Біла Церква в книжковому розмаїтті

Біла Церква має насичену подіями історію. Її вулиці,будинки, пам’ятки архітектури – все це розповідає про цікаве минуле міста над Россю. Але справжні скарби Білої Церкви приховані не лише в камені та цеглі, а й у словах, що закарбувалися на сторінках книг.

Фонд нашої бібліотеки #5 поповнився чудовими новими надходженнями, які обіцяють задовольнити різноманітні літературні смаки наших 👩‍👩‍🎓відвідувачів. Серед них- історико-краєзнавчі розвідки, дослідження Білої Церкви , збірки поезій, проза, гумор.

Запрошуємо всіх зацікавлених завітати до нашої бібліотеки та ознайомитися з новинками, які розширюють можливості для пізнання рідного краю .

Братченко, Тетяна-Таїна. Калинова гілка : народні бувальщини та повір’я / Тетяна-Таїна Братченко. — Біла Церква : Білоцерківдрук, 2024. — 111 с.

Всі оповідки, бувальщини та повір’я письменниці-краянки несуть у собі спостережливість і кмітливість, дотепність і мудрість нашого народу, який накопичував і зберігав їх не одне століття, щоби передати майбутнім поколінням. Знання української етнокультури, фольклору проявилися у новій збірці.

Заріччя : альманах літ. студії «Олександрійський бульвар». Г. Невінчана. — Біла Церква : [б. в.], 2024. — 119, [6] c. : іл.

Нещодавно побачила світ збірка від літературної студії «Олександрійський бульвар» – альманах «Заріччя». В анотації до книги зазначається, що «…це не просто збірка творів учасників літературної студії… це мистецький альбом». Дійсно, видання вражає своєю чудовою поліграфією, дякуючи роботі ТОВ «Білоцерківдрук». А ілюстрації до книги виконала Галина Невінчана − талановита білоцерківська художниця та літераторка. До збірки ввійшли прозові та поетичні твори тих, хто любить наше місто, відчуває його поезією в кожній начебто непримітній вуличці зі старими будиночками й похилими парканами та кожному прадавньому гранітному виступі з тих, що ще залишилися на берегах Росі.

Євтушенко , Віктор. Відьмак / Віктор Євтушенко // Біла Церква , 2024. — 88 с.

В книзі йдеться про екстрасенса, читай знахаря, який своєю роботою допомагає людям оздоровитися, як фізично, так і психологічно, бореться з темними силами, вбачаючи в цьому своє покликання.

У новій книзі відомого автора висвітлене життя членів буковинської родини, яким довелося заплатити дорогу ціну за завдану скверну, заподіяну головним героєм повісті.

Євтушенко, Віктор На трьох! : [гуморески] / Віктор Євтушенко, Володимир Дідківський, Леонід Гажала. — Біла Цнрква : [б. в.], 2024. — 155, [3] c.

Вибрані твори талановитих сміхотворців давно набули популярності серед читацького загалу, увійшли в спадщину гумористичного цеху та з успіхом виконуються авторами як власних творів, так і народними артистами України, озвучуються численними аматорами на різних сценах нашої держави.

Кириченко, Андрій. CANNONIЧНІСТЬ ] : поезія / Андрій Кириченко. — Черкаси : О. Третяков, 2024. — 147 с.

Збірка віршів, видана у 2024 року і складається із трьох розділів. Перший розділ стосується війни, другий - це інтимна лірика, а третій - громадянсько-патріотичний, філосовський. Загалом кінцівка книги є більш розширеною та включає в себе, те що не увійшло до двох попередніх розділів", - розповів письменник. Назва поетичної збірки, окрім очевидної інтерпретації, яка стосується канону, має ще одну, приховану, через яку перша компонента передається англійською. 

Cannon у перекладі — гармата. Символічно, бо канон формується під дулами ворожих гармат і водночас створюють його ті, хто зі зброєю в руках боронить свободу України. Цю метафору підсилює і візуальне оформлення книжки, бо не переживши межових досвідів, створити щось вартісне стає неможливо.

Мордатенко, Костянтин. Відлітають цвинтарі у вирій: Поезія. Твори в авторській редакції / Костянтин Мордатенко . – Л. : ЛА «Піраміда», 2023. – 432 с.

Поезії збірки різні за своєю тематикою й мотивами, а сама книга, в якій вірші датовані й розміщені в хронологічному порядку (відповідно до часу написання), відзначається прикметною для творчої манери автора

взаємодією голосів авторського Я й ліричного героя. Кожна тема як предметом художньої рефлексії автора, зокрема, життя і смерті, війни, любові, творчості, віри. Бога, слова, правди, пам’яті, природи, постає не як зовнішня даність, тобто відсторонена від автора, яка потребує зображення, а як витворена й утримана словом мить його духовного життя, індивідуалізована, емоційна й екзистенційно важлива. У цьому привабливість поезії .

Різник, Сергій. Білоцерківський ліцей-гімназія №17. Історія у світлинах / Сергій Різник. — Біла Церква : Білоцерківдрук, 2024. — 223 с. : фото.

У книзі зібрано понад 700 світлин, які частково відображають історію однієї школи: від створення початкової семирічки і до набуття статусу «Білоцерківський ліцей-гімназія №17». Матеріали розміщені в хронологічному порядку: з 60-х років ХХ ст. до початку 2024 року. Книга містить спогади, записані зі слів колишніх учнів та вчителів Білоцерківської школи №17.

Хронос. Зошит ХХVII : матеріали краєзнавчого клубу 21 листопада 2024 року / КЗ БМР Білоцерківська централізована бібліотечна система ім. Петра Красножона; під заг. ред. Є Чернецького. — Біла Церква : Білоцерківдрук, 2024. — 65 с.

#Wіртуальна_виставка

Нещодавно в бібліотеці # 5 вкотре учасникам академії "Золота осінь" та всім бажаючим тренери-психологи запропонували розглянути та обговорити питання: Що таке ментальне здоров’я? Що робити для ментального здоров’я? Чому важливо підтримувати ментальне здоров’я? Як перевірити своє ментальне здоров’я? 

Присутні визначили та усвідомили фактори, що впливають на психічне здоров’я, на створення умов для формування  позитивного ставлення до багатьох ситуацій. 

Плануємо зустрічі які мають на меті покращити душевний стан, а професійні тренери нададуть корисні поради.

15 січня 100 років тому було засновано журнал "Всесвіт - найстаріший український журнал іноземної літератури, заснований  у Харкові Василем Елланом-Блакитним.

Важко переоцінити значення "Всесвіту" - найстарішого українського літературно-мистецького журналу - для української культури. Багато світових імен відкрив він своїм читачам.👥

"Найкращий журнал Радянського Союзу, що вберіг сотні тисяч від маланчуківської русифікації, поки гебня не схаменулась і не змінила головреда.", - сказала Оксана Забужко про "Всесвіт", допоки його головним редактором був Дмитро Павличко.

Ідея створення журналу "Іноземної літератури" виникала ще у 1919 р., в часи УНР, але тоді не судилося.

Участь у створенні журналу брали, зокрема Микола Хвильовий - літературний редактор, Олександр Довженко - художній редактор.

У 1925-1934 рр. журнал виходив двічі на місяць. У жовтні 1934 р. його було закрито, а більшу частину працівників репресовано і знищено.

У 1958 р. журнал відновив роботу і щомісячно виходив у Києві. "Універсальний ілюстрований журнал" було перетворено на часопис перекладів. Друге народження журналу пов'язане з ініціативою Спілки письменників України і, зокрема, Максима Рильського. Представниками школи перекладів були, зокрема, Микола Лукаш і Павло Загребельний.

Половину публікацій в той час мали становити твори письменників "соціалістичного табору". Журнал працював в умовах цензурного контролю і політичного тиску.

У 1971-1978 рр. головним редактором був Дмитро Павличко, з 1978 до 1986 р. - Віталій Коротич, потім багаторічним головним редактором став Олег Микитенко (син письменника Івана Микитенка), який помер у 2020 р. З 2000 р. "Всесвіт" виходить раз на два місяці.

У своїй статті "Шлях "Всесвіту"" Олег Микитенко писав про той час: "Журнал зобов’язаний був спрямувати свої публіцистичні зусилля на виховання доктрини пролетарського інтернаціоналізму та викриття міжнародного імперіалізму, заплющуючи очі на імперіалізм вітчизняний; викривати паліїв третьої світової війни, не бачачи власних мілітаристів і підпалювачів збройних конфліктів у різних кінцях світу; викривати "український буржуазний націоналізм" і не зважати на великодержавний шовінізм і русифікацію…; широко висвітлювати діяльність нечисленних українських закордонних організацій, зорієнтованих на співробітництво з СРСР, і повністю ігнорувати мільйонну українську еміграцію або "боротися" з нею, як з "ворогами і зрадниками".

У 1989 р. журналом заснована літературна премія "Ars Translationis" ("Мистецтво перекладу") імені Миколи Лукаша, яка щорічно присуджується найкращим українським перекладачам.

До 1993 р. незмінним принципом журналу було видавати іноземну прозу вперше на радянському і пострадянському просторі, тобто вся проза, що тоді з'являлася у "Всесвіті", виходила вперше. У ті часи український журнал шукали навіть читачі, які часом лише поверхнево, без ґрунтовного знання української, знайомились з найкращими творами. На базі "Всесвіту" створено потужну школу українського перекладу та перекладознавства.

"Всесвіт" має друковану і електронну версії.

У фонді бібліотеки 5 зберігаються примірники журналу з 2020-по 2022р, а за оптимістичними прогнозами - буде передплата з лютого 2025р.

Підсумки конкурсу колядок «Радуйся, земле, коляда іде!»

Різдво – це найвеличніше та найбільш очікуване свято для православних християн в Україні. І жоден ворог не здатен відібрати у нашого народу жагу до життя та перемоги, потребу в Різдвяній молитві за мир в Україні.

Ось і в бібліотеці-філії №5 вже не один рік поспіль оголошується міський пісенно-поетичний онлайн-конкурс на кращу Різдвяну колядку «Радуйся, земле, коляда іде!», до якого долучаються читачі, друзі бібліотеки та всі бажаючі містяни.

Тож 14 січня у бібліотеці відбулося підведення підсумків пісенно-поетичного конкурсу. Цього року у конкурсі взяли участь 65 виконавців, які представили 36 колядок, щедрівок та інсценівок.

Поважне журі у складі: Тетяна Голотюк, Олена Фастівська − депутатки Білоцерківської міської ради, голова журі − Наталія Юдіна − головна спеціалістка управління культури і туризму Білоцерківської міської ради визначило переможців.

В ошатній виставковій залі зібралися учасники і переможці конкурсу, батьки, дідусі і бабусі, педагоги та бібліотечна спільнота.

Затамувавши подих, гості слухали дитячі виступи − надзвичайно яскраві та віншування від найменших учасників: Емми Ніколайчук, читачки бібліотеки-філії №4 сімейного читання (ІІІ місце); Емми Семененко – читачки Центральної бібліотеки для дітей (ІІ місце) та маленької зірочки, якій всього 7 рочків Вероніки Поліщук, читачки бібліотеки-філії №6 (І місце).

В середній віковій категорії переможцями стали: за активність та цілеспрямованість – Софія Риндіна, учениця 4 класу Білоцерківської гімназії-початкової школи №5, читачка бібліотеки-філії №7 (ІІІ місце); за щирість та радість, які дарує ця дитина своє колядочкою – Мілана Линник, 8 років, учениця 2 класу Білоцерківської гімназії-початкової школи №23, читачка бібліотеки №6 (ІІІ місце); за сміливість і талановитість – В’ячеслав Магдальчук, 8 років, учень Білоцерківської гімназії-початкової школи №15, читач бібліотеки №3 (ІІІ місце); за автентичність та вшанування прадавніх колядок – Поліна Бикоріз, 9 років, учениця Білоцерківської гімназії-початкової школи №5, читачка бібліотеки №3 (ІІІ місце).

Надзвичайно яскраво та артистично були виконані колядки Олександрою Христич, читачкою бібліотеки №3, 11 років (ІІ місце); Соломією Кириченко, ученицею 4 класу Білоцерківського ліцею-гімназії №16, 9 років, читачка бібліотеки №4 (ІІ місце).

Вдало та цікаво представили колядки Ірина Галузінська, п’ятикласниця Білоцерківської гімназії-початкової школи №5 (ІІ місце) та Катруся Клюєва, 8 років, учениця Білоцерківської гімназії-початкової школи №23, читачка бібліотеки-філії №6 (ІІ місце).

Потішили присутніх талановиті виступи двох дівчаток, які розділили І місце – неймовірний акапельний виступ Дар’ї Базюк, семикласниці Білоцерківської гімназії-початкова школи №5 та Анни Павленко − учениціБілоцерківської гімназії-початкової школи №6, читачки бібліотеки-філії №4, 9 років.

Родзинкою серед дітей середнього віку був акапельний виступ восьмирічної зірочки – Альони Ващенко, учениці Білоцерківської початкової школи-гімназія №23, читачки бібліотеки-філії №6. Присутніх вразила її стародавня манера виконання колядок.

Тож Альона Ващенко отримала беззаперечну нагороду – Гран-прі.

Серед колективів почесне ІІІ місце розділили – Вокальний ансамбль «Червона калина» Білоцерківська гімназія-початкова школа №6 «Перспектива» та Зразковий художній колектив театру ляльок «Фантазія» ЦПО «Соняшник», керівник Катерина Громадська.

Дуже приємно, що конкурс вийшов за межі нашого міста, щорічно участь у конкурсі бере колектив з міста Тетієв – театральний гурток «Калейдоскоп» Центру позашкільної освіти Тетіївської міської ради, керівник Ольга Кулаківська. У їхньому виконанні звучали колядки ХVІІ-ХVІІІ століть. Цей колектив розділив ІІ місце з дуетом «А ми удвох» – дев’ятерічні Дмитро Бабушкін, Софія Мельниченко, учні Білоцерківської гімназії-початкової школи №15, читачі бібліотеки-філії №3.

І місце у конкурсі серед колективів здобули талановиті дівчатка – вихованки дитячо-юнацького клубу за місцем проживання «Перлина», читачки бібліотеки №2.

Відзначився своїми чарівними акапельними пісноспівами дорослий колектив – вокальний ансамбль «Кумасі», які отримали Гран-прі.

Величезна вдячність спонсорам, які зі щирим серцем долучилися до нагородження переможців та учасників конкурсу колядок – депутатам Білоцерківської міської ради Тетяні Голотюк, Олені Фастівській та Олександру Александрову; Лесі Поліщук, директорці Білоцерківської ЦБС ім. Петра Красножона та Юлії Василенко, директорці Донецької обласної бібліотеки для дітей.

Щорічно нагородження переможців перетворюється на справжнє свято з відтворенням вже забутих старовинних колядок, автентичним українським вбранням, теплим, дружнім спілкуванням. Учасники щедро дарували присутнім позитивні емоції, які кожен з нас під час війни надзвичайно потребує. Ці сакральні різдвяні віншування наповнили наші серця вірою в світле майбутнє кожного українця та України.

                                                                                                                                                                 Світлана Хмільова.