Що є музика

Незбагненна влада музики над людиною. ... Від неї світлішає похмурий день, зникає втома, з'являється бажання творити добро, прощати зло, любити людей і весь цей незбагненно прекрасний у своїй гармонії світ. Улюблена мелодія приходить на допомогу, коли хочеться поліпшити настрій чи трохи потужити. Так само і з книгами – у кожної своя мелодія. Ми ж підібрали для вас ті, що розповідають про музику і музикантів. І лише вам вирішувати, яку з них прочитати першою.

Дорж Бату. «Моцарт 2.0». Нова історія від автора українських бестселерів. Уявіть собі - Моцарт у сучасному Нью-Йорку! Так-так, той самий, Вольфганг Амадеус. У сучасному місті його вражає і дивує усе: метро та галас, одяг, особливо жіночий, спосіб життя, звички й манери людей. А ще, виявляється, сучасний рояль суттєво відрізняється від звичного Моцартові клавікорда… Та доведеться пристосовуватися, адже видатному композиторові хоч і випав шанс на нове життя, але дещо залишається незмінним — музика і Моцарт нероздільні. У цій книжці переплітаються вигадка й реальні та дуже цікаві факти про життя і творчість Моцарта, детективний сюжет за участі нової подруги композитора офіціантки Стейсі та роздуми про сенс життя. А завдяки дотепним ілюстраціям від Юлії Самелюк і QR-кодам із відеороликами можна більше дізнатись про  створення книги та поринути в атмосферу «Моцарт 2.0», прослухавши твори геніального композитора.  Книга написана  легкою мовою, приправлена  добрим гумором, сленговими слівцями, цікавими історичними даними – не занудьгуєте.

Кетіль Бйорнстад. «До музики». Бйорнстад – норвезький піаніст, музикант й письменник-романіст, написав понад двадцять творів. У 1969 році він став солістом Філармонічного оркестру Осло, потім серйозно займався джазом. У 2004 році світ побачив твір «До музики», який часто називають скандинавським депресивним романом. У головного героя помирає матір, яка все життя надихала його, родина розпадається, заняття музикою, що забирають усі сили, безрезультатні, кохання також не повертає до життя. Аксель відчуває, як зникають одна за одною дорогі йому речі. Єдине, що залишається хлопцеві, – це музика, яку він хоче підкорити. І у нього є така можливість завдяки щорічному конкурсу молодих піаністів. Читаючи цей роман, неодноразово дивуєшся, наскільки жорстким і скандальним може бути світ музикантів й композиторів. Але вкотре переконуєшся: «від найпершої миті, коли ми почали відлік часу, музика вже існувала, вплітаючись в усе суще. Відтоді все, що народжувалося і вмирало, було музикою. Та музика звучить і досі, як від найпершої миті».

Богдан Коломійчук .«Моцарт із Лемберга». Франц Ксавер – молодший син геніального композитора Вольфгана Амадея Моцарта. Він не пам’ятав батька, оскільки той помер, коли хлопчикові було всього чотири місяці. З матір’ю Констанцією у нього були нелегкі взаємини. Принаймні, так в одному з листів, які знайшли нещодавно, писав своєму другові з Польщі. Чимало таких листів й щоденників довелось прочитати Богдану Коломійчуку під час роботи над книгою про життя Франца на території Галичини, – хотів відчути душу композитора. Як же Франц Моцарт опинився у Львові? Йому запропонували гарну зарплатню за приватні уроки музики, вечерю з господарями, чисте ліжко, дрова тощо. Він погодився і приїхав. Навряд чи тоді міг подумати, що зі своїх 53 років проживе у Галичині (більшою мірою у Львові) майже 30! Він був не тільки приватним педагогом учнів, а й диригентом місцевого театру, піаністом, заснував і керував хоровою спілкою Святої Цецилії. Пишався, що «у Львові йому не потрібна адреса, бо кожен мешканець міста, зазвичай, знає, де живе Моцарт». «З цим романом львівський Моцарт повертається до нас, до тих, що його більше ніколи не забудуть, до тих, що пізнаватимуть його творчість не лише у Львові, де звучатиме його музика», – переконує Оксана Линів, засновниця міжнародного фестивалю LvivMozArt, яка також чимало сил присвятила появі цієї книги.

Ірен Роздобудько. « Прилетіла ластівочка». Наприкінці ХХ століття в США, в будинку для літніх людей, помирає дивний пацієнт з прізвищем, яке американцям важко вимовити – Леонтович. Хто ця людина? Він називав себе братом відомого українського композитора – справжнього автора різдвяної пісні, відомої в світі під назвою Carol of the Bells. Чому авторство цієї чудової мелодії приписують іншій людині? Вперше твір, який називається “Щедрик”, написаний українським композитором Миколою Леонтовичем, був виконаний у 1916 році в Києві. Після російської революції 1917 року Україна заявила про свою незалежність, але зазнала поразки у війні з більшовицькою Росією, і в Україні надовго запанувала радянська влада. У 1921 році композитора Леонтовича вбили чекісти у будинку його батька за загадкових обставин. Авторка роману “Прилетіла ластівочка” запрошує читача дізнатися правду про знамениту мелодію і висуває свою версію загадкового вбивства геніального українського композитора.

Оксана Сайко. «Забута мелодія».  Після конфлікту з батьком молода скрипалька Романа переїжджає до провінційного містечка й починає працювати в музичній школі. Якось серед мотлоху на стриху старого будинку вона знаходить скрипку, ноти невідомої мелодії і лист. Кому належало все це? Хто жив тут раніше? Тепер їй потрібно пізнати таємницю й повернути пам’ять про несправедливо втрачене, про незвичайну забуту особистість. Крок за кроком Романа розплутує клубок чиєїсь давньої історії, яка оживає й змінює не лише її життя…

Ерік-Емманюель Шмітт. « Мадам Пилінська і таємниця Шопена». Ерік-Емманюель Шмітт у ролі головного героя своєї історії шукає розгадку генія Шопена та музики. Верленівський маніфест «Найперше – музика у слові!» набуває нового значення завдяки багаторічній школі гри на фортепіано та появі у житті автора ексцентричної жінки. Вона допомагає йому зрозуміти не лише музичне мистецтво, але нове мистецтво жити й творити-писати себе і світи. Молодий філософ у пошуках правдивого і справжнього в музиці потрапляє у великий світ літератури, десятиліттями відточує свій талант, аби осягнути словами те, для чого слів ще не існує…Для широкого кола читачів, а також усіх, хто прагне навчитися грати й писати.

Вас також можуть зацікавити такі  статті з періодичних видань:

ДроздовськийД . Таємниця Шопена: ініціація «музичного» тіла ∕Дмитро Дроздовський ∕∕ Слово Просвіти. – 2020.- №38. – С. 14

..В Київській академічній майстерні театрального мистецтва «Сузір’я»відбулась прем’єра вистави «Таємниця Шопена» за повістю Еріка Емманюеля Шмітта (піджанрове визначення  «музичне побачення»). Це  інтелектуальна вистава, в якій ідеться про мистецтво музики, про розкриття секретів творення звуків, що мають понадчасовий потенціал. Геній Шопена неможливо вербалізувати, пояснити за допомогою логіки й слів. Але, як переконує Шмітт, таємниця Шопена передбачає занурення в таїну музики, занурення в те, що за межами «віртуозності», але що на глибинному рівні й розкриває поняття «мистецтво»…

http://slovoprosvity.org/2020/09/21/taiemnytsia-shopena-initsiatsiia-muzychnoho-tila

Поліщук Т.Мистецька терапія: «Таємниця Шопена» — новинка в афіші театру «Сузір’я» ∕ Тетяна Поліщук ∕∕ День. – 2020. -18-19 верес.- С. 22-23.. Спектаклів, присвячених музиці, — в театральних афішах одиниці, хоча ці два мистецтва органічно між собою пов’язані. Тож звернення «Сузір’я» до творчості письменника-музиканта Е.-Е. Шмітта (є в його доробку і «Загадкові варіації», і «Концерт пам’яті янгола», і переклади оперних лібрето) ще раз нагадало про їхній гармонійний союз, зробивши послугу театру, музиці й, насамперед, глядачам-слухачам…

https://day.kyiv.ua/uk/profile/tetyana-polishchuk