Жагуче і солов'їне, ромашкове і благодатне, медоцвітне і босоноге – у кожного своє відчуття літа. А яким бачать його українські митці, на яку тональність налаштовують їх віршовані твори? Пропонуємо насолодитися теплою і сонячною колекцією віршів про літо від українських майстрів поетичного слова.
Микола Вінграновський
Стояла в травах ніч, а трави пахли літом,
За кленами сіріло джерело,
І небо йшло задумливо над світом,
І довгі зорі сіяло крізь віти,
Втираючи хмариною чоло.
Мар’яна Савка
Хіт сезону -
шалені півонії
ще раз і ще раз на біс
так звучить літо
заслухане на вінілі
так пахне шал
рожевим і білим
всі наші посмішки
вбрані у гусячі лапки любові
все
що ми залишаємо
один одному
літу і лету
на світанку
вбраному в тишу
нового пробудження.
Оксентій Мусієнко;
Земля укрита пахощами нив.
Достиг ячмінь, і достигає жито…
Липневі дні. Пора колгоспних жнив.
Літо…
Прекрасний час дозрілості плодів,
Як сонце, кожну цяточку налито!..
Поглянь навкруг: весь край помолодів.
Літо…
А степ шумить, широкий рідний степ…
Дзвенять пісні так ніжно, розмаїто.
І колос хилиться так лагідно на серп…
Літо…
Галина Калюжна
Листя і віти, і білі суцвіття.
І маковий сон –
Все тобі можна посеред літа
Брати в полон.
Літо співає, літо шепоче
Молитвослов…
В ніч, що минає, гасне і тане,
Ти увійшов.
Все таке чисте, все
необманнне…
Є – і нема:
Запах ромашки, подих євшану,
снів аромат
Анатолій Качан
Уже важка, як олово,
Роса за перелазами,
А в соняшників голови
Косинками зав'язані.
Косинками барвистими
І маминою хусткою —
Щоб горобці-пройдисвіти
Насіння не полускали.
Це соняшники граються
У піжмурки, як діти:
На вітрі колихаються,
Наосліп ловлять літо.
Юр Іздрик
сонце впирає по саме нікуди
сенси парують і висихають
ми перелиті цим літом і випиті
і переписані двічі навзаєм
передозовані переосмислені
літо не має жодної міри
серпень виходить на авансцену
і - монологи
і - реверанси
згашена рампа
темна куліса
серпень завжди випадає як шанс
раптом померти і вийти на біс
Катерина Бабкіна
Літо довге. Послухай, ми будемо жити вічно.
Абрикосів буде дедалі більше, і дика м’ята
проростатиме крізь асфальт за містом, і чайки звичними
колами над лиманом щовечора будуть злітати.
Літо всюди. Ніхто насправді нічого не обирає.
Все, що має - стається, все буде правильно, значить.
Літо добре. Ми будемо жити вічно, я точно знаю.
Немає коментарів:
Дописати коментар