Історична спадщина Петра Лебединцева

3 березня у Всесвітній день письменника в бібліотеці-філії №5 відбулася презентація книги Володимира Перерви «Протоієрей Петро Гаврилович Лебединцев: педагог, науковець, громадський діяч України (1820-1896 рр.)».

Володимир Степанович Перерва – відомий у Білій Церкві та за її межами краєзнавець, історик, науковець та дослідник, кандидат історичних наук, автор понад 200 документальних праць. Володимир Степанович – член правління Київської обласної організації Національної Спілки краєзнавців України, лауреат молодіжної премії голови Київської облдержадміністрації (2005) і літературно-мистецької премії імені І.С.Нечуя-Левицького (2011).

У новій своїй праці автор, на основі широкого кола архівних та опублікованих джерел ХІХ століття, досліджує церковні та світські грані життєдіяльності отця Петра Гавриловича Лебединцева. У книзі висвітлюється непростий шлях від семінарського викладача та настоятеля Спасо-Преображенського храму провінційного містечка Біла Церква до кафедрального протоієрея Києво-Софіївського собору.

Як стверджує автор: «Майже десятилітній білоцерківський період діяльності протоієрея о. Петра Гавриловича Лебединцева став часом фундації та становлення його багатовекторного служіння Церкві і ближнім на ниві документально-історичних досліджень та реформаторства віками традиційних для православних українців церковнопарафіянських шкіл».

Важко навіть усвідомити, яку титанічну роботу проводив Петро Лебединцев для розвитку освіти, культури та задля збереження історичної спадщини України.

І ми маємо пишатися тим, що в Білій Церкві є такий дослідник, історик і краєзнавець як Володимир Перерва, який взявся за вивчення творчого і життєвого шляху протоієрея Петра Лебединцева. І ця його праця вилилася в надзвичайно цікаву та змістовну книгу про видатну особистість.

На презентацію завітали читачі, колеги-бібліотекарі та небайдужі містяни.

З вітальним словом виступила очільниця Управління культури і туризму пані Юлія Ковальська, яка привітала автора з непересічною подією для нашого міста – виходом у світ надзвичайно потрібної і вагомої книги.

Наприкінці зустрічі було багато запитань та невимушеного спілкування.

Уже незабаром книги з’являться у бібліотеках міста.

 

                                                                                                               Світлана Хмільова.

#читальний_зал_рекомендує#

Ця книга – фрагмент унікального досвіду українських волонтерів. ЇЇ автори – Тетяна Огаркова і Володимир Єрмоленко здійснили більше 40 подорожей деокупованими чи прифронтовими територіями на Півночі і Сході України. Неодноразово перебували неподалік від ворога – буквально в декількох кілометрах.

В цій книзі - те, що вони чули та бачили. Проте вона не є намаганням створити репортажі. Радше, ця книга – філософське осмислення загальних засад, на які опирається людське буття. Бо головним для людини є вміння мислити, співчувати, спілкуватися – попри океан болю.

155 років від дня народження Лесі Українки - однієї з центральних постатей української літератури модернізму

Феномен таланту Лесі Українки

До дня народження Лесі Українки у бібліотеці відбулися два змістовні та натхненні заходи, які об’єднали поціновувачів українського слова різного віку. Постать видатної письменниці знову ожила у щирих розмовах, поетичних читаннях та цікавих відкриттях.

Засідання клубу української мови «Світлиця слова» було присвячене багатогранності таланту Лесі Українки. Під назвою «10 життєвих амплуа Українки» відбулося тепле та невимушене спілкування, під час якого учасники відкривали для себе письменницю не лише як авторку безсмертних поезій і драм, а й як:

* сильну особистість, що мужньо долала недугу;

* перекладачку та знавчиню багатьох мов;

* фольклористку;

* громадську діячку;

* інтелектуалку європейського рівня;

* доньку, сестру, подругу;

* жінку, яка глибоко й щиро кохала.

Звучали поезії, уривки з драматичних творів, листи, спогади сучасників. Особливо емоційним моментом стало виразне читання Лесиних віршів, у яких і сьогодні відчувається сила духу, віра в життя і свободу. Учасники клубу ділилися власними роздумами про те, чому творчість Лесі Українки залишається актуальною й нині — в час випробувань для нашої держави. Захід пройшов у атмосфері щирості, відкритості та любові до рідного слова.

Другий захід відбувся у читальному залі для слухачів Академії пенсіонерів. Цього разу акцент було зроблено на маловідомих та цікавих фактах із життя письменниці.

Присутні дізналися, що:

* справжнє ім’я письменниці — Лариса Косач;

* вона знала понад десять мов;

* у дев’ятнадцять років написала для своїх сестер підручник з історії стародавніх народів;

* багато подорожувала, черпаючи натхнення для творчості;

* її листи є окремою сторінкою української літературної спадщини.

Особливий інтерес викликали розповіді про силу характеру Лесі Українки, її незламність перед хворобою та глибокі почуття, що відображені в інтимній ліриці. Слухачі активно долучалися до обговорення, ділилися власними спогадами про перше знайомство з творчістю поетеси, цитували улюблені рядки.

Обидва заходи ще раз довели: постать Лесі Українки — це не лише сторінка з підручника, а жива історія, джерело натхнення та духовної сили. Її слово звучить сучасно, глибоко й пророчо, а знайомство з її життям і творчістю відкриває щоразу нові грані великої української душі.

Закодована мудрість у слові, її поезія — любов

До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну відбулася щира зустріч студентів із поетесою, викладачкою Юлією Гребеніченко. Пані Юлія поділилася своїм творчим шляхом, читала авторські вірші та говорила про любов до слова, людини й України. Її поезія торкнулася сердець молоді, а розмова про українську мову як духовний код нації стала особливо цінною.

Головним організатором заходу виступила бібліотека-філія №5, яка ініціювала зустріч у співпраці з бібліотекою Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну.

Дякуємо за натхнення і світло, яке дарує живе українське слово.

Засідання мовного клубу «Світлиця слова»

Сьогодні у бібліотеці-філії №5 відбулося чергове засідання україномовного клубу «Світлиця слова». Розмова була про те, чим живе сучасна українська література та мова. Про її трансформацію у вільнолюбивий, розмаїтий та злободенний живий організм.

Розмова йшла про те, що українська мова сьогодні є мовою ЗМІ, науки, ділового спілкування та художньої творчості. На зламі століть мова формувалася на основі народної мови , а поштовхом для розвитку стала повномаштабна війна. Великий вплив на мову мають цифрові технології та глобальні зміни в суспільстві.

Особливу увагу приділили сучасній українській літературі після 1991 року, для якої характерні:

✔ свобода тем і жанрів (історичні травми, тілесність, війна, соціальні виклики);

✔постмодернізм, експерименти з мовою, епатаж;

✔ осмислення Голодомору, репресій та складних сторінок історії;

✔ відкритість до світових літературних впливів.

Ознайомилися зі знаковими авторами української сучасної літератури:

Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Макс Кідрук, Любко Дереш, Юрко Іздрик, Люко Дашвар, Ірена Карпа, Ірен Роздобудько, Артем Чех, Олександр Михед та інших.

Окремо говорили про літературу 2020-х років — «літературу свідчення», комбатантську прозу, психологічні тексти про травму, пам’ять і війну. Сучасна книжка сьогодні — це не лише художність, а й документ епохи та голос часу.

Також звернули увагу на стан української мови у 2026 році:

✔ мовна деколонізація та перехід на українську в побуті;

✔ утвердження нового правопису;

✔ активне використання фемінітивів;

✔ поява нових слів, військового та цифрового сленгу.

Дякуємо всім учасникам за цікаву розмову, активність і любов до українського слова.

До нових зустрічей у «Світлиці слова»!

Що ми знаємо про Леоніда Костянтиновича Каденюка?

28 січня — 75 років від дня народження Леоніда Каденюка

Перший космонавт незалежної України

28 січня 2026 року минає 75 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка (1951–2018) — легендарного українського льотчика-випробувача, астронавта та першого космонавта незалежної України.

Леонід Каденюк народився в селі Клішківці на Буковині. З дитинства мріяв про небо, і ця мрія визначила все його життя. Він закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, служив у винищувальній авіації, а згодом став льотчиком-випробувачем.

У 1997 році Каденюк здійснив історичний політ у космос у складі місії шатла Columbia (STS-87). Під час 16-добового польоту він проводив біологічні експерименти з рослинами, що мали важливе значення для розвитку космічної біології та майбутніх тривалих польотів людини в космос. Цей політ став символом входження незалежної України до світової космічної спільноти.

Після повернення з орбіти Леонід Каденюк активно займався громадською, науково-популярною та просвітницькою діяльністю, був народним депутатом України, автором книг і численних публікацій про космос. Він багато працював із молоддю, надихаючи нові покоління мріяти сміливо й наполегливо йти до своєї мети.

Леонід Каденюк був удостоєний звання Герой України, нагороджений орденами та відзнаками України й інших держав.

Його життя — це приклад служіння науці, державі й людській мрії про зірки.

Ім’я Леоніда Каденюка назавжди вписане в історію України та світової космонавтики.

Голокост! Без права забуття!

Голокост - це вісім букв болю і страждань. Цим словом називають геноцид євреїв та інших соціальних груп, вчинений нацистами під час Другої світової війни.

"Неповноцінних", за нацистськими переконаннями, людей утримували в спеціальних таборах смерті. На ув'язнених часто ставили експерименти, а через жахливі умови проживання багато ув'язнених навіть не доживали до страти. Найвідомішим нацистським концтабором був Аушвіц у польському місті Освенцим.

Під час Голокосту 6 мільйонів євреїв стали жертвами нацистської політики. Близько 1,5 мільйона з них були з території сучасної України. Найвідомішим місцем масових розстрілів євреїв в Україні є урочище Бабин Яр у Києві, де було страчено близько 150 тисяч осіб. Зараз тут знаходиться Меморіальний комплекс, присвячений пам'яті жертвам Голокосту.

День пам'яті жертв Голокосту був встановлений Генеральною Асамблеєю ООН від 1 листопада 2005 року. Україна також брала участь у підписанні документа. Жертв Голокосту щороку згадують 27 січня.

27 січня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили один із найбільших нацистських таборів смерті – Аушвіц-Біркенау.

У 2025 році День пам'яті жертв Голокосту проходить під час війни в Україні, яку вже назвали геноцидом українського народу

Неможливо запобігати повторенню геноцидів у майбутньому без рішучого і справедливого засудження та покарання організаторів і виконавців подібних злочинів сьогодні.

Міжнародний день памʼяті жертв Голкосту – нагода ще раз замислитися над цим.

22 січня — День Соборності України

Цього дня ми згадуємо подію, що стала символом єдності українського народу, — проголошення Акта Злуки УНР і ЗУНР у 1919 році. Тоді, на Софійській площі в Києві, прозвучали слова, які й сьогодні мають особливу силу: Україна — єдина, неподільна держава.

Соборність — це не лише про кордони на мапі. Це про спільні цінності, мову, культуру, пам’ять і відповідальність одне за одного. Це про нашу здатність триматися разом у найважчі часи й не втрачати віру в майбутнє.

Сьогодні, як ніколи, ми відчуваємо справжній зміст цього свята. Єдність українців — на фронті й у тилу, у великих містах і маленьких громадах, в Україні та за її межами — стала нашою силою й опорою.

Нехай День Соборності нагадує кожному з нас: разом ми сильніші. Разом — ми Україна.

Зі святом єдності, гідності та незламності! 

Слава і шана кіборгам!

Ті, хто пройшов крізь вогонь. Ті, кого навіть вороги вважали і називали Кіборгами. Ті, хто тримав ціною власного життя Донецький аеропорт протягом 242 днів 2014-2015 року… Саме цим людям була присвячена патріотична година для юнацтва «Слава і шана Кіборгам», що пройшла 20 січня у читальній залі бібліотеки.

Під час заходу читачі мали нагоду ознайомитися з книжковою виставкою, дізнатися унікальну історію мужності, братерства та самоповаги. Ця історія стає для нас не просто літописом відваги українців, а поштовхом для самовизначення: за якими правилами жити, що означає для України свобода і справедливість, і як треба за неї боротися.

Чому Крим - це Україна!?

Чому Крим — це Україна

Крим — це не лише півострів у Чорному морі. Це земля з багатовіковою історією, культурною різноманітністю та глибоким українським корінням. Питання приналежності Криму — не предмет дискусій, а факт, підтверджений історією, міжнародним правом і волею українського народу.

Історичні підстави

Історія Криму тісно пов’язана з історією України. Саме з Кримом пов’язані важливі сторінки Київської Русі: Херсонес Таврійський став місцем хрещення князя Володимира Великого — події, що визначила духовний шлях України. Протягом століть Крим перебував у різних державних утвореннях, однак у ХХ столітті його доля остаточно поєдналася з Україною.

У 1954 році Кримська область була передана до складу Української РСР. Це рішення мало не лише адміністративний, а й економічний та культурний сенс: Крим завжди був тісно пов’язаний з материковою Україною спільною інфраструктурою, водопостачанням, господарством і людськими зв’язками.

Право і міжнародне визнання

Після проголошення незалежності України у 1991 році Крим залишився її невід’ємною частиною. Це рішення підтвердили громадяни України під час Всеукраїнського референдуму, який відбувся і на території Криму. Усі провідні міжнародні організації та держави світу визнали Крим частиною суверенної України в її міжнародно визнаних кордонах.

Тимчасова окупація Криму у 2014 році не змінила його правового статусу. Згідно з нормами міжнародного права, Крим був і залишається територією України, а порушення її територіальної цілісності засуджене світовою спільнотою.

Кримські татари — корінний народ України

Невід’ємною частиною кримської історії є кримські татари — корінний народ півострова. Їхня культура, мова та традиції формували обличчя Криму століттями. Україна офіційно визнала кримських татар корінним народом і послідовно відстоює їхні права на міжнародному рівні. Саме в складі України кримські татари отримали можливість національного відродження після десятиліть депортацій і утисків.

Культура, мова, ідентичність

Крим — це частина українського культурного простору. Українська мова, література, пісня, традиції завжди були присутні на півострові. Тут жили й працювали українські митці, письменники, науковці. Крим надихав Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Максима Рильського та багатьох інших діячів української культури.

Крим — це майбутнє України

Сьогодні Крим — це символ боротьби за свободу, справедливість і право бути собою. Україна ніколи не відмовлялася і не відмовиться від свого півострова, адже Крим — це люди, пам’ять, культура й історія, які неможливо окупувати назавжди.

Крим був, є і буде українським. Це не лише політична формула — це істина, заснована на історії, праві та вірі в повернення справедливості.

Конкурс колядок у бібліотеці-філії №5

У бібліотеці-філії №5 вже не перший рік проводиться міський онлайн-конкурс колядок «Радуйся, земле, коляда іде!», до якого долучаються всі охочі: читачі, друзі книгозбірні та просто творчі особистості.

В цьогорічному конкурсі взяли участь понад 60 колядників, різних вікових категорій, які представили більше 30 колядок, щедрівок та театральних інсценівок.

Журі, у складі: голова – Олена Фастівська − депутатка Білоцерківської міської ради та голова ГО «Біла Церква туристична»; Майя Боженко − провідна бібліотекарка філії №5; Дар’я Сушкова − дипломантка і переможниця багатьох українських і міжнародних музичних конкурсів та читачка книгозбірні, оцінювало виступи за наступними критеріями: творчий задум та його втілення, артистичність виконання, оригінальність та уміння

донести зміст твору до слухачів, мовна та сценічна культура, вокал, автентичність тощо.

У виставковій залі книгозбірні відбулося нагородження переможців.

На початку заходу у виконанні Дар’ї Сушкової прозвучала мелодія всесвітньо відомого твору Миколи Леонтовича «Щедрик».

З вітальним словом до присутніх звернулася голова журі Олена Фастівська. Пані Олена подякувала дітлахам за чудові колядки та щедрівки та побажала подальших успіхів і миру.

Привітала та нагородила переможців Олександра Нагорна − директорка КЗ БМР Білоцерківська ЦБС ім. П.Красножона.

У молодшій віковій групі:

• Приз глядацьких симпатій отримав Данило Андрущенко, читач бібліотека-філії № 3;

• ІІІ місце виборола Софія Дишлева, читачка бібліотеки-філії №3;

• ІІ місце розділили: Емма Семененко, читачка центральної бібліотеки для дітей; Емма Ніколайчук, читачка бібліотеки-філії №4 сімейного читання; Стелла Головатенко, читачка бібліотеки-філії№2;

• І місце здобули: Вероніка Поліщук, читачка бібліотеки-філії № 6; Аліса Федорко, читачка бібліотеки-філії№ 5.

• Гран-прі отримала наймолодша учасниця − п’ятирічна Дар’я Єрохіна.

В середній віковій категорії:

• Приз глядацьких симпатій отримав Дмитро Бабушкін, читач бібліотеки-філії№3;

• ІІІ місце розділили: Ольга Замастеренко, читачка бібліотеки-філії№6 та Єва Порхун, читачка бібліотеки-філії № 5;

• ІІ місце посіли: Поліна Бикоріз, читачка бібліотеки-філії № 3; Софія Мельниченко, читачка бібліотеки-філії № 3; Пациаді Варвара, читачка бібліотеки-філії № 4 (авторська колядка та збереження народних традицій);

• І місце – В’ячеслав Магдальчук, читач бібліотеки-філії № 3; Катруся Клюєва, читачка бібліотеки-філії № 6;

• Гран-прі отримала Альона Ващенко, читачка філії № 6.

Журі вразив виступ надзвичайно талановитої дівчинки – акапельне виконання з потужним вокалом та старовинною манерою виконання

Серед колективів нагороди отримали:

• ІІІ місце розділили дует Олена Іщук та Катруся Дідківська, читачки бібліотеки-філії№3 та гуртківці театру ляльок «Фантазія», Центру позашкільної освіти та професійного самовизначення учнівської молоді «Соняшник», керівник Катерина Громадська;

• ІІ місце – гурт «Сяєво», читачі бібліотеки-філії №4, керівник Яна Антоненко та учні Білоцерківської гімназії початкової школи №6, читачі бібліотеки-філії №4;

• І місце − гуртківці молодшої групи (3-5років) Театр ляльок «Фантазія» Центру позашкільної освіти та професійного самовизначення учнівської молоді «Соняшник»;

• І місце – вихованці дитячого-юнацького клубу за місцем проживання «Перлина», читачі бібліотеки-філії№2.

Величезна вдячність спонсорам та благодійникам, які відгукнулися і долучилися до нагородження переможців та учасників конкурсу колядок: Олені Фастівській, депутатці Білоцерківської міської ради, підприємиці;

Олександру Александрову, депутату Білоцерківської міської ради; управлінню культури і туризму Білоцерківської міської ради, КЗ БМР Білоцерківська ЦБС ім. П.Красножона в особі директорки Олександри Нагорної.

Тож хай різдвяні колядки принесуть усім добрим людям довгоочікуваний мир та перемогу! Дякуємо нашим захисникам, за те, що маємо можливість святкувати та проводити конкурси.

Всім учасникам, благодійникам, переможцям та їхнім родинам, бібліотечній спільноті зичимо здоров’я, всіляких гараздів, успіхів та натхнення!

                                                                                                              Світлана Хмільова

Письменники Білоцерківщини — читачам

Білоцерківщина — край, де слово має коріння і крила. Саме тут народжуються тексти, що зберігають пам’ять поколінь, відлунюють сучасністю й дивляться у майбутнє. Запрошуємо читачів у мандрівку сторінками творів письменників нашого краю — щирих, різних, самобутніх.

Своїми книгами до читача промовляють Андрій Кириченко і Ніна Ковальчук, Таїна Братченко і Володимир Дідківський, Галина Невінчана, Анатолій та Галина Гай. Літературний простір Білоцерківщини наповнюють голоси Андрія Гудими й Віктора Євтушенка, Володимира Іванціва та Віктора Міняйла, Ніни Опанасенко, Петра Розвозчика, Федора Юдицького. Поруч із ними — Олександр Виговський, Костянтин Климчук, Тетяна Строкач, Костянтин Мордатенко, Ганна Ручай, Ольга Шинкаренко, Оксана Щербань. Кожен із них — окремий світ, особлива інтонація, власна правда слова.

Для тих, хто прагне глибшого знайомства з літературним життям краю, стануть у пригоді бібліографічні покажчики серії «Літературна Білоцерківщина», у яких зібрано матеріали про творчі доробки письменників, їхній шлях у літературі та найважливіші публікації.

Книги наших земляків представлені на блозі «Бібліопалітра» — у форматі книжкової виставки, де сторінки говорять голосом рідного краю, а література Білоцерківщини постає живою, сучасною й близькою кожному читачеві.

 

 

85 років від дня народження Ганни Чубач

Ганна Чубач (1941–2019) — відома українська поетеса та письменниця, чия творча спадщина посідає особливе місце в національній літературі, насамперед у царині дитячого читання. Вона належить до покоління митців, які через художнє слово формували любов до рідної мови, культури й духовних цінностей українського народу.

Творчість Ганни Чубач вирізняється щирістю, образністю та музикальністю. Її поезія сповнена світла, тепла й доброзичливості, вона тонко передає красу природи, внутрішній світ дитини, радість відкриття навколишнього світу. Письменниця вміла говорити з юним читачем просто й водночас глибоко, поєднуючи виховний зміст із художньою довершеністю.

Поетичні твори Ганни Чубач легко запам’ятовуються, багато з них стали улюбленими для кількох поколінь читачів і використовуються в освітньому процесі. Її книги виховують доброту, чуйність, повагу до людей і любов до України. У рік 85-річчя від дня народження поетеси її слово й надалі звучить актуально, нагадуючи про цінність щирої, людяної й світлої літератури.

Світлій пам'яті Вікторії Амеліної - української письменниці, громадській діячці, лауреатці премії Конрада (1.01.1986-1.07.2023)

Писала правду. Жила Україною. 

Вікторія Амеліна — українська письменниця, поетеса, есеїстка та громадська діячка, одна з найяскравіших постатей сучасної української літератури. Вона була авторкою художніх і документальних творів, у яких чесно й глибоко осмислювала долі людей, пам’ять, війну та українську ідентичність. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Вікторія Амеліна активно займалася фіксацією воєнних злочинів на деокупованих територіях України, співпрацювала з правозахисниками та міжнародними організаціями, не відступаючи від правди навіть тоді, коли вона була болючою.

У своїх творах письменниця говорила про війну, людський біль і втрати, про незламну гідність українців — щиро, чесно, з глибокою любов’ю до України. Вікторія Амеліна загинула внаслідок російського ракетного удару у 2023 році. Її життя обірвалося, але слово залишилося — як свідчення правди, пам’ять про трагедію війни та приклад високої громадянської відповідальності митця. Писала правду. Жила Україною. Її слово стало свідченням і пам’яттю нашого часу.

Читачі нашої бібліотеки мають можливість ознайомитися з книгами Вікторії Амеліної «Синдром листопаду» та «Дім для Дома». Це не просто художня проза, а жива пам’ять і справжній документ епохи, у якому звучить чесний і глибокий голос совісті. Читання цих книг допомагає краще зрозуміти сьогодення, осмислити виклики, що постали перед українським суспільством, відчути біль утрат і силу внутрішньої стійкості, а також особисту відповідальність за майбутнє країни. Це література, що не залишає байдужими, змушує замислитися, співпереживати й пам’ятати.

Читаємо. Пам’ятаємо. Бережемо.

«Різдвяний вернісаж» 2025

Передріздвяний час - казкова пора, яку люблять діти й дорослі. Цей період сповнений радості очікування подарунків, усмішок та родинного тепла. 

Віддавна існує багато традицій пов’язаних із зимовими святами. Для майстрів Білої Церкви – це традиційна виставка  «Різдвяний вернісаж», яка щорічно відчиняє свої двері у виставковій залі бібліотеки-філії №5  та приносить радість і святковий настрій для всіх відвідувачів.  

Цьогорічна виставка дуже багата і різноманітна на різні види  народного традиційного мистецтва- різноманітну вишивку - сорочки, рушники, картини, серветки,  мікровишивку на кулонах, сережках, браслетах; картини  і вироби на бересті; ляльки-мотанки,  тільди, ляльки із вати, ляльки-Барбі в українському традиційному одязі; гончарні вироби; іграшки на ялинку і прикраси із епоксидної смоли; фьюзинг; прикраси і картини із бісеру та ще багато чого цікавого і неповторного, що створене руками талановитих білоцерківців.

Відкриття виставки відбулось під час повітряної тривоги і привітання майстрів від головного спеціаліста Управління культури і туризму Білоцерківської міської Наталії Юдіної  та колядки від зразкового фольклорного ансамблю «Зоряниця» школи мистецтв №5 ім. Сергія Томащука керівник –Ольга Руденко лунали в сховищі. 

Але всі мрії, бажання та заклики про перемогу, добро, мир, достаток в кожну оселю були особливо чуттєвими і переконливими. Тож завітайте і ви на виставку, яка діятиме до 25 січня.

Джейн Остін - англійська письменниця, чиї твори відзначилися реалістичним стилем.

Цьогоріч минає 250 років від дня народження Джейн Остін — видатної англійської письменниці, чиї романи вже понад два століття залишаються актуальними й улюбленими читачами в усьому світі.

Джейн Остін народилася 16 грудня 1775 року. У своїх творах вона з тонким гумором і проникливою іронією змальовувала повсякденне життя англійського суспільства, розкриваючи характери, почуття та моральні цінності своїх героїв. Романи «Гордість і упередження», «Розум і почуття», «Емма», «Менсфілд-парк», «Нортенґерське абатство» стали класикою світової літератури.

Творчість Джейн Остін вирізняється майстерним психологізмом, увагою до внутрішнього світу людини та вмінням через прості життєві ситуації говорити про вічні теми — любов, честь, гідність, вибір і відповідальність. Її героїні — розумні, незалежні, здатні відстоювати власні переконання, — і сьогодні надихають читачів різних поколінь.

Ювілей Джейн Остін — це чудова нагода знову відкрити її книги або познайомитися з ними вперше й переконатися, що справжня література не має віку, а щирі почуття та жива думка завжди залишаються сучасними.

Низький уклін кожному ліквідатору ЧАЕС

14 грудня — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Сьогодні ми з глибокою вдячністю та пошаною схиляємо голови перед тими, хто ціною власного здоров’я, а часто й життя, став на захист людства від невидимої загрози. Ліквідатори Чорнобильської катастрофи — це герої мирного часу, чия мужність, самопожертва й відповідальність зупинили масштабну біду.

Вони працювали в нелюдських умовах, не знаючи всіх наслідків радіації, але з усвідомленням свого обов’язку. Завдяки їхній відвазі було врятовано мільйони життів, збережено майбутнє багатьох поколінь.

Сьогодні наш обов’язок — пам’ятати їхній подвиг, підтримувати живих, берегти правду про Чорнобиль і передавати її нащадкам як застереження й урок відповідальності перед людиною та природою.

Світла пам’ять загиблим. Щира шана й низький уклін усім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відкрий серце для добра

День благодійності в Україні — це нагода ще раз замислитися: як багато може зробити проста людська доброта. Добрі справи не завжди гучні й помітні. Іноді це тепле слово, підтримка поруч, допомога тим, хто її потребує саме сьогодні.

Благодійність починається з серця — з уміння співчувати, ділитися й бути небайдужими. У непрості для країни часи вона стає справжньою силою, що об’єднує людей, дарує надію та віру в майбутнє.

Відкриймо серця до добра: допоможімо словом і ділом, увагою й турботою. Адже кожен маленький вчинок здатен змінити світ навколо нас і зробити його світлішим.

Нехай добро, яке ми даруємо іншим, обов’язково повертається сторицею.

Ірена Карпа - неперевершена і креативна

Сьогодні, 8 грудня, українська письменниця, співачка, сценаристка, дипломатка, телеведуча і громадська активістка Ірена Карпа святкує свій 45-й день народження.

Творчість письменниці — це голос свободи її покоління: іронічно і чутливо водночас, завжди відверто, без пафосу і компромісів.

Навчалася в Києві, жила в Південно-Східній Азії, «виходила заміж скільки хотіла». Нині мешкає між Києвом і Парижем, де адвокатує Україну на французькому телебаченні. Ці досвіди вплелися в її прозу — гостру, іронічну й водночас болісно чесну. Оригінальний стиль письма зробив українську письменницю знаною в усьому світі.

Вона — авторка знакових бестселерів: «Він повертається в неділю», «Тільки нікому про це не кажи», «Добрі новини з Аральського моря» та багатьох інших. Її книжки, написані живою і чесною мовою, якнайкраще підходять для тих, хто хоче перейти на українську.

І пам’ятайте — поруч завжди є книга, що надихає, і бібліотека, яка чекає.

Новорічні мотиви у книгах!

‘’Миколаївська добірка творів’’, що дарує нашим користувачам світлі емоції, натхнення та віру в добро перед новорічними святами.

Дзвінка Матіяш — «27 днів до Різдва»

Ця книга стала справжнім відкриттям року. Читачі відзначають її як теплу, затишну та медитативну, адже кожен день перед Різдвом авторка наповнює простими, але глибокими роздумами про добро, вдячність та світло в людях.

Відгуки читачів:

«Книга повертає віру в чудеса і допомагає пригальмувати в передсвятковій метушні».

«Мені хотілося продовжувати читати навіть після 27-го дня».

Видання ідеальне для тих, хто шукає тихого різдвяного настрою та духовного тепла.

Фенні Флег — «Різдво з червоним кардиналом»

Добра, смішна й зворушлива історія, що прийшлася до смаку і постійним, і новим читачам. Твір сприймається як справжній *літературний ковток свіжого повітря* — про людяність, дива і дружбу.

Відгуки читачів:

«Сміялася й плакала одночасно — дуже щира книга».

«Створює відчуття свята навіть тоді, коли за вікном будні».

Чудовий вибір для зимових вечорів і сімейного читання, особливо для тих, хто вірить у маленькі різдвяні дива.

Ірен Роздобудько — «Прилетіла ластівочка»

Це видання — серед найемоційніших та найзворушливіших книжок року. Читачі називають його сильною, пронизливою історією про жіночу долю, любов, втрати та відродження.

Відгуки читачів:

«Книга, що не відпускає — перечитувала кілька розділів двічі».

«Роздобудько вкотре довела, що вміє писати про головне — про серце людини».

Книга підійде тим, хто любить глибоку психологічну прозу та реалістичні життєві історії.

«19 різдвяних історій» — це справжній літературний адвент-календар, у якому кожен текст зігріває, мов вогник свічки на зимовому вікні. У цій збірці зібрані теплі, зворушливі та світлі розповіді українських авторів про дива, любов, родинні цінності та силу добрих вчинків.

Книга створює атмосферу затишку й очікування свята, тому її особливо люблять читати вечорами — у колі сім'ї, з дітьми чи наодинці, коли хочеться трохи чарів. Це чудовий вибір для підготовки до Різдва, для читання щодня або для подарунку тим, хто прагне відчути дух справжнього українського свята.

Рекомендуємо тим, хто любить різдвяні збірки й короткі теплі історії, хоче відчути атмосферу свята вже з першої сторінки, цінує українську сучасну прозу, шукає світлий настрій і сімейне читання.

«Львів. Смаколики. Різдво» — це книжка, що пахне корицею, ваніллю та теплим шоколадом. Видання знайомить читача з унікальною атмосферою львівського свята, традиціями, кулінарними секретами та історіями, які передають особливий шарм міста Лева в зимову пору.

Книга поєднує рецепти, красиві ілюстрації, легенди, розповіді про різдвяні звичаї та історії про людей, які творять неповторний дух міста. Це не просто збірка рецептів — це подорож вулицями засніженого Львова, де за кожним рогом чекає маленьке диво.

Рекомендуємо тим, хто закоханий у Львів та його атмосферу, любить різдвяні традиції та кулінарні книги, хоче приготувати святкові смаколики за автентичними рецептами, мріє подарувати собі чи близьким шматочок зимової казки.