Автографи історії на вулицях Білої Церкви

Повітря тут пронизане історією.

Традиційний вересневий день краєзнавства, присвячений Дню міста у бібліотеці №5 цьогоріч пройшов під назвою «Автографи історії на вулицях Білої Церкви».

Вулиці міста…Широкі і вузенькі, сучасні і старовинні, затишні і велелюдні, вони є німими свідками і сучасниками багатьох подій. У них- наша історія, вони – наша сучасність, яка через кілька поколінь також стане історією. Саме про це у довірливій розмові зі своїми користувачами говорили бібліотечні фахівці впродовж дня14 вересня.

Про цікаві факти з минувшини білоцерківських вулиць йшла мова у книжковій візії «Історія міста на сторінках книг», що дала можливість відчути подих епох, а також по-новому подивитися на місто з його відомими особистостями, архітектурними перлинами, дивовижними подіями. Наприклад, відкриттям для багатьох став факт про те, що у давнину Біла Церква поділялася не на вулиці, а на родові садиби і родинні хутори, а останні у свою чергу ставали кутками.

Вулиці, провулки і площі дістають свої назви не випадково – вони тісно пов’язані з багатовіковим життям міста і ходом історичних подій. Щоб пізнати їх історію, розкрити таємниці, які вони несуть через століття, найактивніші читачі разом з бібліотекарями здійснили пішохідну мандрівку «Духовні перлини Білої Церкви».

Цього дня своїм літературним наповненням, оригінальними цитатами та яскравими ілюстраціями привертали увагу постійно діюча виставка краєзнавчої літератури « Княже місто, овіяне легендами» та книжкова виставка-ювілей «Незвідані стежки «Олександрії»( до 235 річчя дендропарку) .

Справжнім сюрпризом стала літературна зустріч з нашою колегою, завідуючою відділом комплектування і обробки літератури Тетяною Никоненко , твори якої надруковані у білоцерківських часописах «Громадська думка», «Замкова гора», львівській газеті «Життя. Історії», а також у новій збірці оповідань, яка готується до друку.

Присутні із задоволенням слухали прекрасні прозові мініатюри в авторському виконанні та були щиро  зворушені щемливими, глибокими та витонченими новелами, особливо ностальгійною «Нашою вулицею». Тому що на житттєвому шляху кожного були і рідна стежина, і  такі ж баба Галя з бабою Настею, і учителі від Бога…

Тож, зустріч, як і захід в цілому, були дуже атмосферними та залишили багато приємних спогадів. Адже головним для міста залишаються не старовинна бруківка чи сучасні архітектурні ансамблі ,а люди, які проживають у цьому місті, на цих вулицях. І саме вони творять історію міста, його сучасне і його майбутнє.