Краєзнавство - це конспект епохи

Без перебільшення краєзнавство - це конспект епохи. Білоцерківщина - земля особливої долі і особливих людей . Багато відомих письменників народилося тут , щоб прославити наш край у світі. Тут вони вперше почули мамину колискову, батькову казку, тут плекалась їх душа, тут вони отримали перші знання, формувалося їх світобачення, з цієї землі вони черпали життєдайну силу .

В бібліотеці №5 розгорнута книжкова виставка «Письменники, які прославили наш край», де представлені автори різних поколінь та стилів. Тут поряд історико-краєзнавча, художня та література написана під час війни та про війну. Саме ці літературні надбання наших краян надають бібліотеці неповторного місцевого колориту, регіональної специфіки, самобутності, формують інтелектуальну та духовну міць українського суспільства, а отже – невпинно наближають нас до Перемоги. Тож запрошуємо всіх охочих відвідати бібліотеку 5 № та переглянути книжкову виставку.

День книги в м’якій обкладинці.

30 липня кожного року відзначається нетипове та маловідоме свято – День книги в м’якій обкладинці.

Книга в м’якій обкладинці з’явилася завдяки залізниці. В першій половині ХХ ст. залізниця була основним способом подорожування на великі відстані. А що ще робити в потязі, окрім пиття чаю і спостереження за пейзажами, що пропливають за вікном? Правильно – читати. Хоча книги і були прекрасним способом провести час, вони були доволі дорогими, досить великими і важкими, що робило їх не дуже зручними для перевезення й читання в обмеженому просторі. Ось так і вийшло, що перші книжки в м’якій обкладинці були розраховані на пасажирів залізниць.

День книг у м'якій обкладинці почали відзначати в Англії ще в 1935 році, коли з'явилися перші обкладинки видавництва «Penguin Books».

Сьогодні майже всі бестселери згодом випускаються в меншому форматі і в м’якій обкладинці. Те ж саме за менші гроші.

А в бібліотеці #5 ви можете прочитати книги в м’якій обкладинці безкоштовно.

День Хрещення Русі. Історія. Минуле. Сьогодення

День хрещення Київської Русі-України відзначається в Україні щорічно 28 липня – у день пам'яті Святого князя Володимира. 

Для українців це свято символізує спадкоємність тисячолітньої історії України, нації і держави. Це – символ соборності усіх українців і всіх українських земель навколо рідної державної і духовної столиці – Києва.

Хрещення мало не лише історичне значення – воно насамперед духовно та культурно поєднало наш народ з європейським світом і таким чином стало важливою віхою в розвитку української державності.

Благотворним наслідком Хрещення та розповсюдження християнства на нашій землі стало очищення народу від ідолопоклонства та утвердження іншого сенсу життя, створення нової культури, запровадження своєї писемності й літератури, архітектури й живопису, розвиток науки й освіти. Вагомим є значення християнської віри в процесах консолідації та гуманізації суспільства, становленні вітчизняного законодавства і права, розвитку економічного й господарського життя. Християнство поставило Київську Русь в один ряд з іншими європейськими християнськими народами.

У читальній  залі бібліотеки  № 5 представлена   книжкова виставка-порада: «День Хрещення Русі. Історія. Минуле. Сьогодення».

 

#Віршоліто#

Жагуче і солов'їне, ромашкове і благодатне,  медоцвітне і босоноге – у кожного своє відчуття літа. А яким бачать його українські митці, на яку тональність налаштовують їх віршовані твори? Пропонуємо насолодитися теплою  і сонячною колекцією віршів про літо від українських майстрів поетичного слова.

Микола Вінграновський

Стояла в травах ніч, а трави пахли літом,

За кленами сіріло джерело,

І небо йшло задумливо над світом,

І довгі зорі сіяло крізь віти,

Втираючи хмариною чоло.

 

Мар’яна Савка

Хіт сезону -

шалені півонії

ще раз і ще раз на біс

так звучить літо

заслухане на вінілі

так пахне шал

рожевим і білим

всі наші посмішки

вбрані у гусячі лапки любові

ніжність

все

що ми залишаємо

один одному

літу і лету

на світанку

вбраному в тишу

нового пробудження.

 

Оксентій Мусієнко;

Земля укрита пахощами нив.

Достиг ячмінь, і достигає жито…

Липневі дні. Пора колгоспних жнив.

Літо…

Прекрасний час дозрілості плодів,

Як сонце, кожну цяточку налито!..

Поглянь навкруг: весь край помолодів.

Літо…

А степ шумить, широкий рідний степ…

Дзвенять пісні так ніжно, розмаїто.

І колос хилиться так лагідно на серп…

Літо…

 

Галина Калюжна

Листя і віти, і білі суцвіття.

І маковий сон –

Все тобі можна посеред літа

Брати в полон.

Літо співає, літо шепоче

Молитвослов…

В ніч, що минає, гасне і тане,

Ти увійшов.

Все таке чисте, все

необманнне…

Є – і нема:

Запах ромашки, подих євшану,

снів аромат

 

Анатолій Качан

Уже важка, як олово,

Роса за перелазами,

А в соняшників голови

Косинками зав'язані.

 

Косинками барвистими

І маминою хусткою —

Щоб горобці-пройдисвіти

Насіння не полускали.

Це соняшники граються

У піжмурки, як діти:

На вітрі колихаються,

Наосліп ловлять літо.

 

Юр Іздрик

сонце впирає по саме нікуди

сенси парують і висихають

ми перелиті цим літом і випиті

і переписані двічі навзаєм

передозовані переосмислені

літо не має жодної міри

серпень виходить на авансцену

і - монологи

і - реверанси

згашена рампа

темна куліса

серпень завжди випадає як шанс

раптом померти і вийти на біс

 

 

Катерина Бабкіна

Літо довге. Послухай, ми будемо жити вічно.

Абрикосів буде дедалі більше, і дика м’ята

проростатиме крізь асфальт за містом, і чайки звичними

колами над лиманом щовечора будуть злітати.

 

Літо всюди. Ніхто насправді нічого не обирає.

Все, що має - стається, все буде правильно, значить.

Літо добре. Ми будемо жити вічно, я точно знаю.

Всі спасуться, мені сказали. Усім пробачать

Український етномагнетизм Галини Пагутяк

Пряма, дуже вразлива і надзвичайно зворушлива, Галина Пагутяк  (справжнє ім’я Галина Москалець) 26 липня  святкує своє 65-річчя.

Про неї український літератор і віце- президент Асоціації українських письменників Юрій Винничук якось написав, що вона увійшла в літературу зовсім не тими дверима, що входили інші письменники радянської доби, їй вдалось обійтися без творів, яких вимагала епоха, але вона зуміла читачам подарувати твори, яких вимагала душа.

Творчість Галини Пагутяк оповита особливим потойбічним відчуттям, духом гірських легенд та містики Карпат. Вона має дуже глибинні фольклорні витоки, оскільки переосмислює народні повір’я, замовляння та перекази, звертається до тематики ворожіння та таємничих сторінок історії. Велику роль в цьому відіграє і постать самої письменниці. Біографія Галини Пагутяк – це історія жінки, котра походить із старовинного роду, до якого, за переказами, має відношення легендарний Влад Цепеш, відомий у культурі як Влад Дракула. З дитинства письменниця любила природу та читання, а вже з молодості почала активно творити. Її перші оповідання, котрі припали на радянський період, не поспішали друкувати, однак Галина Пагутяк не здавалася і вперто йшла до мети. Пік її творчого злету припав на 1990-2000 роки і був оцінений багатьма літературними відзнаками, включаючи Національну премію України імені Тараса Шевченка.

У творчому доробку Галини Пагутяк більше 20 книг, більшість з яких є у фондах нашої бібліотеки. Ознайомитися з ними можна завітавши до книгозбірні та переглянувши виставку  «Український етномагнетизм Галини Пагутяк».

 

У храмі поетичного слова Ніни Ковальчук

Під такою назвою 19 липня в бібліотеці #5 відбулася зустріч з талановитою білоцерківською поетесою Ніною Ковальчук.

Чому саме «у храмі поетичного слова»?  Як висловилася сама авторка:

– Говорити не можу і не сказати нічого, також не можливо. Тому слово має звучати.

З 24 лютого 2022 від шоку, болю та бентеги, нам  багатьом якось заціпило і бракувало слів. Та все ж потрібно говорити, спілкуватися, висловлювати свої думки, емоції та почуття. Слова можуть вбивати, а можуть і лікувати.

Ось такою, наповненою розмаїттям емоцій, на одному подиху, пройшла творча зустріч з пані Ніною.

 Адже українське слово є справжнім символом незламності, нескореності, волі та свободи духу. А якщо це майстерне поетичне слово, то воно може зцілювати, вселяти надію і віру в перемогу. Перемогу добра над злом, перемогу справедливості та непорушності законів природи.

Ніна Сергіївна Ковальчук народилася в селі Степанівка, Драбівського району, що на Черкащині.

За фахом педагог, вивчала сурдопедагогіку в НПУ ім. Драгоманова.

Перші проби поетичного слова відбулися у пані Ніни ще в студентські роки. Якийсь час була пауза в творчості.

З 2003 року проживає у  Білій Церкві. І саме в нашому місті розкрився та засяяв яскравими барвами поетичний талант мисткині.

Поезія Ніни Ковальчук надзвичайно глибока. Можна сказати – глибинна, яка торкається потаємних струн людської душі, наповнена філософією буття, дуже чуттєвою лірикою та мабуть найбільше сумом і вболіванням за тяжкими подіями, що відбуваються в нашій країні під час російської агресії.

В 2019 році побачила світ дебютна збірка поезій Ніни Ковальчук  «Суцільні монологи», її перший крок до читача. Ця збірка була надрукована у видавництві «Час Змін Інформ» , очільник якогоКостянтин Климчук. Як для дебюту – дуже вдала та зріла поезія.

В книгу увійшли твори, що познайомлять зі світоглядом поетеси, її життям, тими таємними впливами, завдяки ( і наперекір) яким народжується поезія.

Згодом, в 2020 році  від видавництва «Час Змін Інформ» вийшли дні збірки автора «Інтонації серця» та  «На всі голоси».

Книга «Інтонації серця» – інтимна лірика,  чуттєва сповідь з різними тональностями. Це світ кохання – причина і наслідок, біль і зцілення, спротив і покора.

Збірка «На всі голоси» містить громадську лірику різних періодів творчості Ніни Ковальчук. В книзі  автор висловлює свою любов до України, біль трагічних сторінок нашої історії, тривоги і виклики сьогодення.

Свої твори поетеса друкувала  в різних художньо-публіцистичних виданнях, таких як альманахах «Ковток життя» (2018) та «Душа автора» (2018).

На подію завітали поціновувачі таланту поетеси, журналісти, читачі та бібліотекарі. В ошатній виставковій залі прозвучало багато вдячних виступів усіх тих, хто захоплюється поезією пані Ніни.

Дуже емоційно висловилася про творчість поетеси голова ГО «Правова єдність» Ольга Настіна. Прозвучав виступ від завідуючої  бібліотекою №6 Надії Гаврилової, яка  однією з перших відкрила для нас талант поетеси. Палка шанувальниця творчості авторки,  наша колега Майя  Боженко, натхненно читала її поезію. Завітала на зустріч відома в нашому місті письменниця Ганна Ручай,  яка  дуже компетентно оцінила талант Ніни Ковальчук.

А ще були неймовірні музичні виступи. У виконанні учениці школи мистецтв імені Якова Яциневича  по класу домри  Степаненко Амалії прозвучали  мотиви українських мелодій в подарунок для усіх присутніх.  А від самодіяльного вокального ансамблю української пісні «Кумасі» були -  чарівні «Вишиванка» та «Розпустили кучері дівчата», виконані акапельно .

Зустріч проходила на дуже щемливій хвилі, в очах багатьох  присутніх бриніли сльози. Але це сльози поезійної терапії, як для гостей, так і для самої поетеси.

Тож, з впевненістю можу сказати, що в поезії Ніни Ковальчук можна побачити цілий Всесвіт, відчути різні емоції, зцілитися від болю і отримати неймовірну насолоду, смакуючи її твори.

                                                                                                              Світлана Хмільова

Шахова новела

20 липня в усьому світі заведено відзначати Міжнародний день шахів. Святкують його як професійні шахісти, так і любителі інтелектуальної гри. Шахи - це одна з найдавніших інтелектуальних ігор. У неї можуть грати всі люди незалежно від нації, статі і соціального стану. Шахи розвивають логічне мислення і об'єднують людей. Тож, в  клубі «Білий кінь» провели турнір в якому взяли участь як професійні шахісти, так і аматори. Для всіх відвідувачів бібліотеки була підготовлена книжкова виставка «Шахова новела».

НОВИНИ З ЖИТТЯ БІБЛІОТЕКИ

Бібліотеки традиційно асоціюються з тишею, ба більше – з суворою забороною порушувати цю тишу. Бібліотека назагал – це дозвілля для «заучок», але не у нашому випадку.

Хочу поділитися  корисною інформацією - бібліотека 5 стала для багатьох платформою для втілення ідей. Наша читальна зала - це місце для тренінгів, семінарів, творчих заходів, місце зустрічі підприємців, місце роботи фрілансерів, місце для тих хто читає і знає ціну книги.

Турніри з шахів проходять кожної неділі - Ігор Осіпов, гра "Лінія життя" від тренера- психолога Анастасія Гейло, фінансова грамотність Ірина Кісельова , фінансова гра Olena Chasnikova , юридичні зустрічі Olga Nastina, майстер класи "Жива глина" Людмила Сябро , тематичні вечори від моїх колег Світлани Хмільової , Тетяни Ямінської , Наталки Семененко , Майї Боженко . Всі ці люди з радістю діляться з присутніми своїми навичками, ідеями та досвідом.

Приємно ділитися інформацією і знаннями, а ще приємніше, що є ті хто чекають на зустрічі в бібліотеці. Наші друзі які щиро допомагають  поповнити бібліотечні фонди Lena Fastovskaya , Anna Fedchenko. Дорогі містяни ми радіємо кожному, хто приходить в бібліотеку 5, що на проспекті Незалежності, 55.

Україна в серці

16 липня  в Україні  відзначають День ухвалення Декларації про державний суверенітет. Це  один із найважливіших документів за всю історію державності України.

Декларація де-факто стала програмним документом відновлення української державності та основою для майбутньої Конституції 1996 року.

Саме  закладені до Декларації положення та закріплення їх у Конституції дозволили нам вистояти і 24 серпня 1991 року проголосити повну державну незалежність України.

Книжкова виставка «Україна в серці» висвітлює цю доленосну подію в історії нашої держави.

Чорт зна що або Чарівний світ української міфології

Наші предки  здавна вірили у надприроднє. Українська міфологія, як в дохристиянські часи, так і після них,  сповнена найдивовижнішими легендами, казками,  міфами про істот, яких ніби ніхто й не бачив, але про яких усі говорять. Мавки, Русалки,  Чугайстри, Вій, Блуд, Вовкулака - про них знають українці й до сьогодні. Можливо – ці істоти наслідок багатої уяви наших предків, а може навпаки, ці міфічні істоти і досі блукають між нами..

Якщо ви не з лякливих, запрошуємо поринути  у світ загадкової української міфології разом з книгами з тематичної підбірки. Перед вами постане величезний і дуже цікавий шар культурної спадщини давніх українців, химерний світ чарівних істот праукраїнської міфології, досліджений і опрацьований українськими письменниками.

Анна Багряна, «Вітрова гора»

Вони живуть поміж нас – вітри, онуки Стрибога. Завжди народжуються тут, на берегах Дніпра, зазвичай в одній родині – й дід передає онукові таємні знання та особливі вміння. Однак із Дейвом стається інакше: він народився в Канаді, тож мусить пройти непростий шлях, перш ніж осягнути своє прадавнє українське коріння і відкрити справжнє покликання. Проте вітрові млини на Дніпрових пагорбах манять хлопця, і цьому годі опиратися...

Для дітей і молодших підлітків, 10+, які полюбляють захопливі фантастичні історії, цікавляться українською міфологією та історією, життям ровесників у інших країнах; а також для батьків, які прагнуть виховати своїх дітей відповідальними, патріотичними, самодостатніми особистостями.

Роман Анни Багряної «Вітрова гора» – глибоке, світле і дуже актуальне українське фентезі; хоч і базоване на стародавній українській міфопоетиці, та напрочуд сучасне. Спеціальна відзнака від Дари Корній і Тали Владмирової «Сучасне українське фентезі» у номінації «Романи» для дітей «Коронація слова» (2020).

Юрій Винничук, «Чортзна що. Запропаща душа». Антологія

Унікальна антологія, присвячена найпопулярнішому персонажеві української міфології -  чортові. Тут представлені найцікавіші твори нашої літератури, де діє ця лиха, хитра, підступна, а деколи кумедна, добродушна і навіть добра істота, яка інколи ще й здатна на шляхетні вчинки і палке кохання. Багато матеріалов упорядник розшукав у рідкісних виданнях, невідомих і недосяжних для широких кіл читачів, на яких тепер чекають несподівані і захоплюючі відкриття. Сюди увійшли твори Іоаникія Галятовського, Левка Боровиковського, Олекси Стороженка, Пантелеймона Куліша, Ганни Барвінок, Юрія Винничука та багатьох інших. Чимало творів перекладені зі староукраїнської, російської, польської та латинської мов.

Володимир Галайчук, «Українська міфологія»

На сторінках цієї книжки постають легенди про потерчат і мавок, чортів і русалок, вовкулаків і чугайстрів, упирів та відьом, домовиків і лісовиків – демонологічних істот світу наших пращурів. Українці населяли дивними істотами хату і хлів, подвір’я, поле і ліс. У такий спосіб наші предки складали уявлення про Всесвіт і визначали місце людини в ньому. Ви поринете в багатий і цікавий, повний переказів і легенд світ української міфології! І раптом може здатися, що то не старі половиці скриплять, а тихо крадеться домовик, серед темних водоростей блисне зелене пасмо русалчиного волосся, а з темного лісу долине моторошне виття вовкулаки…Джерельну основу видання здебільшого склали етнографічні матеріали автора з Полісся, Волині, Бойківщини, Гуцульщини та Покуття. Для увиразнення образів персонажів і розширення географії дослідження залучено й записи студентів та аспірантів кафедри етнології історичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка, а також уже опубліковані матеріали Павла Чубинського, Володимира Гнатюка, Володимира Шухевича, Людмили Виноградової та інших.

Дара Корній, «Чарівні істоти українського міфу. Духи природи»

Дара Корній - українська сучасна письменниця, журналістка, волонтерка. Пише і для дітей, і для дорослих, гармонійно вплітаючи в сучасний світ елементи слов'янської дохристиянської міфології, майстерно використовуючи для цього народні казки, легенди, обряди й замовляння. Ця книжка - чарівна. Ви не просто погортаєте її сторінки - ви поблукаєте стежками правічного лісу, почуєте його дихання, подивитесь в очі старенькому лісовикові, послухаєте чугайстрову сопілку. Може, вам щось прошепоче мавка або побалакає з вами поважний цар Ох... Ви постоїте біля річки - заскочите русалок за їхніми пустощами, а звідти недалеко й на гостину до суворих болотяника й болотяниці. А далі - прогулянка полем і луками, де вас зустрінуть і польовик, і спориш, і луговик... Та й вітри з повітрулями супроводжуватимуть вас під час мандрівки. І насамкінець свої таємниці відкриють духи пір року.

Іван Нечуй-Левицький, «Світогляд українського народу. Ескіз української міфології»

Унікальна праця класика української літератури Івана Нечуя-Левицького вийшла друком вперше 1876 р. У доступній науково-популярній формі письменник викладає свій досвід осягнення світогляду рідної нації, співвідношення в ньому народних традицій, віри, науки, філософії, історії. У розповідях постають зримі образи героїв української міфології, а також самі легенди про створення світу, мирове дерево дуб, створення людей. Соковита мова, картини народного життя роблять прочитання цього забороненого і забутого твору відкриттям цілого неповторного самобутнього світу наших пращурів.

«Цариця вод і квітка русалок – лілея». З книги:Микола

Золотницький,  «Квіти в легендах і переказах»

Ця книга вперше була надрукована на початку минулого століття і відразу стала бестселером. У ній зібрано багатий пізнавальний матеріал, що показує визначну роль квітів як у житті окремих людей, так і суспільства в цілому. На читача чекає захоплююча подорож не тільки в царство ботанічного розмаїття, але й у світ побутових і політичних пристрастей та цікавих історичних подій. Чудові ілюстрації подарують естетичну насолоду і посилять приємне враження від прочитаного.

Усі книги можна переглянути у бібліотеці# 8.

Незабутніх вам  вражень!

 

 

Лада Лузіна , «Чарівні традиції українок»

«Народні обряди наших прабабусь настільки пронизані чарами, що нема сумніву - саме ці реальні свята та ритуали і стали основою всіх відомих легенд і казок про київських відьом. Читаючи сьогодні про чарівні традиції українок, ти не припиняєш дивуватися, якими унікальними Вміннями та Знаннями володіли наші предки! Яку унікальну роль відігравала жінка в українській громаді! І з яких прадавніх глибин ідуть ті чи інші звичаї!»

 

Напрацьоване для вічності

 Щемлива «Мелодія ля-мінор», яка  стала українським символом,  екстравагантний «Гуцульський триптих», грайлива «Не топчіть конвалій», фундаментальний «Мойсей» - це музика, що  залишається в пам’яті і серці назавжди. Її написав композитор безмежного таланту, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури -  Мирослав Скорик.13 липня йому  мало би виповнитися 85  років.

Мирослав Скорик – Герой України, лавреат Шевченківської премії (1987 рік), автор музики до понад 40 фільмів,  багатьох камерно-інструментальних творів, кількох балетів та опери «Мойсей».

Він  сформувався на музиці його улюблених композиторів Клода Дебюссі та Моріса Жозефа Равеля, вихований на творах Стравінського, Прокоф’єва, Лятошинського.

Цікаві факти з життя і творчості маестро.

1. Мирослав Скорик – чи не найвідоміший у світі сучасний український композитор.

Окрім академічних творів, в його доробку чимало естрадних пісень та, як це говорять зараз, саундтреків до фільмів. Його « Мелодія ля-» для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України; ця мелодія перекладена для різних інструментів  - від бандури до флейти.

2. Мирослав народився в родині українських інтелігентів у Львові.Родина Скорика відігравала значну роль в суспільному житті Галичини. У його роду були суспільні діячі, просвітники, правники, представники науки, культури й мистецтва.

3. Мирослав Михайлович Скорик - внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто, вона сестра його бабусі).

Саме Соломія, так би мовити, «відкрила» юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано «фальшивить»  він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.

4. Коли Мирославу було 9 років, його сім’ю репресували й заслали до Сибіру.

Сам композитор згадує, що в ті часи його більше цікавив футбол, але на прохання батька він все ж таки продовжив здобувати музичну освіту. «Коли мені виповнилося 13, щось до мене промовило, і я за 4 роки закінчив музичну семирічку», - згадував він опісля.

5. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА «Веселі скрипки», для якого писав естрадні пісні.

Написана ним в ті часи «Не топчіть конвалій» стала першим твістом не тільки в Україні, але й по всьому СРСР.

6. У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» і стає відомим на всю країну.

Параджанов обирав серед кількох кандидатів, але вибрав композитора-початківця, сказавши: «Він правильно відчуває магію гір». І не помилився. Шедевральний фільм супроводжувався

такою ж шедевральною музикою. На хвилі успіху стрічки композитор написав «Гуцульський триптих», який пролунав на весь світ.

 7. Сучасник Левка Дутківсько «Червона Рута»  - першого радянського мюзиклу з Софією Ротару і музикантами «Смерічки». Ротару виконує у фільмі шлягер Скорика «Намалюй мені ніч».

8. Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в СРСР, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів.

9. Найвідоміша його «Мелодія ля-мінор»написана до фільму «Високий перевал» на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.

Фільм 1981 року розповідає про повоєнні роки в Галичині через призму однієї родини. Радянська цензура заборонила показували українських націоналістів з симпатією (що хотів зробити Денисенко). Тому він звернувся до Скорика з проханням написати таку музику до кінострічки, яка могла б Ррозказати» глядачеві те, чого не можна показати. Уперше твір прозвучав для флейти й фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.

10. У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю «Червона Рута».

Дипломантами фестивалю стали Тарас Чубай, Марічка Бурмака, Сестричка Віка, «Брати Гадюкіни» і «Кому вниз».

11. Вистава «Мойсей» на музику Скорика (2001)  -  перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом.

У бібліотеці #5 продовжуються традиційні шахові турніри

 У бібліотеці #5 продовжуються традиційні шахові турніри

Шахи дуже добре допомагають в загальному розвитку дорослих та дітей: покращують пам’ять, мислення, логіку, виховують посидючість, концентрацію уваги. Краще розвивається просторова уява, уміння візуалізувати, планувати, прогнозувати, а також стратегічно мислити. А ще перевага шахів – в них можна грати майже в будь-якому віці і це приносить велику насолоду.

Шоколад - це завжди хороша ідея

У розпал спекотного літа, 11 липня, відзначається Всесвітнє свято шоколаду World Chocolate Day. Цей день позначений різноманітними цікавими заходами,  конкурсами та фестивалями, що є  прекрасною можливістю подарувати собі і своїм близьким гарний настрій і, звичайно, поласувати улюбленими солодощами. У  бібліотеці #5 з цієї нагоди пройшов День інформації « Солодкі традиції світу».

Бібліотекарки- шоколатьє, які вміло та артистично супроводжували дійство, запропонували відвідувачам смачнюче книжково-шоколадне меню.В імпровізованій бібліо кав’ярні учасники свята дізналися,  звідки походить шоколад, коли і як він потрапив до Європи та на наші землі. Особливо зацікавила присутніх легенда про те, як давно-давно у Мексиці напій під екзотичною тоді  назвою «чокоатль» цінувався дорожче, ніж золото.

Книги, як і шоколад є сильним антидепресантом, тому бібліографічний огляд «Його величність Шоколад»  порадував «солодкою» добіркою літератури із присмаком кави, перцю чилі і .. кохання. Виставка - порада «Поціновувачам шоколадних ласощів» «занурила» відвідувачів у цілющі історії добрих, теплих, шоколадних слів.

Також цього дня Інтернет –користувачі бібліотечної  групи «LITERRA 5» мережі Facebook мали можливість дізнатися майже казкову історію написання картини «Шоколадниця» Жан-Етьєна Ліотара.

І на десерт усім бажаючим запропонували пройти

незвичний психологічно-шоколадний тест, який додав усмішок та гарного настрою. Виявляється, характер людини залежить від того, якому шоколаду вона віддає перевагу – гіркому  чи молочному, з горіхами чи родзинками, цедрою чи прянощами, у плитках, цукерках, печивках або й в запашному гарячому напої.А, щоб назавжди зберегти  спогад про солодке свято шоколаду, була захоплююча фотосесія.

Шоколад справді люблять усі, він надихає, зігріває, тішить, наснажує, позбавляє суму і навіть лікує. Тож, день інформації в бібліотеці видався яскравим та веселим, бо помріяти про шоколадний світ і життя у ньому корисно всім.