Таємниця, яку танцюють двоє

Який танець є найбільш пристрасним на світі? Звичайно ж, це танго, що прийшло до нас із Латинської Америки. Пристрасть, вогонь, чуттєвість – саме так його називають, і кожен з цих епітетів застосовуємо до цього танцю в повній мірі.  Танго має величезну кількість шанувальників по всьому світу, адже – це унікальний сплав традицій, фольклору, почуттів і переживань багатьох народів, що має більш ніж вікову історію. У центрі танго -відносини чоловіка й жінки, їх пристрасть і конфлікти, ревнощі й кохання. Найбільш часто, танцюючи танго, партнери навіть не дивляться в очі одне одному, спілкуючись лише мовою тіла. У 2009 році ЮНЕСКО прийняли рішення внести танго в список нематеріальної культурної спадщини людства. 11 грудня це свято відзначають не тільки на батьківщині танцю - в Аргентині, а й в усьому світі. Популярність танго не згасає протягом багатьох років.

Пропонуємо зануритися у поетичні фантазії на тему «танго» двох непересічних білоцерківських поетес.

Таїна Братченко (Краєвська)

Крок до тебе вперед,

А від тебе назад вже два кроки ...

Танго владно бере

У свій вихор палкий і жорстокий.

Кожна мить, кожний звук

Нас тримає в тривожнім полоні.

Не розірвемо рук,

Не опустимо наші долоні.

Сподіватись дарма -

Ми з тобою у замкненім колі ...

І пощади нема

Від фатальної впертості долі!

Тетяна Строкач

Танцюють тіні в полум'ї свічі,

Напій п'янкий у келиху Іскриться.

Твій поцілунок на моїм плечі

Немов метелик, розгортає крильця.

В твоїх руках володарка? Раба?

У ритмі танго рухаємось стрімко...

Сплелись думки, емоції, тіла,

Я- твоя згуба чи кохана жінка?

Танцюють тіні в полум'ї свічі,

Я розчиняюсь в пристрасті нестримній.

Не треба слів, бо знайдено ключі,

Що відчуттів відкрили мову дивну...

Тримай мене, веди за кроком крок,

Кохай, вмирай, щоб відродитись знову.

А почуття, заплутані в клубок,

У танго хай продовжують розмову...