«Сьогодні мені пощастило познайомитися з неповторним світом молодої
художниці – Іванни Розвозчик. Вдивляюся у її роботи (саме вдивляюся, бо по них просто
не можна ковзнути поглядом). Перше, що виникає в думці ‒ прагнення розглядати образи,
вивчати персонажів міфології, молодих
жінок, які точно мають про що розказати. І розказують. Майорять почуттями,
тремтливо зачіпають свідомість краєчком вогника від свічки, невагомим пір’ям,
яке розсипається там, де пролітають янголи, напівпрозорими чутливими
метеликами, лагідністю, що ховається за
блиском очей. Захоплюєшся глибоко символічними сюжетами і навіть починаєш
вірити в те, що зрозумів закладений художником сенс. Та певне, в тому є і сила,
і чари багатовимірності картин Іванни…» ‒ так би я описала четверту виставку Іванни
Розвозчик, що відкрилася 27 лютого у читальному залі міської бібліотеки №8.
Розпочала офіційну частину Світлана Петрівна Хмільова, завідувачка
бібліотеки, відзначивши безумовний талант майстрині і те, що її натхненні роботи, які містять філософський підтекст, спонукають
думати, мислити. Петро Іларіонович Розвозчик, батько художниці, а ще відомий
письменник та заслужений вчитель України, висловив думку, що картини Іванни
пройняті наскрізною метафоричністю,
дівчина «не відображає світ фотографічно, а мислить образами». За словами
Петра Іларіоновича, на виставці
представлені роботи, написані в різний час, є й такі, яким вже близько 20 років,
наприклад , «Вітрила мрії». Найновішою ж є «Вибух кохання», що вражає
контрастними засобами передачі цього почуття: любов ‒ це не завжди блаженна
ніжність, яку таїть чекання та радість зустрічі, це і суміш почуттів, які
можуть стати неконтрольованими. Іншу ж, надзвичайну гарну картину «Ніжність»,
Петро Іларіонович мимохідь назвав «Амазонкою». Неймовірне поєднання, правда?
Жіноча, релігійна, вільна тематика, ‒ усе вдається художниці надзвичайно
містким і глибоким. Нагадаємо, що Іванна Розвозчик працює у такому виді
мистецтва, як графіка, на складності останньої наголосила Оксана Щербань,
поетеса і друг сім'ї. Збірку її творів «Музика життя» також
прикрашають її ілюстрації. Багато років тому Петро Іларіонович приніс разом з
відредагованими текстами малюнки: «А це Іванна намалювала»… Окрім цього вона
проілюструвала три поетичні збірки Петра Розвозчика.
На завершення творчих вершин побажала художниці Любов Федорівна Михайлюк,
що пам'ятає, як чутливу «Мавку», на той час ще Іванки, було презентовано у нашій
виставковій залі. Захват від виставки відвідувачі висловили у книзі відгуків. Впевнені,
роботи Іванни Розвозчик є надбанням не тільки нашого міста, а й України і варті
світового визнання.
Інна Храбуст,
бібліотека №8
Немає коментарів:
Дописати коментар