Молодь має право: віртуальний консультаріум

Молодь завжди була головним рушієм політичних, економічних та соціальних змін. Розширення можливостей молоді, знання та відстоювання власних прав важливі для сталого розвитку держави

Молодь є важливою віхою сучасного українського суспільства, носієм інтелектуального потенціалу, визначальним фактором соціально-економічного прогресу.

З перших років незалежності України молодіжна політика стала одним з найважливіших напрямів діяльності органів державної влади.Одним з найпроблемніших питань є працевлаштування молоді.

Головною ознакою становища молоді на ринку праці є диспропорція між пропозицією та попитом на робочу силу. Більшість молодих людей, особливо тих, хто навчаються, прагнуть працювати і мати власне джерело для існування.

Це підтверджує відносно високий рівень економічної активності громадян віком 15—29 років. Важливими проблемами є вимушена незайнятість, зайнятість молоді віком від 15 до 19 років, безробіття серед сільського населення, працевлаштування молодих спеціалістів тощо.

Зокрема, найменш конкурентоспроможною на ринку праці є міська молодь віком 15—19 років, яка здебільшого не має професійної освіти і досвіду роботи. З-поміж цієї категорії майже кожен другий з економічно активних—безробітний, що становить 10 % усіх безробітних. Науковці вважають, що проблема вимушеної незайнятості є більш актуальною для міської молоді, ніж сільської. Стосовно сільської молоді низький рівень безробіття пояснюється особливими можливостями її зайнятості в особистому підсобному господарстві, де робота понад 20 годин на тиждень з метою продажу або обміну отриманої від цієї діяльності продукції не дає підстави відносити осіб, зайнятих нею, до безробітних.

Частка молодих людей, які не мають роботи, готові приступити до неї, але за період обстеження припинили пошуки роботи, належить до економічно неактивного населення, тобто не можуть вважатися "безробітними". Здебільшого ці особи припинили пошуки роботи, тому що тривалий час не можуть знайти її і вичерпали всі можливості для працевлаштування.

Найбільш поширеними серед молоді формами трудової, економічної активності є трудова міграція (можливість виїздити на заробітки зі збереженням колишнього місця основної роботи, навчання чи стажування за направленням фірми, що гарантує місце роботи після повернення); залучення молоді до підприємницької діяльності (торгівля, сфера обслуговування, сільське господарство, переробне виробництво, виробництво продуктів харчування і споживчих товарів), участь молоді у тіньовій, неформальній економіці (виробництво, продаж і перепродаж домашньої сільськогосподарської продукції, випадкові заробітки у приватних осіб, виробництво, продаж і перепродаж промислових товарів, економічний туризм). Досить важливими джерелами доходів для молоді е також такі види незареєстрованої діяльності, як робота водієм на власному автомобілі, заняття домашніми ремеслами, будівельними, ремонтними роботами.

Таким чином підсумувати викладений матеріал можна таким чином, що у сучасних умовах в Україні відсутня цілісна концептуальна модель працевлаштування випускників ВНЗ з умов ринкових відносин.

Створення дієвої системи працевлаштування молодих спеціалістів дасть змогу виховати кваліфікованих робітників майбутнього, які будуть будувати галузі країни за принципами інноваційності, прозорості та забезпечувати їх постійний розвиток. Щодо конкретних заходів, на мою думку, повинно відбуватися приведення чинної нормативно-правової бази у відповідність до положень Основного Закону України та провідної світової соціальної практики, а також забезпечення якісного та прозорого державного нагляду за підтриманням механізму працевлаштування молоді та випускників ВНЗ в Україні.

Джерело: https://pidru4niki.com/16801028/sotsiologiya/pratsevlashtuvannya_molodi