Книжкові лабіринти осені

«Осінь – торжество мерехтливих ілюзій…» Юрко Іздрик

Осінь - хороший час щоб подумати про буття, про миттєве і позачасове, про те, яким ми хочемо бачити життя. Незалежно від того, приходить вона з дощем, чи з теплом, це завжди пора, яка приносить із собою довгі вечори для затишних читань. У назвах книг з пропонованої добірки ви не знайдете слово «осінь», але в ній - та література, що створює особливий настрій, властивий цій порі року, меланхолійний, часом трохи сумний, але при цьому добрий і теплий. 

Сесілія Ахерн «Де закінчуються веселки»

Розі та Алекс розуміють одне одного з півслова, надають взаємну підтримку в будь-яких ситуаціях. Та досі сумніваються, які між ними стосунки, чи справді вони просто друзі? Хай доля розлучає їх на довгий час, та правду кажуть - твоє від тебе не втече. Чи знайдуть герої сміливість зізнатися у власних почуттях? …

Фредрік Бакман «Тривожні люди»

Чи може щось об'єднувати дев'ятьох незнайомців, які разом стали заручниками злодія-невдахи? Може. Навіть більше, ніж здається. Саме це доводить нам Фредрік Бакман у своєму романі "Тривожні люди". І врешті не таким уже й важливим виявляється вік, гендер, професія чи статки. Бо в душі всі ми – маленькі діти, що прагнуть любові, прийняття й душевного тепла.

Дорж Бату «Коко 2.0»

У новій пригодницько-детективній історії Доржа Бату на перший план виходить законодавиця моди з непростим характером та життям – Коко Шанель. Окрім неї, на сторінках книги присутній цілий калейдоскоп імен: як відомих читачам з першої частини, так і відверто несподівані герої світової історії, серед яких геній епохи Відродження Леонардо да Вінчі та, навіть, авіаконструктор Ігор Сікорський. А ще екскурс світом моди, великих винаходів, цікавих історичних фактів та пошук відповіді на одвічні питання: чи здатні люди змінюватись та чи варто давати їм другий шанс? Це історія про те, як змінюються епохи й континенти, життєві цінності і правила гри.

Борис Віан «Осінь в Пекіні»

Класик жанру інтелектуального кітчу Борис Віан порадував публіку зовсім невеликою кількістю творів. За своє недовге життя ця людина встигла побувати і романістом, і музикантом, і інженером. Вся його біографія показує, наскільки мінливий і не постійний час. Планувати щось в цих умовах безглуздо, набагато краще просто насолоджуватися моментом.. Книга Осінь в Пекіні -це черговий подарунок любителям творчості Віана. У ній немає ні осені, ні Пекіна, зате є тонка філософія, що проглядає через, а іноді всупереч сюжету. Щоб зрозуміти задум автора потрібне терпіння і бажання розгадати цю загадку.

Тосікадзу Кавагуті «Доки кава не охолоне»

Маленька кав'ярня у Токіо позбавлена вікон, проте має три годинники та свою таємницю. Один раз на добу звідси можна повернутися назад у часі та знову зустрітися з тим кого любив, але втратив. Чотири жінки зважуються скористатися такою послугою. Та чи варто розбурхувати старі почуття та тривожити ледь загоєні рани? Про це ви дізнаєтеся, занурившись у теплу атмосферу книги японського автора Тосікадзу Кавагуті.

Богдан Коломійчук «Експрес до Ґаліції»

Новий детективний роман письменника, який ідеально пасує до одноманітних осінніх днів, коли здається, що майже нічого не відбувається. Читач порине в небезпечне розслідування, яке відбувається ціною людських життів.  Весна 1906 року. Під час відпустки у Швейцарії комісар львівської поліції Адам Вістович несподівано втягується у небезпечну шпигунську гру, в якій на карту поставлено не лише людські життя, але й долі імперій. Розшифрувавши секретний документ, Вістович дізнається занадто багато, як на звичайного детектива з далекого австрійського Львова. У цей же час з клініки в курортному Бадені зникає дивний російський пацієнт, якого розшукують розвідки одразу кількох країн, а у Венеції стається вбивство непримітного перекладача з німецької. Вістовичу доведеться з’ясувати, як пов’язані ці події і чому сліди, здавалося б, непов’язаних справ ведуть до Львова.

Іларіон Павлюк «Я бачу, вас цікавить пітьма

У цьому трилері київський кримінальних психолог Андрій Гайстер отримує справу про Звіра – серійного маніяка, який вбиває жінок у богом забутому селищі Буськів Сад. Андрій приїжджає до селища, щоби допомогти слідству, але виявляється, що розслідування зовсім не цікавить жителів. Буськів Сад – дивне місце, де в кожного на душі забагато тагярів і, наче браку чистої совісті було мало, усі жахливі події повторюються знову і знову… Усім, хто полюбляє трилери і не боїться зазирнути всередину власного «Я»

 Різні, але атмосферні книги гарантують вам цікаве часопроведення , а ще допоможуть відчути щось  неймовірно привабливе, ліричне, чуттєве, що властиве лише осені.

 Приємного прочитання!

Психологічна підтримка. На часі

З початком повномасштабної війни з російськими окупантами українці страждають від надмірного напруження. Тому питання психологічної допомоги сьогодні є дуже актуальним для кожного з нас.

В бібліотеці №8 постійно відбуваються заходи, спрямовані на підтримку морального і психологічного духу наших відвідувачів. Найбільш вразливою категорією користувачів є люди старшого віку, які не мають психологічних механізмів подолання травми, а в подальшому стабілізації та відновлення психіки.

Тому щотижня за підтримки ГО «Фундація осіб старшого віку «Вік щастя» в  книгозбірні відбуваються тренінги саме з цією групою користувачів. Адже ця громадська організація створена саме для задоволення та захисту законних соціальних, економічних, творчих, вікових, освітніх та інших інтересів осіб поважного віку та розвитку між поколіннями.

Щоб зменшити вплив стресу війни  розроблені ряд простих правил, наприклад:

«Дозвольте собі емоції та відчуття. Не мовчіть, не стримуйте почуттів: плакати, писати, говорити, скаржитися, розповідати про пережите всім, хто готовий слухати і вислухати інших. Допомагайте іншим – тваринам, дітям, сусідам або близьким, чи взагалі незнайомим людям…»

 Сьогодні учасники тренінгу разом з психологом пані Світланою Фесик засвоїли техніки самодопомоги при травмуючих спогадах та техніки візуалізації. Тренінги продовжуються.

                                                                                                                                     Світлана Хмільова

Як відкрити для себе таємниці зірок та планет

Жартома чи насправді, українці дуже полюбляють астрологічні практики та погляди на рух небесних тіл, які нібито пророкують майбутнє: гороскопи, ефект Марса, ретроградний Меркурій, Луна в Юпітері тощо. Про це свідчать щоденні пошукові запити. То ж ми долучилися до цікавих розповідей Петра Клічука і відкрили для себе таємниці зірок та планет, які можуть змінити наше ставлення до подій.

Уклін Тобі, Велика Соломіє!

Вона мала унікальний  голос, абсолютне сопрано широкого діапазону,  що зробив її зіркою не лише української, а й світової музичної сцени. З нею залюбки співали уславлені світові співаки: Енріко Карузо, Тітто Руффо. ЇЇ називали «незабутньою Аїдою» та «єдиною в світі Джокондою». Її образ став уособленням справжньої жіночої вроди та великого таланту.

23 вересня минає 150 років від дня народження видатної української співачки Соломії Крушельницької (1872-1952).

Ми підібрали для вас  підбірку найцікавіших матеріалів з фондів бібліотеки , присвячених  світовій оперній діві.

Врублевська В. Соломія Крушельницька : роман-біографія / Валерія Врублевська. – Київ: Дніпро, 1986. – 357 c.

У романі-біографії письменниця висвітлює життя і творчий шлях всесвітньовідомої співачки. Майстерно та історично достовірно відтворено повнокровний образ визначної артистки, показано високу красу її життя, глибинність душі, вроджений хист та безупинне самовдосконалення, а також громадянську позицію Соломії Крушельницької.

Національний діамант: До  150-річчя від дня народження С. А. Крушельницької (1872-1952). // Календар знаменних і пам’ятних дат. – 2022. - №3. – С.83

Соломія Крушельницька – співачка світової слави, краса і гордість української музичної культури. Її незрівнянне лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави було унікальним явищем в історії світового вокального мистецтва. Вона стала символом української оперної сцени. Її голос полонив шанувальників країн Європи, Південної Америки… З нею залюбки співали уславлені світові співаки: Енріко Карузо, Тітто Руффо, Федір Шаляпін… Її образ став уособленням справжньої жіночої вроди, великого таланту і рідкісної природи голосу. Голосу, що вражав, полонив, бентежив… Один раз почувши, його вже годі було забути. Такою вона була, Соломія Крушельницька. Жінка-муза, жінка-легенда, що залишалася вірною своєму мистецтву.

Скринченко В. Життєві мандри Соломії / Володимир Скринченко // Слово Просвіти .-  2022. -  №31. – С. 14   «..Ім'я її можна зустріти на сторінках таких елітних видань, як Enciclopedia della musica та Le Grandi voci, присвячених найвидатнішим музикантам і співакам світової оперної сцени. Її унікальне лірико-драматичне сопрано незрівнянної краси всесвітньовідомий диригент Артуро Тосканіні вважав неперевершеним музичним інструментом. Надзвичайна привабливість та елегантність, сценічна обдарованість і витончений артистизм – усе це дано їй було від Бога. Вона не мала потреби у покровителях і завжди прагнула бути господаркою власної долі. «Мільйонери пропонували мені, – згадувала Соломія, – збудувати окрему оперу виключно для мене…» Але вона легко відхиляла усі пропозиції руки й серця, напевно, тому, що за нею упадали, до неї «записувалися на прийом». Видатний італійський музикознавець Рінальдо Кортопассі визначив їй високе місце поруч з зірками оперної сцени, котрі панували в світовому мистецтві на початку ХХ століття – Карузо, Шаляпіним, Тітта Руффо та Баттістіні. При цьому зазначав: «Однак у порівнянні зі своїми уславленими колегами вона виявилася набагато вищою як особистість…»

https://www.pressreader.com/ukraine/kultura-i-zhittya/20201113/281578063335473

Тріумфальний політ Метелика родом з України:[інт. з письменником Олександром Балабко, автором книги « Кімоно для Батерфляй» про Соломію Крушельницьку ]// Слово Просвіти .-  2022. -  №32. – С. 14-15

«Читається – від першої до останньої сторінки – так само захопливо, як і писалася автором..Книжка поліфонічна. Навіть у паперовому виданні вона звучить вічними мелодіями оперних арій і голосами найвидатніших виконавців, серед яких – неповторний голос Соломії.»

Шот М. Світова оперна діва з українським серцем /

Микола Шот // Урядовий кур’єр.-  2022. – 20 серп. – С. 5

«Попри війну цього року на державному рівні відзначатимуть 150- річчя Соломії Крушельницької. 23 вересня - 150 років із дня народження оперної співачки світової слави Соломії Крушельницької. Навіть війна не завадить відзначити на державному рівні цей ювілей. У програму входитимуть різноманітні заходи на різних локаціях. На Тернопільщині одним з перших таких заходів стало представлення міжнародного мистецького проєкту «Соломія». 21 художній твір і деякі речі,  пов’язані зі славетною співачкою, виставили в Тернопільському обласному художньому музеї, який, до слова, розміщено на вулиці Соломії»

 https://ukurier.gov.ua/uk/articles/svitova-operna-diva-z-ukrayinskim-sercem/

« Відрядження в пекло» Віктора Євтушенка

Фонд краєзнавчої літератури бібліотеки №8 поповнився цікавим та актуальним виданням – новою книгою Віктора Євтушенка « Відрядження в пекло». Це розповідь про один день чергування бригади екстреної медичної допомоги під час російського вторгнення в Україну 2022 року. Дія відбувається в найгарячіший період окупації в місті Бородянці, що на Київщині. Бригада «екстренки», очолювана автором книги, замість евакуації біженців із захоплених територій, сама потрапила в лапи російських спецназівців…

Ось декілька відгуків від прихильників творчості відомого літератора:

«Сьогодні мені пощастило прочитати Ваш спогад про "відрядження". Прояв мужності і віри» - Ірина Сколота

«Дякую за книжечку! Читала на одному подиху і видихала тільки, щоб витерти сльози. Ця війна змусила нас пережити жахливі події, але завдяки цьому ми стали сильнішими» -Марина Колонюк.

Нагадуємо, що всі бажаючі можуть переглянути книгу в нашій бібліотеці. Запитуйте на абонементі та в читальній залі.

Тож, читайте, аналізуйте, коментуйте! 

Поетична, таємнича, різнолика … Біла Церква

Коли навколо забагато не надто добрих події, а на душі, образно кажучи, 24 лютого, чи не найкращим рецептом душевної рівноваги  є пізнання чогось нового, поринання у творчість, спілкування з цікавими людьми. Для користувачів бібліотеки #8  таким « шматочком» світла став традиційний вересневий День краєзнавства «Біла Церква літературна, мистецька, історична», присвячений 990-річчю найріднішого міста, поетичної і таємничої, різнобарвної та багатоликої, такої гордої, стародавньої і завжди молодої Білої Церкви.

Тож, захід був щедрим на події, емоції, враження : тішили око книжкові виставки найцікавішої краєзнавчої літератури, віртуальна мандрівка княжим містом, овіяним легендами, дивувала новизною відкриттів, книжкова візія знайомила з новинками літераторів-краян. Оплесків вдячності заслужили також учасники вокальних ансамблів «Золота осінь» та «Чарівна мить» Академії пенсіонерів, які присвятили рідному місту  не лише мелодійні пісні та ліричні вірші, а й тепло своїх сердець.

Учасники заходу дізналися багато цікавої інформації, а ще із  задоволенням поспілкувалися,  поділилися враженнями про  неповторну і мальовничу Білу Церкву, у якій, як у магічному кристалі, відзеркалена вся Україна.

Щоб по-справжньому любити свій рідний край, його потрібно  добре знати. А чи багато відомо нам про його історію, традиції і звичаї, про красу рідної природи ? День краєзнавства який пройшов у бібліотеці, довів, що відповідь на це запитання є ствердною.

Вік щастя в бібліотеці#8

Щопонедіка в бібліотеці №8 проходять цікаві заходи з Академією пенсіонерів «Золота осінь». Люди поважного віку, також, хочуть жити повноцінним життям – спілкуватися, проводити змістовно та  корисно своє дозвілля. Працівники бібліотеки постійно організовують та проводять для цієї категорії користувачів ті зустрічі та заняття, які на часі .

5 вересня в читальному залі  бібліотеки відбулося перше заняття  з проекту психологічної підтримки для осіб поважного віку від ГО «Фундації підтримки осіб старшого віку «Вік щастя». Модератором цього курсу є досвідчений психолог Світлана Фесик. Питання психологічної  допомоги сьогодні є найактуальнішим, оскільки вже не один місяць українці страждають від військової агресії та психологічного вигорання. Найбільш вразливими є люди похилого віку,  які не мають психологічних механізмів подолання травми та стабілізації психологічного здоров’я. Тому такі зустрічі з компетентними людьми дуже актуальні і будуть проходити в бібліотеці протягом вересня-жовтня місяців.

                                                                                                          Хмільова Світлана

«А ви чули, он у Глазового…»

30 серпня минає 100 років від Дня народження Павла Прокоповича Глазового – неперевершеного майстра  сміху, письменника багатогранного обдарування, широко відомого не тільки в Україні, а й у далекому зарубіжжі. Переважно він  працював у жанрах співомовки, віршованої гуморески, байки.  Багато писав для дітей, в основному, казки. Заслужений діяч мистецтв України (1993), нагороджений орденом «За заслуги»  III ступеня (1997), лауреат Літературних премій ім. Остапа Вишні (1988), ім. Наталі Забіли, перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного (1996). Член Національної спілки письменників (1968). Творчу долю Павла Глазового не назвеш безхмарною. Попри всенародну любов, негласні чиновницькі «темники»супроводжували його до кінця життя. Незважаючи на все, Павло Прокопович ніколи не був обділений любов’ю читачів і слухачів.

Чи не найкраще подивитися на відомого письменника   очима його учня, для якого Павло Прокопович став «літературним батьком»,  другом і наставником.

 Спогади про Вчителя та критичний аналіз його творчості лягли в основу книги поета-гумориста, члена Національної спілки письменників України, білоцерківця Віктора Євтушенка.

 «Щойно прозвучить гумореска Павла Глазового чи то з радіоприймача, чи то з екрана телевізора, як щира й відкрита душа українця відгукнеться на іскристе і влучне слово улюбленого автора. І слово те бризне веселим сміхом, сяйне промінням зморщечок-смішинок довкола очей і неодмінно осяде у глибині серця, щоб іще не раз розкішно посмакували ним у колі друзів чи знайомих: «А ви чули, он у Глазового…» І чергову «болячку» нашого суспільства, так дотепно висміяну великим Майстром, уже підхоплюють на кпини вдячні слухачі.

Як і більшість моїх однолітків, я виховувався на творах Павла Глазового. Декламував їх зі шкільної сцени. Згодом під сліпучим сяйвом софітів і на великих сценах — навіть стадіонів. Чи сподівався тоді, що доля подарує мені велике щастя бути близько знайомим з Павлом Прокоповичем, що з часом стану єдиним його учнем, і його добрі напутні слова й передмови ляжуть наріжним каменем у фундамент до кількох моїх збірок (бо я таки писав, не міг не писати, коли слова мимоволі складалися в рядки). І як гріло моє серце добре слово самого Павла Глазового. За його рекомендацією мене прийняли до Національної спілки письменників України. Наші зустрічі переросли у щось більше, аніж стосунки учитель — учень. Це були дружні довірливі бесіди все більше про літературу, а то й нашу непросту буденщину. Я радів із того, що був одним із перших, хто отримував із рук Майстра його нові книги.

На останньому курсі Київського Національного університету ім. Т.Г.Шевченка, звичайно, я обрав тему дипломної роботи «Життєвий і творчий шлях Павла Глазового». Це була чи не найперша спроба правдиво проаналізувати творчість старійшини гумористичного цеху. Незабаром у стислому варіанті ця робота побачила світ на шпальтах республіканської газети «Молодь України», викликала великий інтерес у читачів із різних куточків нашої держави та за кордоном. Вона й лягла в основу цієї книги.

Беручись до праці, не раз запитував себе: «А чи маю моральне право писати про Павла Глазового, його творчість? Чи не занадто важка ноша, чи правильно з етичної точки зору виносити на загал маловідомі неоднозначні сторінки життя великого Майстра?» З дозволу та благословення Павла Прокоповича розпочав. Доповнював її документальними свідченнями далеких років, новими творами Павла Глазового, які вийшли з-під його пера останнім часом, добував про нього інформацію з різних джерел. А коли робота добігала кінця, зрозумів, що просто зобов’язаний видати цю книгу й донести її до всіх, хто шанував, шанує і, немає сумнівів, шануватиме творчість Павла Глазового. Гадаю, після цієї книги ще багато буде різних видань, спогадів та міркувань щодо творчості Майстра, багато народиться «друзів» та «учнів» Павла Прокоповича. І все це буде добре. Хоча б тому, що, врешті, прокинеться інтерес урядовців та чиновників різного калібру, колег по перу та деяких необізнаних громадян до постаті великого спадкоємця Степана Руданського та Остапа Вишні.

Як вдячний учень Павла Прокоповича, людини, яка завжди ставилася до мене з батьківською теплотою, оберігала від непродуманих кроків у літературі, з нетерпінням чекала на наші зустрічі, учила й виховувала в дусі нетерпимості до всякої нечисті в нашому суспільстві, я відтворював у цій книзі спогади зі щирою синівською любов’ю, з великою шаною та гордістю за свого Вчителя.»

                                                         Віктор Євтушенко «Хто такий Павло Глазовий».

Іловайськ ...Пам'ятаємо!

29 серпня в Україні вшановують пам'ять загиблих українських військових, учасників АТО. Сьогодні відвідувачі нашої бібліотеки прийняли  участь в  обговоренні книги Романа Зіненка «Іловайський щоденник».

Чесна і відверта розповідь очевидця, який нічого не вигадує, а намагається бути максимально точним у своїх спогадах, отримала широкий відгук у читачів. Розповідь про маловідомі події в оточеному Іловайську та вихід бійців «кривавим коридором» дозволяє читачеві пережити разом з українськими солдатами одну з найтрагічніших сторінок в історії сучасної України.  А також, учасники академії «Золота осінь» мали змогу насолодитися чудовою виставкою декоративно-ужиткового мистецтва «Квітни, моя Україно!»

 

 

« Бо хто за що, а ми за незалежність. Отож нам так і важко через те..»

Ці відомі слова Ліни Костенко стали ключовою цитатою книжкової виставки, що оформлена у бібліотеці-філії № 8 до Дня Незалежності нашої держави.

День Незалежності України – це найбільше національне свято, яке відзначається на честь ухвалення Верховною Радою УРСР у 1991 році Акта проголошення незалежності України – політико-правового документа, що засвідчив новий статус Української держави. Незалежність є найціннішим скарбом, найвищим досягненням і найвагомішим надбанням, здобутим поколіннями українців. Це свято віддзеркалює одвічне прагнення українського народу до єдності, суверенності та самостійності. До своєї незалежності Україна йшла довгим шляхом. Цього року календар історії відрахував вже 31- річницю нашої Незалежності.. Попри воєнний час, Україна та український народ відсвяткують День Незалежності 24 серпня. Вікопомні дати ніхто не дасть забути.

З Днем Незалежності, українці! Любіть та бережіть свою країну  -  нашу рідну Україну!

Наш стяг – пшениця у степах під голубим склепінням неба

23 серпня  -  День Державного Прапора України, символу свободи і боротьби за незалежність.Під синьо-жовтим прапором в Україні зустрічають іноземних гостей, працюють українські посольства, він вивішується в ООН. Під синьо-жовтим прапором військовослужбовці складають присягу вірності Україні.

З цього приводу   цитуємо допис із  Facebook- сторінки 72 ОМБр ім. Чорних Запорожців.

« ..Прапори на стінах. Є чудова традиція в українському війську - ставити підпис на прапорі побратима/посестри, як згадку про спільний бойовий шлях.Слова, що залишаються на синьо-жовтій матерії магічні. В них сила, віра, вдячність. В них пам’ять. В них щось позачасове. Бо врешті-решт настане той час, коли ось такий прапор прикрашатиме стіну дідусиної чи бабусиної кімнати, а онучата вивчатимуть нерівні, часом з помилками та військовою лайкою надписи… і слухатимуть оповідки про шлях до Великої Перемоги. Саме так нащадки пам’ятатимуть про героїв. Так вони знатимуть ціну мирного життя. І, можливо, тоді вони не матимуть своїх прапорів на стінах..»

Літературу цієї тематики ви знайдете на книжковій виставці «Наш стяг – пшениця у степах під голубим склепінням неба» у бібліотеці№8.

Клуб українського мовлення продовжує роботу

Як важливо знати словесні нюанси, щоб не втратити значення коли перекладаєш з російської на українську. 
Цим і займалися, фехтуючи з української на російську і навпаки . Клуб любителів українського мовлення традиційно щочетверга о 12-й.

Перелік помилкових висловів з їхніми відповідниками:

згідно закону - згідно із законом;

здавати іспит - складати іспит;

бувший у користуванні - вживаний;

в люби́й день - у будь-який день;

вибачте мене - вибачте мені;

заказати товар - замовити товар;

заключати договір - укладати договір;

їх будинок - їхній будинок;

на протязі місяця - протягом місяця;

на рахунок цього - щодо цього;

приймати участь - брати участь.

Читання на Леваневського: хто більше?

Раді вітати вас із нещодавнім Днем книголюба!

Наші читачі дуже різні, як і книги, які вони обирають. Хтось бере величезні романи, хтось читає швидко і приходить часто. Хтось відвідує абонемент 30 років, передаючи цю традицію навіть своїм дітям та онукам. Та тільки бібліотекарям відомо, хто в цьому році читає найбільше. Сьогодні ми готові поділитися.

Отже, найактивнішими читачами бібліотеки№8 на цей момент стали:

Мягких Наталія Миколаївна, спеціальність «логопед».

Читає сучасну українську та зарубіжну літературу, прозу та есеїстику, цікавить і психологічний напрям.

Бокаєвський Олександр Артемович, пенсіонер

Любить книги сучасних українських і зарубіжних письменників, історичну літературу, фантастику.

Савчук Валентина Миколаївна, медсестра.

В пріоритеті сучасна проза вітчизняного та зарубіжного простору.

Найпопулярніші автори: Андрій Любка, Світлана Талан, Брати Капранови, Ірен Роздобудько, подружжя Литовченків; Дорж Бату, Жоель Діккер, Елізабет Гілберт.

Раді, що ви з нами. Уся палітра класичних і найновіших творів тут для вас!

Вправлятися і ще раз вправлятися!

Нас все більше і більше. Сьогодні 23. Повноцінний клас.

І все більше підтримки, і все більше відкритості. 

"Як же ще мислити українською", "А я попросила всіх, хто дзвонить, розмовляти українською", "Сюди приходжу щоб не забути українську", "Вам ще трохи важко, даю Вам завдання читати", "А у вас така вимова як з екрану, гучно і красиво". Ось такі наші реалії. Після останньої фрази, до речі, я помітила як наелектризувалося повітря від мотивації всіх інших. Оце так похвала! 

Вправлятися і ще раз вправлятися!

Мандали від Людмили Сябро

У перекладі з санскриту «мандала» означає «коло». Це може бути і квадрат,  декорований різними фігурами і візерунками.  У внутрішньому колі поміщається сакральне зображення. Малюнок має на увазі чітку симетрію з вираженим центром, втілює рух від периферії до центру, щоб відрізнити справжнє від видимого.

Особливо заворожує в мандалах те, що кожен малюнок і його орнаменти розташовані симетрично! В буддизмі і іудаїзмі в них закладали глибокий сенс – мандали були об’єктом поклоніння, символізуючи Всесвіт. Стародавні люди малювали їх, вишивали на одязі, робили візерунки з піску, будували як будівля храму, використовували для медитацій і всіляких ритуалів. Вважалося, що священний оберіг програмує на успіх і везіння у всіх починаннях. Це не просто малюнок, а ціле послання світу!

Мандали любить малювати сама природа. Це квіти ромашок або соняшників, раковини, сніжинки, що розпустилися, річні кільця дерев, павутина або круги від крапель на воді.

В ході створення малюнок мандали вбирає в себе позитивну енергетику людини. Він відображає внутрішній світ свого творця і є свого роду «застиглої молитвою». Розфарбовуючи візерунок, людина медитує, подумки закладаючи в малюнок свої прагнення і мрії.

Джерело: pyrogiv.kiev.ua, uaeu.top

Серпневий гламуррр… в бібліотеці

1 серпня в бібліотеці №8 відбулася чергова зустріч учасників Академії пенсіонерів «Золотої осені». Цього разу для академістів працівники бібліотеки підготували інформаційну хвилинку «Серпневий гламуррр…». 

Захід присвячений Всесвітньому дню кішок, який відзначається всіма любителями цієї прекрасної тварини з 2002 року  і запроваджено 8 серпня. А  ініціатором цього свята став Міжнародний фонд Animal Welfare. Присутні отримали дуже цікаву інформацію про ласкавих пухнастиків, їхні звички, вподобання, догляд. Адже кішка супроводжує людину на землі, напевно, від самого початку історії людської цивілізації. Про домашніх улюбленців пишуть книги, екранізують розповіді, але ні одне оповідання, жоден фільм не може повною мірою передати унікальний характер цієї тварини. Тому існує безліч легенд та розповідей про надприродні можливості котів, що вони можуть лікувати свого господаря. Науково доведено, що кішки можуть рятувати від поганого настрою, «лікують» своїм муркотінням, теплом, а також особливим магнітним полем. Це має назву – фелінотерапія.

Під час зустрічі учасники мали змогу поспілкуватися та поділитися досвідом утримання котиків.

                                                                                                               Світлана Хмільова

На фронтових дорогах і на літературній ниві

Наприкінці минулого тижня у бібліотеці 8 відбулася літературна зустріч. Світлана Хмільова ознайомила присутніх з книгами Віталія Запеки - відомого українського письменника, фотохудожника та справжнього патріота, який мав приїхати з Полтави на зустріч з читачами нашого міста 27 лютого . Але на заваді стала війна. Та не зважаючи на такі обставини, читачі мають право знати книги воїнів, які захищають нашу країну сьогодні.Учасники мали змогу спілкуватися, ділитися своїми думками щодо важких подій в Україні.