«Кінець дороги» Мері Ловсон – книга про біль. Про відповідальність і образи, про любов і увагу, про ворота, за якими відкривається майбутнє. Про безкінечну тугу за втраченими батьками, яких затягнули в пастку їхні власні світи. Це книга про сім’ю, яка стає стражем совісті, що пронизує свідомість думкою про те, чого не можна дозволити. Що буде коли перетнути межу, за якою любов до близьких неможлива? Дозволивши собі хоча б не помічати близьку людину, розум отруюється. А що як виникне думка про те, що зі смертю батька прийде довгоочікуване полегшення. Як її відігнати тв й чи можливо це? А втім, від неготовності дорослих зіткнутися з повсякденною турботою за 9-тьма(!) дітьми страждають не тільки молодші, хоч вони найбільше. Психолог Мері Ловсон дуже доступно, інколи без прикрас, показує, який руйнівний вплив на особистість має брак виховання. Брак любові та піклування. Які можливості пропонує нам світ, та усе це даремно коли сім’я не відпускає. Потребує і кидає водночас
.
Немає коментарів:
Дописати коментар