понеділок, 24 червня 2024 р.

Богдан Чалий - 100 років від дня народження українського письменника

Народився письменник 24 червня 1924 року у родині київських лікарів. Дитинство Богданчика минуло у місті Ізяслав на зелених берегах річки Горинь під опікою діда-лісника. Саме дід навчив його слухати шурхіт листя, спостерігати за лісовими мешканцями, любити та розуміти природу. Будучи від народження дуже чуйним хлопцем, Богдан допомагав батькові рятувати та лікувати поранених птахів — ворон, перепілок, лелек. Часто в їхній домівці зимували маленькі козенята, зайченята, їжачки, а навесні їх урочисто відпускали на волю. Хоча батьки Богдана працювали з ранку до пізнього вечора у лікарні, але вони завжди знаходили час для дитини. Тато сам вигадував і розповідав синові казки, героями яких, зазвичай, були птахи, а мати чарівним голосом наспівувала пісень. Зростав хлопець в атмосфері любові, затишку та казки.

Згодом батьків Богдана направили працювати на Київщину —спочатку до Ірпеня, потім до Бишева. У Бишеві він пішов до школи, займався у літературному гуртку, який вела вчителька української мови та літератури. Саме вона першою розгледіла літературний талант у хлопця, а коли він написав свій перший вірш, порадила йому опублікувати вірш у районній газеті. Згодом, потай від Богдана, вчителька декілька віршів надіслала на літературний республіканський конкурс. Юного літератора преміювали поїздкою до Ленінграда. З того часу писати та друкуватися він не припиняв. У старших класах вірші підлітка друкували в дитячих газетах "На зміну", "Юний ленінець" тощо.

У 1941 році Богдан закінчив з відзнакою школу, а 21 червня з класом поїхав на екскурсію до Канева, де його застав перший день війни з фашистськими загарбниками. Батьки Богдана одразу ж були мобілізовані на фронт, а юнака направили на навчання до Орджонікідзенського піхотного училища. У 1942 році він уже брав участь у бойових діях на Кавказі, та у жовтні цього ж року був важко поранений. Після одужання 1943-го року знов пішов на фронт і воював до кінця війни. У перервах між боями Богдан Чалий писав статті та вірші для армійських газет.

У 1945 році під час боїв за Франкфурт на Одері майбутній письменник під пострілами німців врятував з вогню білого коня. Залишивши тварину собі, письменник дав йому ім'я — Одер. Часто виконуючи різні доручення командування, він їздив на ньому по місту. На Одері Б. Й. Чалий прибув до табору, де було зібрано кілька тисяч дітей різних національностей, колишніх полонених, але одного віку, десь років 12-13. Письменник привозив для них їжу, годував їх, співав їм пісень, вчив і дітей співати. Мови у них були різні, але пісню діти розуміли. Так він зі своїм конем увесь час був беззмінним годувальником та охоронцем колишніх малих бранців.

З війни усі члени родини письменника повернулися після поранень, але живі — пощастило.

По війні Богдан Йосипович працював у редакціях піонерської газети "Зірка", журналу "Піонерія", а з 1951 року очолив редакцію журналу "Барвінок", де пропрацював 23 роки. У цій дитячій пресі друкували його вірші для дітей. У 1947 році виходить друком перша збірочка поета для дітей "Ясного сонячного ранку". Багато подорожуючи, а він об'їхав мало не увесь світ, письменник невтомно писав книжку за книжкою, які користувалися неабиякою популярністю: "Завжди напоготові" (1949), "Військовий шлях", "Діти миру" (1951), "Ми навіки подружили" (1954), "Хороші імена" (1959), поеми "Весняний шлях" (1960), "Космонавт" (1961) тощо. З-під його пера виходили вірші, проза, п'єси, сценарій фільму "Закон Антарктиди".

Саме Богдан Чалий вигадав образ Барвінка, який став національним літературним казковим героєм. У співавторстві з Павлом Глазовим написав першу казку "Про відважного Барвінка і коника Дзвоника", яка мала шалений успіх. Невдовзі письменник написав продовження пригод. За другу казку "Як Барвінок і Ромашка у вирій літали" та за книжку "Ласкаво просимо" у 1972 році Б. Чалому було присуджено премію імені Миколи Островського. А третю казку "Барвінок і весна" у 1974 році внесено до Почесного списку IBBY. А далі ще і ще були Барвінкові пригоди. Останню, сьому книжку пригод "Барвінок та далекі сузір'я" видано 2002 року.

20 травня 2008 року, у віці 84 роки пішов у вічність відомий дитячий казкар-патріот Богдан Йосипович Чалий. Поховали його в селі Рудики під Києвом.


субота, 22 червня 2024 р.

Шануймо пам'ять жертв війни в Україні

Щороку, 22 червня, український народ вшановує світлу пам'ять мільйонів жертв Другої світової війни. Пам'ятна дата була встановлена Указом Президента України від 17 листопада 2000 року №1245\2000 “Про День скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні”.

Вшанування пам'яті жертв війни є надзвичайно важливою та обов'язковою складовою суспільного життя в Україні. Україна віддавала велику жертву під час різних війн у своїй історії, і вшанування пам'яті тих, хто положив своє життя на вівтарі боротьби за незалежність та свободу країни, є нашим моральним обов'язком.

Кожен рік, країна вшановує пам'ять про тих, хто відстояв свободу та переміг нацизм у Другій світовій війні. Цей день став символом героїзму та мужності українського народу, який підкорився тоталітарному режиму та постраждав від його розправи. У зруйнованих війною селах, містах і містечках залишалися матері, дружини з малими дітьми, переважна більшість яких незабаром ставали вдовами, а діти – сиротами. На них чекали тяжкі випробування повоєнних років. Українці  пам’ятають жахливі наслідки війни, та віддають належне подвигу.

На жаль, сучасний російський режим вирішив повторити шлях гітлерівської Німеччини. Понад 10 років тому російська влада анексувала український Крим та окупувала частину територій Донецької й Луганської областей. Присвоюючи собі перемогу у Другій світовій війні, говорячи про свою винятковість, намагаючись нав’язати власний світогляд іншим, зруйнувати міжнародну систему безпеки, російська армія 24 лютого 2022 року розпочала широкомасштабне вторгнення на територію України.  

Як і нацисти в 1941-му, російська армія вдалася до бомбування території всієї України, порушила державний кордон у межах північних, східних та південних областей України. Однак на заваді стали українці – згуртовані, єдині, готові захищати свою землю.

Зараз, як і тоді Україна воює з підступним агресором. Сьогодні це путінська росія. Перемога над нацизмом стала можливою завдяки об’єднанню десятків країн і народів. Задля перемоги над рашизмом навколо України так само об’єдналися країни і мільйони людей у всьому 

Сьогодні, потерпаючи від кривавої військової агресії на сході країни, ми особливо гостро усвідомлюємо ціну свободи, миру та безпеки. Кращі сини і доньки українського народу знову, зі зброєю в руках, захищають наші кордони, нашу свободу, наш власний демократичний вибір. Тож сьогодні ми вшановуємо пам’ять загиблих у роки Другої світової війни, сучасної російсько-української війни, борців за незалежність України, жертв нацистських таборів та російських окупаційних військ.

Вічна пам'ять загиблим. Честь і слава живим героям!


середа, 19 червня 2024 р.

Книга у відпустку


Пропонуємо добірку книжкових новинок, які не залишать байдужими нікого. Додайте до своєї відпустки яскравих фарб та пориньте у світ з літературними героями.

неділя, 16 червня 2024 р.

16 червня - День батька!

День батька, так само як і День матері, відзначається у багатьох країнах сучасного світу. Починаючи з 2019 року Україна святкує День батька як офіційне свято, щорічно в третю неділю червня. Указ Президента України № 274/2019, підписаний 18 травня 2019 року, визначає це свято як «з метою створення сприятливих умов для зміцнення інституту сім'ї як основи суспільства та визнання на державному рівні ролі батька у вихованні дітей».

Однак Це свято, в умовах війни в країні, набуло особливого значення, оскільки тисячі батьків вирушили на захист Батьківщини від росіян.

День батька є чудовою нагодою нагадати одне одному про свою любов та підтримку. 

Важливо вітати всіх чоловіків, які виконують або символізують батьківську роль у нашому житті. Це можуть бути дідусі, дядьки, старші брати або інші близькі люди, які беруть на себе відповідальність і турботу про дітей.

четвер, 6 червня 2024 р.

Професія для сміливих!

Сьогодні, 6 червня, в Україні відзначається День журналіста. День встановлений указом президента України в 1994 році на честь прийняття Спілки журналістів України до Міжнародної федерації журналістів. Цей день є символом визнання важливої ролі журналістики у суспільстві та національній культурі.

Журналістика – це професія, яка вимагає великої відповідальності, об'єктивності та професіоналізму. Журналісти не лише висвітлюють події та інформують громадськість, але й виступають як спостерігачі та критики, допомагаючи формувати суспільну думку. А в час війни вони працюють ще й у небезпечних умовах, щоб донести правду до людей, показати її усьому світові. 

Тож хочемо привітати всіх причетних до свята. Завдяки Вам українці оперативно отримують об'єктивну та правдиву інформацію. Ваші матеріали поповнюють яскравими незабутніми сторінками літопис нашої держави. На Вас покладена важлива місія – стояти на сторожі демократії, професійно, самовіддано і чесно служити своїй справі, своєму народу на благо України. Міцного здоров'я Вам, натхнення, творчих здобутків в ім'я утвердження демократичних принципів у державі.

середа, 5 червня 2024 р.

Пластик - корисний чи шкідливий?

Щорічно 5 червня відзначається Всесвітній день охорони навколишнього середовища. Кожного року це свято має своє гасло, яке підкреслює актуальні екологічні проблеми та завдання. Цьогоріч його акцент спрямований на використання пластику. Пластик - корисний чи шкідливий? 

Пластикові пляшки вперше були використані в комерційних цілях у 1947 році, але залишалися відносно дорогими до початку 1960-х. Зараз ця практична, недорога і зручна тара використовується дуже широко. Вважається, що американці використовують близько 2 млн пластикових пляшок на годину. Більшість цих пляшок відкидаються і не утилізуються.

Пластик і пластмаси складають найбільшу частку твердих побутових відходів. Але пластик дуже шкідливий для навколишнього середовища - він довго розкладається і залишає після себе складні отруйні хімічні сполуки. Пластикові відходи розкладаються 100-1000 років!

Звичні та зручні поліетиленові пляшки від напоїв найчастіше просто викидають і не завжди у смітник. Природі вони загрожують справжньою катастрофою - забруднюють водойми, околиці доріг і населених пунктів. В кінці 90-х у Тихому океані виявили плавучий сміттєвий острів, який складався, в основному, з пластикових виробів. Спеціалісти-океанологи стверджують: площа плаваючого сміття у 2 рази перевищує континентальну площу США.

Вчені попереджають про небезпеку пластикових пляшок. Американські дослідники заявили, що пластик викликає мозкові порушення і порушення обміну речовин, а вчені з Канади - що він ставить під загрозу здоров'я дітей і новонароджених, а також погіршує стан навколишнього середовища.


понеділок, 3 червня 2024 р.


3 червня на прохання батьків майбутніх студентів - ВПО у читальній залі бібліотеки 5 юристи ГО "Правова єдність" надали консультацію на тему "Актуальні питання щодо вступу до ВНЗ". 
Присутні також мали можливість переглянути літературу яка може стати в нагоді.


субота, 1 червня 2024 р.

Для обпалених війною дітей України надзвичайно болючою темою є Міжнародний День захисту дітей. Українським дітям довелося рано подорослішати, стати мудрішими. Але, дякуючи захисникам, батькам, вчителям дітвора має можливість мріяти про майбутнє, бачити світ яскравим, насиченим приємними подіями.

Виставка-конкурс дитячого малюнку «Веселкові барви», що відкрилася у виставковій залі при бібліотеці-філії №5, – це вир фантазій, політ мрій, різнобарвна веселкова палітра кольорів та дитячих заповітних бажань.

На виставці представлено 211 робіт від 186 учасників конкурсу дитячого малюнку.

Журі конкурсу визначило 50 найкращих робіт. Переможців привітала очільниця управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Юлія Ковальська. Вона вручила маленьким художникам дипломи та цінні подарунки. Також підтримали дитячу творчість завідувачки та фахівчині бібліотек міста. Завідувачки бібліотеки-філії №5 та бібліотеки-філії №6 Світлана Хмільова і Надія Гаврилова, завідувачка відділом центральної бібліотеки для дітей Антоніна Даценко звернулися до присутніх з теплими словами привітань та вручили подарунки юним митцям.

Директорка арт-готелю «Династія» Тетяна Чорнобров традиційно підтримала юних художників гарними подарунками.

Тож нехай світлі мрії наших дітей здійсняться, щоб їхній Всесвіт був мирним, яскравим, щасливим.

Виставка діятиме до 16 червня, за адресою: просп. Незалежності, 55.

                                                                                                                Любов Михайлюк.



понеділок, 27 травня 2024 р.

Калинові історії Таїни Братченко

Нещодавно в бібліотеці-філії №5 відбулася презентація нової збірки оповідань Таїни Братченко «Калинова гілка», яка вийшла друком у видавництві ТОВ «Білоцерківдрук». 

Братченко Тетяна Іванівна – поетеса, прозаїк, журналістка, людина, яка має чітку громадянську позицію і є патріотом нашої країни. Авторка частину коштів від продажу своїх книжок передає на потреби ЗСУ.

Її нова книга налічує 46 народних бувальщин та повір’їв. Зовсім небагато, але яка клопітка праця була здійснена. Спогади дитинства, набутки від роботи журналісткою, опитування жителів сільської місцевості, свої спостереження – все це лягло в основу написання збірки. 

На зустріч зі знаною у нашому місті письменницею-краянкою завітали друзі авторки, читачі та бібліотечна спільнота. Було багато щирих привітань від: Галини Невінчаної, яка зробила ілюстрації до книги; Ганни Нагорної, яка багато років має дружні стосунки з авторкою; Майї Боженко, що ділилася своїми враженнями про твір. Приємним подарунком для присутніх – був виступ Таскіри Максюти. Вона дуже щемно і натхненно виконала пісню «На калині мене мати колихала».

Для поважного зібрання прозвучала коротка розповідь про життєвий та творчий шлях мисткині, адже вона має вагомі здобутки. Таїна Іванівна є лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії імені І. Нечуя-Левицького та ім. Миколи Сома. А нещодавно пані Таїна стала лауреатом престижної обласної літературної премії імені Григорія Косинки за 2023 рік та Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Григорія Сковороди. Член Національної спілки письменників України (2009).

Авторка 15 різножанрових книг. Серед них: казки, гуморески, повісті, прозові і поетичні збірки, а також соціально-психологічний роман. В минулому році побачила світ прозова збірка оповідань «Сяйво зимової ночі» ( 2023). 

І ось – нове творіння письменниці. На суд читачів – книга оповідань «Калинова гілка». Твір авторки  має дуже великий посил про нашу українську культуру, звичаї та традиції. Таїна Іванівна   доносить до читача пласт українських вірувань, які мають прадавню історію і, що дуже важливо, є величезне прагнення зберегти  та  донести їх нащадкам.

Книга має припасти до смаку молодим і маленьким, літнім і стареньким, тобто, широкій читацькій аудиторії.

                                                                                                                                Хмільова Світлана








пʼятниця, 24 травня 2024 р.

25 травня - 135 років від дня народження Ігора Сікорського - авіаконструктора з України

Ігор Іванович Сікорський (25.05.1889, Київ - 26.10.1972, Істон, Конектикут, США)- всесвітньо відомий авіаконструктор, творець гелікоптерів, увійшов у світову історію авіації як автор перших у світовій практиці авіабудування багатомоторних літаків та гелікоптерів.

У 1908 р. студент КПІ Ігор Сікорський розробив і побудував свій перший вертоліт, який, однак, не піднявся у повітря. Тоді він почав будувати літаки. Спільно з товаришами по інституту Федором Билінкіним і Василем Йорданом побудував літаки БіС-1 і БіС-2, а згодом вже самостійно – С-3, С-4, С-5, С-6. 12 грудня 1912 року літак С-6 побив світовий рекорд швидкості – 111 км/год.

У 1912 р. І.І.Сікорський став головним конструктором авіаційного відділення Російсько-Балтійського вагонного заводу (РБВЗ) у Санкт-Петербурзі. У короткий термін споруджуються багатомоторні аероплани “Гранд” і “Руський витязь”, а згодом – чотиримоторний “Ілля Муромець”, який став найкращим літаком Першої світової війни.

Після Жовтневої революції 1917 р., у березні 1918 р., І.І.Сікорський виїхав за кордон – до Югославії, потім до Франції. У 1923 р. створив у США компанію Sikorsky Aeroengineering Corporation. Упродовж 30-х років створює літаючі човни, які могли перевозити пасажирів до міст, де не було аеропортів зі злітно-посадочними смугами. Справжнім шедевром стала чотиримоторна амфібія S-40, яка перевозила 40 пасажирів на відстань до 800 км або 24 пасажири – на 1500 км.

У 30-х рр. І.І.Сікорський почав знову розробляти вертольоти. У вересні 1939 року він сам випробовує експериментальний вертоліт VS-300 (S-46), а у 1942 році його гвинтокрил XR-4 (VS-316) було прийнято на озброєння армією США.

Після війни фірма Сікорського стала визнаним лідером не лише у США, а й у світі. Величезним успіхом компанії стала розробка гелікоптера S-55, який у 1952 році вперше у світі здійснив трансатлантичний переліт. Останнім із вертольотів, розроблених особисто Сікорським у 1954-1955 роках, був S-58. Його численні модифікації експлуатувалися майже в п’ятдесяти країнах світу.

четвер, 23 травня 2024 р.

23 травня - День героїв України

23 травня, ми відзначили День героїв України. Поруч з героями, чи це лицарі Київської Русі, козаки Гетьманщини, воїни УПА, чи захисники Незалежності України завжди стояли дружини, матері, подруги. Іх віра надихала, їх сила підтримувала дух воїнів, а споконвічне прагнення незалежності української жінки і українського народу вело до перемог.

Разом з відвідувачами бібліотеки #5  ми повернулись в історію і  обговорили сьогодення на прикладі картини Анни Бульба "Молитва". Що в ній такого, що надихнуло Олександра Суркіса, воїна 93 бригади "Холодний яр", написати пісню "Відьма"? Образ української жінки, врода чи її віра в допомогу молитви воїну світла? 

Саме про берегиню  та її непереборну внутрішню силу, а можливо, силу відаючої жінки,  відбулась розмова на  виставці одної  картини. Прослухали авторське виконання пісні і ще раз надихнулись вірою в перемогу і нездоланність нації.


Нам все цікаво

 
Працівники бібліотеки – філії № 5 взяли участь у вебінарі «Україна-Латвія: успіхи бібліотек і співробітництво», що пройшов в режимі онлайн 23 травня 2024р. Дякуємо Люсьєні Шум, Благодійний фонд «Бібліотечна країна» та Катріні Кукайне, Національна бібліотека Латвії за організацію корисного та актуальної спілкування .

понеділок, 20 травня 2024 р.

Олег Скрипка - український соліст та музикант

24 травня - 60 років від дня народження Олега Скрипки - талановитого музиканта, який поєднує в собі одразу понад 11 професій, серед яких: акордеоніст, поет, співак, актор, гітарист, рок-музикант, мультиінструменталіст, інженер.

Народився Олег Скрипка 24 травня 1964 року на півночі Таджикистану, у місті Ходжент. Батьки майбутнього актора познайомилися в шахтарському містечку Брянка. Після весілля, батьки Юрій Павлович та Ганна Олексіївна, поїхали в місто Ходжент, де і з'явився у них малюк.

Анна Олексіївна з самого дитинства вплинула на Олега, займаючись з ним професійно співом, танцями. Зовсім молодий Олег Скрипка вік якого був 4 роки, вже вчив вірші.

Син уже в дитячому садку почав ставати зірковою дитиною. Він виступав на ранках, новорічних виставах. Окрім творчих обов'язків, були в Олега й домашні: винесення сміття, прибирання. У неділю, коли батьки відсипалися, хлопчик бігав до крамниці за молоком і булочками.

Минуло дитинство в Олега на околиці міста Ходжент, де він із сім'єю прожив 7 років. За цей час східна цивілізація встигла вкарбуватися у сприйняття світу маленького хлопчика. Східна архітектура, гранати, розкішні базари, на яких продавалися кавуни, дині, - ці частинки життя перейшли і в майбутню творчість.

У Таджикистані був спекотний клімат, влітку температура доходила до +45 градусів Цельсія, і сім'я вирішила переїхати на північ, у місто Кіровськ, Мурманська область. Друга половина дитинства Олега пройшла на півночі, де холоди тривали з жовтня по червень, а літо було кілька місяців. Хлопчик вчився кататися на ковзанах, лижах, грав у хокей. Олег у дитинстві вже був товариським, і після школи, з хлопцями вони будували підземні міста і замки зі снігу.

Шкільні предмети Олегу давалися легко, і здебільшого в нього були п'ятірки. Найлегшими предметами для майбутнього актора були математика і фізика. Він вигравав на шкільних змаганнях, обласних олімпіадах. Єдине, вчителі відзначали в Олега погану поведінку.

Музична кар'єра в Олега почалася з другого класу, коли хлопчик пішов на баян. Вже за деякий час, Олег Скрипка ріст музикальний якого йшов щоденно, міг грати на баяні рок-н-рол.

Олег закінчив заочно з відзнакою Московський фізико-технічний інститут. Завершувати навчання в такому закладі, вважалося престижем. Молодий студент вирішив спробувати сили в МФТІ, де був величезний конкурс. Йому вдалося отримати прохідний бал, але реалії життя були іншими, і місця залишилися для інших дітей впливових батьків. Олег не засмутився, і мав "План Б".

Він поїхав до Києва, де вступив до КПІ на радіотехнічний факультет. Паралельно з навчанням, Олег грав у рок-групі, ходив до студентського театру, театральної студії.

Жив Олег у гуртожитку, на вулиці Металістів. Тоді утворилася група однодумців, кому подобалася музика, і колектив став збиратися, разом готували, організовували дні народження, звані вечері.

У 1986 році створився гурт "Воплі Відоплясова", куди входили: Олександр Піпа, Юрій Здоренко, Олег Скрипка.

Після закінчення КПІ, майбутній співак став інженером з місячним окладом 100 карбованців і отримав кімнату в гуртожитку. Робочий процес у молодого хлопця був пов'язаний з розробкою систем GPS для військово-морського флоту. Знаходячи вільні хвилини на роботі, Олег писав музику та пісні.

З 1991 по 1996 роки, Олег разом із гуртом "Воплі Відоплясова" гастролюють Францією.

Олег Скрипка починає свою громадську діяльність з 2004 року. Спочатку він під егідою “Країна мрій” займається просвітницькою та видавничою діяльністю.

Створює фестиваль “Рок-Січ”, на якому лунає сучасна українська рок-музика. В 2013 році, цей фестиваль отримує статус “Міжнародний”.

Цього ж року (2013 ) Скрипка ініціював ще один масштабний проект – Фестиваль «Монмартр на Андріївському узвозі». Це красиве міське свято, присвячене Дню Києва. Його мета – поєднати давню українську та французьку культури, відновити втрачені культурні цінності столиці.

Поряд з фестивальними проектами Скрипка створює ще один музичний проект – «Le Grand Orkestra». Цей проект створено спеціально для фестивалю «Країна Мрій» в якості «збірного образу сучасної української музики». Колектив представляє собою унікальний склад, що творить на перетині фольклору, етнічного джазу та українського класичного романсу.

Іншим цікавим напрямком творчості Олега Скрипки стає Джаз-кабаре. Наскрізь пронизаний струмом шаленого драйву, новий проект Олега Скрипки поєднує ретро-джаз-кабаре, українську ліричну пісню, французький шансон та класичний рок-н-рол.

Джаз-оркестр «Забава» – це створений Олегом Скрипкою своєрідний український «all star band», колектив солістів-віртуозів, складений з кращих вітчизняних джазових та рок-музикантів, жанрова унікальність якого на теренах України сьогодні є беззаперечною. Репертуар оркестру складається з пісень корифея української естрадної пісні 30х-40х років Богдана Весоловського, «вічнозелених» світових та українських шлягерів («Fever», «Tombe La Neige», «Hotel California», «Черемшина»), а також найвідоміших хітів «ВВ» («Весна», «Танці», «День Народження») в несподіваних оригінальних обробках.

Олег Скрипка переймається доброчинними ініціативами. Разом із «ВВ» він виступав на передовій, зокрема, у Мар’їнці, Констянтинівці, Селідово, а ще раніше у Дебальцево. Скрипка підтримує бійців полку Дніпро-1, опікується дитячим кардіологічним центром. В підтримку дітлахів з вадами серця, Олег бере участь в мистецьких аукціонах, організував двічі «Великі французькі вечорниці» та «Великий дитячий бал». На кошти зібрані від продажу квитків було придбано медичне обладнання для дитячої реанімації кардіоцентру.

Де зараз виступає музикант Олег Скрипка - хвилює багато шанувальників його творчості. На сьогоднішній день, відомо, що він здає свою нерухомість у Києві, паралельно отримує авторські та добові на благодійних концертах за кордоном.


субота, 18 травня 2024 р.

Крим - край між моря і гір

 18 травня в Україні вшановують пам’ять жертв геноциду корінного народу Криму і згадують понад 200 000 киримли, яких у 1944 році депортувала радянська влада. Хтось з них повернувся додому, а хтось загинув чи осів у регіонах депортації. На жаль, з 2014 року кримці були змушені знову лишити дім (знову через росію) і відправитись в тимчасовий екзиль. Попри анексію, Крим продовжує бути героєм і місцем дії української літератури. Щоб пізнати історію та культуру півострова і познайомитись ближче з його буттям, ми підготували для вас добірку книжок про Крим, які вийшли  останнім часом

середа, 15 травня 2024 р.

165 років від дня народження Панаса Карповича Саксаганського (1859-1940) - видатного українського актора, режисера, театрального діяча, педагога.

Національна пам’ять українського народу зберегла багато прізвищ відомих родів, які зробили внесок у розвиток певної галузі культури. Коли ж ідеться про витоки українського театру, то ланцюжок асоціацій неодмінно приведе нас до сім’ї Тобілевичів. «У Карпа Адамовича і Євдокії Зиновіївни було шестеро дітей, четверо з яких стали корифеями українського професійного театру». Четверо рідних людей з різними псевдонімами, але зі спільною метою. І якщо старшого з цього квартету – Івана Карповича – знає кожен, хто вчився в українській школі, то про інших трьох поза професійними колами згадують значно рідше.

Панас Саксаганський народився в с. Соколівка на Чернігівщині в родині сільського священника. Закінчив Харківський університет, де брав участь в аматорських виставах. Співпрацював з М. Кропивницьким, М. Старицьким, І. Карпенком-Карим, був одним з організаторів Театру корифеїв. Створив яскраві образи в п'єсах М. Кропивницького, І. Карпенка-Карого, М. Старицького. Найвідоміші ролі - Микола Джеря, Микола Задорожний. Був одним з перших українських режисерів-новаторів, впроваджував нові методи роботи з акторами. Протягом 1917-1919 рр. очолював Київський драматичний театр. Помер у Москві, похований на Новодівочому цвинтарі.

Сьогодні, до 165-річчя від дня народження наймолодшого з роду Тобілевичів – Панаса Саксаганського пригадаємо цікаві факти з його творчої біографії: 

1. Псевдонім Саксаганський утворив від назви містечка Саксагань, у якому народилася його мати Євдокія.

2. У дитинстві рідні називали майбутнього драматурга Фанею. Під впливом батьків у хлопчика рано виявився талант комедійного актора.

3. Його одногрупниками у Єлисаветградському земському реальному училищі були Євген Чикаленко й Олександр Тарковський. Олександрова сестра Надія була акторкою і дружиною Івана Карпенка-Карого – старшого брата Панаса Саксаганського.

4. За прикладом брата Миколи спочатку хотів побудувати кар’єру військового. Після Одеської юнкерської школи служив у 58-му Празькому піхотному полку. Проте, скоро змінив думку і серйозно зайнявся акторською діяльністю у трупі Михайла Старицького.

5. 1890 року очолив власну трупу “Товариство російсько-малоросійських артистів під керівництвом П.Саксаганського”, яка у 1900 році ввійшла до об’єднаного театрального колективу “Малоросійська трупа М.Кропивницького, під керівництвом П.Саксаганського і М.Садовського за участю М.Заньковецької”. Пізніше Панас Саксаганський гастролював у складі різних театральних труп.

6. У роботі над роллю дотримувався реалістично-психологічного методу. Для цього багато спостерігав за звичайними людьми. Працюючи над роллю, дбав «логіку типу» – єдність і вмотивованість слів, рухів, міміки персонажа.

7. Головною ознакою професійності актора Панас Саксаганський вважав голос та дикцію. Для цього радив читати скоромовки та гекзаметри з «Іліади» та «Одіссеї».

8. Блискучий комедійний актор Панас Саксаганський марив роллю Шекспірового Отелло, для цього навіть переклав твір українською мовою.

9. Панас Саксаганський втілив у життя 107 персонажів. Найвідоміші серед них: Возний Макогоненко («Наталка Полтавка»), Протасій Пеньонжка («Мартин Боруля»), Копач («Сто тисяч»), Стецько («Сватання на Гончарівці»), Голохвостий (“За двома зайцями”) та ін.

10. Панас Саксаганський є автором знаменитого монологу Свирида Петровича Голохвостого: «Єжелі человєк подимется своїм умом вище лаврської колокольні…».

11. 1918 року Панас Саксаганський став директором, режисером та актором Народного театру в Києві.

12. Роль Возного з «Наталки Полтавки» стала і першим, і завершальним перевтіленням Саксаганського на професійній сцені. Останній вихід Панаса Карповича до глядача відбувся 12 травня 1935 року з нагоди святкування 50-річчя його театральної діяльності у Київському державному театрі опери та балету. Його брат Микола зіграв у цій виставі роль Виборного Макогоненка.

Панас Саксаганський відіграв важливу роль у становленні і розвитку українського професійного театру кінця XIX - початку XX століття.


вівторок, 14 травня 2024 р.

15 травня - 151 рік від дня народження гетьмана Павла Скоропадського

15 травня виповнюється 151 рік від дня народження гетьмана Павла Скоропадського – однієї з найбільш знакових постатей українських Визвольних змагань 1917-1921 років, яка понад століття викликає суперечки, жвавий інтерес і бажання досліджувати.

З цієї нагоди презентуємо нове видання, яким нещодавно поповнився фонд бібліотеки-філії №5:

Гай-Нижник П., Томенко М. Міфи і таємниці останнього гетьмана України / Павло Гай-Нижник, Микола Томенко. – Київ: Креативна агенція «Артіль», 2023. – 384 с.

Науково-популярне видання, присвячене життю і діяльності останнього Гетьмана всієї України Павлу Петровичу Скоропадському та огляду головних історичних здобутків і уроків доби Української Держави (29 квітня - 14 грудня 1918 рр.).

В книзі також вміщено фрагменти спогадів, статей та інтервʼю самого Павла Скоропадського та його доньок Єлизавети й Олени. Науково-популярне видання має на меті допомогти широкому загалові читачів відкрити для себе багато таємниць і спростувати чимало міфів про добу Української Держави на чолі з останнім Гетьманом України Павлом Скоропадським.

На сторінках видання можна знайти роздуми Скоропадського про Україну і себе, коротку хроніку його життя (1873–1945), інформацію про маєткові та міські володіння Скоропадських і нерухому власність цієї сім’ї у передреволюційній Російській імперії, причини та перебіг захоплення влади Скоропадським під час державного перевороту 29 квітня 1918 року, конституційно-правові засади Української Держави Павла Скоропадського, життя та будні його резиденції та багато іншого.

Сьогодні російська влада розігрує для обґрунтування «сво» — війни проти України саме історичну карту. І тому видання, яке детально та документально висвітлює тяглість державності для сучасної України особливо важливе.

Новітня історія України сприймається інакше, коли вивчаєш витоки української державності та зусилля тих, хто у різні історичні періоди закладав її основи попри всі невдачі та драматичні події.

Справжня історія через життя людини - завжди спонукає читача переосмислити й власне життя, і дійсність, в якій він живе.

Книга видана за підтримки Українського інституту книги.

#бібліографічна_закладка5

понеділок, 13 травня 2024 р.

Панас Мирний - захисник і творець української літературної мови

13 травня виповнюється  175 років з дня народження українського письменника Панаса Мирного.

Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині.

Він  належить до  українських класиків пера, яким вдалося одночасно побудувати блискучу державну кар'єру та реалізувати себе у письменництві.

Свої твори Панас Якович писав ночами. При чому, багато з них були записані в бухгалтерських книгах.

Іван Франко називав Панаса Мирного "сильним епічним талантом". Окремо відзначав майстерність глибокого психологічного аналізу, властивого практично всім творам  Панаса Рудченка.

Заслуга Панаса Мирного в створенні яскравих особистостей, показ глибоких психологічних процесів, натуральний розвиток характерів усупереч поширеним стереотипним моделям поведінки представників того чи іншого класу.

Письменник  створив нові теми в українській літературі. Так, вже в першій повісті "П'яниця" (1874) він розповів про трагічну долю дрібного чиновника, вихідця із селянського середовища,  вперше ставить проблему адаптації простої порядної людини з села до міста.

Вершиною епічного майстерності Панаса Мирного вважаються романи "Хіба ревуть волі, як ясла повні?" і "Повія", де на прикладі неординарних особистостей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів в різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали справжнім відкриттям, багато в чому випередив епоху, в яку жив сам автор.

Крім прози, Панас Мирний створив ряд драматургічних творів, одне з яких - "Лимерівна" - було поставлено на сцені.

Також написав близько 300 віршів. Але свою поезію Мирний називав "нікчемним складанням віршів".

Проте, багато його творів так і залишилися недописаними, оскільки весь час забирала робота чиновника, і на літературу його майже не залишалося.

Його особисте життя представляло собою суцільну драму. Одна дівчина, на якій він хотів одружитися, проміняла його на солдата-москаля, інша не відповідала взаємністю. В результаті ці сумні події обумовила народження геніального роману "Повія", головна героїня якого - збірний образ дівчат, яких любив письменник.

Надалі Панас Мирний знайшов кохання всього свого життя - Олександру Шейдеман, яка, відмовившись від багатого жениха з Петербурга, стала його дружиною і народила трьох синів.



Знання іноземних мов - розширює горизонти та можливості

Один з найбільших французьких філософів-просвітителів XVIII століття, поет, прозаїк, сатирик, трагік, історик і публіцист Вольтер  сказав : «Знати багато мов — значить мати багато ключів до одного замку».

Роль англійської мови у сучасному світі дуже велика. Зовсім нещодавно вона була для нас іноземною мовою, а сьогодні вона є міжнародною. Зараз  просто неможливо досягти успіху, не знаючи англійської мови. Володіючи англійською мовою, ви можете з легкістю подорожувати по світу та вільно спілкуватися з людьми різних національностей.

Сучасний світ стає все більше глобалізованим, а разом з цим англійська мова набуває дедалі більшої популярності. Вона стає не тільки засобом спілкування, але й ключем до багатьох можливостей. 

Тому отримані нашою бібліотекою в рамках проекту Книги для України/Books for Ukraine
книги англійською мовою все більше набувають популярності. Адже сучасна художня література, написана англійською, охоплює широкий спектр жанрів і тем. Багато видань перекладаються українською, однак особливе задоволення – знайомитися з цією літературою мовою оригіналу. Чимало знаменитих творів екранізуються, тож читач може порівняти задуми письменників та режисерів. 

І тим самим, читаючи книги в оригіналі, читач поглиблює свої навики. 

Тож, любі друзі, вивчайте англійську мову та ласкаво просимо до бібліотеки 5 де ви обов’язково знайдете щось для себе. Є книги на будь який смак та вік: підручники, романи, детективи, фентезі.

#UnbreakableLibraries #УкраїнськийПЕН #BookAidInternational #АнглійськийПЕН #МіжнароднийПЕН #НоваПошта #UnbreakableLibraries








четвер, 9 травня 2024 р.

9 травня - День Європи

В Україні 9 травня як День Європи відзначається з 2023 року. Його встановлено Указом Президента України № 266 від 8 травня 2023 року «з метою зміцнення єдності народів Європи, забезпечення миру і стабільності на Європейському континенті». І саме 9 травня День Європи як символ єдності та миру на континенті відзначають у країнах Євросоюзу.

Тисячолітня історія України є невід’ємною складовою історії Європи. Важко переоцінити ступінь культурної, політичної, мілітарної та економічної інтеграції української нації до загальноєвропейської спільноти. Після отримання у червні 2022 року статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу Україна впевнено крокує до нового формату цього споконвічного цивілізаційного об’єднання. Ця дата є чудовою нагодою висловити вдячність Європейському Союзу за підтримку та допомогу для протистояння російській збройній агресії. Зараз ми на шляху до перемоги у боротьбі за незалежність, демократію та відновлення миру!


середа, 8 травня 2024 р.

«Пам’ятаємо історію – дбаємо про майбутнє!»

8 травня Україна вперше відзначає День памʼяті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939−1945 років — як єдине державне свято замість двох різних знакових дат, згідно Закону України  «Про День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939–1945 років» від 29 травня 2023 року.  Відтепер 9 травня як День перемоги в Україні скасовано.

Ми приєдналися до європейської традиції святкування перемоги над нацизмом і цьогоріч це свято вперше відзначаємо саме в той день, коли Німеччина офіційно капітулювала.

Для Європи 8 травня — точка відліку закінчення війни, перемога над страшним злом нацизму, нагадування про катастрофу, а не про тріумф одних народів над іншими, переможців над переможеними. Пам’ять про війну має вести не до культу перемоги, а розвивати вміння цінувати мир, категорично і безкомпромісно захищати його всіма розумними засобами, а також виховувати сміливість та принциповість у боротьбі з агресією й несправедливістю.

8 травня, в День пам’яті та перемоги, Україна вшановує кожного, хто боровся з нацизмом, а також пам’ять мирних цивільних людей, які загинули або постраждали від бойових дій та окупації їхніх міст і сіл, дітей війни, примусових робітників.

З нагоди вшанування пам’яті цього дня у бібліотеці № 5 підготовано книжкову виставку «Пам’ятаємо історію – дбаємо про майбутнє!».