«Цуцик» Віталія Запеки – безсумнівно, подія в
сучасному літературному житті. І не лише тому, що роман до болі правдивий, бо в
біографії автора – три роки російсько-української війни. На відміну від
«окопної» прози, це перший справді АНТИВОЄННИЙ роман про події на Сході.
Написаний Людиною, якій болить те, що стільки років відбувається на
Донбасі,написаний просто і страшно, від імені собаки, але про людей.У цьому
романі тісно переплетені дві дуже близькій болючі теми для мене й, впевнена, не
тільки для мене: це війна і собаки.Добра казка для дорослих – так би я
охарактеризувала цю книгу. Місцями жорстка, місцями непроста, але дуже добра,
сповнена надії. Такий прийом, коли дійсність в тому чи іншому художньому творі
подається через погляд тварини – не новий, але все, що відбувається в цьому
романі відтіняється беззастережною відданістю на яку здатний лише собака.В книзі є ВІЙНА. Хоча головний
герой гадки не має чим вона відрізняється від миру, адже він народився в зоні
бойових дій.ЛЮДИ. І якщо люди знають за що вони воюють – це їх вибір, то
тварини стали заручниками цієї війни. Так стається, що Цуцик немає жодних
підстав довіряти їм, та все жзустрічає частіше хороших людей, хоча не без
винятків і, насправді, враховуючи в який страшний світ він приходить – це дає
надію.ДРУЖБА.
Пошук друга якому можна довіряти, якому можна служити, бути відданим постійно
контрастує в Цуцика з недовірою до світу. Але саме те, що в світі, де дуже
легко можна втратити близьких і дуже важко їх знайти, ми всеж знаходимо друзів
– це і є головна місія цієї книги.Ну
і чого немає в «Цуцику» і, як на мене, це дуже важливо, тотальної зневіри ні в
житті, ні в людях.Кому би я радила цю книгу?
·Якщо ви любити тварин то це стовідсотково ваш
вибір, особливо якщо ви «собачник», тому що ця історія від людини, яка любить і
розуміє собак.
·Якщо ви любите реалістичні історії. Хоча це і казка
але вона про життя, під таким, Цуциковим, незвичним кутом зору.
Якщо у вас поганий настрій , але щось «легке» вам не
допомагає – реалістичні, добрі пригоди, як в романі «Цуцик» вам стануть в
нагоді.
Що мені дала ця книга? Усвідомлення того, що є речі,
які легко втратити, важливі речі, але теплі почуття навіть тривога за близьких,
той факт що ми їх маємо здатні надати нашому життю сенс, а нам сил, щоби
рухатися далі і врешті прийти додому. Впевнена, що кожен, хто прочитає роман,
буде глибоко вражений, полюбить, як і усі, хто вже прочитав книгу, головного
героя, а той, хто не має в реальному житті песика, заведе його. Не обов’язково
рудого, не обов’язково Барсіка, а такого, який стане справжнім надійним другом.
P.S. Треба відзначити, що книга мала неймовірний
успіх на Книжковому арсеналі у ветеранському наметі у 2019 році. Також
житомирське видавництво вже оголосило, що подаватиме цей антивоєнний роман на
премію «Книга року «Бі-Бі-Сі», а також на Національну премію України імені
Тараса Шевченка.
Тетяна Ямінська
Немає коментарів:
Дописати коментар