнє країни. Саме 21 листопада є знаковим днем в історії сучасної України, адже у 2004 – це був початок Помаранчевої революції, а 2013 – Революції гідності. Ці величні події є продовженням славної історії боротьби за нашу свободу, що розпочалась ще за часів Української революції 1917-1921 років.

Дев’ять  років віддаляють нас від тих буремних, трагічних, і, водночас, величних подій історії становлення нашої громадянської гідності.

Разом з тим, ці дев’ять  років - це період відновлення нашої державності, обороноздатності, відродження громадянського сумління та суспільного почуття любові й шанування своєї країни, своєї історії, своєї ГІДНОСТІ.

І сьогодні ми продовжуємо відстоювати на фронтах  свою незалежність й територіальну  цілісність держави, геополітичний вибір нашого народу, перешкоджаючи російським військам у загарбницьких діях відносно нашої країни.

Усі ці історичні події ми віншуємо у контексті споконвічності прагнення українців до гідності та свободи, а також до життя в європейській сім’ї народів. Не забуваймо про усіх наших героїв, які за століття української історії у різні часи та в різних куточках нашої країни віддали своє життя за цінності буття: свободу, гідність, праведність.

Вічна пам`ять, вічна шана героям! Слава Україні!

Вашій увазі пропонуємо матеріали книжкової виставки «Нескорений Майдан»

неділя, 20 листопада 2022 р.

Гвадалахара - Всесвітня столиця книги 2022


Однією із традицій Всесвітнього дня книги та авторського права є обрання міста, що на рік стане Світовою столицею книги. Такими вже були Мадрид, Александрія, Нью-Делі, Антверпен, Монреаль, Турин, Богота, Амстердам, Бейрут, Любляна, Буенос-Айрес, Єреван, Порт-Харкорт (Нігерія), Інчхон (Південна Корея), Вроцлав, Конакрі (Гвінея), Афіни, Шарджа (ОАЕ), Куала-Лумпур (Малайзія), Тбілісі. Цього року Світовою столицею книги названо місто Гвадалахара (Мексика) .

З нагоди свята організовують різноманітні цікаві акції, книжкові ярмарки, виставки, презентації, колективні голосні читання, творчі зустрічі та автограф-сесії з письменниками. Традиція святкування народилася в іспанській Каталонії, де вже понад 80 років люди в день святого Георгія дарують червоні троянди і книжки тим, кого люблять.

23 квітня 2022 року мексиканське місто Гвадалахара, столиця штату Халіско, стало 22-ю Всесвітньою столицею книги. Від імені IPA на церемонії взяв участь колишній президент IPA Уго Сетцер.

Гвадалахара - місто у Мексиці, на північному заході Мексиканського нагір'я, на висоті 1500 м; адміністративний центр штату Халіско.

Проект спільно ініціювали Мартін Соларес та Ернестіція Лартей Асуінура (координатори Всесвітньої столиці книги Гвадалахара, 2022 рік, і Аккра, 2023 рік відповідно). У співпраці з Асоціацією письменників Гани (GAW) перший набір із трьох книг ганських авторів увійшов до короткого списку для початку проекту.

Урочистості включали публічне читання, організоване Книжковим ярмарком Гвадалахари, його президентом Раулем Падільєю та директором Марісоль Шульц. Спеціальні гості розпочали цілоденну подію, прочитавши короткі фрагменти «Есе про сліпоту» португальського письменника та лауреата Нобелівської премії з літератури 1998 року Жозе Сарамаго. Понад 400 людей зареєструвалися, щоб прочитати фрагмент книги вголос.

Увечері відбулося офіційне відкриття Всесвітньої столиці книги Гвадалахара. Захід відбувся в «Hospicio Cabañas» (притулок Кабаньяс), який є однією з найбільш значущих і символічних будівель у Халіско та Мексиці. Будівля, яка зараз є музеєм, містить 57 фресок, виконаних відомим художником із Халіска Хосе Клементе Ороско, у тому числі те, що критики вважають його шедевром: «Hombre de fuego» (Людина вогню) у склепінчастому куполі.

Саме в цій обстановці заступник мера Тбілісі, WBC 2021, Андрій Басілайя передав честь Всесвітньої столиці книги меру Гвадалахари Пабло Лемусу.


Свідками урочистостей у Гвадалахарі були Ян Денісон, директор програми WBC ЮНЕСКО, та Елізабет Наа Кватсо, мер Аккри, Гана, Всесвітньої столиці книги 2023 року.


 

 

 

 

 

 

 

 

 

пʼятниця, 18 листопада 2022 р.

Знання - це світло


Коли вимикають електроенергію, люди йдуть до бібліотеки за знаннями, бо знання - це також світло




вівторок, 15 листопада 2022 р.

Виставка акварельного живопису Олени Яросевич " В пошуках світла"

У вас є вільна хвилинка? Подаруйте її для себе і отримаєте море задоволення від виставки акварельного живопису Олени Яросевич " В пошуках світла". Картини білоцерківської художниці зачаровують ніжністю, глибиною, позитивом і хвилюванням.

Чекаємо на вас у виставковій залі  бібліотеки #8 на проспекті Незалежеості,55.








пʼятниця, 11 листопада 2022 р.

Читальний листопад

Про те, що за вікном листопад нагадують не лише осиротілі дерева, монотонний дощ і розлита у повітрі меланхолія, але й книги з поличок нашої бібліотеки. Наприклад,  «Листопад» автора Решат Нурі Гюнтекін.  

Решат Нурі Гюнтекін (1889-1956) - відомий турецький письменник і драматург. Закінчив літературний факультет Стамбульського університету. Викладав французьку мову, був аташе у справах культури в посольстві Туреччини у Парижі, депутатом меджлісу (19381943). Перекладав твори Жан- Жака Руссо, Еміля Золя, Альберта Камю.  Читачам добре відомі його романи «Пташка співуча», «Стара хвороба», «Ніч вогню», «Млин».

Про що книга «Листопад»

Алі Риза-бей був упевнений, що щастя не у багатстві, а у великій дружній родині. Та одного разу він постав перед вибором: залишитися чесним і гордо піти з посади або промовчати й далі, як і раніше, працювати з усвідомленням того, що покриваєш якісь темні справи. Будучи людиною принциповою, Алі Риза-бей покинув роботу і пішов на пенсію, сподіваючись на підтримку і розуміння близьких. Та він ніколи й гадки не мав, що доживе до тих днів, коли власні діти докорятимуть йому за чесність і порядність. Однак усе в його родині перемінилося: милі бесіди затишними вечорами перетворилися на міжусобні війни, рідні люди стали чужими, а сам Алі Риза-бей опинився у цілковитій ізоляції і на схилі віку раптом зрозумів, що життя схоже на неминучий листопад, за яким іде холодна зима

Чи вгадав автор із назвою вирішувати вам, але для цього  книгу потрібно прочитати. Пропонуємо зробити це прямо сьогодні.

середа, 9 листопада 2022 р.

 

9 листопада, в День української писемності та мови працівники та читачі бібліотеки №8 приєдналися до написання Національного диктанту єдності разом з усією країною. Разом з нами були також учасники клубу шанувальників української мови, колеги з БНАУ та академісти клубів «Золота осінь» і «Криниця життя» благодійного фонду Костянтина Єфименка. Слова цьогорічного тексту диктанту "Твій дім" схвилювали присутніх до сліз. Адже кожен переживає як про свою домівку, так і про спільний дім – нашу рідну Україну.

вівторок, 8 листопада 2022 р.

 


Запрошуємо взяти участь у традиційному Радіодиктанті національної єдності. Бібліотека#8, проспект Незалежності, 55

Додаткова інформація.

9 листопада, у День української писемності та мови, в Україні проведуть традиційний Радіодиктант національної єдності 2022.

Як повідомили на порталі Уряду, авторка цьогорічного тексту - українська письменниця і режисерка, член Українського ПЕНу Ірина Цілик. Читатиме текст народна артистка, Герой України Ада Роговцева.

Приєднатися до написання всеукраїнського диктанту можуть усі охочі. Для цього потрібно 9 листопада об 11:00 за київським часом увімкнути:

 

Літературні читання в бібліотеці


4 листопада в бібліотеці відбулася цікавенна зустріч! Літературні читання в містечках України, в рамках Всеукраїнського проекту "Мереживо" та за підтримки Українського ПЕН. Тож до нас завітала Ірина Славінська - українська журналістика, ведуча, перекладачка, літературознавця, громадська діячка та продюсерка радіо "Культура". Другою гостею була Віра Курико - українська письменниця, репортерка та громадська діячка. А модератором зустрічі - Анастасія Левкова, письменниця, редакторка, кураторка літературних проектів та членкиня Українського ПЕН( Міжнародна правозахисна організація, до якої входять письменники, історики, журналісти та правозахисники). Метою цієї зустрічі та і загалом усього проекту - ближче познайомити читачів з українськими письменниками та їх книгами. Особливо це важливо тоді, коли Україна виборює свою незалежність та територіальну цілісність, свою мову, культуру та ідентичність


четвер, 3 листопада 2022 р.

Поки йде дощ…


У кожної людини є своя улюблена погода: хтось любить ясну, сонячну, а хтось дощову та похмуру. Кожен  має власну погоду у душі. Якщо ваша  має дощову, то ця поетична підбірка – для вас!

Я чую дощ. Він тихо плаче правду,

що я когось далекого люблю.

І чую тишу. І співають птиці.

Проходять люди гарні і незлі.

В пахучій хмарі дощової глиці

стоїть туман, як небо на землі.

                                                                                                                         #ЛінаКостенко

***

Шепоче дощ про тебе у траві,

Ріку читає сірими очима.

Ідуть з роботи землі степові,

Лежить гора з сосною за плечима.

Сухе намокло небо і стебло,

У зайченят ростуть веселі зуби,

І кавуняче зернятко стекло

Червоною краплиною на губи.

Подовшали тривоги і листи,

Ліси на глину, на пісок опали.

Лиш ти одна, мені одна лиш ти

Мій палиш сон і душу мою палиш.

                                                                                                     #Микола Вінграновський

***

II pleure dans mon coeur

Comme il pleut sur la ville.

Quelle est cette langueur

Qui penetre mon coeur?

O bruit doux de la pluie

Par terre et sur les toits!

Pour un coeur qui s’ennuie,

O le chant de la pluie!

Il pleure sans raison

Dans ce coeur qui s’ecoeure.

Quoi! nulle trahison?

Ce deuil est sans raison.

C’est bien la pire peine

De ne savoir pourquoi,

Sans amour et sans haine

Mon couer a tant de peine.

               #Paul Verlaine

Так тихо серце плаче,

Як дощ шумить над містом.

Нема причин неначе,

А серце ревно плаче!

О, ніжно як шумить

Дощ по дахах, по листю!

У цю тужливу мить

Як солодко шумить!

Відкіль цей плач, не знати,

В осиротілим серці?

Ні зради, ні утрати, -

Відкіль журба, не знати.

Найтяжчий, певне, сум -

Без гніву, без любові,

Без ревнощів, без дум -

Такий нестерпний сум.

      #Поль Верлен.  Перекл. з франц. М.Рильського

***


цей дощ надовго

цей сніг надовго

ця жерсть надовго – і так всю дорогу

і все від бога

і всі із богом

чого ж усе так далеко від нього?

                #Юрко Іздрик

                                             ***

сезон дощів і мокрих вулиць.

ми з вами вчора розминулись

на площі миру чи любові...

пасують вам листки кленові

у формі сонячних корон.

а я люблю дощів сезон

і щоб виблискували лави,

де Рось ховає берег правий

то за туман, то за завісу

під колір м'яти чи меліси

зі свіжістю ранкових рос.

а я знайду його: він – ось!

і мокрі ліхтарі пригнулись

уздовж осиротілих вулиць,

бо якось меншає любові,

коли летять листки кленові

додолу з кучерявих крон.

сезон розлук, дощів сезон.

           #Ніна Ковальчук

                                                                                     ***

чаднúй, розпрúнджений, а що

і щóки полотня́ні, мáмо….

цей дóщ, як щóсь, що щé, крім плóщ,

хлющúть, перíщить – в дýшах; шпáрко,

прожóгом, вмент: немов зі сну,

відчувши сум’яття́, – воя́ка; –

вивíльнюється сліз табýн

неупокóрених; віддя́ка

небéс – налéжна й слушна: без

дощу і сліз – душá не вáрта

жалíння, співчуття́; тепе́р

лупцю́є дýшу дощ – як гарно:

а гýби – в гýби, гýби – більш

за бавовня́ні простирáдла,

вже бавовня́ні губи, спів

академічний ллється; правда:

в гріхах пучкú; пучкú в гріхах;

наслúнені пучкú, насúлу,

посповідáвшись, від благáнь

обшáрпанців – марýдність знúкла:

лиш вíршам вíру йму, подáй,

поéзіє, щоб стало лéпсько,

щедрóт; як тúньк від стін – водá

відшарувáлася від неба

       #Костянтин Мордатенко




І в дощову , і в сонячну погоду ви можете надихнутися віршами українських і зарубіжних поетів у нашій затишній бібліотеці.


 


вівторок, 1 листопада 2022 р.

1 листопада – День народження Європейського Союзу

листопада – День народження Європейського Союзу. Чи знаєте ви, що першим, хто виголосив ідею об’єднання країн на рівних умовах, став Віктор Гюґо. Сталося це ще 1851 року. У період, що передував революції 1848, письменник майже повністю закинув художню творчість і активізувався як політичний діяч. Він став переконаним республіканцем і після 1848 року брав активну участь у боротьбі за збереження і зміцнення республіканського ладу. Ідея Віктора Гюго знайшла своїх прихильників, і згодом в Європі з'явилися регіональні об'єднання, чия діяльність була спрямована на розвиток міжнародного співробітництва.

Європейський союз сьогодні -  це, напевно, найбільш природне сучасне економіко-геополітичне об’єднання, яке представлене більш ніж пів мільярдом її жителів .Утворився на основі підписаного 7-го лютого 1992-го року Маастрихтського договору, який набув чинності 1-го листопада 1993- го року. Цьому передувала величезна робота, що почалася ще з 1951-го року, коли в Парижі було підписано договір про створення Європейського об’єднання вугілля і сталі.

Європейський союз - це унікальне утворення націлене насамперед на ефективну регіональну інтеграцію. Загальні стандарти і основні цінності, якість і повага до прав людини, єдина, монолітна, але гнучка політика, питання колективної безпеки, роблять єврозону найбільш надійним партнером як для найближчих сусідів, так і для всіх інших країн світу.

Сесія з мінної безпеки

Бібліотека#8 - це той простір, де окрім традиційних форм роботи, майже щоднини відбуваються зустрічі, тренінги, лекції, засідання клубів і гуртків та просто спілкування. Ось і 28 жовтня відбулася зустріч з представниками Червоного Хреста. Сесію з мінної безпеки для бібліотечних працівників провели волонтери Анастасія та Маргарита. Адже живемо ми в дуже не прості часи, такі реалії нашого буття. Разом з волонтерами опановували знання з протимінної безпеки, щоби вберегти своє життя та здоров'я. А так як бібліотекарі носії інформації, то ще й поінформувати користувачів. Волонтерки докладно та в доступній формі розповіли про всі можливі випадки знаходження мін, поведінки з вибухонебезпечними предметами. Дякуємо за корисну інформацію!