Напрацьоване для вічності

 Щемлива «Мелодія ля-мінор», яка  стала українським символом,  екстравагантний «Гуцульський триптих», грайлива «Не топчіть конвалій», фундаментальний «Мойсей» - це музика, що  залишається в пам’яті і серці назавжди. Її написав композитор безмежного таланту, твори якого стали невід’ємною складовою української сучасної культури -  Мирослав Скорик.13 липня йому  мало би виповнитися 85  років.

Мирослав Скорик – Герой України, лавреат Шевченківської премії (1987 рік), автор музики до понад 40 фільмів,  багатьох камерно-інструментальних творів, кількох балетів та опери «Мойсей».

Він  сформувався на музиці його улюблених композиторів Клода Дебюссі та Моріса Жозефа Равеля, вихований на творах Стравінського, Прокоф’єва, Лятошинського.

Цікаві факти з життя і творчості маестро.

1. Мирослав Скорик – чи не найвідоміший у світі сучасний український композитор.

Окрім академічних творів, в його доробку чимало естрадних пісень та, як це говорять зараз, саундтреків до фільмів. Його « Мелодія ля-» для скрипки вважається у світі уособленням зраненої і ніжної душі України; ця мелодія перекладена для різних інструментів  - від бандури до флейти.

2. Мирослав народився в родині українських інтелігентів у Львові.Родина Скорика відігравала значну роль в суспільному житті Галичини. У його роду були суспільні діячі, просвітники, правники, представники науки, культури й мистецтва.

3. Мирослав Михайлович Скорик - внучатий небіж Соломії Крушельницької (тобто, вона сестра його бабусі).

Саме Соломія, так би мовити, «відкрила» юного Мирослава. Якось в гостях у великої співачки 5-річний хлопчик зазначив, що її фортепіано «фальшивить»  він не знав, що для вокалістів інструмент налаштовують на півтону нижче. Крушельницька здогадалася, що у небожа абсолютний слух, і порадила його бабусі віддати хлопця вчитися музиці.

4. Коли Мирославу було 9 років, його сім’ю репресували й заслали до Сибіру.

Сам композитор згадує, що в ті часи його більше цікавив футбол, але на прохання батька він все ж таки продовжив здобувати музичну освіту. «Коли мені виповнилося 13, щось до мене промовило, і я за 4 роки закінчив музичну семирічку», - згадував він опісля.

5. Під час навчання у Львівській державній консерваторії на початку 60-х хлопець організував ВІА «Веселі скрипки», для якого писав естрадні пісні.

Написана ним в ті часи «Не топчіть конвалій» стала першим твістом не тільки в Україні, але й по всьому СРСР.

6. У 1964 році Мирослав Скорик створює музику до кінострічки Сергія Параджанова «Тіні забутих предків» і стає відомим на всю країну.

Параджанов обирав серед кількох кандидатів, але вибрав композитора-початківця, сказавши: «Він правильно відчуває магію гір». І не помилився. Шедевральний фільм супроводжувався

такою ж шедевральною музикою. На хвилі успіху стрічки композитор написав «Гуцульський триптих», який пролунав на весь світ.

 7. Сучасник Левка Дутківсько «Червона Рута»  - першого радянського мюзиклу з Софією Ротару і музикантами «Смерічки». Ротару виконує у фільмі шлягер Скорика «Намалюй мені ніч».

8. Скорик одним із перших почав популяризувати джазову музику в СРСР, хоча ніколи не зараховував себе до революціонерів чи бунтарів.

9. Найвідоміша його «Мелодія ля-мінор»написана до фільму «Високий перевал» на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.

Фільм 1981 року розповідає про повоєнні роки в Галичині через призму однієї родини. Радянська цензура заборонила показували українських націоналістів з симпатією (що хотів зробити Денисенко). Тому він звернувся до Скорика з проханням написати таку музику до кінострічки, яка могла б Ррозказати» глядачеві те, чого не можна показати. Уперше твір прозвучав для флейти й фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.

10. У 1989 році Мирослав Скорик став головою журі першого фестивалю «Червона Рута».

Дипломантами фестивалю стали Тарас Чубай, Марічка Бурмака, Сестричка Віка, «Брати Гадюкіни» і «Кому вниз».

11. Вистава «Мойсей» на музику Скорика (2001)  -  перший в Україні музичний твір, схвалений самим Папою Римським і фінансований Ватиканом.