субота, 18 травня 2024 р.

Крим - край між моря і гір

 18 травня в Україні вшановують пам’ять жертв геноциду корінного народу Криму і згадують понад 200 000 киримли, яких у 1944 році депортувала радянська влада. Хтось з них повернувся додому, а хтось загинув чи осів у регіонах депортації. На жаль, з 2014 року кримці були змушені знову лишити дім (знову через росію) і відправитись в тимчасовий екзиль. Попри анексію, Крим продовжує бути героєм і місцем дії української літератури. Щоб пізнати історію та культуру півострова і познайомитись ближче з його буттям, ми підготували для вас добірку книжок про Крим, які вийшли  останнім часом

середа, 15 травня 2024 р.

165 років від дня народження Панаса Карповича Саксаганського (1859-1940) - видатного українського актора, режисера, театрального діяча, педагога.

Національна пам’ять українського народу зберегла багато прізвищ відомих родів, які зробили внесок у розвиток певної галузі культури. Коли ж ідеться про витоки українського театру, то ланцюжок асоціацій неодмінно приведе нас до сім’ї Тобілевичів. «У Карпа Адамовича і Євдокії Зиновіївни було шестеро дітей, четверо з яких стали корифеями українського професійного театру». Четверо рідних людей з різними псевдонімами, але зі спільною метою. І якщо старшого з цього квартету – Івана Карповича – знає кожен, хто вчився в українській школі, то про інших трьох поза професійними колами згадують значно рідше.

Панас Саксаганський народився в с. Соколівка на Чернігівщині в родині сільського священника. Закінчив Харківський університет, де брав участь в аматорських виставах. Співпрацював з М. Кропивницьким, М. Старицьким, І. Карпенком-Карим, був одним з організаторів Театру корифеїв. Створив яскраві образи в п'єсах М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, М. Старицького. Найвідоміші ролі - Микола Джеря, Микола Задорожний. Був одним з перших українських режисерів-новаторів, впроваджував нові методи роботи з акторами. Протягом 1917-1919 рр. очолював Київський драматичний театр. Помер у Москві, похований на Новодівочому цвинтарі.

Сьогодні, до 165-річчя від дня народження наймолодшого з роду Тобілевичів – Панаса Саксаганського пригадаємо цікаві факти з його творчої біографії: 

1. Псевдонім Саксаганський утворив від назви містечка Саксагань, у якому народилася його мати Євдокія.

2. У дитинстві рідні називали майбутнього драматурга Фанею. Під впливом батьків у хлопчика рано виявився талант комедійного актора.

3. Його одногрупниками у Єлисаветградському земському реальному училищі були Євген Чикаленко й Олександр Тарковський. Олександрова сестра Надія була акторкою і дружиною Івана Карпенка-Карого – старшого брата Панаса Саксаганського.

4. За прикладом брата Миколи спочатку хотів побудувати кар’єру військового. Після Одеської юнкерської школи служив у 58-му Празькому піхотному полку. Проте, скоро змінив думку і серйозно зайнявся акторською діяльністю у трупі Михайла Старицького.

5. 1890 року очолив власну трупу “Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П.Саксаганського”, яка у 1900 році ввійшла до об’єднаного театрального колективу “Малоросійська трупа М.Кропивницького, під керівництвом П.Саксаганського і М.Садовського за участю М.Заньковецької”. Пізніше Панас Саксаганський гастролював у складі різних театральних труп.

6. У роботі над роллю дотримувався реалістично-психологічного методу. Для цього багато спостерігав за звичайними людьми. Працюючи над роллю, дбав «логіку типу» – єдність і вмотивованість слів, рухів, міміки персонажа.

7. Головною ознакою професійності актора Панас Саксаганський вважав голос та дикцію. Для цього радив читати скоромовки та гекзаметри з «Іліади» та «Одіссеї».

8. Блискучий комедійний актор Панас Саксаганський марив роллю Шекспірового Отелло, для цього навіть переклав твір українською мовою.

9. Панас Саксаганський втілив у життя 107 персонажів. Найвідоміші серед них: Возний Макогоненко («Наталка Полтавка»), Протасій Пеньонжка («Мартин Боруля»), Копач («Сто тисяч»), Стецько («Сватання на Гончарівці»), Голохвостий (“За двома зайцями”) та ін.

10. Панас Саксаганський є автором знаменитого монологу Свирида Петровича Голохвостого: «Єжелі человєк подимется своїм умом вище лаврської колокольні…».

11. 1918 року Панас Саксаганський став директором, режисером та актором Народного театру в Києві.

12. Роль Возного з «Наталки Полтавки» стала і першим, і завершальним перевтіленням Саксаганського на професійній сцені. Останній вихід Панаса Карповича до глядача відбувся 12 травня 1935 року з нагоди святкування 50-річчя його театральної діяльності у Київському державному театрі опери та балету. Його брат Микола зіграв у цій виставі роль Виборного Макогоненка.

Панас Саксаганський відіграв важливу роль у становленні і розвитку українського професійного театру кінця XIX - початку XX століття.


вівторок, 14 травня 2024 р.

15 травня - 151 рік від дня народження гетьмана Павла Скоропадського

15 травня виповнюється 151 рік від дня народження гетьмана Павла Скоропадського – однієї з найбільш знакових постатей українських Визвольних змагань 1917-1921 років, яка понад століття викликає суперечки, жвавий інтерес і бажання досліджувати.

З цієї нагоди презентуємо нове видання, яким нещодавно поповнився фонд бібліотеки-філії №5:

Гай-Нижник П., Томенко М. Міфи і таємниці останнього гетьмана України / Павло Гай-Нижник, Микола Томенко. – Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023. – 384 с.

Науково-популярне видання, присвячене життю і діяльності останнього Гетьмана всієї України Павлу Петровичу Скоропадському та огляду головних історичних здобутків і уроків доби Української Держави (29 квітня - 14 грудня 1918 рр.).

В книзі також вміщено фрагменти спогадів, статей та інтервʼю самого Павла Скоропадського та його доньок Єлизавети й Олени. Науково-популярне видання має на меті допомогти широкому загалові читачів відкрити для себе багато таємниць і спростувати чимало міфів про добу Української Держави на чолі з останнім Гетьманом України Павлом Скоропадським.

На сторінках видання можна знайти роздуми Скоропадського про Україну і себе, коротку хроніку його життя (1873–1945), інформацію про маєткові та міські володіння Скоропадських і нерухому власність цієї сім’ї у передреволюційній Російській імперії, причини та перебіг захоплення влади Скоропадським під час державного перевороту 29 квітня 1918 року, конституційно-правові засади Української Держави Павла Скоропадського, життя та будні його резиденції та багато іншого.

Сьогодні російська влада розігрує для обґрунтування «сво» — війни проти України саме історичну карту. І тому видання, яке детально та документально висвітлює тяглість державності для сучасної України особливо важливе.

Новітня історія України сприймається інакше, коли вивчаєш витоки української державності та зусилля тих, хто у різні історичні періоди закладав її основи попри всі невдачі та драматичні події.

Справжня історія через життя людини - завжди спонукає читача переосмислити й власне життя, і дійсність, в якій він живе.

Книга видана за підтримки Українського інституту книги.

#бібліографічна_закладка5

понеділок, 13 травня 2024 р.

Панас Мирний - захисник і творець української літературної мови

13 травня виповнюється  175 років з дня народження українського письменника Панаса Мирного.

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.

Він  належить до  українських класиків пера, яким вдалося одночасно побудувати блискучу державну кар'єру та реалізувати себе у письменництві.

Свої твори Панас Якович писав ночами. При чому, багато з них були записані в бухгалтерських книгах.

Іван Франко називав Панаса Мирного "сильним епічним талантом". Окремо відзначав майстерність глибокого психологічного аналізу, властивого практично всім творам  Панаса Рудченка.

Заслуга Панаса Мирного в створенні яскравих особистостей, показ глибоких психологічних процесів, натуральний розвиток характерів усупереч поширеним стереотипним моделям поведінки представників того чи іншого класу.

Письменник  створив нові теми в українській літературі. Так, вже в першій повісті "П'яниця" (1874) він розповів про трагічну долю дрібного чиновника, вихідця із селянського середовища,  вперше ставить проблему адаптації простої порядної людини з села до міста.

Вершиною епічного майстерності Панаса Мирного вважаються романи "Хіба ревуть волі, як ясла повні?" і "Повія", де на прикладі неординарних особистостей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів в різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали справжнім відкриттям, багато в чому випередив епоху, в яку жив сам автор.

Крім прози, Панас Мирний створив ряд драматургічних творів, одне з яких - "Лимерівна" - було поставлено на сцені.

Також написав близько 300 віршів. Але свою поезію Мирний називав "нікчемним складанням віршів".

Проте, багато його творів так і залишилися недописаними, оскільки весь час забирала робота чиновника, і на літературу його майже не залишалося.

Його особисте життя представляло собою суцільну драму. Одна дівчина, на якій він хотів одружитися, проміняла його на солдата-москаля, інша не відповідала взаємністю. В результаті ці сумні події обумовила народження геніального роману "Повія", головна героїня якого - збірний образ дівчат, яких любив письменник.

Надалі Панас Мирний знайшов кохання всього свого життя - Олександру Шейдеман, яка, відмовившись від багатого жениха з Петербурга, стала його дружиною і народила трьох синів.



Знання іноземних мов - розширює горизонти та можливості

Один з найбільших французьких філософів-просвітителів XVIII століття, поет, прозаїк, сатирик, трагік, історик і публіцист Вольтер  сказав : «Знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замку».

Роль англійської мови у сучасному світі дуже велика. Зовсім нещодавно вона була для нас іноземною мовою, а сьогодні вона є міжнародною. Зараз  просто неможливо досягти успіху, не знаючи англійської мови. Володіючи англійською мовою, ви можете з легкістю подорожувати по світу та вільно спілкуватися з людьми різних національностей.

Сучасний світ стає все більше глобалізованим, а разом з цим англійська мова набуває дедалі більшої популярності. Вона стає не тільки засобом спілкування, але й ключем до багатьох можливостей. 

Тому отримані нашою бібліотекою в рамках проекту Книги для України/Books for Ukraine
книги англійською мовою все більше набувають популярності. Адже сучасна художня література, написана англійською, охоплює широкий спектр жанрів і тем. Багато видань перекладаються українською, однак особливе задоволення – знайомитися з цією літературою мовою оригіналу. Чимало знаменитих творів екранізуються, тож читач може порівняти задуми письменників та режисерів. 

І тим самим, читаючи книги в оригіналі, читач поглиблює свої навики. 

Тож, любі друзі, вивчайте англійську мову та ласкаво просимо до бібліотеки 5 де ви обов’язково знайдете щось для себе. Є книги на будь який смак та вік: підручники, романи, детективи, фентезі.

#UnbreakableLibraries #УкраїнськийПЕН #BookAidInternational #АнглійськийПЕН #МіжнароднийПЕН #НоваПошта #UnbreakableLibraries








четвер, 9 травня 2024 р.

9 травня - День Європи

В Україні 9 травня як День Європи відзначається з 2023 року. Його встановлено Указом Президента України № 266 від 8 травня 2023 року «з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті». І саме 9 травня День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають у країнах Євросоюзу.

Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи. Важко переоцінити ступінь культурної, політичної, мілітарної та економічної інтеграції української нації до загальноєвропейської спільноти. Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату цього споконвічного цивілізаційного об’єднання. Ця дата є чудовою нагодою висловити вдячність Європейському Союзу за підтримку та допомогу для протистояння російській збройній агресії. Зараз ми на шляху до перемоги у боротьбі за незалежність, демократію та відновлення миру!


середа, 8 травня 2024 р.

«Пам’ятаємо історію – дбаємо про майбутнє!»

8 травня Україна вперше відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років — як єдине державне свято замість двох різних знакових дат, згідно Закону України  «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» від 29 травня 2023 року.  Відтепер 9 травня як День перемоги в Україні скасовано.

Ми приєдналися до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом і цьогоріч це свято вперше відзначаємо саме в той день, коли Німеччина офіційно капітулювала.

Для Європи 8 травня — точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.

З нагоди вшанування пам’яті цього дня у бібліотеці № 5 підготовано книжкову виставку «Пам’ятаємо історію – дбаємо про майбутнє!». 



четвер, 2 травня 2024 р.

“Наша рідна українська мова – це основа нашої безмежної багатої культури. Це – наш дух, наша душа, наша пісня…” Олесь Гончар

Щосереди в бібліотеці №5 в україномовному клубі «Світлиця слова» відбуваються заняття з опанування, чи удосконалення української мови. 

А що ж було до української мови? Будь яка сучасна мова – і українська також, почала народжуватися ще з прадавніх часів. Тоді люди не мали можливості миттєвого спілкування, а найшвидшим засобом пересування була верхова їзда. Коли ще не було жодних граматик, підручників для вивчення мови, наші пращури опановували мову на слух і спілкувалися на певному діалекті, притаманному тій, чи іншій території. 

На сьогодні в нас є маса засобів для вивчення та спілкування українською мовою. Тільки треба мати бажання, наполегливість та повагу до державної мови України.

 І дуже тішить те, що користувачі  книгозбірні радо відвідують засідання україномовного  клубу. Час пролітає миттєво за ознайомленням з фразеологізмами,  походженням іншомовних слів в українській мові, а ще як правильно ставити наголос  в слові, згадуємо про рідко вживані слова і багато всього  іншого цікавого і корисного.

Плекаємо надію, що наші зусилля принесуть щедрі плоди та заохотять ще більше відвідувачів до вивчення української мови.

                                                                                                                                  Світлана Хмільова


понеділок, 29 квітня 2024 р.

Гончарство - давнє ремесло, в якому виготовляють різноманітні вироби з глини. Праця гончарів була зорієнтована на польові роботи та календарні свята, тому періоди виготовлення кераміки мали сезонний характер. Зазвичай, перед великими святами попит значно зростав на посуд, адже вважалося добрим знаком готувати страви в нових горщиках. 
Так напередодні Великодня особливо затребувані були глиняні форми для випікання пасок. Цьогоріч, до такого передсвяткового обряду долучились наші майстри та майстрині. 29 квітня у стінах нашої книгозбірні пройшла майстерка по виготовленню виробів з глини для Великоднього кошику та столу. Хтось забажав сільнички в вигляді пташечки, хтось підставки під крашанки, хтось форми для головної страви -  паски. Ліпили – за покликом серця. Всі присутні залишились задоволені та готові до прийдешнього свята.


пʼятниця, 26 квітня 2024 р.

Максим Цедзінський - актор Київського академічного  обласного музично-драматичного театру ім.Саксаганського, який сьогодні подарував присутнім незаслужено забуті твори Григора Тютюнника. Талановитий, колоритний актор Максим Цедзінський  читав твори українського письменника, так емоційно, що присутні слухали затамувавши подих. Актор зумів зачарувати, приголомшити, здивувати.Слухаючи твори Григора Тютюника присутні мали змогу поринути далекі часи юності. Завдяки такій цікавій міні-вистави ми насолодилися українською мовою, насолодилися діалектами та приказками. Встигли осмислити, задуматись, уявити як і що  відбувалося.

Присутні отримали задоволення від спілкування з молодим актором, який також, як і більшість з нас, допомагає хлопцям, які  боронять нашу країну. Донати для  друзів, що воюють на фронті уже передані.




четвер, 25 квітня 2024 р.

Чорнобиль - біль у серцях наших досі...

В історії нашого народу чимало скорботних дат, спогад про які пронизує серце гострим болем. Одна з них — 26 квітня 1986 року, коли над квітучим Поліссям здійнявся в нічне небо зловісний вогонь радіаційного вибуху. Чорнобиль і досі є незагоєною раною.

Чорнобильська атомна електростанція є символом наймасштабнішої техногенної катастрофи. Трагедія, спричинена вибухом на її четвертому енергоблоці, не має аналогів за обсягами забруднення природного середовища, негативного впливу на здоров’я та психіку людей, їхній побут і соціально-економічні умови життя.

Ця трагедія забрала життя багатьох людей, завдала шкоди здоров’ю мільйонів українців. Її наслідки ще відчуватимуть на собі майбутні покоління. Вона вважається найжахливішою катастрофою в історії людства. Ім’я їй — Чорнобиль.

середа, 24 квітня 2024 р.

Творча зустріч з Ольгою Шинкаренко

Нещодавно в бібліотеці-філії №5 відбулася творча зустріч з молодою талановитою поеткою Ольгою Шинкаренко.

Поезія пані Ольги як ковток свіжого повітря після дощу, як ковток джерельної води. Фахівці стверджують, що музика може впливати на настрій чи емоції. Поезія – це та сама музика, від якої можна плакати і сміятися.

У 2020 році побачила світ збірка поезій Ольги Шинкаренко «Тіні з води», яку надрукували у білоцерківському видавництві «Час Змін Інформ». У збірці тридцять дев’ять віршів. Здається, що зовсім небагато. Але який глибинний в них зміст. Ці поезії спонукають до філософських роздумів про сенс буття, відношення до природи. Ці маленькі поетичні творіння дають поштовх до усвідомлення гармонії між людиною та природою. Надихають на роздуми…

На захід завітали шанувальники творчості Ольги Шинкаренко, її друзі, представники бібліотечної спільноти та студенти Білоцерківського коледжу сервісу і дизайну. Студентки Анастасія Лотц, Наталія Грушевська, Надія Дакл та Анна Середунь – натхненно читали поезії молодої мисткині.

Ольга є учасником літературної студії, яка діє в бібліотеці-філії №2 і яку очолює знана в нашому місті та за його межами літераторка – Ганна Ручай.

Тож пані Ганна розповіла, що Оля прийшла до студії абсолютно сформованою особистістю. Вона зазначила, що поезія дуже тонка матерія і головне завдання наставника не зашкодити…

А потім були вірші у виконанні авторки. Як же гарно вона декламує свої поезії! Це було неперевершено! Не кожен автор може так майстерно читати власні твори. Оля наче зливається з віршем, слухаєш і зачудовуєшся… поринаєш у якийсь інший світ. Були твори і про сумне, про війну, про втрачених назавжди дорогих серцю людей. До глибини душі вразив вірш про бабусю, яка вже десять років в засвітах…

Приємним подарунком для присутніх був виступ молодого юнака Данила Редьки – одинадцятикласника Білоцерківського ліцею іноземних мов-гімназії №9. У його виконанні під супровід гітари звучали твори патріотичного змісту. Один з них був присвячений полеглому на війні товаришу.

Директорка Білоцерківської ЦБС ім. П.Красножона Леся Поліщук побажала поетці успіхів і наснаги, а молоді – надихатися такими зустрічами, які обов’язково допоможуть їм в подальшому житті.

Світлана Хмільова.



пʼятниця, 19 квітня 2024 р.

Музика, лікуй: як музикотерапія повертає до життя

 

Ви знаєте як  підняти настрій і відновити сили? Вам  нічого не допомагає? Що таке музикотерапія і як вона впливає на наше життя?

Нещодавно учасники Академії  пенсіонерів «Золота осінь» та користувачі бібліотеки мали можливість прослухати курс «Музикотерапія», який провела голова Асоціації музикотерапевтів України та авторка навчальної програми  Ольга Безклинська.

Пані Ольга розповіла як підібрати музику і, головне, як її правильно слухати, щоб досягти потрібного результату.

Прослуховування музики Моцарта, Гайдна, Бетховена покращує пам’ять та увагу. Слухаючи музику у людей змінюється настрій, з’являється посмішка.

 Окрім західної класичної музики, яка всім відома, музикотерапевтичний ефект несе й українська народна музика, яка увібрала в себе глибокі музичні традиції та неоціненний історичний досвід.

Під українську мелодію всі дружно виконали танець «Опра», який збадьорив та розвеселив присутніх.

 Музика зближує нас з енергією природи, яку ми пізнали ще не до кінця. До того ж вона дозволяє розблокувати емоції без допомоги лікаря чи психотерапевта. У свою чергу, спів і танець протягом віків є найкращою формою терапії, ефективно вивільнюючи в нас радісні та прекрасні сторони особистості.

Також рекомендуємо використовувати тренінг з  музикотерапії для оволодіння мистецтвом внутрішнього спокою.

Якщо ми Вас зацікавили, тоді  вам потрібно відвідати наші зустрічі — музикотерапії.

четвер, 11 квітня 2024 р.

День бібліографії «Меч гарантує мир»

Бентежна, неспокійна і складна доля нашої країни, яка нині веде справедливу боротьбу за збереження незалежності, суверенітету і територіальної цілісності.

У 781-й день війни, яка насправді триває вже десять років, у бібліотеці-філії №5 відбувся День бібліографії «Меч гарантує мир» до 10-ї річниці початку АТО.

Тема війни в Україні така ж болюча, як і література про неї. Звісно, книжки наших захисників мають особливий статус, адже вони допомагають глибше осмислити все, що відбувається з нами сьогодні. Саме тому бібліотечні заходи були присвячені письменнику, учаснику російсько-української війни, військовослужбовцю 72-ї ОМБр ім. Чорних Запорожців Андрію Кириченку.

Якщо про його перші спроби пера було відомо, мабуть, лише бойовим побратимам, то в 2017 році Андрій Кириченко своїм сильним, емоційним поетичним словом «увірвався» до письменницької спільноти. Сьогодні він є автором чотирьох поетичних та однієї прозової збірок, які є відображенням українського воєнного сьогодення. Лауреат численних літературних премій серед яких всеукраїнські – імені Михайла Коцюбинського, Івана Чендея, Василя Стефаника, Олени Теліги та Олега Ольжича, білоцерківська міська ім. І.С. Нечуя-Левицького, а також премії Міністерства оборони України імені Богдана Хмельницького. Член Національної спілки письменників України з 2017 року. Саме про це користувачі бібліотеки дізналися під час презентації біобібліографічного покажчика «Ми найманці вкраїнської свободи…», присвяченого творчості Андрія Кириченка.


Покажчик, укладений на основі матеріалів з фондів бібліотек, каталогів, картотек, підготували бібліотечні фахівці відділу методичної та бібліографічної роботи ЦБС. Доповненням стали видані раніше бібліографічні видання: дайджести «Хоробрі хлопці, відважне військо!».72 ОМБр імені Чорних Запорожців – 80 років» та «Скільки їх – згадаймо поіменно!», присвячений білоцерківцям, загиблим в зоні АТО та ООС, а також інфотеки «Письменники-краяни», «72-а ОМБр імені Чорних Запорожців», «Лауреати міських літературно-мистецьких премій».

Користувачам бібліотеки запам’яталася низка інших різноманітних заходів, які проходили в рамках Дня бібліографії. Інформативним та цікавим був бібліографічний огляд літератури «Сила поетичного слова Андрія Кириченка», під час якого йшла розмова про творчий доробок автора: поетичні збірки «Це наша правда!», «От така війна...», «Гільзи у кишені», «Крига ангельських крил» та збірку оповідань «Мисливці за градами». Це книги, в яких кожне слово пронизане силою і волею до свободи, а кожне фото – емоціями, які переживаємо, і які не маємо права забути. Усі вони є на полицях бібліотеки-філії №5, тож, кожен присутній зміг обрати саме те, що його найбільш зацікавило.

А ще читачі мали можливість ознайомитися з виданнями письменника та матеріалами про його літературний талант завдяки книжковій виставці «Рядки, що пахнуть порохом».

Хвилюючою була і година фронтової поезії «Емоції, закарбовані в рими». У виконанні бібліотекарок та читачів звучали глибокодумні вірші наших захисників – Ярини Чорногуз, Павла Вишебаби, Гліба Бабича, Максима Кривцова, і, звичайно, Андрія Кириченка. Нікого не залишили байдужими їхні живі, мудрі, сильні, правдиві слова про війну, про те, що вони прожили, почули, побачили. Бо, за словами військовослужбовиці ЗСУ, письменниці Олени Мокренчук «солдатська лірика тонка, щемлива, сяюча сонячним промінням і світлом далекої зірки над вікном коханої…, море емоцій, шквал позитиву і бурхливі сльози водночас».

Тож, читаймо поезію та прозу наших захисників. Це вже невід’ємна частина історії України. І війна очима людей, які особисто борються з темрявою.



середа, 10 квітня 2024 р.

«Ми найманці вкраїнської свободи…»


Нещодавно вийшов з друку невеликий за обсягом, але надто цінний за внутрішнім наповненням біобібліографічний покажчик, присвячений творчості бойового офіцера, учасника російсько-української війни Андрія Кириченка. Покажчик підготовлений працівниками відділу методичної та бібліографічної роботи ЦБС.

016:82+821.161.2.09 «Ми найманці вкраїнської свободи…» : біобібліогр. покажч., присвяч. творчості  А. Кириченка / Управління культури і туризму БМР ; КЗ БМР Білоцерківська ЦБС ім. Красножона ; від. метод. та бібліогр. роботи ; [упоряд. О. О. Нагорна ; ред. О. В. Дученко ; відп. за вип. Р. П. Григоренко]. – Біла Церква : [б. в.], 2023. – 34 с.

У покажчику зібрані матеріали про творчий доробок молодого, але добре знаного письменника, його життєвий шлях, посилання на Інтернет-ресурси, які містять інформацію про Андрія Кириченка, його творчість, зустрічі з шанувальниками та презентації книг тощо. Покажчик укладено на основі  матеріалів, збережених у фондах бібліотек, каталогів, картотек та інших документів. У виданні зібрано інформацію із численних джерел, що найбільш цікаво відображає пропоновану тему.

Підбір матеріалу закінчується листопадом 2023 року.

Покажчик складається з 4 розділів:

- Слово про письменника

- Творчий доробок письменника

- Матеріали про життя та творчість Андрія Кириченка

- Допоміжний іменний покажчик

Боібліографічний покажчик стане у нагоді літературознавцям, краєзнавцям бібліотекарям, вчителям, учням, студентам і всім патріотам України.

Покажчик є в наявності у фонді бібліотеки №5 та інших бібліотек міста.



 


вівторок, 9 квітня 2024 р.

Шаховий клуб «Білий кінь» продовжує роботу

Всі ми знаємо, що шахи це одна з найцікавіших настільних ігор, у якій використовується не фізична сила, а розумові здібності, логічне та інтелектуальне мислення.

Цю гру  в шахи ще  дуже давно придумали мудрі й талановиті люди в древній Індії. Протягом багатьох  років та століть ця надзвичайно захоплива гра пережила  купу поправок та змін. І навіть крізь тисячоліття, гра  в шахи не тільки дожила до наших днів, а ще й користується величезною популярністю в усьому світі, серед людей різного віку.

Протягом багатьох років у бібліотеці №5 діє шаховий клуб «Білий кінь»,  який подолав щлях у 13 років. Змінювався склад учасників клубу, був різний віковий діапазон – від 8 років до 80 плюс. З вересня 2023 року, за побажанням батьків, в бібліотеці проводяться навчання з гри в шахи для дітей різного віку. Щосереди такі засідання проводить тренер Ігор Олександрович Осіпов. Він дуже виважено та впевнено допомагає молодому поколінню опанувати та досягати успіхів у цій захоплюючій грі.

Користь шахів доведена вченими. Малюк, який рано захопився шахами, отримує потужний поштовх до розвитку: серед однолітків він виділяється особливою винахідливістю і кмітливістю. В подальшому житті  такі діти стають врівноваженими, спокійними і рішучими.

Тож запрошуємо здобувати практичні навики та досвід, тренувати свої мізки та логічне мислення  за допомогою шахів у бібліотеці-філії №5.

                                                                                                                  Світлана Хмільова


неділя, 7 квітня 2024 р.

Циганська муза

День 8 квітня є святковим для цілого народу, адже саме цієї дати відзначається всесвітній День ромів.

З цієї нагоди пропонуємо ще раз пригадати, перечитати геніальну поему Ліни Костенко «Циганська муза» , яка ніби наповнена широким простором доріг, брязкотом коліс, димом від циганського вогнища.

Причина написання поеми, як казала Ліна Василівна, це циганська польська поетеса Папуша (Броніслава Вайс). А до того її знайомство з Єжи Фіцовським, який багато їй розказав про цю історію.

Ліна Костенко прочитавши в польському перекладі ЮліянаТувіма книжку віршів циганської поетеси й використавши окремі мотиви, написала свій твір про долю циганської авторки. Поема цікава, легко написана, зображує цілу епопею талановитої дівчини Папуші, що зрозуміла безґрунтя життя її племени й вирішила лишити на папері долю циган, що не мають ні свого письменства, ні історії, ні майбутнього. Та не так дивились цигани на її вдачу: ще з самого малечку дивувалися з Папуші, з її дивної вдачі.

Броніслава народилася в 1908 році в ромській родині в Любліні, який на той час знаходився в

складі Російської імперії. Їхній табір пізніше кочував Волинню, Поділлям та Віленським краєм. Це дало підставу українській дослідниці творчості Папуші Маріанні Кіяновській вважати, що українська культура теж мала вплив на формування світосприйняття видатної ромської поетки. Броніслава ніколи не відвідувала жодного навчального закладу, однак самостійно навчилася писати і читати.

Трагізм життя Папуші полягав у тому, що вона не могла не творити, що вона стала рупором свого народу – у віршах висловлювала їхні переживання, думки, захоплення свободою, ностальгію за минулим, однак саме за це вона була покарана вигнанням. Роми осуджували її і через те, що вона ніби видавала їхні секрети, зраджувала чужим специфіку їхнього способу мислення і світосприйняття, викривала загалу так званий «romanipen» - кодекс правил поведінки в ромському суспільстві.

Очевидці твердили, що Папуша соромилася свого заняття, вважала його негідним дорослої особи. Однак нічого не могла з цим вдіяти, оскільки образи, слова, натхнення брали над нею верх. У 1949 році під час виступу поетеси під музичний акомпанемент власного чоловіка – то був один із способів їхнього заробітку на життя – її побачив польський літератор і дослідник Єжи Фіцовський, який помітив талант циганки, і не тільки був відкривачем поетичного дару Броніслави Вайс, а й її видавцем і перекладачем, а пізніше біографом. Він вважав Папушу справжнім феноменом, оскільки до того жоден польський ром не творив поезію цілеспрямовано.

У 1962 році вона була прийнята до Спілки польських письменників, отримала кілька престижних літературних премій. Друга її збірка «Розказані пісні» з’явилася в 1973 році, а третя «Лісу, батьку мій» і четверта «Папуша, велика таємниця» вже посмертні – в 1990 і 1992 рр.  Її вірші, високо оцінені критиками, перевидавалися багато  разів у перекладах французькою, чеською, італійською, шведською, англійською та іспанською мовами.

Про оцінку внеску Папуші в світову культуру говорить те, що іменем поетки названо літературну премію в області літератури циганською мовою, що саму її називають «Матір’ю ромської поезії». Їй присвячені численні літературні і біографічні дослідження, театральні постановки, документальні фільми. В місцевості Гожув Вєлкопольський, де мешкала незвичайна поетеса, їй поставили пам’ятник. У 2013 році з’явився польський художній фільм під назвою «Папуша», який демонстрували на міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах. А поетеса Ліна Костенко внесла образ циганської поетки в український культурний простір своєю поемою «Циганська муза».

Геніальна поема написана істинноі правдиво, зворушливо і сумно, гаряче, нестримно і неспинно. В ній історія циганського народу, колорит їхнього життя.

«.. Сумні птахи померлих, кричать у лісі сови. На вогнищах циганських вже виросли гриби. Одне я тільки знаю: що нам потрібне слово. Як вогнище. Як доля. Як лінія судьби.

Сміється моє серце і плаче, ніби вітер, — пером Папуша водить, а букви — хто куди. Як важко їй писати! Нема в латинці літер для кольору печалі і голосу води.

Сніги паперу білі. А букви — наче проліски. Чи зійдуть? Чи проб'ються? Такі ще холоди. Але виходить книжка. В перекладі. По-польськи. Із кольором печалі і голосом води»…

 Цікавим є театральне життя «Циганської музи».

*«Циганська муза» стала спільним проектом циганського  театру «Романс» і студентів інституту кіно і телебачення Київського національного університету культури і мистецтв курсу Ади Роговцевої. Спектакль ішов з 2002-го кілька років.

*В харківському театрі PS твір знайшов своє друге народження. Це красива, тонка і своєрідна вистава, в якій поетичне слово, що ожило, прокладає свою власну долю в часі-просторі і починає функціонувати не в минулому, а в теперішньому часі.

*Дитячий музичний театр юного актора «FantaziaNew»  також взяв до репертуару виставу «Циганська муза» за однойменним твором Ліни Костенко. «Ми поставили виставу за твором Ліни Костенко, тому що її поезія надзвичайно красива. А коли людина бачить щось красиве, то і сама стає красивою», - розповіла у коментарі художній керівник театру Тетяна Погребняк.

Детальніше читайте:

1.Циганська муза // Костенко, Л. Вибране / Ліна Костенко. – К.: Дніпро, 1989.-С.402-410

2. «Циганська муза»

https://day.kyiv.ua/article/kultura/tsyhanska-muza

3. Час ромів

https://day.kyiv.ua/article/panorama-dnya/chas-romiv

4. Цигани. Роми. Gitanos

https://bcbiblio8.blogspot.com/search?q=%D1%86%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D0%BD%D0%B8.+%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8

5. Циганська муза

http://archive-ktm.ukma.edu.ua/show_content.php?id=1104

6.Ігор Крикунов: Ліна Костенко благословила «Циганську музу» в театрі Романс

https://poglyad.tv/igor-krykunov-lina-kostenko-blagoslovyla-tsygansku-muzu-v-teatri-romans-article

7. FantaziaNew» відкрив сезон виставою «Циганська муза»

https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3112335-ditacij-teatr-fantazianew-vidkriv-sezon-vistavou-ciganska-muza.html