середа, 22 березня 2017 р.

«Немає часу на поразку…»

Моє покоління знало і любило багатьох поетів. Знає і любить. Ліна Костенко – це той «білий голос висоти», який в многозвучному оркестрі чутний особливо – ось уже шостий десяток літ. Вона одна з тих митців, хто не втратив людської гідності в часи переслідувань, не йшов на компроміси з владою, бо свою позицію поетеса завжди виражала прямо і відкрито: «…не боюсь донощика в трактирі, бо все кажу у вічі королю».

 
20 березня в бібліотеці-філії №8 відбулася літературна дегустація: «Жменька слів для доброго настрою», де основною стравою було поетичне слово. На захід були запрошені Лідія Потапенко, Тетяна Крючина – переселенці з Макіївки, Марина Єрмийчук та Наталя Чулачовська – студентки Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну та всі поціновувачі творчості Ліни Василівни. Кожний з присутніх мав унікальну нагоду поділитися з іншими улюбленими віршами поетеси. Лунала як патріотична так і інтимна лірика, що передавала увесь діапазон цих найвищих та найсвятіших почуттів, які пробуджують добро, справедливість, творять у людині людину.

Слово Ліни Костенко – визначне явище в літературі, прикметною рисою якої є рух, поезія, злети думки, яка осягає величні історичні простори, напружено шукаючи ключі до таємниць буття людини, нації, людства…

                                                                                                                             Валентина Мостіпан.




 

Немає коментарів:

Дописати коментар