Ніч купальська – чарівниця

 

Свято Купала - одне із найчарівніших і неповторних свят українського народу , що має давнє і загадкове коріння. Відзначають його у найкоротшу та енергетичну «найсильнішу» ніч року. Торжество співпадає з народженням літнього сонця, яке в цю пору піднімається найвище над Землею. Вода, вогонь, трава – головні символи та обереги свята, які у розпалі літнього сонцевороту  набувають магічних властивостей. Багато традицій та обрядів на Купала живе і в наш час. 

У бібліотеці 8 до Свята Івана Купала оформлена книжкова вистава-етюд «Ніч купальська – чарівниця». На ній представлена література з народознавства, етнографії, періодичні видання, що знайомлять  із витоками одного із найчарівніших  і неповторних  слов`янських свят, легендами, повір`ями,  обрядами.

Тож, вітаємо усіх зі святом Івана Купала! Нехай купальське вогнище очистить  від усіх хвороб та негараздів, а легендарний цвіт папороті наповнить вірою у надзвичайне та дивовижне!

Чомусь згадались ночі на Купала...

Зірками ніч висока накрапала.

Бездонне небо і безмежний світ,

а нам всього по вісімнадцять літ.

Такі несмілі, ще тремтять вуста.

Отак до ранку — ніч і висота.

А ще згадалось — колесо вогненне

з гори в долину котиться проз мене.

Обкручене соломою, летить

палахтить на вітрі, палахтить!

І, розгубивши іскри увсібіч,

обвуглене, заточується в ніч...

А вже дівчата в плахтах, у намисті,

вінки пускають за водою вниз.

А вже гадають, хто кому до мислі,

а хлопці зносять до багаття хмиз.

Пливуть вінки, і мій пливе, не тоне.

А серце ще таке безоборонне,

таким співаю срібним голоском!..

Чорти знімають зорі рогачами...

Вінок пливе, зникає за ночами...

Чи десь його прибило між корчами,

чи десь лежить, примулений піском?..

А потім —як зламалося весло.

І підхопило душу, й понесло,

і закрутило у такому вирі!..

Було б тоді й спинитися літам.

Душа летить в дитинство, як у вирій,

бо їй на світі тепло тільки там.

 "Маруся Чурай"

Ліна Костенко