Письменники Білоцерківщини — читачам

Білоцерківщина — край, де слово має коріння і крила. Саме тут народжуються тексти, що зберігають пам’ять поколінь, відлунюють сучасністю й дивляться у майбутнє. Запрошуємо читачів у мандрівку сторінками творів письменників нашого краю — щирих, різних, самобутніх.

Своїми книгами до читача промовляють Андрій Кириченко і Ніна Ковальчук, Таїна Братченко і Володимир Дідківський, Галина Невінчана, Анатолій та Галина Гай. Літературний простір Білоцерківщини наповнюють голоси Андрія Гудими й Віктора Євтушенка, Володимира Іванціва та Віктора Міняйла, Ніни Опанасенко, Петра Розвозчика, Федора Юдицького. Поруч із ними — Олександр Виговський, Костянтин Климчук, Тетяна Строкач, Костянтин Мордатенко, Ганна Ручай, Ольга Шинкаренко, Оксана Щербань. Кожен із них — окремий світ, особлива інтонація, власна правда слова.

Для тих, хто прагне глибшого знайомства з літературним життям краю, стануть у пригоді бібліографічні покажчики серії «Літературна Білоцерківщина», у яких зібрано матеріали про творчі доробки письменників, їхній шлях у літературі та найважливіші публікації.

Книги наших земляків представлені на блозі «Бібліопалітра» — у форматі книжкової виставки, де сторінки говорять голосом рідного краю, а література Білоцерківщини постає живою, сучасною й близькою кожному читачеві.

 

 

Світлій пам'яті Вікторії Амеліної - української письменниці, громадській діячці, лауреатці премії Конрада (1.01.1986-1.07.2023)

Писала правду. Жила Україною. 

Вікторія Амеліна — українська письменниця, поетеса, есеїстка та громадська діячка, одна з найяскравіших постатей сучасної української літератури. Вона була авторкою художніх і документальних творів, у яких чесно й глибоко осмислювала долі людей, пам’ять, війну та українську ідентичність. Після початку повномасштабного вторгнення Росії Вікторія Амеліна активно займалася фіксацією воєнних злочинів на деокупованих територіях України, співпрацювала з правозахисниками та міжнародними організаціями, не відступаючи від правди навіть тоді, коли вона була болючою.

У своїх творах письменниця говорила про війну, людський біль і втрати, про незламну гідність українців — щиро, чесно, з глибокою любов’ю до України. Вікторія Амеліна загинула внаслідок російського ракетного удару у 2023 році. Її життя обірвалося, але слово залишилося — як свідчення правди, пам’ять про трагедію війни та приклад високої громадянської відповідальності митця. Писала правду. Жила Україною. Її слово стало свідченням і пам’яттю нашого часу.

Читачі нашої бібліотеки мають можливість ознайомитися з книгами Вікторії Амеліної «Синдром листопаду» та «Дім для Дома». Це не просто художня проза, а жива пам’ять і справжній документ епохи, у якому звучить чесний і глибокий голос совісті. Читання цих книг допомагає краще зрозуміти сьогодення, осмислити виклики, що постали перед українським суспільством, відчути біль утрат і силу внутрішньої стійкості, а також особисту відповідальність за майбутнє країни. Це література, що не залишає байдужими, змушує замислитися, співпереживати й пам’ятати.

Читаємо. Пам’ятаємо. Бережемо.