Творчий вечір Володимира Дідківського

А.Гай прикріплює медаль В.Дідківському

7 жовтня, а це була п`ятниця, всі запрошені білоцерківці поспішали до Торгово-промислової палати на ювілейну зустріч, творчий літературно-мистецький вечір  з нагоди 60-річчя Володимира Дідківського, поета-сатирика, члена Національної спілки письменників України, лауреата місцевої літературно-мистецької премії імені І.С.Нечуя-Левицького і Київської обласної літературної премії імені Григорія Косинки.

            Свято вів всіма шанований заслужений працівник культури Анатолій Кульчицький. Ювіляр, підкреслено галантний від природи  чоловік, примружені очі якого випромінювали світло й радість, а пишні вуса приховували лагідну посмішку, відкрив зустріч своїми гуморесками. Трохи заклопотаний, трохи схвильований, але дуже привітний.

            Вітали всі – друзі, знайомі, колеги. Та перше слово, звичайно, від влади, яку представляв радник міського голови Микола Антонюк. Побажав, щоб перо сатирика було не гнучким, а об`єктів для сатиричних творів влада забезпечить.

            Від Спілки письменників вітав Анатолій Гай, голова Київської обласної організації НСПУ. Вручив медаль, яку гуморист старанно протер, уважно зазирнувши на зворотну сторону. Це вже він увійшов у своє звичне амплуа – сприймати життя з гумором.

            Галина Гай привітала від імені  видавництва «Буква». Подарунок – гарна книга.

            Були й гості, що прийшли не тільки з квітами, а й з келихами шампанського, як годиться, випили за здоров`я ювіляра, але зробили це по-театральному пафосно, бо ж були артистами

Київського академічного обласного музично-драматичного театру імені П.Саксаганського.

            Вихованці ЦТДЮ «Соняшник» разом із його очільницею Вірою Гутник говорили вітальне слово і заспівали пісню на слова Дідківського, а лице Володимира Івановича переповнювалося теплом до дітей, адже й він має таких вихованців, бо за фахом –  педагог.

            Український гопак  подарували ювілярові учні рідної БЗШ №15, де він очолює одну з трьох літературних студій, дві інших у ЦРБ і ЦДБ. Директорка школи, Наталія Слободянюк вітала від учительського колективу, а Юрій Федорович Петрик – від управління освіти і науки Білоцерківської міської ради.

            Почесну нагороду і нагрудний знак від Українського фонду культури вручив ювіляру Анатолій Кульчицький і виконав у супроводі баяна дві пісні: «Як вересень уже я золотий» та «Осіння мелодія».

Так розпочалася друга частина творчого вечора – співоча.

            Дійство набуло апогею, коли пан Володимир  запросив до танцю молоду солістку, не забувши перед цим представити свою дружину – гарна, вродлива жінка кивнула головою і ніжно посміхнулася.

             В залі панувала по-дружньому невимушена атмосфера. Позитиву додали брати по перу, місцевий сатиричний бомонд – Леонід Гажала і Віктор Євтушенко, президент

Міжнародного фонду імені П.Глазового. Земляк ювіляра Григорій Музика чарував присутніх своїм неперевершеним голосом.

            Вітали Володимира Івановича і його спонсори та меценати. Ювіляр подякував їм за підтримку і представив свою нову книжку, яка щойно вийшла з друку.

            Захід відбувся в стилі самого ювіляра – привітно, затишно, з великим позитивом і гумором. По закінченню не витримала, підійшла, щоб потиснути руку Володимирові Дідківському.

            Щастя Вам, шановний Володимире Івановичу, здоров`я і натхнення, творчих успіхів.

            Дві години свята злетіли за одну мить. Вийшли на вулицю і потрапили під теплий, осінній дощик, що додав нам гарту і підтюпцем побігли додому, залишившись у гарному гумористичному  настрої.

            Вражень багато і я дуже вдячна вам, шановний добродію, що у вас вистачило сили дочитати мої нотатки до кінця.

            Читайте наш блог. Будьте завжди з нами!

В.Т.