І все кипить бурхливим
одкровенням…
 |
| Автор збірок К.Мордатенко |
Нещодавно вийшли з друку нові книги поета-краянина Костянтина
Мордатенка. Ця подія завершилася презентацією книг у міській
центральній бібліотеці. Дуже гарно про творчість молодого поета висловилась у
передмові до біобібліографічного
покажчика «Костянтин Мордатенко – молодий паросток української поезії» його
упорядник Тетяна Біла: «Книги
К.Мордатенка стали помітним явищем у культурному житті міста. Вони розраховані
на інтелектуального читача, (молодіжну і,) не тільки, аудиторію. Поет виступає
не тільки як майстер художнього слова, як поет-лірик, а й як поет-філософ,
поет-патріот, який детально й систематично працює зі словниками. Автор не
боїться експериментувати зі словом. Його індивідуальний стиль вирізняє митця з
поміж інших наших літераторів…»
Петро Сорока:«Вірші Костянтина
Мордатенка – це висока філологія. У них домінує осмислення, конструктивне
начало, вони плід нелегких творчих пошуків і експериментів, гри словами, але
гри не легковажної і бездумної, а мистецької, словотворчої (точніше – болетворчої),
поштовхом якої служить переживання. Найулюбленіший троп поета – неологізм. Він
творить багато, охоче, щедро і беззастережно, але органічно розсіває грона
незвичних слів сторінками своїх книг. У нього, здається, немає віршів, у яких
би не було одного-двох чи кількох словотворів. Я навіть думаю, що саме
неологізм є тим джерелом, з якого народжується його поезія.»
Я тебе осонцюю,
Джерелю ім`я твоє свято
хлібне;
Кохання подібне до стронцію –
В душі накопичується і …квітне,
блідне…
Проограню сніги пролісками,
Тигрово струмки Єфратять лід.
Наші серця – два геомагнітних
полюси,
Через один поцілунок – стільки бід…
(«Освідчення»).
Пропоную Вам, шановні добродії,
познайомитися із новими віршами ліричної
збірки «Мої слова маленькі репетиції», яка вийшла у 2016 році разом із іншими –
«Милостива цното спраглих вуст» та «Сім слів».
У віршах автор відобразив переживання як від себе особисто, так і в
образі свого ліричного героя, який зв`язаний з ним його біографічним досвідом. Характер
ліричного героя часто розкритий через його дії і вчинки:
скоїлося щось надвечори,
всидіти не міг у хаті далі –
вийшов до криниці, закурив,
дивлячись, як сонце догорало;
пересохлі губи облизав,
папіроса вислизнула з пальців,
щось найшло, не знаю навіть сам,
звідкіля узялось так зненацька?
впав піджак з похилених рамен,
шепотів твоє ім`я – нетямивсь,
і завив, як віхола в замет,
обхопивши голову руками…
***
Є вірші, де автор прямою мовою
звертається до когось:
Ви посміхнулися так сумно,
коли освідчився Вам я,
і кава пахла поцілунком,
і не вгамовувавсь рояль;
а я чекав на Ваше слово,
удавши впевненість либонь;
лиш у півтемряві шовковій
хрипів натужно саксофон;
лампади сяють мальовничі,
ви подумки далеко десь,
цигарка згасла в попільничці,
схолола кава…
мовчите…
***
Розкриваючи образ ліричного героя автор використовує опис зовнішності
Трапунок
вона аж світилась, чиста,
як після дощу берізка;
в блакитних її очицях
зоріла блаженна звістка;
на щирих устах усмішка,
густішав розлив дедалі,
і так говорила ніжно,
як з вишні цвітінь злітає;
і сяяла, мов ікона,
це схоже було на чудо –
поклала його долоню
собі на животик: «чуєш?»
він глянув на неї мляво,
а в неї аж серце стало…
і грошей його не взяла,
і матері не сказала…
А далі…, якщо Вас зацікавила творчість геніального сучасного поета, нашого земляка Костянтина Мордатенка, завітайте до бібліотеки№8, що на масиві Леваневського,55, якщо, звичайно, маєте таку можливість і прочитайте його збірочки. Не пожалкуєте. Чекаємо на Вас! Будьте з нами.
Немає коментарів:
Дописати коментар