середа, 21 листопада 2018 р.

Історія одного голосу


З нагоди 5-ї річниці Революції Гідності та Свободи до бібліотеки-філії №8 завітали студенти Білоцерківського механіко-енергетичного технікуму, щоб вшанувати Великого українця – Василя Сліпака. Літературно-музична композиція зачепила струни душі кожного. В реальному часі ніби промайнуло активне та динамічне життя Василя Сліпака. Оперний співак зі світовим ім’ям, один з найкращих баритонів світу, 19 років жив та працював у Франції, був солістом Паризької опери, але з початком російської агресії кинув європейську кар’єру та пішов на фронт захищати Україну. «Українські пісні є нитками, які вплітаються у розшарпане полотно долі народу», – написав Роман Горак в романі «Журавлі відлетіли», присвяченій Квітці Цісик. Символічно, що в свою нову книгу автор вмістив і кілька світлин Василя Сліпака та коротку розповідь про нього. «Лише еталони пісенної культури мають моральне право співати пісні народної спадщини» – сказав письменник, а потім додав: «…хоча Квітка Цісик і Василь Сліпак обоє здобули славу за межами України, та для неї Україна завжди була уявною, витвором фантазій. Над її головою журавлі не пролітали ніколи, бо її небо завжди кремсали хмарочоси. Василь же загинув за реалістично жорстоку землю, і загинув він, певно, з тужливими журавлями над головою...»                                                                                                                                                                                                                         Тетяна Ямінська




Немає коментарів:

Дописати коментар