неділя, 14 червня 2020 р.

Під скляним ковпаком


Ви колись спостерігали за тим, як в'яне квітка, що втрачає своє коріння, своє місце під сонцем? Як їй бракне води, кисню. А якщо на місці квітки опиняється людина? Якщо її ніщо не живить. Якщо людське ставлення, яке могло б відходити стомлену душу, обертається ницою зверхністю.
Роман Сильвії Плат став для мене річчю абсолютно незвичайною. Світ героїні книги тремкий, як роса на павутині. Подує вітер – і все зірветься в безодню, яка стане їй останнім прихистком. Тонко. Ніжно. Жіночно. Елегантно і по-справжньому.  Привабливо і жахаюче водночас. Мова твору. Часопростір.  Новизна думок. Художність. Автобіографізм(!). Ось що можна сказати про книгу «Під скляним ковпаком».
Інна Храбуст

Немає коментарів:

Дописати коментар