Запрошуємо друзів на гостину: вечір найтепліших побажань

Кажуть, що справжні друзі — це родина, яку ми обираємо самі. Вони знають наші найдивніші звички, вміють лікувати сум обіймами й розділяють радість так, що вона множиться на сто. Сьогодні, у Міжнародний день друзів, ми вирішили влаштувати не просто свято, а справжні віртуальні гостини для нашої великої спільноти!

Уявіть, що за вікном тихий вечір, на столі пахне духмяний чай або кава, а навколо зібралися ті, з ким тепло без жодних слів. Запрошуємо вас до нашого затишного кола на вечір побажань!

Сьогодні ми не рахуємо кілометри чи життєві турботи. Ми ділимося світлом. Нехай цей допис стане місцем, де кожен знайде розраду, підтримку та натхнення.

Правила наших гостин дуже прості: залишайте в коментарях свої щирі побажання для друзів — як для тих, хто зараз поруч, так і для тих, хто далеко, але завжди в серці.

Ми почнемо першими:

Бажаємо вам зустрічей, які повертають у безтурботне дитинство.

Бажаємо міцного «інформаційного та душевного зв'язку» з тими, хто дорогий, навіть через тисячі кілометрів.

Бажаємо надійного плеча поруч у будь-яку хвилину та спільних мрій, які обов'язково здійснюються.

І найголовніше — якнайшвидшого затишного вечора під мирним небом у колі абсолютно всіх ваших рідних людей.

Ваша черга!

Наші двері відчинені, а горнятка вже налиті. Напишіть кілька слів для своїх друзів під цим дописом, позначте їх або просто поділіться своєю улюбленою історією дружби. Нехай цей вечір стане найтеплішим!

З Міжнародним днем друзів! Раді кожному з вас на нашій гостині! 

#МіжнароднийДеньДрузів #ДеньДрузів #ЗапрошуємоНаГостину #ВечірПобажань #ТепліСлова #Дружба 

Майстри влучного слова: З Днем журналіста!

Сьогодні свято тих, хто вміє перетворити хаос новин на чіткі сенси. Хто шукає правду там, де її намагаються сховати, і дає голос тим, кого не чують.

Бути журналістом сьогодні — це не просто професія. Це ремесло сміливих. Це здатність кількома влучними словами змінити хід історії, відкрити очі мільйонам або подарувати надію в найтемніші часи.

Слово — це зброя, щит і ліхтар водночас.

Дякуємо кожному медійнику, який тримає інформаційний фронт, працює на передовій, фіксує історію тут і зараз та залишається вірним стандартам честі, попри всі виклики.

Бажаємо вам, майстри влучного слова:

Гострого пера та невичерпного натхнення.

Безпеки у кожному відрядженні.

Ексклюзивів, від яких перехоплює подих.

І найголовнішого новинного заголовка, на який чекає вся країна — заголовка про нашу Перемогу!

Зі святом! Нехай кожне ваше слово потрапляє точно в ціль. 

65 років культурного коду - книги, що змінюють країну

Що об'єднує Ліну Костенко, Василя Стуса, Сергія Жадана та найгучніші художні відкриття сучасності? Усі вони — володарі головної культурної нагороди країни, Шевченківської премії, якій цього року виповнюється 65 років!

З цієї нагоди ми відкриваємо інтерактивну книжкову експозицію «Світочі української культури». Це не просто полиці з книгами — це справжня мандрівка крізь десятиліття інтелектуального спротиву, краси та живого українського слова.

На вас чекає:

Золота полиця - романи, поезія та драми, які свого часу підірвали культурний простір. Обличчя премії - маловідомі факти, родинні історії та шлях до визнання геніїв, чиї імена ми носимо на футболках і цитуємо у статусах.

Приходьте, щоб знайти свою наступну улюблену книгу та відчути силу українського інтелекту!

Пам'ять невинних жертв, чиї життя обірвала війна...

4 червня — День пам’яті дітей, які загинули внаслідок збройної агресії росії проти України

Це день, коли слова застрягають у горлі, а серце стискається від болю та люті.

Вся Україна  вшановує пам’ять дітей, чиї життя безжально відібрала російська агресія.

За понад 10 років війни росія відібрала дитинство у цілого покоління, а сотні маленьких українців забрала назавжди. Ми не маємо права забути цей злочин проти нашого майбутнього.

До Дня пам'яті у бібліотеці підготовлено книжкову виставку-реквієм «Перерваний політ янголів». Запрошуємо вас прийти, погортати сторінки книг, що закарбовують цей біль, та разом вшанувати пам'ять загиблих дітей хвилиною мовчання і світлою згадкою.

Не забудемо. Не пробачимо жодної втраченої дитячої посмішки. Світла пам'ять маленьким янголам України. 

Веселкові барви

Традиційна виставка-конкурс дитячого малюнку «Веселкові барви» − це свято для дітей, батьків та усіх відвідувачів виставкової зали бібліотеки-філії №5.

Цьогоріч роботи юних художників були присвячені Котигорошку − герою, захиснику, переможцю, адже це була тема конкурсних малюнків. Представлені дитячі роботи випромінюють силу, мужність та віру в перемогу світла над темрявою, додають наснаги жити, творити, боротись і вистояти в складних життєвих ситуаціях.

Журі у складі: голова журі − художник Георгій Пономарьов, члени журі

− Галина Невінчана, членкиня «Гільдії пастелістів України»; Алла Карабач, головний спеціаліст управління культури і туризму БМР визначило переможців серед 125 конкурсантів.

Очільниця управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Юлія Ковальська привітала юних художників, подякувала за чудові малюнки і вручила подарунки переможцям.

Також юні таланти отримали подарунки від депутатки Білоцерківської міської ради Олени Фастівської та підприємиці Тетяни Чорнобров.

Традиційно підтримали юних майстрів пензля фахівчині ЦБС. Завідувачка центральноїбібліотеки для дітей Олена Корнієнко, завідувачка бібліотеки-філії сімейного читання №4 Зоя Чутковська та провідна бібліотекарка філії №5 Майя Боженко привітали присутніх з чудовою виставкою та вручили маленьким художникам грамоти і подарунки.

У виставковій залі лунали веселі дитячі мелодії у виконанні викладача школи мистецтв ім. Якова Яциневича Сергія Яременко. Усмішки, подарунки, позитивні емоції − справжнє дитяче свято. Хочеться побажати спокою та мирного неба над головами дітей України.

                                                                                                 Любов Михайлюк 

Симон Петлюра в пам’яті поколінь: погляд через століття

Під такою назвою в бібліотеці-філії №5 відбулася патріотична година присвячена Симону Петлюрі. На захід завітали студенти Білоцерківського механіко-енергетичного фахового коледжу.

Присутні мали нагоду ознайомитися з життєвим та політичним шляхом видатного українського державного, військового та політичного діяча Симона Васильовича Петлюрою.

У буремні роки початку ХХ століття був Головою Директорії Української Народної Республіки (УНР) та Головним Отаманом військ УНР.

Лідер українського визвольного руху часів Української революції (1917-1921), який боровся за незалежність України, загинув 25 травня 1926 року у Парижі.

Студенти переглянули два документальні фільми про Симона Петлюру: «Симон Петлюра. Біографія. Цікаві факти» та «Хто такий Симон Петлюра та чому українців називали «петлюрівцями».

Фахівчині читальної зали підготували книжкову виставку: «Симон Петлюра в пам’яті поколінь: погляд через століття».

#читальний_зал_рекомендує#

Книга «Листи Середньовіччя» є результатом дослідження писемних пам’яток середньовічної доби, зокрема листів та інших коротких текстів, які дають уявлення про повсякденне життя людей у той період.

Автор книги аналізує середньовічні листи як важливе історичне джерело. Такі тексти дозволяють дізнатися не лише про політичні події, а й про приватне життя людей, їхні стосунки, господарські справи, торгівлю та соціальні зв’язки.

Книга ґрунтується на дослідженні реальних історичних документів — написів, листів на бересті, графіті та інших пам’яток писемності, знайдених археологами.

Основні розділи книги:

1. Листування у середньовічному суспільстві

2. Джерела історичної інформації

3. Повсякденне життя людей

4. Давня писемна культура

Досліджується розвиток писемності, мови та культурних традицій у середньовічному суспільстві.

Головна ідея праці полягає в тому, що навіть короткі листи можуть бути надзвичайно цінним історичним джерелом. Вони дозволяють побачити історію не лише через великі події, а й через життя звичайних людей.

21 травня - Міжнародний день злагоди та культурного розмаїття.

 

Україна - держава для всіх її громадян, незалежно від етнічного походження 
21 травня - Міжнародний день злагоди та культурного розмаїття. 
У читальній залі бібліотеки-філії №5  відбувся тематичний захід-діалог Україна – держава для всіх її громадян, незалежно від етнічного походження».  Захід було присвячено Дню злагоди та культурного розмаїття в Україні. Попереднє слово взяла провідний бібліограф книгозбірні Г. Харченко. 
Присутні мали змогу відкрити для себе багатство культурної спадщини України, дізнатися більше про традиції, звичаї та мистецтво найбільших за чисельністю етнічних спільнот.
Діалог продовжили представники окремих діаспор, які мешкають в Україні, розповідаючи про особливості культурних традицій свого народу.  У теплій та дружній атмосфері учасники говорили про важливість взаємоповаги, єдності й збереження культурних традицій різних народів, які живуть на українській землі. Лунали щирі слова про мир, толерантність, підтримку та силу єдності у непрості для країни часи.
Захід став ще одним нагадуванням про те, що саме у взаєморозумінні, повазі та єдності — сила українського народу. 

Сьогодні в нашій бібліотеці було по-особливому тепло і дуже щиро .

У межах проєкту «Визволяємо героїв» ми провели зустріч для особливих діток із сенсорним читанням казки. І це був не просто формат «послухати історію». Це була справжня маленька пригода, де можна було все: торкатись, нюхати, рухатись, досліджувати і відчувати.

Дітки на дотик визначали різні матеріали, обирали звірят, танцювали, слухали звуки дощу і навіть створювали його самі за допомогою музичних інструментів. А ще знайомились з ароматами та долучались до сенсорного читання, проживаючи казку не лише через слова, а через емоції й відчуття.

Було багато усмішок, щирого захоплення і того самого дитячого "вау", заради якого хочеться робити ще більше таких зустрічей.

Дякуємо всім, хто був сьогодні з нами https://sites.google.com/.../%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0...

#CreativeEurope #HeroesUnleashed #sensoryreading

#ГероїВипущені #HERUN #СенсорнеЧитання #КреативнаЄвропа #Інклюзія

Ціна людяності: Світло Праведників у Білій Церкві

14 травня Україна вшановує пам’ять тих, хто став щитом для приречених — День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. Для нашої Білої Церкви, міста з глибоким багатонаціональним корінням, ця дата є особливою: вона пронизана водночас болем втрат і гордістю за незламність людського духу. Минуле нашого міста зберігає пам’ять про страшні часи нацистської окупації. Трагедія в урочищі «Товста» та масові розстріли на околицях назавжди залишилися незагоєною раною на тілі Білої Церкви. Коли вулицями панував страх, а морок застилав майбутнє, знаходилися ті, хто чинив опір.

Сьогодні ми згадуємо тих, кого світ називає Праведниками народів світу. Серед тисяч українців, удостоєних цього почесного звання, є чимало наших земляків. На Київщині за допомогу євреям окупанти карали найстрашнішим — стратою всієї родини. Тому кожен день переховування був щоденним подвигом, ціною в життя.

Рятівниками ставали звичайні люди: сусіди, колеги, знайомі. Вони ділилися останньою крихтою хліба, ховали цілі сім’ї у підвалах та на горищах, ризикуючи безпекою власних дітей. Вони не вважали себе героями — вони просто не могли вчинити інакше. Як свідчать праці місцевого історика Євгена Чернецького, присвячені цій темі, саме ці люди стали «світлом у темряві». В центрі міста є Меморіал жертвам Голокосту та Праведникам народів світу. На ньому золотими літерами викарбувані імена 16 білоцерківців. Їхній вчинки вчать нас головному: моральний вибір є завжди. Навіть тоді, коли здається, що світ руйнується, людина здатна зберегти в собі світло.

Аби глибше відчути ціну цієї мужності, запрошуєм відвідати бібліотеку та ознайомитися з тематичною книжковою виставкою «Українські Праведники: Подвиг без зброї».

 

"Дайте мені 1000 років - і я розмалюю небо"...

90 років тому в селі Москалівка на Тернопільщині,  народився геній сучасного українського мистецтва Іван Марчук.

Він створив до 5000 тисяч картин, входить до "100 генії сучасності", потрапив до рейтингу "Золота гільдія митців", засновник техніки "пльонтанізм"... Найбільше любить українське село і малювати. 

Про тернистий шлях і творчість відомого і не відомого геніального митця України розповіла відвідувачам бібліотеки #5, художниця, викладачка школи мистецтв #5 Олена Гайдаєнко. Пані Олена відвідувала виставки Івана Марчука і поділилась з присутніми своїми враженнями, фотографіями картин з виставок геніального художника. 

Смак традицій: Чому українська кухня — це набагато більше, ніж просто їжа.

Сьогодні у нашому клубі "Теревені" відбулася по-справжньому апетитна зустріч! Ми з’ясували, що українська кухня — це не лише набір інгредієнтів у каструлі, а справжня історія, закодована в ароматних спеціях, та високе мистецтво гостинності. Разом ми зазирнули за лаштунки народних традицій, щоб розгадати магію «маминого борщу» та тих самих «бабусиних вареників», смак яких неможливо забути.

На занятті ми не просто смакували слова, а й тренували розум, поєднуючи кулінарію з граматикою. Виявилося, що числівники — це не сухі цифри, а живе мірило нашого багатства та щедрості. Ми впевнено разом з #ВіроюПолевською вчилися правильно рахувати наші скарби, опановуючи відмінювання п’ятисот автентичних рецептів борщу та шістдесяти різноманітних видів начинок для вареників.

Ці дві важливі складові — глибоке знання рідної мови та щира любов до національної кухні — роблять нашу культуру по-справжньому неперевершеною. Коли ми правильно називаємо кількість страв на столі, ми віддаємо шану нашій історії.

Пам’ятайте: у кожній цифрі, як і в кожній ложці борщу, живе дух нашого народу.

Сподіваємося, цей підсумок додасть вам натхнення на власні кулінарні (і мовні!) подвиги. Нехай ваше життя буде таким же насиченим, як добре томлена у печі страва!

Смачного вам читання та до нових зустрічей у клубі «Теревені»!

#ЄвропейськаСолідарність

#Теревені #Бібліотека5

Магія материнства

Як у нашій бібліотеці поєдналися дитячі мрії та мудрість поколінь.

Сьогодні особливий день, щоб зупинитися в щоденній метушні та згадати про тих, хто подарував нам цей світ. У стінах нашої бібліотеки День матері розквітнув усмішками, наповнився солодкими ароматами та душевними піснями.

Захоплива майстерка «Карамелька», яку провела талановита Анастасія Гейло. Під її чуйним керівництвом діти занурилися у світ створення солодких шедеврів. Соломія та Ева власноруч приготували неймовірні подарунки, наповнені дитячою щирістю та добром. Кожна «карамелька», розписана дитиною, стала маленьким символом великої любові до мами.

Свято для душі створили постійні відвідувачі бібліотеки .

Не менш драйвовою та водночас душевною була програма від наших панянок «золотого та срібного віку». Вони подарували всім присутнім справжній мистецький релакс. Пісні, що торкалися найтонших струн серця, танці, які довели, що для творчості та енергії немає вікових меж.

Виставкова зала прийняла особливих гостей, матерів наших загиблих Захисників. Організували захід представники «Ветеранського простіру» нашого міста. Зробивши зустріч ще більш масштабною та згуртованою.

Це свято вкотре довело: наша бібліотека — це набагато більше, ніж просто простір для книг. Це унікальне місце, яке має особливу силу об’єднувати абсолютно всіх людей громади.

Тут розмиваються вікові межі, коли діти вчаться мудрості у старших, а пані «золотого віку» заряджаються дитячою енергією. Тут спільний біль стає спільною підтримкою, а творчість — мостом до порозуміння. Ми пишаємося тим, що стали майданчиком для єднання волонтерів, ветеранів, творчої молоді та кожної родини нашого міста.

Дякуємо, що ви з нами. Адже саме в такій єдності — сила нашої громади та незламність нашої країни!

Європа: історична спадщина і сучасність

День Європи: Спільні цінності, спільне майбутнє

Щороку у травні Україна разом із країнами Європейського Союзу відзначає День Європи. Це не просто календарна дата, а символ єдності, миру та солідарності народів нашого континенту.

Історія свята бере початок 9 травня 1950 року, коли міністр закордонних справ Франції Робер Шуман виголосив декларацію, що заклала фундамент для створення Європейського Союзу. Головна ідея була простою, але революційною: зробити війну між європейськими сусідами не лише немислимою, а й технічно неможливою.

Сьогодні для України цей день має особливий підтекст. Ми відзначаємо наше спільне коріння, європейський вибір та відданість демократичним цінностям.

Європа — це ми
Бути європейцем — це означає:
*   Поважати людську гідність та права людини.
*   Дотримуватися принципів демократії та верховенства права.
*   Цінувати культурне різноманіття.
*  Разом будувати безпечний та екологічний світ.

Запрошуємо на тематичну виставку в бібліотеці!

З нагоди свята наша бібліотека підготувала особливу експозицію: «Європа: історична спадщина і сучасність». 

Ми зібрали для вас найцікавіші видання, що допоможуть краще пізнати наших сусідів та глибше зрозуміти шлях України до ЄС.

Завітайте до нас, щоб надихнутися європейським духом, відкрити для себе нових авторів та відчути себе частиною великої європейської родини.

Європа починається з кожного з нас!

Сумні сторінки історичної пам’яті: Чому «Ніколи знову» — це не просто слова

Травень для кожного з нас — це не лише про весняне тепло, а й про глибоку тишу пам’яті. Цими днями ми згадуємо події Другої світової війни 1939–1945 років — трагедію, що змінила хід історії та залишила шрами на генетичному коді цілих народів.

Друга світова війна не була лише війною армій. Це була війна проти людяності. За кожною датою в підручнику стоять мільйони зруйнованих доль, спалені міста та села, Голокост, депортації та примусова праця. 

Для України ці сторінки особливо гіркі. Наша земля стала одним із головних полів битви, де зіткнулися два тоталітарні режими. Ми втратили мільйони життів — як на фронті, так і серед цивільного населення. Кожна українська родина має свою власну історію того часу: хтось зберігає пожовклі листи з передової, а хтось — лише тиху розповідь про тих, хто не повернувся.

Сьогодні ми переосмислюємо старі радянські наративи. Ми не просто святкуємо воєнну звитягу, ми вшановуємо кожну людину, яка боролася з нацизмом.

Червоний мак— це наш символ. Він нагадує про кров, пролиту на полях боїв, і водночас про крихкість життя. 

Пам'ять — це наш обов'язок перед минулим.

Примирення — це наш шлях до майбутнього, де конфлікти вирішуються не силою зброї, а силою права.

Щоб глибше зрозуміти ціну миру та масштаби тих подій, наша бібліотека підготувала тематичну книжкову виставку «Сумні сторінки історичної пам’яті». 

Ця експозиція — не просто підбірка книг, а можливість зупинитися в щоденній метушні, поміркувати над уроками минулого та віддати шану тим, хто виборов право на життя для наступних поколінь.

Чекаємо на вас у читальному залі нашої бібліотеки. Торкніться історії, щоб зберегти майбутнє.

Сьогодні гасло «Ніколи знову» звучить для українців інакше. Ми на власному досвіді зрозуміли, що зло може повертатися, якщо його вчасно не зупинити, а уроки історії — бути забутими. 

Але саме пам'ять про перемогу над нацизмом дає нам сили. Вона нагадує: яким би темним не був час, агресор завжди програє, а правда й свобода зрештою тріумфують.

Схиляємо голови перед тими, хто віддав життя за мир. Пам'ятаємо. Перемагаємо.

#Пам’ять #ДругаСвітова #НіколиЗнову #ІсторіяУкраїни #ДеньПамяті

5 травня 1846 року народився Генрик Сенкевич, класик польської літератури.

 

З нагоди 180 - річного ювілею у бібліотеці №5 експонується книжкова виставка «Майстер історичного роману».

Твори Сенкевича – це романи, які відображають історію Польщі та світову історію, де збережені факти, постаті на зламі епох, це реальність, що подана у інтерпретації та достеменній правдоподібності. За життя став одним з найвідоміших і найпопулярніших письменників в Польщі та за кордоном і тоді були зняті перші кінофільми за мотивами його книг.

1905 року був удостоєний Нобелівської премії з літератури «за видатні заслуги в області епосу».

Запрошуємо усіх бажаючих поринути у захоплюючий світ історичних романів Генрика Сенкевича.

У самому серці Україна живе пам’ять, що передається не лише словами, а й символами. Кожен із них — як ниточка, що з’єднує минуле і сучасне, родину і народ, душу і землю.

Сьогодні в теплій атмосфері Теревенів, у бібліотеці — нашому  місці сили, ожили ці символи. Ми говорили про Тризуб — знак сили, волі та незламності. Його лінії мовчки розповідають історію боротьби й гідності, яку не зламали століття. Віра Полевська щиро ділилася цікавою інформацією.

Поруч із ним — ніжна й водночас сильна Калина. Вона нагадує про кров роду, про красу і біль, про любов до рідної землі. А Барвінок — символ вічності, пам’яті та життя, що не згасає навіть у найтяжчі часи.

І, звичайно, наша розмова була б неповною без смаків України. Вареники — як оберіг домашнього затишку, Сало — символ достатку й витривалості, Хліб — святиня, що вчить шанувати працю, і, звісно, Борщ — страва, яка об’єднує за одним столом покоління.

У бібліотеці ці символи ожили не як сторінки підручника, а як жива історія, яку можна відчути серцем. Тут, серед книг і теплих розмов, народжується розуміння: сила України — у її традиціях, у пам’яті, у людях.

І, можливо, саме такі зустрічі — тихі, щирі, наповнені змістом — і є справжніми місцями сили. Тут формується любов до рідного, що залишається з нами назавжди. З нами обговорювали Алевтина Шнуренко , Таня Білан , Майя Боженко Лидия Улыбина Світлана Мілевська Валентина Ніконоркіна та багато інших 

#Біблотека5 #теревені #Biblio_literra

#читальний_зал_рекомендує#

 

Це унікальне науково-популярне та картографічне видання  є результатом ґрунтовного дослідження історії міста Біла Церква. Головний акцент зроблено на тому, як змінювалося місто, його забудова, ландшафт та адміністративні межі в період 17-20 століть.

У книзі надаються старовинні мапи, плани міста, карти земельних володінь графів Браницьких, плани парку «Олександрія», релігійних споруд та військових об'єктів.

Структура видання передбачає  хронологічно-тематичний принцип, пропонуючи читачам вступ, аналітичні статті істориків, каталог карт, багато ілюстративного матеріалу.

Книга стане у нагоді мешканцям міста, історикам, архітекторам та краєзнавцям. Відзначається надзвичайно висока поліграфічна якість видання – з тим, щоб читач мав змогу  розгледіти дрібні деталі на репродукціях давніх планів.

Набат Чорнобиля звучить і нині...

 

В читальному залі відбувся захід-реквієм до 40-х роковин аварії на ЧАЕС в рамках дня інформації «Чорнобиль не має минулого часу»
Минуло чотири десятиліття з тієї квітневої ночі 1986 року, коли мирний атом назавжди змінив долю України та світу. Сьогодні, у 40-у річницю трагедії, в читальному бібліотеки зібралися учасники Академії пенсіонерів, щоб схилити голови перед подвигом тих, хто першим пішов у вогонь. Програма заходу включала:
Книжкову виставку «Чорнобиль: роки тривоги, пам’яті, надії...» - експозицію художніх книг, архівних фотоматеріалів та спогадів очевидців, що розповідають про масштаби катастрофи. В додаток до книжкової експозиції був запропонований бібліографічний огляд літератури «Набат Чорнобиля звучить і нині».
Інформаційний блок пані Світлани Хмільової «40 років Чорнобильського лиха…» - про перших ліквідаторів та передумови виникнення трагедії.
Бесіду від імені ліквідатора аварії Павла Сиволапова «Чорнобиль не має минулого часу» - про те, що саме відбувалося на станції в ті дні.  
Перегляд документального фільму  «Чорнобиль сьогодні: Правда про вплив катастрофи».
Провідний бібліотекар Майя Боженко провела годину пам’яті «40 років чорнобильського лиха», відзначаючи, що Чорнобиль — це не лише історія минулого - це суворий урок відповідальності за майбутнє планети.
Дякуємо всім, хто долучився до заходу.  І завжди пам’ятаймо, щоб не повторити.

Жива історія і жива мова: відбулося третє заняття мовного клубу Теревені

Читальна зала бібліотеки знову об’єднала всіх охочих не лише вивчати, а й пізнавати глибше українську мову і вже відбулося третє заняття, яке пройшло у форматі мовного клубу. Ми разом повторюємо правила, опановуємо нові слова, вдосконалюємо вимову, позбуваємося мовних кальок та водночас занурюємося в історію української мови й історію України.

Учасники із задоволенням діляться враженнями - пані Ірина:
«Мені дуже подобається цей курс, багато нової інформації, це справді допомагає. Я хочу більше розмовляти українською мовою, хочеться позбутися кальки й говорити чисто та впевнено».

Щоб поєднати мовну практику з осмисленням історичних подій, під час заняття присутні переглянули та обговорили художній фільм «Вірити», заснований на реальних подіях.

Стрічка показує жорстокість комуністичного режиму та події на Вінниччині: повернення Петра із заслання й трагічні спогади про 1920-ті роки. Водночас вона підкреслює силу української мови як символу віри, гідності та національної пам’яті.
Після перегляду відбулося активне обговорення.

«Це жива історія. Коли дивишся — розумієш, що це не просто кіно, а правда про життя людей», — зазначили учасники.

Такі зустрічі допомагають не лише вдосконалювати мовлення, а й глибше осмислювати історію України, її духовні цінності та боротьбу за свободу. Особливо важливо це сьогодні, коли Україна виборює свою незалежність, а кожне українське слово звучить як символ єдності й сили.

Курс Теревені триває, попереду — нові теми, нові відкриття та нові зустрічі в нашому мовному клубі.

#Європейськасолідарність #Бібліотека5
#Теревені