четвер, 24 лютого 2022 р.

Відома і незвідана Київщина



Київщина – прадавня українська земля з тисячолітньою історією. Тут кілька тисячоліть тому трипільці вперше засіяли зерна відомого нині на весь світ українського хліба.Тут витоки нашої державності, ядро колись могутньої і високорозвиненої держави, Київська Русь, слава про яку дзвеніла в усій Європі та Азії. На київській землі народилися витвори людської думки, що збагатили вітчизняну та світову науку, літературу, мистецтво. Гідно представляє себе Київщина і в роки незалежності.


Пропонуємо підбірку історико-краєзнавчої літератури про рідний край – Київщину


Міста і села України. Київщина : історико-краєзнавчі нариси. – К., 2004

 Це багаторічна праця авторів, видавців, спільний творчий доробок усіх небайдужих до власної історії жителів Київщини.У виданні містяться: геральдична символіка, загальна характеристика Київської області, соціально-економічний стан та розвиток культури , міста обласного значення. Кожен населений  пункт, представлений у книзі  несе на собі відбиток доленосних історичних подій, звершень, героїчного поступу українського народу  до незалежності, державності




Сказания о населенных местностях Киевской губернии, или Статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся / Собрал  Лаврентий Похилевич :[ репринтне вид.  - Киев: Типография Киевопечерской лавры, 1864.] – Біла Церква: видавець О.  Пшонківський, 2005

Півторастолітня класика і настільна книга українського етнографа,  давні джерела про

досліджуваний край- Київщину.  В  книзі  вперше подаються рідкісні описи Київської  української  губернії Російської імперії. Опублікована у другій половині XIX - на початку XX століття, вона узагальнилиа наявні тоді відомості про  Київщину , що стосувалися переважно царин історії, археології та статистики. Майже через сто років радянська історіографія віднесла книгу Л. Похилевича до праць, що мають "деяке довідкове значення". Попри все "Сказания..." були й залишаються до нашого часу кращою краєзнавчою працею такого роду. Це видання вперше супроводжується ґрунтовними географічним та іменним покажчиками. Також тут можна шукати відомості про історію своєї родини – хто має коріння у колишній Київській губернії

Перерва В. Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX- початку XX ст./ Володимир Перерва. - Біла Церква: видавець О.  Пшонківський, 2008

В монографії на основі майже чотирьох тисяч документальних актів з архівосховищ Києва та Санкт-Петербурга розглядається історичний шлях церковнопарафіяльної та державної шкільної справи на території нинішньої Правобережної Київщини XIX - початку ХХ ст. В книзі основну увагу приділено розвитку приходського шкільництва, котре виразно домінувало в регіоні.




Два століття -  одна війна. Поєднані : Київщина у боротьбі за волю України / Упоряд. Сергій Репік. – К : УВС, 2018

Збірка історій людей, що стали на захист української землі протягом двох століть 20 і 21 і були поєднані однією метою – здобуттям Української Держави. Саме тому життєвий шлях українців з різних історичних епох так гармонійно переплітається і має спільний стержень жаги до перемоги





Путівник. Київська область / Guide book. Kyiv region. – К.:  Богдана, 2005  

У книзі основна увага приділяється висвітленню історичних, археологічних і архітектурних пам'яток, об`єктів побуту, рекреаційних та природних ландшафтів. Значне місце відведено знайомству читачів з видатними діячами науки та культури, митцями, цікавими та талановитими людьми, якими славиться Київська область. Розміщення статей у книзі «Путівник. Київська область» здійснено за географічним принципом відповідно до розташування районів на мапі - з півночі на південь. Текст викладений двома мовами: українською та англійською, тому повноправними користувачами путівника стануть також іноземні туристи.


Бреяк О. Краєзнавчі нариси до словника зодчих Київщини  /

Олена Бреяк. - Київ : Обл. центр охорони і наукових досліджень пам'яток культурної спадщини, 2010

На підставі нововиявлених архівних документів автор атрибутує значну кількість храмів таінших споруд на території Київської області, пов’язуючи їх з іменами відомих київських архітекторів та інженерів.Завдяки цьому до наукового обігу вводиться цілий пласт архітектурної спадщини зодчих 19 ст. Видання добре ілюстроване фотографіями будівель Київщини, виконаними з натури та фотокопіями архівних креслень, малюнків, тощо





Поросся:  студії з історії Південної Київщини. Том I. -  Біла Церква:  видавництво «Мустанг»,  1999

Книга містить історичні, генеалогічні краєзнавчі розвідки відомих дослідників Євгена Чернецького, Олександра Ярмоли, Олексія Стародуба, Володимира Іванціва стосовно різних періодів минувшини Білої Церкви і Білоцерківщини. Подається також репліка про  завдання та проблеми розвитку  білоцерківського краєзнавства.






Ознайомитися,  перечитати, поділитися враженнями  про унікальні краєзнавчі видання, а також   порадити їх  друзям та знайомим  можна у бібліотеці #8. Літературу запитуйте в читальній залі.

 

понеділок, 21 лютого 2022 р.

Єднаймося в День рідної мови


Сьогодні відзначаємо Міжнародний день рідної мови. Не для всіх мешканців Білої Церкви українська є рідною. Мова йде про нацменшини. Та попри це, живучи в Україні, вони вивчають українську і радо розділяють нове вміння з корінними білоцерківцями. Бібліотека 8 багато років співпрацює з національними спільнотами, проводить зустрічі і творчі вечори. Підтримуємо дружні відносини з поляками, євреями, казахами, кримськими татарами, ромами, грузинами, чеченцями нашого міста та області. Приємно відзначати позитивне ставлення до нашої мови. Добрі спогади залишила досконала українська  керівника Іудейської релігійної громади "МІЦВА" Андрющенко Нателли Ігорівни. 

Про національні меншини в Україні
У національному складі населення України переважають українці. В Україні живуть представники понад 100 націй. Групи громадян України, які не є українцями за національністю ,виявляють почуття національного самоусвідомлення та спільності між собою належать до національних меншин в Україні. Найчисельнішими з них є росіяни, євреї, білоруси, молдовани, болгари, поляки, угорці, румуни, греки, татари, вірмени, роми та ін. Захищаючи суверенітет і територіальну цілісність України, закон повинен дбати і про права національних меншин. Йдеться про захист традицій, свят, мови, фольклору. Разом із тим представники нацменшин повинні знати, поважати й цінувати українську мову і традиції.

Та не секрет, для того аби мати мотивацію щось вивчати, спочатку слід ним зацікавитися. Міжнародна спільнота вже не раз виявляла прихильність до нашої мови: 1934 року в Парижі на фахівці визнали українську мову третьою з-поміж усіх мов за мелодійністю, лексичним і фразеологічним багатством, словотвірними можливостями та синтаксичною гнучкістю. А який фурор викликали наші пісні на конкурсі Євробачення! Щоб і інші побачили всю красу нашої мови, полюбімо її як найкращу й найріднішу, візьміть участь у флешмобі на нашій сторінці в "Фейсбук" за хештегом #флешмоб_найкрасивіше_слово.

Єднаймося!


четвер, 17 лютого 2022 р.

Історія в кінокадрі


Сьогодні в бібліотеці #8  відбулася демонстрація  кінофільму «Крути. 1918». Після перегляду пройшло жваве обговорення, під час якого усі присутні відзначили схожість подій та провели історичні паралелі  між сьогоденням та  епізодами  майже столітньої  давнини в Україні.

 

середа, 16 лютого 2022 р.

У нашій пам’яті вони залишаться назавжди


До Дня Героїв Небесної Сотні у бібліотеці –філії 8  представлена  тематична виставка-пам’ять «Розстріляна, але незламна – Небесна Сотня!». Запрошуємо переглянути та ознайомитись з книгами в  яких  розповідають про  мужність і патріотизм воїнів Майдану. Небесна сотня – це не просто більше сотні людей, вбитих тодішнім  режимом під час Революції Гідності. Це - герої, які віддали своє життя за всіх нас, за загальнолюдські цінності, за захист прав людини. Люди, які протестували проти злочинних дій режиму, походили зі всіх регіонів України вони були дуже різними - за релігійними вподобаннями, політичними переконаннями, соціальним статусом. Але було у них і дещо спільне всі вони мріяли жити у незалежній, вільній Україні, у країні, де кожен має право на вільне висловлення власної думки, де всі поважають закон і права людини. Ці люди відчували себе європейцями та мріяли про європейське майбутнє своєї країни. Трагічні події на майдані Незалежності увійшли до новітньої історії України і стали символом всенародного опору беззаконним діям тодішньої влади.

понеділок, 14 лютого 2022 р.

Найщиріші побажання у чудовий день кохання

День Святого Валентина – дуже ніжне та добре свято, день в який люди відкрито говорять про найбільш прекрасне в світі почуття – про любов. В цей лютневий день на душі тепло як ніколи, а повітря заполонили відчуття щастя і романтики. . Пропонуємо вам добірку найкращих книг про любов з творів українських та зарубіжних письменників. Ці книги про кохання не залишать вас
байдужими.

  






вівторок, 8 лютого 2022 р.

Як не стати «цифровим Мауглі»


8 лютого 2022 року у світі відзначається День безпечного Інтернету(Safer Internet Day) під гаслом “Разом для найкращого Інтернету”. Ця міжнародна календарна подія виникла за сприянням організації Insafe починаючи з 2004 року. Вона відзначається щорічно у другий день другого тижня лютого. 
Сучасна людина не уявляє свого життя без глобальної мережі, оскільки вона дає багато інформації й можливостей. Молоде покоління не завжди усвідомлює, що може чекати на них у віртуальному просторі. День безпечного Інтернету в  є одним із ключових для поширення ідей безпечного користування Інтернетом та сучасними цифровими технологіями

Підбірка книг  та публікацій  з періодичних видань «Як не стати «цифровим Мауглі» ще раз нагадує про безпечну поведінку в Інтернеті, відповідальне і позитивне використання  цифрових технологій .

Матеріали запитуйте в читальному залі





понеділок, 7 лютого 2022 р.

210 років з дня народження Чарльза Діккенса


Один з великих письменників-портретистів вікторіанської Англії  - Чарльз Діккенс - народився 210 років тому – 7 лютого 1812 року. 
Відзначаючи появу важливого для багатьох письменника, наводимо підбірку його найкращих книг.



Посмертні записки Піквікського клубу
"Посмертні записки Піквікського клубу"  перший роман Чарльза Діккенса, випущений у 1836-1837 роках. Саме з цієї книги (а також з її рум'яного та пухкого головного героя) розпочалася блискуча кар'єра письменника.

Різдвяна історія
Опублікована в 1843 році, "Різдвяна історія" робить нас свідками того часу, коли Англія піддалася відродження старих різдвяних традицій вікторіанського двору. Робота стає тлом для вивчення людської поведінки  на прикладі містера Скруджа, скупого старого, який повинен піддатися привидам різних своїх різдвяних свят аби розтопитилося його серце. Як і інші його твори, «Різдвяна колядка» неодноразово адаптувався для театру та кіно.

Девід Копперфілд
Робота з автобіографічним підтекстом, Девід Копперфілд був «улюбленим сином Діккенса». Головний герой, вихований злим вітчимом і покірною матір'ю, представляє життя автора, його кохання, друзів, розчарування чи досягнення, простежені від його народження до смерті. Без сумніву, один із найвпливовіших творів письменника, який був надрукований у 1850 р. окремими частинами.

Історія двох міст
Другий за продажем роман "Дон Кіхота де ла Манча" "Історія двох міст" виданий у 1859 році з великим успіхом. Первинний тираж був 12 тисяч примірників - довелося додруковувати і неабияк, а 100 тисяч на тиждень. Аналіз часу крізь призму двох міст: мирного і тихого Лондона та Парижа, в яких пережовуються хвилювання та непокірність людей, незадоволених своїм становищем. 

Великі надії
Роман публікувався в різних випусках між 1960 та 1961 роками. Великі задуми за структурою нагадують "Девіда Копперфілда". Це навчальний роман з різними посиланнями на життя Діккенса. Роман описує перетворення двадцятивосьмирічного Філіпа Пірріпа, коваля-початківця, який прагне стати володарем англійської знаті, незважаючи на безліч привидів минулого, з якими йому доведеться боротися. 

Пригоди Олівера Твіста
"Пригоди Олівера Твіста"  найзнаменитіший роман Діккенса. Стара добра Англія неласкова до сиріт та жебраків. Історія хлопчика, що залишився без батьків і змушеного поневірятися похмурими нетрями Лондона. Перипетії маленького героя, численні зустрічі та щасливий кінець важких і небезпечних пригод і досі хвилюють багатьох читачів по всьому світу.
 
В читальному залі та на абонементі бібліотеки8 вас чекає повне зібрання творів Чарльза.Діккенса, творчість впливає на цілі покоління. 

пʼятниця, 4 лютого 2022 р.

4 лютого Всесвітній день боротьби проти раку


Щорічно 4 лютого відзначається Всесвітній день боротьби проти раку (World Cancer Day), який організовується Міжнародним протираковим союзом з 2005 року. Рак – це захворювання, при якому відбувається безконтрольний ріст атипових пухлинних клітин, здатних проростати в сусідні органи і тканини, а також поширюватися по кровоносних або лімфатичних судинах в інші ділянки організму з утворенням віддалених метастазів. Злоякісна пухлина в своєму розвитку проходить певні стадії росту, що мають різний перебіг і прогноз.

Сумна статистика. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, число нових випадків раку в світі в 2020 році досягло 19,3 мільйона, а 10 млн людей померли від цього захворювання. В даний час рак є другою за значенням причиною смерті в світі, причому 70% смертей відбувається в країнах з низьким і середнім рівнем доходу.

Рак молочної залози – 471 випадок (захворюваність 33,0 на 100 тис.населення);

Рак ободової кишки і шлунку – 381 і 259 випадків відповідно (захворюваність 30,3 і 20,7 на 100 тис. населення);

Рак трахеї, бронхів, легенів – 306 випадків (захворюваність 24,5 на 100 тис. населення);

Рак передміхурової залози – 265 випадків (захворюваність 20,8 на 100 тис. населення);

Злоякісні новоутворення шкіри – 248 випадків (захворюваність 19,7 на 100 тис. населення); меланома шкіри – 69 випадків (захворюваність 5,5 на 100 тис. населення);

Рак тіла матки – 197 випадків (захворюваність 14,7 на 100 тис. населення); 

Онкологічні захворювання іншої локалізації – 470 випадків (захворюваність 37,7 на 100 тис. населення). 

Прогнози фахівців. За оцінками фахівців, до 2040 року число нових випадків онкологічних захворювань зросте на 47% і досягне 28,4 млн. За даними КНП «Обласний центр онкологи» за 2020 рік у м.Харкові виявлено 3880 нових випадків (в 2019 році – 4825) онкологічних захворювань (захворюваність 303,9 на 100 тис. населення).

Причини. На даний момент відома велика кількість чинників, що здатні запустити механізми канцерогенезу: • Хімічні канцерогени 

• Канцерогени фізичної природи

• Гормональні фактори 

• Генетичні чинники 

• Якість харчування

Симптоми. Серед численних проявів різних видів раку виділяють загальні ознаки, характерні для всіх онкологічних захворювань, які при появі не можна залишати без уваги і в терміновому порядку необхідно звернутися до лікаря:

 – різка втрата ваги без дотримання дієти (від 5 кг в місяць); 

– немотивоване стійке підвищення температури тіла; – немотивована слабкість і швидка стомлюваність; 

– болі в кістках; 

– зміна розміру, кольору, товщини, форми родимок, а також виникнення ран або виразок, що не піддаються терапії; 

– порушення функціонування сечового міхура і розлади травлення (постійні запори або, навпаки, діарея);

 – зниження апетиту, швидке насичення, труднощі при ковтанні та почуття відрази до їжі (особливо до м’ясних страв);

 – патологічні виділення, домішки крові в калових масах, сечі, кровотечі; – стійкий, тривалий кашель, болі в горлі та охриплість; 

– наявність ущільнення, яке прощупується в м’яких тканинах. 


Попередьте рак! За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, не менше 30% поширених видів раку можна запобігти, якщо звести до мінімуму фактори ризику та здійснювати профілактичні заходи, а саме: відмовитися від паління і зловживання алкоголем, нормалізувати вагу, раціонально харчуватися з вживанням в їжу достатньої кількості фруктів і овочів; вести активний спосіб життя. 

До важливих профілактичних заходів відноситься вакцинація проти інфекцій, що викликаються вірусом папіломи людини і вірусом гепатиту В. У боротьбі проти раку дуже важливу роль відіграє раннє виявлення цього небезпечного захворювання. 

Як виявити. Існує два способи раннього виявлення: 

– рання діагностика – обізнаність щодо симптомів раку для своєчасного лікування; 

– скринінг – це система первинного обстеження з метою виявлення захворювання у клінічно безсимптомних осіб. Прикладом методу скринінгу є мамографія для виявлення раку молочної залози. У разі виникнення симптомів раку, необхідно терміново звернутися до лікаря. При ранній діагностиці та відповідному лікуванні існує висока вірогідність вилікувати онкологічне захворювання!


четвер, 3 лютого 2022 р.

Архітектор храму слова

Євген Маланюк – письменник поет, публіцист літературний критик, одна з найяскравіших постатей української літератури. Всю свою творчість він присвятив відродженню самобутньої української нації.

Народився письменник 125 років тому, 1 лютого 1897 року. Навчався в Єлисаветградському реальному училищі, Петербурзькому політехнічному інституті, Київській військовій  школі.

Під час подій української революції 1917-1921 років  перебував на  службі  в лавах УНР, був  ад’ютантом генерала Василя Тютюнника, який у 1919 року помер на Євгенових руках від тифу. Це було великим потрясінням для юнака. Занепад УНР став приводом покинути батьківщину і виїхати в еміграцію. Тут Євген Маланюк багато писав, видавав разом з однодумцями журнал «Веселка» в якому й сам  друкувався. Деякий час письменник входив до складу Ліги українських націоналістів, співпрацював у журналі цієї організації «Державна нація». Перша збірка віршів «Стилет і стилос», яка вийшла у 1925, стала неабиякою подією в тогочасному літературно-мистецькому процесі, викликавши неоднозначну реакцію: від цілковитого несприйняття до надзвичайного захоплення. Цією книгою, як і наступною – «Гербарій» Маланюк ствердив свої позиції поета-націєтворця, яким не зрадив до самої смерті.

Євген Маланюк був також лідером літературного гурту «Танк», до якого входили Юрій Липа, Олена Теліга, Петро Зайцев та ін.

У США, куди поет переїжджає згодом, з’являються друком його збірки «Влада», «Поезії в одному томі», «Остання весна», «Серпень»; окремим виданням виходить поема «П’ята симфонія», що уславлює діяльність борців за українську державність. Євген Маланюк продовжує працювати і в галузі публіцистики, літературознавства. Видання «Нариси з історії нашої культури», «Малоросійство», «Ілюстрісімус Домінус Мазепа – тло і постать», «Книга спостережень» з часом отримали широкий резонанс.

Євген Маланюк – видатний мислитель, який високо підносив ідеали краси й довершеності, усією творчістю прагнув відродити в серцях українців національний дух, пробудити гідність і силу волі. Тим самим повторював:

«Як в нації вождів нема,

Тоді вожді її поети!»

З творчістю Євгена Маланюка можна ознайомитися в бібліотеці-філії №8

                                                                                                                         Вікторія Вітряк

 


середа, 2 лютого 2022 р.

2 лютого - 210 років від дня народження Євгена Павловича Гребінки

Письменник та байкар Євген Гребінка прожив 36 років. Майже половину життя займався літературною діяльністю. За 15 років надрукував понад 50 повістей, романів та оповідань. Гребінку називають «бабою-повитухою української літератури». 

1831 року, після закінчення гімназії, Гребінка повернувся додому. У цей час пережив особисту драму через любов до сестри товариша з гімназії. Описав її у "Записках студента". Цього ж року на сторінках "Украинского альманаха" в Харкові під псевдонімом Е. Гребенкин вийшов його перший друкований твір "Рогдаев пир".

1834 року Є. Гребінка переїхав до Петербурга. Викладав там російську словесність у військових училищах. Писав батькам: "Тіло моє було в столиці, а душа далеко − в рідному степу, під солом'яною покрівлею маленького будиночка".

У червні 1835 року Іван Сошенко познайомив Гребінку з Тарасом Шевченком. Євген Павлович підтримував Шевченка матеріально, допомагав із самоосвітою, долучився до викупу поета з кріпацтва.

Гребінка збирав твори українською мовою й випускав їх у додатках до журналу "Отечественные записки". Однак у 1839-му видавець Андрій Краєвський відмовився публікувати додатки українською. Згодом із зібраних матеріалів Гребінка уклав альманах "Ластівка".

У 1842 році письменник відвідав село Рудка. Там написав відомий романс "Очи чёрные", присвятивши його своїй коханій – Марії Василівні Ростенберг. 

"Очи черные, очи страстные,

Очи жгучие и прекрасные!

Как люблю я вас!

Как боюсь я вас!"

Євген Гребінка був особисто знайомий з Т. Г. Шевченком, брав участь у його викупі з кріпацтва. 

Роман Гребінки про козацькі часи – “Чайковський” – Франко назвав “улюбленим твором галицько-руської молоді 1860-1880-х. Інший роман, “Доктор”, Антон Чехов визнав серед кращих творів сучасної йому літератури, гідних для перевидання й народного читання.

О. Пріцак говорив, що багато художніх стимулів для тем, образів і деталей Шевченко у своїх ранніх творах завдячував власне Гребінці, що Великий Кобзар почав вправлятися у віршуванні під враженням своєї зустрічі з українськими творами у Гребінки. 



субота, 29 січня 2022 р.

Крути: Обличчя історії пензлем художників


Бій під Крутами, для українського народу  став символом героїзму і жертовності молодого покоління у боротьбі за незалежність України. Крути  -  почесна національна  тема у прозі, поезії, публіцистиці  України. Ця історична подія відображена і в українському живописі.

Колишній вояк Дієвої Армії УНР, художник-баталіст Леонід Перфецький, написав картину «Крути-станція», на якій зобразив сам бій під Крутами. Леонід Перфецький - сотник Армії УНР, художник-баталіст, графік, брав активну участь у Визвольних Змаганнях 1917 - 1920 рр. Навчався живопису у Львові, в мистецькій школі Олекси Новаківського. Він створив цілу художню серію “Батальний живопис", серед цих картин і “Крути-станція”, на якій художник зобразив сам бій. До слова, Перфецький створив один з перших українських коміксів, в якому зобразив боротьбу УПА під час Другої світової війни.

В умовах радянської України тема героїчних Крут для письменників,художників, кіномайстрів і театральних режисерів була темою цензурованою і забороненою, все, що стосувалось української національної тематики, вилучали і нищили як твори, що «не мають музейної вартості та підлягають вилученню».

У 1931 році львівський художник Олександр Климко написав картину «Бій під Крутами», яка експонувалася в Українському військовому музеї у Львові, та була знищена більшовики після «визволення Західної України». Але насправді вона вціліла і зберігалась десятиліттями у фондосховищах бібліотеки імені Василя Стефаника у Львові. У 2012 році картині присвоїли інвентарний номер і почали реставрувати.

У 1961 році Микола Бідняк написав картину «Битва під Крутами».

У 1951 році підпільна пошта Закордонних Частин ОУН випустила ювілейну марку до річниці бою. Дата 29-го січня перетворилась на одну з провідних дат українського календаря у діаспорі.

Бою під Крутами присвятили свої праці художник Сергій Мако - картина «Один з-під Крут», Борис Буряк «Підкрутянський плач», Петро Малишко «Крути», Феодосій Гуменюк картина- ікона «Крутянська Божа матір», Іван Крислач — гравюру «Крути».Також до теми бою під Крутами зверталися ілюстратори Олександр Ком'яхов, Святослав Пащук та Юрко Журавель.

У Києві 18 грудня 2018 року на будинку по вулиці Великій Васильківській 111/113 з'явився стінопис, який присвячений героям бою під Крутами роботи художника Андрія Пальваля.


Детальніше читайте:

Крути. Народини нового українця // Музейний провулок. – 2005. – С.36-43


Крути у живописі, графіці та стінописі

// https:otak.news › culture › kr...

Кого й на що надихали герої Крут

// https:tyzhden.ua › History

Картина «Бій під Крутами» – повернення через 80 років

// https: www.radiosvoboda.org › ...

// https://uinp.gov.ua › pres-cent

 


четвер, 27 січня 2022 р.

Миттєвості безсмертя


29 січня в Україні відзначають пам'ять героїв Крут - українських студентів, які намагалися зупинити більшовицький наступ на Київ у 1918 році.  Бій між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків, тривав кілька годин і завершився великими втратами для більшовиків. Українським бійцям вдалося на кілька днів зупинити просування більшовицьких військ до Києва. Симон Петлюра мав час на придушення повстання більшовиків на заводі "Арсенал". Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і були ними страчені. На похороні в Києві біля Аскольдової могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».

Десятиріччями історія бою або замовчувалася, або обростала міфами і вигадками, як у закордонній, так і у вітчизняній історіографії. 2006 року на місці бою встановлено пам'ятник. Через брак документів про ті події історики неодноразово спиралися на спогади їх учасників. Але мемуари є суб'єктивною оцінкою подій і наведена інформація потребує додаткової перевірки. Як зазначав краєзнавець та письменник Станіслав Цалик, головним джерелом інформації про бій під Крутами була праця Дмитра Дорошенка "Історія України. 1917-1923", написана 1930 року в Берліні.

Цей День, не дивлячись ні на що, назавжди залишиться світлим в нашій пам’яті. День подвигу та прикладу для майбутніх і нинішніх поколінь. День надії і любові до своєї вітчизни. День пам’яті Героїв Крут.



середа, 26 січня 2022 р.

Трагедія століття ХХ ст: голокост


Щорічно ми вшановуємо жертв голокосту. Розуміючи жах вчинених злодіянь Гітлера, ми все одно не усвідомлюємо всього болю єврейського народу. Висловлюємо свій жаль кожній сім’ї, що втратила рідних у цій трагедії.

У широкому розумінні, голокост — систематичне переслідування і знищення людей за расовою, етнічною, національною приналежністю, сексуальною орієнтацією або генетичним типом. Але через масштаб винищення євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами під цим терміном ми найперше розуміємо знищення євреїв Третім Райхом у 1933 — 1945 рр.

Теорія неповноцінності. Причина Використання расистських теорій та псевдонаукових теорій про неповноцінність чи недорозвиненість певних груп людей, які підлягали знищенню. Широко використовувалася також теорія т. зв. «соціального дарвінізму» — твердження, що винищування людей було продовженням Теорії Еволюції Дарвіна. Сильні народи чи раси згідно з цією теорією, нібито, природно прагнули знищити неповноцінних, які згідно з теорією еволюції мали зникнути й поступитись життєвим простором сильним расам.

Методи нацистів. Для цього в багатьох країнах Європи нацисти збудували табори смерті та крематорії, розробили хімічні та механічні засоби вбивства і тортур, здійснювали медичні експерименти. По всій Балтії, Україні, Білорусі, майже біля кожного невеликого міста, біля багатьох сіл знаходяться яри, куди зганяли і розстрілювали чоловіків, жінок, дітей.

Статистика втрат. Жертвами Шоа (євр.термін на позначення голокосту) вважаються 6 мільйонів євреїв Європи. За «Енциклопедією Голокосту», виданою музеєм Яд-Вашем, загинуло до 3 мільйонів польських євреїв, 1,2 мільйона радянських євреїв (енциклопедія наводить роздільну статистику щодо СРСР і країн Прибалтики), з них 140 тисяч євреїв Литви і 70 тисяч євреїв Латвії, 560 000 євреїв Угорщини, 280 тисяч Румунії, 140 тисяч Німеччини, 100 тисяч Нідерландів, 80 тисяч євреїв Франції, 80 тисяч Чехії, 70 тисяч Словаччини 65 тис. Греції, 60 тисяч — Югославії. У Білорусі було знищено понад 800 тисяч євреїв.


Тотальна жорстокість.
На останньому етапі війни неминучість поразки Німеччини вже не викликала сумнівів. Спеціальний підрозділ займався спаленням трупів на місці масових розстрілів. Деякі нацистські керівники намагалися використовувати євреїв для встановлення зв'язку з союзниками, в той час як інші (передусім Гітлер) продовжували вимагати тотального знищення тих, хто ще залишався в живих. На думку деяких дослідників, програма винищення євреїв у 1943‒1945 рр..(до капітуляції Німеччини в травні 1945 р.) була виконана на дві третини. 


Повстання євреїв. Жителі гетто не мали чіткої інформації про те, що нацисти планують тотальне знищення, тому, щоб вижити, намагалися виконувати всі вимоги окупантів.

Лише після того, як результат став остаточно зрозумілий, в таборах і гетто розпочалися повстання: найбільш відомі повстання у Варшавському гетто в січні 1943 року, а також повстання в таборі знищення «Собібор» — єдине успішне повстання у концтаборі за всю історію Другої світової війни. Активним центром опору було Мінське гетто. Гетто в Білостоці (пол. Bialystok, нині Польща), що містило спочатку 50 000 євреїв, було ліквідовано 16 серпня 1943 року після п'яти днів боїв з єврейським підпіллям. У Білорусі, в Україні і в Литві діяли єврейські партизанські загони.

Праведники світу. Серед переживших Голокост велика кількість тих, кого з великим ризиком для життя переховували місцеві жителі ‒ «Праведники світу», врятували від загибелі десятки тисяч євреїв.

У Нідерландах, Норвегії, Бельгії і Франції існував рух спротиву, який також допомагав євреям, головним чином у пошуку сховищ. У Данії данці переправили на рибацьких човнах за великі гроші у Швецію 7000 з 8000 данських євреїв. 

Станом на 1 січня 2010 року, за даними інституту Яд Вашем встановлено 23 226 спасителів, яким присвоєно почесне звання «Праведник світу». На частку Польщі припадає найбільше праведників світу — 6195 осіб, у Голландії їх 5009, у Франції 3158 праведників світу. Треба відзначати велику кількість українців, які під час окупації під страхом знищення або заслання до концтабору переховували євреїв у своїх хатах. З колишніх республік СРСР найбільше число праведників припадає на Україну — 2272.

Опір голокосту. Данське суспільство, у тому числі і королівська сім'я, відкрито протестували проти расистських законів під час німецької окупації. Завдяки цьому під час Другої світової війни, за даними Вікіпедії, в Данії загинуло лише 60 євреїв.

Опір нацистам надали болгари. Коли німці зажадали видати їм болгарських євреїв (їх було близько 50 000), піднялася вся громадськість. Демократи, комуністи, громадські діячі, члени парламенту, священники православної церкви на чолі з патріархом встали на захист євреїв-громадян Болгарії. 

У Польщі було страчено понад 2 000 чоловік, які рятували євреїв чи допомагали їм. Польський уряд у вигнанні створив спеціальне підпільне агентство Жеґота (пол. Żegota, Рада допомоги євреям на окупованій території Польщі) (1942—1945), щоб організувати порятунок євреїв.

Італійські військові і цивільні влади в 1942—1943 роках також відмовлялися допомагати у здійсненні відправки євреїв з окупованих Італією областей Югославії та Франції в табори смерті. Під німецьким тиском італійці створили концтабори для євреїв (зокрема, концтабір Кампанья), але в них були гуманні умови утримання.

Незважаючи на жорстку антисемітську політику нацистів, у Німеччині періодично лунали голоси протесту проти переслідування євреїв. Найбільшим спонтанним виступом проти антисемітської політики стала демонстрація на Розенштрассе в Берліні 27-28 лютого 1943 року етнічних німців — подружжя та інших родичів євреїв, яким загрожувала відправка до таборів. Щоб уникнути скандалу, гауляйтер Берліна Геббельс розпорядився звільнити родичів демонстрантів, числом близько 2000 чоловік, і направити їх на примусові роботи в Берліні.Майже всі вони дожили до кінця війни.

Після війни багато людей, які пережили Голокост, намагаючись побудувати нове життя, стикалися з постійною загрозою насильницького антисемітизму та переміщення. Ті, хто не міг або не хотів повернутися до своїх довоєнних домівок, часто опинялися в таборах для переміщених осіб. Там багатьом довелося чекати роки, перш ніж вони змогли іммігрувати й почати відновлювати своє життя.  

 за матеріалами Вікіпедії

понеділок, 24 січня 2022 р.

Українська коляда в бібліотеці

Різдво - одне з найбільших християнських свят, що наповнює наші серця сподіваннями, радістю та зігріває душі величальними колядками і віншуваннями. Ось і в бібліотеці-філії №8 вже другий рік поспіль для містян оголошується онлайн-конкурс на кращу різдвяну колядку «Радуйся земле, коляда іде!», до якого долучаються читачі, друзі бібліотеки та просто творчі особистості. Цей конкурс покликаний об’єднати людей добрими емоціями від щирої української пісні. Адже українська коляда – в кожушку, у вишитій сорочці, загорнута в барвисту хустину, в руках тримає кольорове намисто, а в ньому – всі колядки та щедрівки, які від бабусь і дідусів передаються дарунком прийдешнім поколінням.  Тож 21 січня у бібліотеці відбулося підведення підсумків загальноміського конкурсу на кращу різдвяну колядку.

В цьорічному конкурсі взяли участь 54 учасники та презентували на суд поважного журі 24-и – колядки, щедрівки, театральні сценки, авторські твори. Цього року до складу журі увійшли – Олена Фастівська, Майя Боженко та Любов Михайлюк.

Визначення переможців перетворилося на справжнє свято з яскравим українським вбранням та традиціями, позитивними та радісними емоціями, які учасники щедро дарували присутнім.

Затамувавши подих гості слухали кришталеві голоси маленьких Аріани Богданець (8 років) та Анастасії Кацалап (8 років), натхненне декламування Дарини Юрчик(12 років). А яке захопливе театральне дійство подарували Зразковий ляльковий театр «Фантазія» ЦПО «Соняшник» зі своєю очільницею Катериною Громадською!

В ошатній виставковій залі зібралися чотири самодіяльні колективи клубів Академії пенсіонерів: ансамбль «Гармонія» (керівник – Таскіра Максюта), ансамбль «Криниця життя» ( керівник –  Ольга Руденко), ансамбль «Золота осінь» (керівник – Катерина Пушка) та хоровий колектив «Вербиченька» ( керівник – Ольга Атаманенко). В залі  панувала атмосфера сімейного свята з уславленням Сина Божого, з благословенною надією на щасливий рік і міцне здоров’я, зі щирою молитвою за закінчення війни. Співав весь зал, продовжуючи пісні один одного...

Порадували своїм виступом творча родина  – Таскіра та Володимир Максюти. Їх дует «А ми удвох» з  віншуваннями та українськими піснями надзвичайно тепло сприймали присутні. Дуже приємно, що сучасна молодь долучається до народних звичаїв, а ще створює свої власні твори. В номінації авторські твори прозвучала новітня авторська колядка від читача нашої бібліотеки Сергія Гончарова. Родзинкою заходу був виступ неймовірно талановитих молодих дівчат, учасниць Інді-фольк гурт «В∑сна».

 Анна Фадєєва – авторка віршів та пісенної лірики, учасниця та співзасновниця гурту «В∑сна», очільниця Спілки Незаслужених поетів «СловаRі», учасниця мистецького проекту «ПОЧУТИ». Та Станіслава Клішина, яка пише музику та вірші до пісень, що увійшли до репертуару гурту «В∑сна». Станіслава працює викладачем класу вокалу в школі мистецтв №5 і минулого року стала лауреатом Молодіжної літературно-мистецької премії ім. Миколи Вінграновського.

У  виконанні гурту пролунав авторський твір «Різдвяна» (Дари Волхвів)та інші їхні чудові твори.

Всі переможці конкурсу отримали дипломи та подарунки.

Дякуємо спонсорам та благодійникам, які із щирим серцем відгукнулися та долучилися до нагородження переможців і учасників конкурсу колядок: Олена Фастівська, депутатка Білоцерківської міської ради, підприємець; Раїса Григоренко, директор Білоцерківської бібліотечної системи; Володимир Бабенко, депутат Білоцерківської районної ради; Вадим Хлєбніков , депутат Білоцерківської міської ради, підприємець.

 Є скарби, заховані в землі, є такі, що розташовані на поверхні і передаються з покоління в покоління, чаруючи людську душу. До таких скарбів належить пам'ять роду, його звичаї, традиції, обряди. Зберегти їх від забуття і байдужості, відродити в родинах наше завдання. Тож зберігаємо його, не розплескуємо ні краплинки, бо якщо живуть ці духовні пісні серед людей – живе Україна!




 

                                                                                                                                                                                                           

 

 

 

 

пʼятниця, 21 січня 2022 р.

На сторінках державотворення Соборність


Задзвонили срібні дзвони в Україні,

Аж по світі по широкім стало чути:

«Зустрічайте Воскресіння день! Віднині

Навік-віки Україні вільній бути!».

Зашумів відвічний Київ прапорами,

Розлилась народу повідь по Подолі,

На майдані, на Софійськім, з корогвами

Зустрічала Україна свято волі.

Україно, нездоланна вища Мати

Володимира, Богдана і Тараса.

Бог тобі призначив жити, не вмирати,

Бути світові як захист і окраса.

День Соборності України – одне з найбільших національних свят нашої держави – річниця проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 22 січня 1919 року.

Кожен свідомий українець повинен знати та відзначати національні свята нашої країни, адже це історія нашого чарівного краю, без якої б не було ані теперішнього, ані майбутнього. Про  цікаві історичні відомості,  тяжку і тривалу боротьбу нашого народу за національне визволення України  містяни можуть ознайомитися відвідавши бібліотеку  та переглянути книжкову виставку «Про Україну».