Бій під Крутами став символом мужності, самопожертви та безмежної любові до України. Попри нерівні сили, оборонці затримали наступ ворога й дали змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, що став важливим кроком у міжнародному визнанні УНР.
Подвиг Героїв Крут назавжди закарбований у національній пам’яті. Їхня жертовність нагадує нам: свобода має високу ціну, а незалежність потребує відваги й єдності.
Схиляємо голови у скорботі та вдячності.
Вічна пам’ять Героям Крут.
В україномовному клубі «Світлиця слова» відбувся пізнавальний історичний хроноскоп, присвячений одному з найголовніших символів нашої держави — Державному Прапору України.
Учасники заходу здійснили своєрідну мандрівку крізь століття — від княжих знамен Київської Русі до сучасного синьо-жовтого стяга. Говорили про символіку кольорів, історичні етапи утвердження прапора, про його заборони й відродження, про силу, яку він уособлює для кожного українця.
Особливу увагу приділили подіям новітньої історії, коли синьо-жовтий прапор став символом нескореності, єдності та боротьби за свободу. Для наших захисників і захисниць він — оберіг, для всіх нас — знак гідності й віри в Перемогу.
Захід об’єднав учасників у щирій розмові про любов до Батьківщини, національну пам’ять та відповідальність за майбутнє України.
Прапор — це не лише кольори. Це історія, написана серцем народу.
Перший космонавт незалежної України
28 січня 2026 року минає 75 років від дня народження Леоніда Костянтиновича Каденюка (1951–2018) — легендарного українського льотчика-випробувача, астронавта та першого космонавта незалежної України.
Леонід Каденюк народився в селі Клішківці на Буковині. З дитинства мріяв про небо, і ця мрія визначила все його життя. Він закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків, служив у винищувальній авіації, а згодом став льотчиком-випробувачем.
У 1997 році Каденюк здійснив історичний політ у космос у складі місії шатла Columbia (STS-87). Під час 16-добового польоту він проводив біологічні експерименти з рослинами, що мали важливе значення для розвитку космічної біології та майбутніх тривалих польотів людини в космос. Цей політ став символом входження незалежної України до світової космічної спільноти.
Після повернення з орбіти Леонід Каденюк активно займався громадською, науково-популярною та просвітницькою діяльністю, був народним депутатом України, автором книг і численних публікацій про космос. Він багато працював із молоддю, надихаючи нові покоління мріяти сміливо й наполегливо йти до своєї мети.
Леонід Каденюк був удостоєний звання Герой України, нагороджений орденами та відзнаками України й інших держав.
Його життя — це приклад служіння науці, державі й людській мрії про зірки.
Ім’я Леоніда Каденюка назавжди вписане в історію України та світової космонавтики.
Поет, прозаїк, драматург, перекладач, один із учасників легендарного літературного угруповання Бу-Ба-Бу, він став символом нового звучання українського слова наприкінці ХХ століття. Його творчість — це поєднання іронії та лірики, глибокої філософії й легкої гри зі словом.
У поезії Ірванця відчувається витончений гумор і водночас драматизм епохи. Його проза й драматургія порушують важливі суспільні теми, осмислюють історію та сучасність, демонструючи сміливий погляд на реальність. Твори автора вирізняються інтелектуальною наснаженістю, постмодерною стилістикою та влучною сатирою.
Олександр Ірванець — це голос покоління, яке шукало нову ідентичність для української культури. Його слово — дотепне, парадоксальне, щире — й сьогодні звучить актуально, надихаючи читачів на роздуми та відкриття.
Вітаємо митця з ювілеєм та дякуємо за неповторний стиль, що збагатив українську літературу!
Сьогодні, як ніколи, ми відчуваємо справжній зміст цього свята. Єдність українців — на фронті й у тилу, у великих містах і маленьких громадах, в Україні та за її межами — стала нашою силою й опорою.
Нехай День Соборності нагадує кожному з нас: разом ми сильніші. Разом — ми Україна.
Зі святом єдності, гідності та незламності!
Під час заходу читачі мали нагоду ознайомитися з
книжковою виставкою, дізнатися унікальну історію мужності, братерства та
самоповаги. Ця історія стає для нас не просто літописом відваги українців, а
поштовхом для самовизначення: за якими правилами жити, що означає для України
свобода і справедливість, і як треба за неї боротися.
Крим — це не лише півострів у Чорному морі. Це земля з багатовіковою історією, культурною різноманітністю та глибоким українським корінням. Питання приналежності Криму — не предмет дискусій, а факт, підтверджений історією, міжнародним правом і волею українського народу.
Історичні підстави
Історія Криму тісно пов’язана з історією України. Саме з Кримом пов’язані важливі сторінки Київської Русі: Херсонес Таврійський став місцем хрещення князя Володимира Великого — події, що визначила духовний шлях України. Протягом століть Крим перебував у різних державних утвореннях, однак у ХХ столітті його доля остаточно поєдналася з Україною.
У 1954 році Кримська область була передана до складу Української РСР. Це рішення мало не лише адміністративний, а й економічний та культурний сенс: Крим завжди був тісно пов’язаний з материковою Україною спільною інфраструктурою, водопостачанням, господарством і людськими зв’язками.
Право і міжнародне визнання
Після проголошення незалежності України у 1991 році Крим залишився її невід’ємною частиною. Це рішення підтвердили громадяни України під час Всеукраїнського референдуму, який відбувся і на території Криму. Усі провідні міжнародні організації та держави світу визнали Крим частиною суверенної України в її міжнародно визнаних кордонах.
Тимчасова окупація Криму у 2014 році не змінила його правового статусу. Згідно з нормами міжнародного права, Крим був і залишається територією України, а порушення її територіальної цілісності засуджене світовою спільнотою.
Кримські татари — корінний народ України
Невід’ємною частиною кримської історії є кримські татари — корінний народ півострова. Їхня культура, мова та традиції формували обличчя Криму століттями. Україна офіційно визнала кримських татар корінним народом і послідовно відстоює їхні права на міжнародному рівні. Саме в складі України кримські татари отримали можливість національного відродження після десятиліть депортацій і утисків.
Культура, мова, ідентичність
Крим — це частина українського культурного простору. Українська мова, література, пісня, традиції завжди були присутні на півострові. Тут жили й працювали українські митці, письменники, науковці. Крим надихав Лесю Українку, Михайла Коцюбинського, Максима Рильського та багатьох інших діячів української культури.
Крим — це майбутнє України
Сьогодні Крим — це символ боротьби за свободу, справедливість і право бути собою. Україна ніколи не відмовлялася і не відмовиться від свого півострова, адже Крим — це люди, пам’ять, культура й історія, які неможливо окупувати назавжди.
Крим був, є і буде українським. Це не лише політична формула — це істина, заснована на історії, праві та вірі в повернення справедливості.
В цьогорічному конкурсі взяли участь понад 60 колядників, різних вікових категорій, які представили більше 30 колядок, щедрівок та театральних інсценівок.
У виставковій залі книгозбірні відбулося нагородження переможців.
На початку заходу у виконанні Дар’ї Сушкової прозвучала мелодія всесвітньо відомого твору Миколи Леонтовича «Щедрик».
Привітала та нагородила переможців Олександра Нагорна − директорка КЗ БМР Білоцерківська ЦБС ім. П.Красножона.
У молодшій віковій групі:
• Приз глядацьких симпатій отримав Данило Андрущенко, читач бібліотека-філії № 3;
• ІІІ місце виборола Софія Дишлева, читачка бібліотеки-філії №3;
• ІІ місце розділили: Емма Семененко, читачка центральної бібліотеки для дітей; Емма Ніколайчук, читачка бібліотеки-філії №4 сімейного читання; Стелла Головатенко, читачка бібліотеки-філії№2;
• І місце здобули: Вероніка Поліщук, читачка бібліотеки-філії № 6; Аліса Федорко, читачка бібліотеки-філії№ 5.
• Гран-прі отримала наймолодша учасниця − п’ятирічна Дар’я Єрохіна.
В середній віковій категорії:
• Приз глядацьких симпатій отримав Дмитро Бабушкін, читач бібліотеки-філії№3;
• ІІІ місце розділили: Ольга Замастеренко, читачка бібліотеки-філії№6 та Єва Порхун, читачка бібліотеки-філії № 5;
• ІІ місце посіли: Поліна Бикоріз, читачка бібліотеки-філії № 3; Софія Мельниченко, читачка бібліотеки-філії № 3; Пациаді Варвара, читачка бібліотеки-філії № 4 (авторська колядка та збереження народних традицій);
• І місце – В’ячеслав Магдальчук, читач бібліотеки-філії № 3; Катруся Клюєва, читачка бібліотеки-філії № 6;
• Гран-прі отримала Альона Ващенко, читачка філії № 6.
Журі вразив виступ надзвичайно талановитої дівчинки – акапельне виконання з потужним вокалом та старовинною манерою виконання
Серед колективів нагороди отримали:
• ІІІ місце розділили дует Олена Іщук та Катруся Дідківська, читачки бібліотеки-філії№3 та гуртківці театру ляльок «Фантазія», Центру позашкільної освіти та професійного самовизначення учнівської молоді «Соняшник», керівник Катерина Громадська;
• ІІ місце – гурт «Сяєво», читачі бібліотеки-філії №4, керівник Яна Антоненко та учні Білоцерківської гімназії початкової школи №6, читачі бібліотеки-філії №4;
• І місце – вихованці дитячого-юнацького клубу за місцем проживання «Перлина», читачі бібліотеки-філії№2.
Величезна вдячність спонсорам та благодійникам, які відгукнулися і долучилися до нагородження переможців та учасників конкурсу колядок: Олені Фастівській, депутатці Білоцерківської міської ради, підприємиці;
Тож хай різдвяні колядки принесуть усім добрим людям довгоочікуваний мир та перемогу! Дякуємо нашим захисникам, за те, що маємо можливість святкувати та проводити конкурси.
Всім учасникам, благодійникам, переможцям та їхнім родинам, бібліотечній спільноті зичимо здоров’я, всіляких гараздів, успіхів та натхнення!
Світлана Хмільова
У стінах бібліотеки до Дня дітей-винахідників відбувся творчий майстер-клас із виготовлення карти бажань. Захід став справжньою лабораторією ідей, натхнення та дитячої фантазії.
Юні учасники вчилися не лише мріяти, а й візуалізувати свої цілі — створювали яскраві колажі, добирали символи успіху, щастя, знань і майбутніх звершень. Кожна карта бажань стала відображенням внутрішнього світу дитини, її прагнень та віри у власні сили.
У теплій і дружній атмосфері діти переконалися: щоб здійснити мрію, потрібно зробити перший крок — повірити в неї.
Бібліотека вкотре стала простором творчості, підтримки та нових відкриттів.
Мріймо сміливо. Створюймо натхненно. Діймо впевнено!
.jpg)
Своїми книгами до читача промовляють Андрій Кириченко і Ніна Ковальчук, Таїна Братченко і Володимир Дідківський, Галина Невінчана, Анатолій та Галина Гай. Літературний простір Білоцерківщини наповнюють голоси Андрія Гудими й Віктора Євтушенка, Володимира Іванціва та Віктора Міняйла, Ніни Опанасенко, Петра Розвозчика, Федора Юдицького. Поруч із ними — Олександр Виговський, Костянтин Климчук, Тетяна Строкач, Костянтин Мордатенко, Ганна Ручай, Ольга Шинкаренко, Оксана Щербань. Кожен із них — окремий світ, особлива інтонація, власна правда слова.
Для тих, хто прагне
глибшого знайомства з літературним життям краю, стануть у пригоді бібліографічні
покажчики серії «Літературна Білоцерківщина», у яких зібрано матеріали про
творчі доробки письменників, їхній шлях у літературі та найважливіші
публікації.
Книги наших земляків представлені на блозі
«Бібліопалітра» — у форматі книжкової виставки, де сторінки говорять голосом
рідного краю, а література Білоцерківщини постає живою, сучасною й близькою кожному
читачеві.
Творчість Ганни Чубач вирізняється щирістю, образністю та музикальністю. Її поезія сповнена світла, тепла й доброзичливості, вона тонко передає красу природи, внутрішній світ дитини, радість відкриття навколишнього світу. Письменниця вміла говорити з юним читачем просто й водночас глибоко, поєднуючи виховний зміст із художньою довершеністю.
Поетичні твори Ганни Чубач легко запам’ятовуються, багато з них стали улюбленими для кількох поколінь читачів і використовуються в освітньому процесі. Її книги виховують доброту, чуйність, повагу до людей і любов до України. У рік 85-річчя від дня народження поетеси її слово й надалі звучить актуально, нагадуючи про цінність щирої, людяної й світлої літератури.
