"Герої Майдану", "янголи Інститутської", "Небесна сотня"... Зараз це не просто слова, це біль, загорнений у них, це саме життя, що так легко випурхнуло, залишивши по собі плач і порожнечу. Кінець 2013 – початок 2014 років змінив нашу свідомість, виокремивши найкращих, кинувши їх у пекло... Свідомих вибору, сміливців, що стояли за своїх, за близьких, за рідних. В генетичний код наступних поколінь буде закладено опір злочинній владі, готовність загинути, готовність піти. Серце не вірить досі, що пролито кров патріотів у мирній державі, у самій її столиці. Влада жорстоко і цинічно вбила беззбройних протестувальників, миротворців, батьків та їх дітей - цвіт нації.Згадаймо всіх білоцерківців, що їздили на Майдан і вшануймо пам'яттю тих, хто не повернувся. Пам'ятаймо про кожного українця, що лишив свою сім'ю, вірячи що залишить її в безпечній, новій країні лише виконавши свою місію. Пізніше її спробують очорнити, пізніше її будуть оспівувати. Що буде в підручниках покаже історія, та кров не вода, та кров - не вода...
Немає коментарів:
Дописати коментар