пʼятниця, 24 березня 2023 р.

Джордано Бруно – нескорений вільнодумець епохи Відродження

25 березня виповнюється 475 років від дня народження італійського філософа, вченого, поета – Джордано Бруно. 

Працівники бібліотеки підготували та провели для користувачів   цікавий та пізнавальний захід – вернісаж особистостей «Нескорений вільнодумець епохи Відродження –  Джордано Бруно» , присвячений  видатному філософу.

Незламний вільнодумець був активним прихильником  ідей Коперніка і Ніколая Кузанського. Він стверджував, що Бог присутній в усьому, а завдання людини полягає в пізнанні божественного в собі і в Природі. Доводив нескінченність Всесвіту і незліченність світів. Прожив дуже активне і плідне життя. 

За свої непримиримі переконання 17 лютого 1600 року Бжордано Бруно був спалений на вогнищі Інквізицією. Останніми словами   «нерозкаяного, наполегливого і непохитного єретика» були: «Я вмираю мучеником добровільно».

Попіл вогнища, на якому було його спалено, кинуто у ріку Тібр, щоб від "єретика" не залишилося жодного сліду. 

У 1889 році, через 289 років, на площі Квітів у присутності шести тисяч делегатів від усіх країн і народів світу було відкрито пам'ятник Джордано Бруно. На ньому такий напис: «9 червня 1889. Джордано Бруно. Від століття, яке він передбачив, на тому місці, де було запалено вогнище»... 

Читачам був запропонований відеопрезентація та книжкова виставка «Джордано Бруно – італійський філософ та поет».

Світлана Хмільова

                                                                                                                              

ДЖОРДАНО БРУНО

Як і метелик, чарівно і приємно літа, 

не знаючи, що полум`я його спалить, 

так і олень, у спразі, йде до річки, 

певнo, не відаючи, що стріла його зрани`ть;

як одноріг, біжить, нап`явши груди, 

не бачить пастки, що йому готують.

при світлі, я, біля жерла`, у доброму, 

що буде, вбачаю полум`я, 

стріли й кайдани чую.

солодко тягнеться нудьги струмок, 

обличчя те високе мені несе любов, 

й небес веселка розквітає знов, 

у цьому вузлику- жага моїх думок, 

що, мов вічно-зеленії листки:

полум`я- в серці, стріли- в грудях, 

в душі- пастки.

Переклад з італійської  Івана Петришина


Немає коментарів:

Дописати коментар