Щиро дякуємо директорці видавництва Мар'яні Кондзелці та всій команді "Ірбіс Комікси" за увагу до бібліотек, щедрість і підтримку українського читання.
Віримо, що ці комікси знайдуть своїх маленьких читачів, подарують їм гарні емоції та, можливо, стануть початком великої любові до книжок.
Дякуємо за те, що допомагаєте дітям читати!
#ІрбісКомікси #БібліотекаФілія5 #ЧитаємоРазом #УкраїнськіКнижки
В рамках цього заходу читачам був запропонований літературний портрет «Микола Вінграновський – режисер і поет абсолютного слуху» від провідного бібліографа Галини Харченко. Слухачі мали змогу ознайомитися із багатогранною творчою спадщиною митця.
Особливу увагу було приділено літературному читанню поезій письменника «Від душевної «романтики» до душевного «реалізму», сповненій щирих почуттів, ніжності, любові до рідної землі, природи та людини.
Творчість Миколи Вінграновського — це невичерпне джерело духовності, мудрості та любові до України. Його слово й сьогодні звучить сучасно, торкається серця та надихає нові покоління читачів.
Запрошуємо всіх охочих відкрити для себе неповторний світ Миколи Вінграновського, адже його твори — це справжня перлина української літератури!
Дванадцять художників з Києва, Полтави, Бучі, Тернополя, Сум, Німеччини розповіли відвідувачам експозиції історії про себе і рідний куточок на карті України. Картини, майстерно створені митцями за допомогою сухих фарб, зачаровують своєю красою, чистотою зображення та м’якою оксамитовою поверхнею. Вони дихають прозорим повітрям і надихають енергетикою художника, адже малюються – пальцями. Сухі фарби втираються шарами на папері, тому зберігають чистоту та іскристість кольорів.
Очолює Гільдію пастелістів України Володимир Кунців, нині воїн ЗСУ, який на даний момент знаходиться у відпустці. Пан Володимир зауважив, що перебуваючи на відкритті виставки, він побачив, що разом із побратимами вони тримають оборону і дають можливість іншим жити і творити.
Членкиня організації білоцерківка Галина Невінчана поділилась своїми роздумами, що ж таке пастель і чим вона причарувала її, як художницю.
Приємним подарунком місту від художників-пастелістів стали картини Людмили Скопінцевої із краєвидами Білої Церкви.
Музика у виконанні тріо «Колорит» Білоцерківської школи мистецтв імені Якова Яциневича стала приємним доповненням свята світла і краси.
Захід об’єднав 23 майстринь із різних клубів Академії пенсіонерів. Вони представили свої творчі роботи: вишиті картини, рушники, сорочки, скатертини, серветки та інші вироби, виконані хрестиком, гладдю, бісером і стрічками. Кожна робота мала свою історію, а кожна майстриня – особливу розповідь про те, як вишивка увійшла в її життя.
Святкової атмосфери додали українські пісні про вишиванку у виконанні ансамблю «Золота осінь».
Організувати виставку запропонувала учасниця клубу «Вікторія» Ніна Скоробагатько. Ініціативу підтримали завідувачка бібліотеки Світлана Хмільова та провідний бібліотекар Майя Боженко. Тож майстринь із різних клубів об’єднала любов до вишивання, а ще хочу додати, що серед учасниць сьогодні було багато читачів наших бібліотек. Доповненням до зустрічі стала виставка журналів та книг «Магія вишиваної нитки», яка познайомила учасниць із розмаїттям візерунків та надихнула на нові творчі роботи.
Як зазначила Майя Боженко, подібна виставка у бібліотеці відбулася вперше, але має всі шанси стати доброю традицією. Бо саме через такі щирі зустрічі, творчість і любов до рідного зберігається наша українська культурна спадщина! #Бібліотека5 #Академіяпенсіонерів Білоцерківський благодійний фонд Костянтина Єфименка
Вона обрала собі промовистий псевдонім. Дніпрова Чайка — це не просто образ, це символ свободи духу, невтомного лету над рідними просторами та вірності своїй землі.
Степовий гарт і любов до рідного слова
Народившись у сім’ї священника на Херсонщині, Людмила здобула гарну освіту в Одесі, але справжньою школою життя для неї стала українська провінція. Працюючи вчителькою в сільських школах Херсонщини та Бессарабії, вона бачила життя звичайного народу без прикрас.
Письменниця збирала фольклор, записувала народні пісні, казки та обряди. Саме цей живий народний струмок надихнув її на власну творчість.
Творчий доробок: від поезії до перших дитячих опер
Спадщина Дніпрової Чайки вражає своєю різноманітністю та новаторством:
Поезія та проза: Її вірші, новели й поезії в прозі («Морські малюнки», «Дівчина-чайка») сповнені точного психологізму, глибокого ліризму та любові до природи Півдня України.
Новаторка дитячої літератури: Вона стала однією з перших, хто почав писати лібрето для дитячих опер. У співпраці з видатним композитором Миколою Лисенком були створені такі перлини, як «Коза-Дереза», «Пан Коцький» та «Зима і Весна». Ці твори й досі залишаються класикою української музичної культури для дітей.
Перекладацька діяльність: Вона перекладала українською мовою твори зарубіжних авторів, збагачуючи рідну літературу.
Серце, віддане Україні
Дніпрова Чайка була не лише митцем, а й активною учасницею громадського життя. У її домі в Херсоні та пізніше в Києві збиралася українська інтелігенція. За свої патріотичні погляди та просвітницьку діяльність вона зазнавала переслідувань з боку царської влади, проте ніколи не зреклася своїх переконань.
Її життя — це приклад того, як крізь хвороби, життєві негаразди й цензурні заборони можна нести світло, любов до свого народу та незламну віру в його майбутнє.
Сьогодні, через 165 років після її народження, слово Дніпрової Чайки продовжує жити. Вона залишається для нас прикладом того, як бути вільною птицею у своєму прагненні творити, берегти рідну культуру та любити Україну.
Тож сьогодні у бібліотеці №5 був проведений День бібліографії «Усі часи, спресовані в мені», присвячений 90-річчю від дня народження білоцерківського письменника, поета, публіциста Володимира Іванціва.
Метою заходу було вшанування пам’яті ювіляра, популяризація його творчого доробку та привернення уваги користувачів бібліотеки до літератури, що відображає духовні цінності нашого краю.
Під час цієї події відвідувачі книгозбірні ознайомилися з книжковою виставкою «Вернутись дощем», бібліографічним покажчиком «Володимир Іванців – письменник, перекладач, редактор, просвітитель» із серії «Літературна Білоцерківщина».
На завершення заходу читачі прослухали аудіозапис прочитання вірша «Усі часи спресовані в мені» у виконанні Володимира Опанасовича Іванціва.
Захід став нагодою ще раз звернутися до надбання поета, віддати йому шану та наголосити на важливій ролі бібліотеки у збереженні й популяризації культурних цінностей. Такі зустрічі з книгою допомагають читачам розширювати кругозір, поглиблювати знання та усвідомлювати значення особистостей у розвитку рідного краю.
Сьогодні в нашій бібліотеці #5 звучала українська. Ми писали Радіодиктант національної єдності "Лист, який не закінчується".
Зізнаємося, цьогорічний текст припав нам до душі. У ньому було щось особливе, що змушує замислитися й ще раз відчути, наскільки важливими є слова, якими ми говоримо щодня.
І нехай у зошитах трапляються помилки, головне, щоб у серці завжди було місце для рідного слова.
Дякуємо всім, хто долучився♥️
А ми запитаємо вас: "Як вам цьогорічний текст? Сподобався?"
Діліться враженнями в коментарях.
#РадіодиктантНаціональноїЄдності #УкраїнськаМова #Бібліотека5 #БілаЦерква
До нас завітали майбутні художники коледжу під керівництвом педагогів Козаченко Валентини Леонідівни та Ружицького Валерія Андрійовича.
Студенти демонстрували свою майстерність та талант в мистецькій галузі та ділилися своїми вміннями з усіма охочими.
Майстер-класи з малювання фарбами, які проводять викладачі зі студентами зазвичай поділяються за матеріалами та техніками виконання. Кожен матеріал має свої особливості, придатні для різних рівнів підготовки учасників. В даному випадку студенти працюють над рисунком та живописом з використанням олійних та акрилових фарб.
Олійний живопис – це класичний художній напрям. Олійні фарби довго сохнуть, що дає змогу м'яко розтушовувати кольори та створювати плавні переходи безпосередньо на полотні. Студенти мають змогу поетапно побудувати композицію, змішати відтінки та опанувати роботу пензлями.
Акрил швидко висихає, яскраво виглядає на полотні та дозволяє легко виправляти помилки, перекриваючи шари.
Цього дня ми встигли зануритися у світ високого поетичного слова, торкнутися важливої соціальної теми .
Наша літературна сторінка була присвячена творчості неординарного та самобутнього українського поета, перекладача й кіносценариста Івана Драча. Його крилаті метафори, дивовижні балади та глибока філософія життя нікого не залишили байдужим. Присутні із задоволенням слухали розповідь провідного бібліотекаря Майї Боженко, а бажаючі декламували улюблені рядки, згадуючи вагомий внесок митця в українську культуру.
Надзвичайно пізнавальною та важливою частиною зустрічі стала інформаційна хвилинка від провідного бібліотекаря Ганни Іванової, присвячена Міжнародному дню білої тростини. Пані Ганна розповіла про історію та значення цієї дати, нагадавши всім присутнім про важливість толерантності, чуйності, безбар'єрності та підтримки людей із порушеннями зору в нашому суспільстві.
Дякуємо кожному, хто розділив із нами цей день! До нових цікавих та теплих зустрічей у бібліотеці!
Творчість митця – це постійний пошук й новаторство. За своє життя встиг створити стільки, скільки вистачило б на декілька людських життів, реалізувавши власну життєву програму по максимуму, хоча сам скромно стверджував, що «дуже мало досяг».
Поезія Івана Драча у 60-і роки стала таким свіжим вітром, який пробудив інтерес у багатьох не тільки до української поезії й української літератури, а ширше — взагалі до всього українського Його поезії відомі у перекладах російською, білоруською, азербайджанською, молдавською, польською, чеською, німецькою та іншими мовами. Найголовніша риса Івана Драча – це чесність. Він був чесним поетом, чесним політиком, і залишався просто чесною людиною,
За свій внесок у культуру та державотворення поет отримав звання Героя України у 2006 році, а також став лауреатом Шевченківської премії ще у 1976 році.
Для знайомства з творчістю митця запрошуємо в бібліотеку- філію №5 за адресою Проспект Незалежності, 55
В бібліотеці-філії №5, після тривалої перерви, відновив роботу розмовний клуб української мови «Світлиця слова». Щосереди розбираємо разом з учасниками клубу певну тему. Сьогодні була жвава дискусія про уміння правильно, а ще красиво говорити українською. Що для цього потрібно!? Правильна відповідь – це велике прагнення, наполегливість, послідовність і терпіння.
Ні для кого не секрет, в залежності від того як людина розмовляє, навіть і українською мовою, можна оцінити її рівень культури, освіти, інтелекту та ерудиції. Давньогрецький філософ Сократ на віки закарбував мудрість: «Заговори, щоб я тебе побачив». Основою сократівського методу є унікальний метод пізнання та ведення дискусії, в яких народжується істина. На наших засіданнях, під час розмов, також є розуміння важливості вільно і красиво розмовляти українською мовою. На сьогодні питання мовленевої культури надзвичайно актуальне та є ознакою всебічного розвитку особистості. Для цього ми докладаємо певні зусилля, кожного разу вивчаючи нове або пригадуючи забуте.
До Всесвітнього дня ментального здоров’я у нашій книгозбірні відбувся бібліоінсайт «Мультфільми, що надихають: виховний потенціал екранних героїв». Захід об’єднав юних читачів та їхніх батьків навколо важливої теми — як через сучасну анімацію вчитися розуміти свої емоції, долати тривожність та знаходити внутрішню опору.
Формат бібліоінсайту дав змогу поєднати перегляд яскравих фрагментів мультиків із глибоким обговоренням психологічних смислів, закладених у сюжетах. Разом із учасниками ми розбирали поведінку відомих екранних персонажів та шукали відповіді на питання: як бути союзом зі своїми страхами, чому кожна емоція важлива та як навчитися підтримувати себе у складні моменти.
Ключові теми та «емоційні уроки» заходу:
• Прийняття спектра емоцій з мультфільмом «Думками виворіт»: Обговорили, що смуток, страх чи гнів — це не «погані» почуття, а природні сигнальні системи нашої психіки. Учасники вчилися розпізнавати свій емоційний стан і розуміти, чому важливо давати собі право на різні переживання.
• Стійкість та пошук покликання з мультфільмом «Душа»: На прикладі головного героя аналізували значення маленьких щоденних радощів, уміння знаходити натхнення у буденності та долати відчуття розгубленості.
• Емпатія та підтримка близьких з мультфільмом «Дивовижний світ Ельзи:Крижане серце»: Розглянули, як щирість, турбота та прийняття чужих особливостей допомагають будувати міцні та безпечні стосунки.
• Впевненість у власних силах з мультфільмом «Панда Кунг-Фу»: Звернули увагу на тему самооцінки, подолання сумнівів та прийняття унікальності кожного з нас.
Під час заходу всі із захопленням ділилися власними улюбленими анімаційними історіями, а батьки отримали практичні поради від бібліотекарів щодо того, як використовувати спільний перегляд мультфільмів як привід для довірчої розмови з дитиною.
Турбота про ментальне здоров’я починається з маленьких кроків: із доброго слова, розуміння своїх почуттів та правильно обраної книги чи мультфільму, що дарують світло й надію.
Пані Любов, не дивлячись на поважний вік – має 81 рік від роду, але дуже активна людина. Брала участь у виставках декоративно - ужиткового мистецтва – де були представлені її ляльки, розписані глечики, печворки.
Мама була вчителькою початкових класів, тож брала до школи маленьку Любочку. А та на останній парті постійно малювала на географічних картах і всьому, що було під рукою. Батько мав хист до малювання та рідна тітка – вільний художник. Тож талант до мистецтва в пані Любові був закладений на генетичному рівні.
Про любов до України промовляють її картини: затишні куточки природи, квіти, блакитне небо та чарівна гладь водойм. А ще дуже вдалі у пані Любові картини натюрмортів. Загалом виставка яскрава, світла і приємна для споглядання та насолоди.
І ось сьогодні персональна виставка. З чим ми авторку і вітаємо!
Світлана Хмільова
Іван Антонович Кочерга — одна з найоригінальніших і найглибших постатей в історії українського театру XX століття. Митець самобутнього обдарування, філософ за складом мислення і майстер драматичної інтриги, він створив власний, неповторний світ, де побутова вірогідність поступилася місцем поетичній умовності, високій романтиці та інтелектуальному пошуку. До 145-річного ювілею від дня народження драматурга варто замислитися над тим, у чому полягає неоціниме надбання його творчої спадщини для української культури.
Філософсько-поетичний театр: крізь призму часу та світла
У той час, коли тогочасна драматургія нерідко підпорядковувалася вимогам жорсткої ідеологізації та побутового реалізму, Іван Кочерга пішов власним шляхом. Його п'єси — це насамперед драми ідей, де головними чинниками дії стають філософські категорії: Час, Світло, Істина, Вірність та Покликання.
Драматург майстерно володів формою поетичної та романтичної комедії й трагедії. Серед ключових рис його творчого методу:
Глибока символіка: за зовнішніми фабульними поворотами завжди ховається прихований філософський пласт.
Карнавальність і романтика: використання історичного чи умовного тла для розкриття вічних людських цінностей.
Карбування слів: витончений, ритмізований афористичний текст, де кожна репліка має внутрішню музикальність.
Перлини драматичного спадку
У творчому доробку митця є декілька шедеврів, які назавжди увійшли до золотого фонду українського театру.
1. «Свіччине весілля» (1930)
Драматична поема, події якої розгортаються в середньовічному Києві на тлі боротьби міщан за право «повішати світло» (запалювати свічки та каганці в домівках). За історичною фабулою ховається велична алегорія: боротьба українського народу проти темряви гніту за своє духовне й національне самовизначення. Світло у п'єсі стає символом свободи, знання та нескореності.
2. «Майстри часу» («Годинникар і курка», 1930)
П'єса, яка здобула загальнонаціональне визнання на всесоюзному конкурсі драматургії. Головна тема твору — влада людини над часом. Кочерга стверджував філософську думку: час не підвладний тим, хто марнує його на дріб'язкові пристрасті, але скоряється тим, хто присвячує життя великій меті та творчій праці.
3. Історичні драми: «Ярослав Мудрий» (1944) та «Пророк» (1948)
У роки воєнних випробувань Кочерга звертається до монументальних історичних постатей. Драматична поема «Ярослав Мудрий» — це роздум про ціну державотворення, співвідношення «меча і книги», сильної влади та милосердя. А п'єса «Пророк» присвячена духовній величі Тараса Шевченка.
Філософські орієнтири творчості
Спадщина Івана Кочерги залишається співзвучною нашій сучасності. У часи доленосних випробувань його драми нагадують про те, що духовна перемога передує перемозі фізичній. Прагнення світла, розуміння цінності кожного моменту життя та віра в незламність людського духу — це ті орієнтири, які драматург залишив нам у спадок.
145-річний ювілей майстра — чудовий привід знову відкрити для себе його п'єси, перечитати афористичні рядки та відчути магію справжнього філософського театру, створити який спромігся видатний український митець Іван Кочерга.
