Павло Скоропадський - одна з найважливіших і до кінця «не прочитаних» постатей ХХ століття. Гетьману не судилося побудувати суверенну незалежну державу. Але його спроба, Українська Держава 1918-го, - це цікавий історичний феномен, вивчення якого дає ключі до розуміння, чому Скоропадському не вдалося втілити свій задум в життя і чому нам так важко закінчувати розпочату ним справу сьогодні.
Підбірка літератури про останнього гетьмана України - джерело для аналізу його здобутків, помилок і трансформації політичних переконань. Відтак це повна картина переломної історичної доби, уроки якої нам необхідно засвоїти.
Йшов четвертий рік світової війни. Втомлений подіями генерал-лейтенант російської імператорської армії Павло Петрович Скоропадський, нащадок старовинної старшинської фамілії, ще не знав, що стане гетьманом незалежної Української Держави.Епоха змін, яку самовбивчо наближали революціонери всіх мастей, перетворилася на апокаліпсис, війну всіх проти всіх, але Скоропадському стало духу взяти на себе невдячну ношу державного будівництва. Спроба закінчилася цілковитим і очікуваним провалом, але окремі починання гетьмана дотривали до наших днів.У цих пронизливих спогадах постають буремні роки революції і громадянської війни та особиста драма Скоропадського, який за влучними словами Вячеслава Липинського, став українцем, тільки переставши бути гетьманом.
Литовченко О. Принц України/ Олена Литовченко, Тимур Литовченко: Х. - Фоліо, 2017. –
23 лютого 1957 року в Кремлі святкували не тільки День Радянської армії та Військово-морського флоту - політична еліта СРСР мала значно більш ґрунтовний привід для святкування: адже цього дня в Лондоні за загадкових обставин помер гетьман у вигнанні Данило Скоропадський, син гетьмана Павла Скоропадського. Особливо з цього радів радянський генсек Микита Хрущов. По-перше, тому, що ніяких гетьманів в Україні більш ніколи не буде, а по-друге - шлях до укладання повномасштабної торговельно-економічної угоди з Великою Британією відтепер був відкритий. То хто ж такий був Данило Скоропадський? І що ж все-таки сталося 60 років тому?..
Книга Ольги Михайлової «Павло Скоропадський: «Крім
негідників, усі підуть за мною» присвячена політичному, військовому і державному
діячеві, Гетьману Української Держави Павлу Скоропадському (1873–1945).
Становлення політичного світогляду цього державника доби Української революції
та його перетворення на лідера українського консервативного руху показано в
світлі сучасної політичної теорії, на матеріалі історичних досліджень та
автентичних відгуків сучасників.
Савченко В. Павло Скоропадський / Віктор Савченко.- Х.: Фоліо. – 2019. - 128с
Карта серії – «Українська Держава (Гетьманат)» – висвітлює час від Гетьманського перевороту у квітні до переходу влади до рук Директорії УНР у грудні 1918 р. Видання містить основну та п’ять додаткових карт, численні оригінальні ілюстрації (серед них тогочасні українські гроші та державні печатки) та багату текстову інформацію. Завдяки долученню до проекту провідних науковців з даної проблематики, Інституту історії України НАН України видання відповідає найновішим здобуткам історичної науки. Тут також вміщено репродукцію оригінальної карти України 1918 р., яка була надрукована у Відні картографічним видавництвом Frejtag&Berndt.
Останній гетьман. Незавершена подорож…/ Українська
«..Серед країн, що виникли на уламках Російської імперії, вона єдина змогла забезпечити спокій та лад, сталу економіку й фінанси. На міжнародній арені Українська держава здобула широке визнання, але найбільших досягнень вона домоглась у сферах культурного будівництва. Як глава суверенної держави гетьман вважав за необхідне мати в Україні Національну академію наук та університети, бібліотеки, театри, цілу мережу українських шкіл. Вагомість постаті гетьмана Скоропадського, певно, у тому, що його зусиллями була вписана гідна сторінка в історію українського державотворення..»
«Ставити питання, був чи ні Скоропадський прихильником
федерації з Росією, що пов’язують насамперед із так званою федеративною грамотою, потребує
ширшого трактування політичної позиції гетьмана, чого, звичайно, не роблять
його опоненти. Від початку політичної діяльності та до появи цього документа
Павло Скоропадський ніде не виявляв себе як прихильник федерації. Навпаки, він
не раз висловлювався про життєвість перспектив і розвиток української
державності. Попри
застосування тієї чи іншої термінології на означення майбутнього Української
Держави, Скоропадський будував реальні установи, які визначали сутність
державницького існування самостійної України.»
Немає коментарів:
Дописати коментар