Володимир
Опанасович Іванців – член НСПУ, голова
Білоцерківського міськрайонного об`єднання ВУТ «Просвіта» ім. Т.Г.Шевченка,
шеф-редактор альманаху «Біла Церква»
(1994), редактор започаткованих у 1998 р. «Краєзнавчих читань» ім. О.Петра
Лебединцева, лауреат Білоцерківської міської літературно-мистецької премії ім.
І.С.Нечуя-Левицького, народився 30 жовтня 1936 року в Білій Церкві.
Закінчив тут середню школу №9, потім Київський політехнікум (1959) та
держуніверситет ім..Т.Шевченка (1966)
Весь трудовий
стаж - на Білоцерківському заводі
сільгоспмашинобудування: інженерні та адміністративні посади, редактор
багатотиражки «Машинобудівник» з 1986 по 1996 роки, в якій друкував твори
заспівчан та рецензії на книги
білоцерківців. Член літгуртка від 1960 року, останні десятиріччя - керівник «Заспіву».
Розповідаючи про літератора і громадського
діяча В.О.Іванціва, член НСПУ Віктор Грабовський відзначає самобутній,
рельєфний і літературний талант поета і згадує про його поневіряння при спробі
видрукувати збірки поезій, які так і не вийшли у світ. Але їх належно
поціновували А.Кацнельсон та С.Тельнюк. Торував свій шлях – безкомпромісний,
непоступливий, без манівців.
Тетяна Шарова,
член НСПУ, у статті «Беріть мене, мучтеся мною, дихайте…», так відгукнулася про
збірку «Вернутися дощем»: « Це виболені за довгі роки, даровані життям вірші
«землепоклонника», якому «болить її найменший камінь і кожна зморшка на її чолі».
Доробок письменника:
поетичні збірки «Русява Рось»
(1967) та «Вернутися дощем» (1993), публіцистики «Голокіст» (1992), сатирична
«Знаки злодіяки» (1995), краєзнавчий нарис «Право на ім`я» (2000); переклади з болгарської К.Янева «Подорожній, що
несе іскру» (1985), білоруської М.Богдановича «Вінок» (1996), російської
комедії С. Лобозьорова «По сусідству
живемо» (1991), участь в україномовних антологіях та збірках з латинської
(1972), чеської (1982), російської (1984), болгарської (1985) літератур.
Переклади з болгарської, російської, чеської, латинської, польської,
білоруської увійшли в україномовні антології та збірники; оригінальні вірші
друкувалися у республіканській періодиці.
Іванців, В. Відкритим текстом : вірші /
Володимир Іванців . – Біла Церква : Білоцерківдрук, 2014. – 159с.
Сусідування
жанрів, характерне для цього видання, автор уважив таким же органічним, як
переміна людських емоцій у повсякденні. Ліричні, громадянські й інтимні,
поезії, гуморески й сатирески, пародії й шаржі, переклади з іншомовних
іноземних і наших класиків та вітчизняних колег доповнюють доробок попередніх
сімнадцяти його книжок.
«Кобзар
білоцерківський» - частина величного творчого спадку Тараса Шевченка, найпопулярніша
на білоцерківському Пороссі, в минулому й тепер, як у читацькому загалі, так і
в репертуарі читців, співаків і співочих гуртів, театральних груп.
Досліджено особистий зв`язок
Кобзаря з нашим краєм і вплив «Кобзаря» на громадське й політичне життя, його
роль в національній самоідентифікації краян. Окремий розділ книги - білоцерківська Шевченкіана.
Іванців, В. Окраєць часу : вірші /
Володимир Іванців. – К. - Біла Церква : Євшан-зілля - Альманах «Біла Церква», 2011. –
100 с.
Окраєць часу,
чи окрайця час?», себе в часі, чи час у собі зафіксовано (поезія бо – це
зупинена мить!)? вагається автор. Виклики життя такі ж різносюжетні, як і емоційно розмаїті.
Отож, лірика його відтінена іронією, а сатира незрідка підсвічена ліризмом.
Іванців, В. Український знаменник /
Володимир Іванців. – Київ - Біла Церква : Просвіта, 2009. – 112 с.
Збірка
підсумовує півстолітній перекладацький досвід автора, який прагне ввести в
контекст української культури невідомих її іноземних поетів і деякі досі не
засвоєні нею твори уже знаних, а також іномовні вірші земляків.
Іванців, В. Івангеліє від Іванцева :
вірші, цикли, вінки сонетів / Володимир
Іванців. – К. : Просвіта . – Біла Церква : Альманах «Біла Церква», 2007. – 114 с.
Ця збірка –
лірична сповідь автора перед самим собою, яку він оприлюднює в надії, що
утаємничившись в порухи його душі, читач повніше зрозуміє себе.
Іванців, В. Український терпець : сатира
плюс гумор / Володимир Іванців. – Біла Церква : Альманах «Біла Церква» – видавець О. Пшонківський, 2004. – 120 с.
До другої
збірки сатиричних творів автора увійшов доробок останнього семиріччя і дещиця з
раніше не оприлюдненого, а також з першої книжки «Русява Рось» та попередньої
«Знаки злодіяки», опублікованої під псевдо Іван Ковзубан.
Іванців, В. Право на ім`я : з історії ВАТ «Білоцерківсільмаш» / Володимир
Іванців. – Біла Церква : Альманах «Біла
Церква», 2000. – 159с.: іл.
ВАТ
«Білоцерківсільмаш» - найстаріше підприємство сільськогосподарського
машинобудування в Україні. Півтора століття завод працює в цій галузі.
Історико-краєзнавчий нарис і багатий фактографічний та ілюстративний матеріал
додатків має зацікавити не тільки дослідників української індустрії, а й
широкого читача.
Ковзубан, І. Знаки злодіяки / Володимир
Іванців. – Біла Церква : Альманах «Біла Церква», 1995. – 75 с.
Сатирик дедалі
переважав лірика в доробку автора цієї книги, аж поки не персоніфікувався під
власним іменем. Гуморески, пародії, епіграми, сатирески до памфлету написані в
різний час і позначені його прикметами.
Видання
здійснене при сприянні спонсора – газети «Громадська думка».
Іванців, В. Вернутися дощем : поезії /
Володимир Іванців. – К. : Український письменник, 1993. – 80 с.
Це нова книжка
літератора і журналіста з Білої Церкви. До цієї зустрічі з читачами автор
готувався десятки років. Тут нема жодного рядка фальшу. Образність – мускуляста
і ясна. Через те книжка сувора й гірка, як судовий вирок. Найбільш довершеним і
філософськи глибинними сприймаються ліричні поеми «Землепоклонник» та «Тінь
крила».
Іванців, В. Голокіст : документальні
свідчення очевидців про голодомори на Білоцерківському Пороссі в 1921-22, 1932-33
та 1947 роках / Володимир Іванців. – К. : Український письменник, 1992. – 48 с.
Читачам відома
книга-меморіал «Голод-33», інші, ще нечисленні, видання про масове вимирання
українського люду. Автор цієї книги пропонує документальні свідчення очевидців
голодомору 1933-го, так і 1922-го та 1947 років у межах Білоцерківського
Поросся.
Немає коментарів:
Дописати коментар