За різними підрахунками, загалом у світі впродовж війни було знищено приблизно 200 тисяч представників ромської національності. Коли мова заходить про масові людські жертви під час Другої світової війни, то насамперед на думку спадає знищення євреїв. Натомість про трагедію ромів є невеликий масив інформації і досліджень. Геноцид ромського населення і до сьогодні залишається однією з найменш вивчених сторінок Другої світової. На думку дослідника геноциду ромів Михайла Тяглого, цьому є кілька пояснень. Чисельність ромського населення набагато менша, ніж, наприклад, єврейського. Ця тема не набула широкого розголосу. Соціальне становище, яке займали роми до і під час Другої світової війни, не давало їм змоги говорити «на повний голос» про власний геноцид.
Існує мало документів, зафіксованих відомостей про геноцид. Серед ромів переважав усний спосіб збереження пам’ֹֹяті про трагедію свого народу. Квола діяльність інтелігенції, національної еліти, яка б усвідомлено давала поштовх висвітленню цієї теми. Про геноцид ромів у Німеччині заговорили лише на початку 80-х років минулого століття. Для порівняння: геноцид євреїв визнали одразу після падіння нацистського режиму.
У розмові з Радіо Свобода Михайло Тяглий наголошує, що важливим було визнання самого факту переслідування ромів через їхню національність, а не через асоціальну поведінку.
Нацистська теорія про «зіпсовану кров» ромів
Ставлення до ромів у Німеччині ще до приходу нацистів було негативним. Їх «таврували», вважаючи злочинцями. А з встановленням диктатури Гітлера становище ромів стало нестерпним.
Наказ голови районної управи Корецького району місцевій поліції про виселення ромських родин. Імовірно, 1942 рік. Джерело: Державний архів Рівненської області
З погляду науки про вивчення рас, зауважує дослідник, у кінці ще 19 століття побутувала теорія про Індію як батьківщину ромів і про їхню спорідненість з арійськими племенами. Проте це не сполучалося з ідеологією гітлерівської Німеччини і твердженням про арійське походження німців.
Поширювалась думка, що спершу ті роми, які подалися в Європу, були «расово чистими», але впродовж століть через мішані шлюби «зіпсували свою кров».
Нацистська верхівка була переконана, що зберегти треба ту «незабруднену» окрему групу, що не втратила свою здорову расову природу. Решта підлягала депортації. Значна частина ромів була вивезена до окупованої Польщі у концтабір Аушвіц.
ТЕРИТОРІАЛЬНА СПЕЦИФІКА РОМСЬКОГО ГЕНОЦИДУ В УКРАЇНІ
Точну кількість жертв серед ромського населення в Україні в роки Другої світової війни підрахувати складно, зауважує Михайло Тяглий.
«Якщо говорити про сучасну територію України, то, за моїми оцінками, загалом це приблизно 25 тисяч ромів. Не виключено, що ця цифра може бути значно більша.
Україна тоді була поділена на кілька сфер впливу – більша частина перебувала під німецькою окупацією, певна територія була підпорядкована Румунії, і маленька зона належала угорцям. В Трансістрію (новостворена провінція між Дністром і Південним Бугом – ред.) було депортовано 25 тисяч ромів з Румунії і Бесарабії. З них майже половина також загинула», – розповідає історик.
ЧИ РЯТУВАЛИ УКРАЇНЦІ РОМІВ?
Місцеві жителі так само, як євреїв, рятували ромів від розстрілів. Але їхній порятунок мав свою особливість. Перш за все, місцеві жителі попереджали ромів про наближення облав. Часто представники місцевої адміністрації видавали ромам фіктивні довідки про їхнє етнічне походження.
Чим більше роми були наближені до місцевої громади, тим більші були у них шанси на порятунок. Але через напівкочовий спосіб життя випадки тривалого переховування ромів місцевими селянами майже не зустрічаються.
У 2009 році в урочищі Подусівка на околиці Чернігова, на місці масового розстрілу нацистами ромів (1-3 серпня 1942 р.), за ініціативи громадської організації «Романо дром» був встановлений пам'ятний знак, який вшановує пам'ять жертв геноциду ромів[20][21].
До 75-х роковин трагедії в Бабиному Яру в ушанування пам'яті про ромів, розстріляних у 1941 році, в Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» 23 вересня 2016 року був встановлений монумент «Ромська Кибитка»[22][23].
29 січня 2018 р. у музеї «Пам'ять єврейського народу та Голокост в Україні» відбулось відкриття експозиції «Трагедія ромського народу в Україні та Молдові». Це перша в Україні постійна експозиція, присвячена геноциду ромів у роки Другої світової війни[24].
За матеріалами інтернет – видань підготувала Світлана Хмільова
https://www.radiosvoboda.org/a/pid-chas-viyny-znyshcheno
https://uk.wikipedia.org/wiki
Немає коментарів:
Дописати коментар