29 СЕРПНЯ - ДЕНЬ ПАМ'ЯТІ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ, ЯКІ ЗАГИНУЛИ В БОРОТЬБІ ЗА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ, СУВЕРЕННІСТЬ І ТЕРИТОРІАЛЬНУ ЦІЛІСНІСТЬ УКРАЇНИ.

У ці серпневі дні в Україні вшановують пам'ять загиблих українських військових. 

Саме 29 серпня в Іловайському котлі загинуло найбільше бійців за весь час війни. До уваги читачів книжкова виставка-реквієм  "Пекучий біль втрат та незламності. Іловайськ." 

Схилімо наші голови і вшануємо пам'ять наших героїв, які загинули  за мирне небо над ними, за дитячий сміх, за нашу свободу. Пам'ятаймо наших Героїв кожної миті, кожної хвилини, кожного дня!  Запрошуємо всіх бажаючих  детально ознайомитися з книжковою виставкою.

 

З Днем Незалежності України

24 серпня, Україна відзначає проголошення Незалежності.

Це важливе для держави та кожного з нас свято, яке традиційно святкується наприкінці літа. Цьогоріч День Незалежності України має для всіх українців особливе значення. Сьогодні, як і багато попередніх поколінь, українці виборюють свою незалежність зі зброєю в руках. Тисячами життів Україна платить високу ціну, щоб відстояти свою незалежність та право самостійно будувати світле майбутнє.

23 серпня щорічно, починаючи з 2004 року, в Україні вшановують один з трьох ключових державних символів – синьо-жовтий стяг. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольорів. Згідно із найбільш популярним тлумаченням колірної гами прапора, синя його смуга символізує ясне небо, а жовта – золоті пшеничні ниви

Перше офіційне визнання синьо-жовтого прапора відбулося 22 березня 1918 року. Тоді Центральна Рада ухвалила закон, затвердила поєднання жовтого і блакитного як стяг Української Народної Республіки. У 1938−1939 рр. синьо-жовтий стяг був прапором Карпатської України, у 1941 р. – Української Держави. Уперше синьо-жовтий прапор підняли над Верховною Радою 4 вересня 1991 р.

Це свято всіх поколінь українців. Це данина поваги символу держави, що пройшов довгий, часом героїчний, часом трагічний шлях. Під рідним прапором український народ утвердив віковічну мрію про державність, соборність і самостійність. І це, звичайно, ж колір нашої перемоги, яку впевнено наближають наші Збройні сили України, усі працівники на фронті і в тилу, наші міжнародні партнери! І вона неодмінно буде за Україною!

Патріотизм, любов до Батьківщини, почуття національного єднання народжується в наших серцях коли звучить Державний Гімн і майорить Державний Прапор.

До Дня Державного Прапору України Бібліотека №5 пропонує переглянути книжкову виставку «Символ віри і надії». Шановні користувачі! Запрошуємо всіх бажаючих відвідати бібліотеку та ознайомитись з тематичною літературою.

Благодійні справи в ім’я Перемоги!

Нещодавно в бібліотеці #5 відбувся благодійний концерт на підтримку наших захисників. Ансамбль духовної музики церкви П. Калнишевського (художній керівник Наталія Пренделас) подарували увазі глядачів старовинну та сучасну українську духовну музику.  Гості, що завітали на концерт, затамувавши подих насолоджувалися  незбагненно величним, піднесеним та надзвичайно талановитим виконанням  різних мелодій. Музичний колектив виконував окрім старовинних церковних піснеспівів минулих століть, а також - сучасні патріотичні пісні.

Всі присутні отримали незабутні емоції та неймовірні відчуття від чудової музики.

Дякуємо колективу та зичимо натхнення і творчого завзяття, успіхів у Ваших благодійних  справах!

 

Сьогодні напередодні Дня молоді, в Молодіжному центрі міста Біла Церква, відбулися дві непересічні події. Таке довгоочікуване нагородження лауреатів Молодіжної літературно-мистецької премії імені Миколи Вінграновського та визначення переможців ХІІІ міського фотоконкурсу Білоцерківської міської. територіальної громади. Від Білоцеківької Централізованої бібліотечної системи імені Петра Красножона лауреатом став Ігор Растівський - поет, музикант, студент Київського національного університету культури та мистецтва по фаху акторської майстерності. Ігор є давнім другом та читачем бібліотеки #5(😎. Протягом багатьох років  спостерігали за  становленням та пошуками своєї мистецької стежини цього талановитого юнака, тож щиро радіємо його перемозі. Як відомо за молоддю майбутнє. Від Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені Панаса Саксаганського була нагороджена званням лауреата  артистка драми Маргарита Овчарова. 

Сердечні вітання переможцям! 
Зичимо успіхів, наснаги та нових здобутків і перемог!

Цікаві книги, які варто прочитати!

Неабияке задоволення приносять нові книги, які надходять до бібліотеки. Це радість для всіх – як для бібліотекарів, так і для мешканців громади!

Пропонуємо ознайомитись з новими книгами, які надійшли до нашої бібліотеки.

Багато видань з історії України, педагогіки, медіа грамотності, художня література, енциклопедії, збірники, словники як для дорослих так і для дітей

Кожний читач, від малечі до людей поважного віку, знайде на свій смак що почитати.

Теплі руки, міцні обійми...

Під такою назвою нещодавно в бібліотеці №5 відбулося родинне свято дідусів та бабусь. Цієї літньої, теплої днини у виставковій залі зібралися різні сімейні покоління – бабусі та дідусі, діти та онуки. Було весело, цікаво і зворушливо. Адже як не з’являться сльози на очах старшого покоління, коли любимі онуки читали для них вірші. Щиро та натхненно Настя, Маргарита, та Женя привітали рідних, добрих, ніжних, люблячих бабусь і дідусів зі святом. Було мовлено багато теплих слів, спогадів дитинства про непрості життєві дороги, бо прожили не просте життя. Вони невтомні трудівники, цікаві казкарі, мудрі хранителі українських звичаїв і обрядів, а ще найкращі друзі та обереги дитячих секретів. Побутує думка, що онуків люблять більше, ніж дітей. Так це, чи ні – запитували у поважного зібрання.Своїм життєвим досвідом щедро ділилися родина пані Таскіри та пана Володимира Максюти. Вони мають п’ятеро дорослих дітей, семеро онуків та одну правнучку. Тож цікавих, і водночас сумних, сімейних історій у цієї великої родини вдосталь. А ще ця сімейна пара веде дуже активне громадське життя. Пані Таскіра є очільницею клубу Академії пенсіонерів «Гармонія» та їхнього музичного колективу. Пан Володимир у всьому підтримує свою дружину. Він її надійне плече, її найкращий друг і коханий чоловік. Тож їхній тандем ще й вилився в пісенний сімейний дует «А ми у двох» ( «Піємо як уміємо»). І потрібно сказати, що це у них дуже добре виходить, постійно виступають зі своїми піснями, заробляють кошти на потреби наших захисників. Тож на святі присутні мали змогу насолоджуватися чудовим виконанням ліричних пісень від Пані Таскіри та пана Володимира. Надзвичайно яскраве та колоритне привітання прозвучало в дарунок всім гостям від самодіяльного ансамблю «Золота осінь» Академії пенсіонерів. Цей музичний колектив також не «пасуть задніх». Вони постійно виступають зі своїми запальними піснями перед мешканцями нашого міста та передали не одну тисячу гривен для воїнів ЗСУ.Дуже жваво, активно та весело і дорослі , і малі брали участь у вікторині, відгадували загадки, грали в гру «Доріжка лагідних слів».Підсумовуючи , можна впевнено стверджувати , що родинне свято вдалося! Воно було на часі , адже сповнене приємних емоцій, вражень та спілкування. Саме те, чого в такі важкі часи кожен із нас потребує. Бабусі й дідусі часто є сполучною ланкою між різними поколіннями, передаючи життєвий досвід, зберігаючи коріння поколінь цілих народів. Вони є скарбницею мудрості та знань, а їхній внесок у сім’ї та громаді неоціненний. Тому їх треба шанувати і оберігати кожного дня, виявляючи свою любов та повагу.

Світлана Хмільова