Доля великої жінки: До 180-річчя Христини Алчевської

«Жінка має бути перш за все гарною господинею, а все інше їй не потрібно» - з такими словами виховували, як і сотні дівчат майбутнього педагога та мецената Христину Алчевську. Хоч і дівчина народилася в родині вчителів, батько винаймав викладачів  для синів, а донька була змушена стояти під дверима та слухати, що говорить вчитель, але попри це вона швидше навчилася читати за братів. Мені здається з цього моменту юна дівчина сама того не розуміючи кинула виклик суспільству

Коли Христині було 19-ть років, вона починає публікуватися в газеті «Колокол» під псевдонімом «Українка». У своїх статтях вона закликає жінок вчитися та вчити інших.

Після одруження Алчевська переїздить до Харкова, де в 1862 році відкриває першу в Російській імперії безкоштовну недільну школу. В ці школі навчалися звичайні дівчата, які були: кухарками, прибиральниця, прачками… Учениць  в школі поділись на три категорії: хто не вмів писати, але вмів читати, та ті, які хотіли покращити свої знання. В школі вивчали; правознавство, фізику, хімію, географію, історію України, письмо, математику, а ще учні часто відвідували театр. Навчання викладалося українською мовою, а одним із викладачів був Борис Грінченко. 

Христина Алчевська після восьми років викладання вирішила скласти  іспит та отримала диплом викладача.  Разом з іншими своїми колегами жінка створює тритомник «Книга взрослых» – перший посібник в історії народної освіти одразу став бестселлером, адже його перевидавали 18 разів У ньому було все – від історії до фізики. Але справжній талант педагога вона  проявила у власних дітях. Шестеро нащадків Алчевських стали не менш яскравими, ніж їхні батьки.   

Згодом родина переїздить до села Олексіївка, що на Луганщині. Там вони також відкривають недільну школу, але окрім цього вони приділять увагу землеробству та тваринництву. Родина розводить високопродуктивних тварин, а землю оброблять найновішою технікою, що дає змогу швидко обробити велику кількість землі. 

На цьому подружжя новаторів не зупинилося. Так, як Донбас є гірничим регіоном, який тільки розвивався, вони тут засновують Олексіївське гірничо-промислове товариство, Донецько-Юріївське металургійне товариство та Донецько-Юріївський металургійний завод (нинішня назва – «Алчевський металургійний комбінат»). Це були єдині металургійні підприємства в Україні, побудовані на вітчизняних інвестиціях. Який своєю потужність був першим у імперії.

Христина Алчевська є яскравим представником тодішньої інтелігенції, яка своїми революційними поглядами змінила життя тодішніх жінок.