пʼятницю, 28 жовтня 2022 р.

Читаємо.Згадуємо. Віддаємо шану


Щорічно 28 жовтня відзначається День визволення України від нацистських  загарбників
. Це свято встановлено в Україні згідно з Указом Президента від 20 жовтня 2009 року № 836/2009 «з метою всенародного відзначення визволення України від фашистських загарбників, вшанування героїчного подвигу і жертовності українського народу у Другій світовій війні».

В цей день традиційно вшановують пам’ять воїнів, які загинули в боях за визволення України, та населення, яке постраждало від дій фашистських окупантів.

В ході Другої світової війни саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від фашизму.

Кожне наше місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну.. Це був кульмінаційний результат ряду наступальних операцій, найбільш значимі з яких: Донбаська - з 13-го серпня по 22-е вересня 1943-го року, Корсунь-Шевченківська операція - з 24-го грудня 1943-го по 17-е лютого 1944 - го року, Львівсько-Сандомирська - з 13-го липня по 29-е серпня 1944-го року і заключна Східно-Карпатська операція, яка була розпочата військами і з’єднаннями радянської армії з 8-го вересня 1944-го року і призвела до остаточного звільнення та вигнання останніх гітлерівських загарбників з території України 28-го жовтня 1944-го року.

Ми пам’ятаємо усіх героїв, чия боротьба, самовіддана праця і героїзм сприяли звільненню України від нацистів

 

середу, 26 жовтня 2022 р.

Гарбузове паті

Веселі гарбузики, що так зручненько вмостилися на нашому бібліодиванчику, нагадують, що сьогодні, 26 жовтня, у деяких країнах відзначається День гарбуза. Це симпатичне свято має неофіційний характер, не є державним, національним або міжнародним, проте з кожним роком поширюється світом, бо прихильників цього смачного помаранчевого плоду багато і в інших країнах. Метою цього дня є поширення інформації про цілющі якості та цінність гарбуза для організму людини. Не дивно, що це свято зародилося саме у США, бо гарбуз є одним з символів американської нації. Ця традиція бере свій початок з тих далеких днів, коли перші пілігрими оселилися на континенті. Основною проблемою для них стала нестача їжі, яку вони змогли вирішити за допомогою вирощування гарбузів. З розвитком промисловості велика частина людей переселилася в міста, де гарбуз перестав посідати важливе місце в раціоні. Але повага до цього плоду збереглася у вигляді прикраси будинків на свято Усіх святих.

Відзначити свято можна по-різному. Наприклад, поласувати смачною кашею, адже гарбуз дуже корисний і багатий поживними речовинами. Можна завітати до бібліотеки, щоб дізнатися якнайбільше цікавинок про велетенську ягоду. А ще радимо доєднатися до гуртка «Майстриня» при бібліотеці №8, щоб навчитися виготовляти своїми руками такі милі гарбузики.

вівторок, 25 жовтня 2022 р.

Вік щастя та досконалості

Увага, повага, відчуття потрібності, зайнятість і можливість спілкуватися – це основні рецепти довголіття тим, «кому за»…У цьому переконує психолог Валентина Бондаровська. «Потрібно, щоб повноцінно працювали мізки, щоб душа була впевнена, що ти комусь потрібен, щоб людині було цікаво», – сказала вона.

В Україні велика кількість людей похилого віку страждає на депресію. За цим показником вона посідає одинадцяте місце у всьому світі.

Війна в Україні суттєво вплинула на життя літніх людей, викликала багато негативних емоцій: сум, страх, страждання від самотності. В цей непростий час їм дуже потрібна наша увага та допомога.

Щоб допомогти літнім людям впоратися із тривожністю, особливо під час військових дій, необхідно дотримуватися наступних рекомендацій:

  • Підтримуйте постійний зв’язок з літніми членами родини, не проявляйте власну тривогу та страхи, будьте впевненими та спокійними. Проговоріть план дій на випадок складної ситуації. Послідовність та чіткість ваших дій заспокоїть літніх людей.
  • Допоможіть літнім людям придбати необхідні продукти та ліки.
  • Вибирайте правильну інформацію для сприйняття новин. Порадьте надійні джерела новин, які доступні літнім людям і допомагають розширити їхнє уявлення про ситуацію.
  • Частіше обіймайте своїх літніх близьких. Це допоможе людям похилого та старечого віку відчувати захищеність та впевненість.
  • Заохочуйте до компанії та спілкування. Люди літнього віку потребують спілкування, тому не потрібно обмежувати своїх близьких у дзвінках та зустрічах з друзями.

Тож слідуючи принципам турботи, людяності і взаємодопомоги як повідомляли раніше, щотижня в бібліотеці №8 продовжуються психологічні тренінги для людей літнього віку.

Окрім лекцій, занять, тренінгів та ще багато чого цікавого наші користувачі золотого віку, а це переважно учасники клубу Академії пенсіонерів «Золота осінь», можуть цікаво та насичено проводити своє дозвілля.

24 жовтня відбувся загальний день іменинника, а також  вшановували  координатора клубу Жаркову Любов Петрівну з ювілеєм.

Пані Любов дуже багато сил, організаційного вміння та виваженості докладала протягом багатьох років для роботи клубу і його учасників.

Тож академісти щиро вітали ювілярку піснями та сердечними побажаннями. Не залишились осторонь і працівники бібліотеки, які вручили подяку від Білоцерківської ЦБС ім. П.Красножона за багаторічну плідну співпрацю та з нагоди ювілейного дня народження.

         Адже шанобливе ставлення до людей поважного віку — запорука і гарантія добробуту наступного покоління, яке стане на їх місце в майбутньому. А старше покоління в свою чергу мають суспільно важливе завдання — показати наступним поколінням, що старість — це не вирок, а повноцінний етап життя, який може бути активним та творчим.

                                                                                                                  Світлана Хмільова

понеділок, 17 жовтня 2022 р.

Зрозуміти. Допомогти. Обійняти.

17 жовтня в нашій бібліотеці  було проведено психологічний тренінг «Техніка подвійного фокусу» для людей поважного віку - академії пенсіонерів фонду К.Єфименка «Золота осінь». Психологи-волонтери  Світлана та Сергій Фесик запропонували відпрацювати  техніку «Обійми метелика» та дерево «Гармонії». Це видозмінений варіант обіймів, який допомагає відновити внутрішній спокій. Людині потрібні обійми, щоб вона почувалася щасливою, а отже, і здоровою. Техніку обіймів можна використовувати під час панічних атак, для подолання стресу, тривожності та страху. Присутні з задоволенням відпрацювали вправи і переконалися що обійми допомагають і покращують настрій.  Тому запрошуємо всіх бажаючих відвідати тренінги в бібліотеці #8.

 

неділю, 16 жовтня 2022 р.

«У неділю рано зілля копала..»

Доки здоров'я служить, то й чоловік не тужить, – стверджує українська народна мудрість.

Здавна наші предки придивлялися до навколишнього середовища й поступово навчилися знаходити у природі ліки від різних недуг. Барвінок і м'ята,  любисток і чорнобривці, полин і чебрець та багато інших заслужено користувалися народною любов'ю. Природа і сьогодні дарує нам тисячі запашних трав і квітів, які тисячоліттями допомагають людині.

А ви вмієте розпізнавати , яка саме рослина перед вами, чи  відомі вам правила збирання, сушіння, зберігання та застосування лікарських трав? Адже багато набутків народної медицини забулося і загубилося у віках

Ви не уявляєте, скільки корисних порад знайдете на сторінках книг, журналів, газет, де відомі цілителі, народознавці ,фольклористи познайомлять вас із природною силою  трав, дерев, городини та збіжжя, розкажуть про забобони й звичаї народної медицини та магії,  поділяться давніми лікувальними замовляннями, рецептами, а ще порадять, як раціонально користуватися природними ліками.







суботу, 15 жовтня 2022 р.

Письменник, воїн і садівник

15 жовтня минає 70 років від дня народження відомого письменника-краянина Анатолія Гая (1952-2021)

Він народився 1952 року в селі Бірки Другі (нині Бірки) на Кіровоградщині. Закінчив факультет журналістики Київського держуніверситету (1974). Як військовий журналіст побував у багатьох «гарячих точках» планети: В’єтнам, Ангола, Афганістан, Нікарагуа, з квітня 2016 р. по листопад 2017 р. редагував військовий вісник 72-ї механізованої бригади «Знамено перемоги» в зоні АТО, пише про митця Вікіпедія. Працював кореспондентом газет «Радянська Житомирщина» й «Київська правда».

Активний громадський діяч. 3 1989 року – голова правління Білоцерківського ВАТ «Афганець» (об’єднання воїнів-інтернаціоналістів і воїнів запасу), яке спорудило колишнім учасникам афганської війни – жителям Білої Церкви 320 упорядкованих квартир. З 1991 р. очолював на громадських засадах Київське обласне творче об’єднання «Культура». Був депутатом чотирьох скликань Білоцерківської міської ради, головою постійної депутатської комісії з питань культури, та двох скликань Київської обласної ради, де очолював постійну депутатську комісію з питань розвитку культури, мов, національних та інтернаціональних традицій, охорони історичної спадщини.

З 2003 р. – голова Київської обласної організації Національної спілки письменників України. У 2005–2010 роках відповідав за проведення Всеукраїнських нарад молодих літераторів у Коктебелі та в Ірпені, був упорядником альманахів творів учасників нарад.

З 2015 р. – заступник голови Українського фонду культури. Не один рік був заступником голови комісії з присудження Київської обласної літературної премії ім. Григорія Косинки, членом Комітету з присудження премії Міністерства оборони України ім. Богдана Хмельницького, комісій з присудження премій ім. Миколи Сома та Данила Бакуменка. Понад 10 років очолював комісію з присудження Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім. І. С. Нечуя-Левицького.

Автор художніх і документальних книжок для дітей і дорослих: «Зажинки» (1979), «Хамаль –

місяць весняний» (1984), «Сім струн райдуги» (1985), «Тиша над полігоном»(1986), «На тих афганських рубежах»(1991), «Біла Церква. Шлях крізь віки» (у співавторстві, 1994), «Чорна рота» (1995), «Вужик» (1998), «Палаючий перевал» (1999), «У нас „афганцями“ їх звуть» (1999), «Блаженна Марія» (2002), «Дивізія гвардійського гарту» (2002), «Золото колосся і зірок» (2003), «Біла Церква – Афганістан – Вічність» (2004), «Т. Г. Шевченко і Київщина: історія трьох поезій» (2004), «Київщина в творчості Т. Г. Шевченка» (у співавторстві, 2004), «Мальовнича Київщина Т. Г. Шевченка» (укр., рос., англ., 2004), «Там, за Гіндукушем» (2006, 2009), «Розхристане буття» (2007), «Іменна гільза» (2009, 2012), «Відлуння двох воєн» (2010), «Далекі гарнізони» (2011, 2014), «Вірність гвардійському знамену» (2012), «Крапля нашої крові на чужім знамені» (2014), «Вогненні рубежі „Прапороносців“» (2018).

Упорядник антології поетів Київщини «…Ота стежина в нашім краю» (2007), Київського обласного тому Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932—1933 років (2008), двотомника «Сльоза пекучої пам’яті» (2009), антології письменників Київщини до 65-річчя Перемоги над гітлерівською Німеччиною «З глибини всенародного подвигу» (2010), антології письменників – членів Білоцерківської міської організації НСПУ «Літературна Білоцерківщина» (2008) та ін.

Нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня за вагомий внесок у вшанування пам’яті жертв геноциду українського народу, медаллю «Захисник Вітчизни» у 1999 р., чотирнадцятьма орденами і медалями колишнього СРСР та інших держав, Почесними відзнаками НСПУ та Міністерства культури і туризму України, орденом «Козацька слава» ІІ ступеня.

Лауреат літературно-мистецької премії Кабінету Міністрів України та Міністерства оборони України ім. Б.Хмельницького 2012р. та лауреат Міжнародної літературної премії ім. І.Кошелівця 2012р. за книги «Далекі гарнізони», «Іменна гільза», «Вірність гвардійському знамену», Київської обласної літературної премії ім. Г.Косинки 2008р. за збірки оповідань «Розхристане буття», «Там, за Гіндукушем» та впорядкування антології поетів Київщини «Ота стежина в нашім краю», міської літературно-мистецької премії ім. І.Нечуя-Левицького 1995р. за книгу «Чорна рота». За кращі свої книги Анатолій Гай удостоєний міжнародних літературних премій ім. М. Сингаївського (2015) ім. Д.Бакуменка (2018) ім. В.Винниченка (2019), літературно-мистецьких премій Українського фонду культури ім. І.Нечуя-Левицького (2014) та Міністерства оборони України ім. Б. Хмельницького (2011).

Він був не лише письменником, а й  садівником,  городником, будівельником, адвокатом, затятим рибалкою, цікавим розповідачем… 16 квітня 2021 року підступний ковід відправив його у вирій вслід  за донечкою і вірною дружиною.

Анатолія Івановича Гая памятають читачі, друзі, письменники,  Київщина , дорога його серцю білоцерківська земля та рідна Кіровоградщина.

 

четвер, 13 жовтня 2022 р.

Історичний путівник «Мужності й геройства свято»

Щороку, 14 жовтня   українці відзначають такі  значущі  свята, як День українського козацтва , День захисників і захисниць України ,  День створення УПА та день Покрови Пресвятої Богородиці.

У народі говорять: «Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем». Це свято вважається одним із найбільш шанованих свят в Україні.Зі святом Покрови співпадає святкування Дня українського козацтва. З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрови Богородиці з її іконою. Саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Відомий український етнограф Олекса Воропай писав, що після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі, козаки, ідучи за Дунай, несли з собою ікону Покрови Пресвятої Богородиці. Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.

Указом Президента України від 14 жовтня 2014 року було встановлено свято ‒ День захисника

України,  а з  14 липня 2021 року ще одним  Указом Президента України воно змінюється на «День захисників і захисниць України». Адже багато жінок нарівні з чоловіками беруть участь у захисті суверенітету й територіальної цілісності України.

День захисників і захисниць України – день усіх героїв сьогодення, які хоробро боронять  Україну від зазіхань північного сусіда-агресора, та усіх тих, хто поклав своє життя в ім’я суверенності та єдності нашої держави.

14 жовтня 2022р. це   також  80-та річниця створення Української повстанської армії. Ця дата була визначена самими повстанцями  -  відповідне рішення ухвалив підпільний парламент Українська Головна Визвольна Рада.

100 тисяч солдатів та півмільйона волонтерів  - такою була єдина армія у Другій світовій, що представляла українські інтереси та боролася за незалежну українську державу.  

                                                                                                                                          Вікторія Вітряк

 

 

середу, 12 жовтня 2022 р.

Ресурси співчуття та підтримки

Події, які відбуваються на території нашої країни роблять багато лиха.  Люди втрачають будинки, близьких, виявляються відірваними від сім’ї і звичайного оточення або стають свідками насильства, руйнувань і смерті.

Сумні події нашого життя пробуджують найкращі людські ресурси, зокрема ресурси співчуття, підтримки, взаємодопомоги.

Бібліотека № 8 не залишається осторонь. Працівники бібліотеки роблять все, щоб підтримати внутрішньо переміщених осіб і мешканців міста.  В приміщенні бібліотеки  проводяться  різноманітні психологічні тренінги. Фахівці надають професійні поради користувачам книгозбірні.  Бібліотекарі  пропонують знайомство з літературою психологічної тематики.

                                                                                                                                             Ганна Іванова

 

 

пʼятницю, 7 жовтня 2022 р.

Зіткана зі свята та позитивних емоцій.




«Щастя – це коли тобі всього вистачає і ти всім задоволений, це коли ти перебуваєш у повній гармонії із самим собою і цілим світом», – так вважає відома в місті письменниця, художниця, журналістка, громадська діячка, лауреатка міської літературно-мистецької премії ім. І. С. Нечуя- Левицького. непересічна особистість Галина Невінчана, яка 8 жовтня святкує свій ювілей.

Галина Вікторівна народилася 1957 року в м. Біла Церква у родині колишніх в’язнів ГУЛАГу. У 1965 році пішла до восьмирічної загальноосвітньої школи №2, а десятирічку закінчувала у ЗОШ №7.Маючи батька інженера-будівельника за фахом і художника за покликанням, змалечку долучилася до малювання і не розлучається з олівцями і пензлями й дотепер. Закінчила музичну школу за класом фортепіано.Вихованням здебільшого займався дід, який 48 років провчителював. Маленька Галинка вже з п’ятого класу була беззмінним редактором «Комсомольського прожектора», бо гарно малювала. З усіх шкільних предметів понад усе любила малювання, історію та літературу. Як виявилося – не даремно.

Трудовий шлях Галини Вікторівни розпочався 2 вересня 1975 року, за два місяці після випуску у школі. Чого тільки не було в її трудовій біографії: санітарка дитячого відділення пологового будинку, художник-оформлювач, креслярка, технік-конструктор, секретар, кореспондент, редактор, дизайнер…

Письменництво для пані Галини розпочалося з малярства. Після виставки картин її запросили попрацювати над оформленням журналу «Біла Церква: вчора, сьогодні, завтра». Через брак пишучої братії запропонували написати матеріал, а далі пішло-поїхало: тижневик «Юр’ївська земля», газета товариства Червоного Хреста «Місія Добра», часопис «Міська газета», перша книжка «Півень у фристайлі». Дебют в ролі письменника вселив віру у свої сили і змусив взятися за роботу над історичною драмою «Зерна і жорна», присвячений непростій долі її батьків. Ця книга стала перепусткою до Національної спілки письменників України. У 2011 році вийшов друком роман «Амури і конкури». А 2012 року роман «Містечковий бомонд» був відзначений міською літературно-мистецькою премією ім. І. Нечуя-Левицького. Збірка оповідань «Чужі вікна» також вийшла друком у 2012 році. Після тривалої перерви порадувала читачів книга для дітей «Модестова наука, або де чатує небезпека» у 2017 році. Через рік Галина Вікторівна презентувала книгу «Перезавантаження, або у кожного своя доля» (2018 р.).

Галина Невінчана є також автором багатьох  персональних виставок і учасницею декількох, як у рідному місті так у Києві і за кордоном. З 2000 року займається книжковим дизайном. У доробку автора оформлено понад трьох десятків видань.

Галина Невінчана вся ніби зіткана зі свята та позитивних емоцій. Тож, у переддень світлого ювілею бажаємо шановній пані Галині , ніколи не розлучатися з натхненням, завжди бути в пошуку нових задумів та ідей,кожного дня наповнювати цей світ чудовими шедеврами і приголомшливими роботами!


четвер, 6 жовтня 2022 р.

Сьогодні в нас побачення зі Львовом

Спізніле сонце блиснуло в шибках,

Індіго-вечір щось нам обіцяє.

І ми ще віримо, загублені в віках,

В легендах львівських...

А таке буває?

                             Невідомий  Автор 

Львів - місто, яке зачаровує з першого погляду. Кожна його вуличка наповнена стародавнім шармом, ароматами кави, духом романтики і архітектурною довершеністю. Кожен його елемент приховує цікаві історії та інтригуючі загадкові легенди.  Пропонуємо підбірку  книг різних років та жанрів, які неодмінно вас здивують. Адже у них всіх є спільна риса –  магія  справжнього галицького міста під назвою Львів,  його хвилююче зачарування, його неповторний колорит, сформований віками.


Андрій Содомора «Сльози речей»: етюди, образки, новели, есеї

У  книзі живе незвичайний Львів – Львів тонких настроїв та почуттів. Рефреном тут можуть слугувати слова Верґілія «Є таки сльози речей, і що смертне – торкається серця». І як загублена на білому снігу рукавичка плаче за своєю господинею, так самотня людина у міському просторі сумує за втраченою гармонією життя – «золотим віком». Все це й зумовило елегійну тональність письма. Проза Андрія Содомори переливається в поезію, а психологічні спостереження – у філософські медитації. Книга «Сльози речей» наповнена новелами, образками, медитаціями (яких у ній є близько сорока) та світлинами відомого фотографа та книжкового дизайнера Андрія Кіся.


Андрій  Кокотюха. Серія ретророманів  («Адвокат із Личаківської», «Привид із Валової», «Автомобіль із Пекарської», «Різник із Городоцької», «Коханка з площі Ринок», «Втікач із Бригідок» , «Офіцер із Стрийського парку»)

Історія в художньому викладі – це один з улюблених жанрів письменника наряду з таким літературним напрямком, як «ретророман» чи «ретроповість» та ще з детективним жанром. Поява «львівського» циклу ретродетективів не є випадковістю. Сім книжок циклу ведуть оповідь про десятирічну історію із життя героїв. Читацький інтерес до серій багато в чому пояснюється тим, що в них втілено в книжкову форму читацькі інтереси, наявні в певний момент у явному чи прихованому вигляді, що залишається актуальним і сьогодні. Тут виникає особливий і несподіваний зворотній зв`язок: «Дивишся на минуле, щоб зрозуміти майбутнє», – ось так хитромудро означив письменник цей власний творчий процес.

«То є Львів. Колекція міських історі» (Алім Алієв, Марко Андрейчик, Володимир Бєглов, Євген Глібовицький, Ольга Герасим'юк, Оксана Забужко, Олександра Коваль, Ірена Карпа, Маріанна Кіяновська, Юлія Міщенко, Костянтин Москалець, Павло Табаков, Ірина Старовойт, Мар'яна Савка, Назар Федорак, Володимир Якимець, Романишин Романа і Лесів Андрій, Віктор Морозов, Остап Сливинський, Гаська Шиян, Якуб`як Ярина, Галина Вдовиченко)

Львів - то місто не лише нашої історії (а вона в нас доволі суперечлива і химерна), Львів - то місто життєвих історій, звичайних приватних сюжетів з життя різних людей, і далеко не лише львів’ян. Він на багатьох із нас має містичний вплив, він знає стільки таємниць! Кожна кам’яниця - то ще й сцена, лаштунки, декорації для щоденних людських драм і комедій. В авторському проекті Мар’яни Савки «То є Львів: колекція міських історій» зібрано 23 розповіді про місто, яке не залишає байдужим. Між цими історіями, як і між поколіннями авторів, можна прокладати місточки і шукати заховане між рядками. Це ще одна спроба відчитування міста як цікавезної книги, в якій щодня пишуться нові сторінки

Наталя Лапіна, Світлана Горбань «Роман з містом»


На перший погляд, це українські «Віднесені вітром». Спочатку драматичне кохання й веселі пригоди небідної львівської сім'ї наприкінці 30-х років. Потім жах війни, репресій та окупації. Головна героїня, досить егоїстична й здатна виживати будь-що. Але крім людей, в романі є ще один помітний персонаж ? Львів. І автори, і герої закохані в нього. Він не може бути віднесений вітром, і львів'яни ? також. Вони мають повертатися д. Книга читається напрочуд легко .Після неї дуже хочеться до Львова. Книга одержала ІІ премію «Коронації слова».



«Львів... Львів'янки... Любов...» : збірка
оповідань

Всі вони – діти великого міста, обителі з неперевершеним колоритом, місць, що закохують з в себе відразу ж і назавжди! Львів’янки, онучки багатовікового міста серед Карпат, так їх зовуть. Кожна з них – Жінка з великої літери, зі своїми нахилами та переконаннями. Бачить світ «зі своєї дзвіниці», сприймає буденні речі через призму мистецтва, прекрасного та чарівного. Проте в жінок є й спільне – палка любов до Львова, рідної домівки! Про неї вони відзиваються з усією щирістю, ніжністю та, звичайно, особливими «штучками», що притаманні лише слабкій статі. Збірник новел та оповідань відомих українських письменниць та ще зовсім юних в літературному плані авторок – признання в любові до рідного міста, з його вузькими бруківками, величними костьолами та романтичними заходами сонця… Упорядник видання, Оксана Думанська, створила справжню  жіночу добірку, де кожен твір – то стук її власного серця та сердець тисяч львів’янок. Чарівних, сексуальних та загадкових.

«Львів. Пристрасті. Таємниці»: збірка оповідань

О, Львове... Твої вулички мовби виткані з гірко-солодкого аромату шоколаду. Бруківка твоя ховає стукіт витончених жіночих мештиків, що відлунюють стукотом серця закоханого чоловіка. Ти століттями бережеш таємниці коханців, їхні бешкетні та веселі будні чи щемливі історії сердечних переживань і розлук. А ми вкотре із задоволенням опиняємося тут, у місті правдиво венеційських пристрастей із присмаком терпкої кави з Вірменської вулиці. «Львів. Пристрасті. Таємниці» - це ніжні та водночас гострі, мов вилиці прекрасної панянки, історії стосунків знаменитих львівських закоханих. Любов з першого погляду Владислава IV Вази до Ядвіги Лушковської, яку звинувачували за це навіть у відьомстві. Невідома (і нездійсненна) історія яскравих музикантів, Богдана Весоловського та Ірини Яросевич, батьків українського джазу. Пристрасна жага і пекуча ненависть акторки-серцеїдки Сольської, знаної хоч і не винятковою вродою, проте безкінечними романами з впливовими панами свого часу.

 

«Львів. Спогади. Кохання» : збірка оповідань

Моменти стають спогадами. Миттєвості - посмішками на світлинах, теплими історіями, які зігрівають серце. Пам’ятаєш, як усією родиною святкували Різдво у засніженому Львові, присипаному цукровою пудрою снігу? І як ми зустрілися вперше в цьому місті? Як шукали затишку і тепла у привітних кав’ярнях? Як цілувалися під дощем? Стільки історій трапилося в цьому фантастичному місті солодкого кохання та терпкого шоколаду! Художники й музиканти, мрійники, закохані та самотні, місцеві і приїжджі - тут кожен знайде на денці горнятка присмак світлої надії. Хтось зустріне свого янгола-охоронця, хтось - пристрасне кохання чи здійснення мрії. І найцінніше дещо, про що мріє кожен з нас...




 «Львів. Кава. Любов»
: збірка оповідань

Це історії про закоханих та покинутих, про щасливих і тих, хто загубив себе, про романтику та буденність, про жінок і чоловіків, про тебе й про мене. Деякі з цих оповідань солодкі, як збиті з ваніллю вершки або справжнє кохання. Інші - гіркі, як свіжозварена кава або спогади про доленосні події нашого недалекого минулого. Треті ще довго залишають по собі аромат цинамону, мускатного горіха та містичних збігів... Думками, які народжуються за горнятком кави, діляться Наталія Гурницька, Галина Вдовиченко, Вікторія Гранецька, Дара Корній та інші автори.



Люба Клименко «Пор’ядна львівська пані»

Красивий, елегантний і дотепний еротичний роман. , Весело, з іронією авторка пройшлася по сімейному побуту, що вбиває почуття та самооцінку. Головна героїня - львів'янка Пенелопа, яка в свої 30-з-гачком років вже поховала себе під купою із чоловіка (зірки-бандуриста містечкового розливу), двох дітей, домогосподарством і роботою у пильному архіві міста. Вона забула якою веселою і амбітною була за молодістю, вона забула якою жінкою вона була! Аж тут з'являється такий собі Одісей і пор'ядна львівська пані забуває про все... І хоча розвиток подій передбачуваний, без якихось карколомних віражів, розповідь про це легка і дотепна.

 



Якщо ви не були у Львові, то неодмінно будете. Якщо були у Львові один раз, то незабаром будете ще один раз. Так само і з книжками про Львів, які цікаво читати до або після поїздки у затишне і просякнуте історією місто. Буденність і романтика, збіги і фатальності, аромати і музика, неповторне переплетіння людських доль і культур від вправних майстрів слова української літератури.

Ці книги  однозначно варті бути прочитаними!



понеділок, 3 жовтня 2022 р.

Звучи, рідна мово!

Кожного четверга в нашій бібліотеці проходить засідання клубу шанувальників української мови. Цікаві теми занять обирають учасники, цього разу це тема дозвілля та відпочинку.  Під час занять учасники  знаходили й виправляли неправильні слова, дописували літери до запропонованих слів, розшифровували ребуси, читали прислів’я та приказки. Бібліотекарі звернули увагу присутніх на книжково-ілюстративну виставку «Віки творилась українська мова», на якій експонувалися кращі зразки вітчизняної літератури. Тому, що одним із завдань було розповісти про спосіб проведення вільного часу і як виявилося – це читання.