вівторок, 1 грудня 2015 р.

Стань на коліна перед народним умільцем

Віртуальна виставка до 115-річчя від дня народження Катерини Білокур української народної художниці

       
Катерина Білокур
                                          
Катерина Білокур ( 1900-1961рр.) – жінка незвичайна, не од світу цього селянка-художниця, яка все життя присвятила квітам, увічнюючи їх на полотнах, вважаючи їх очима Землі, вінцем краси, своїми дітьми.

Надіюся, шановні добродії, що ви мов уперше відкриєте для себе поетичний світ видатної української народної майстрині, відчуєте очищувальний дух її таланту. Захоплення творами Катерини Білокур починається на новому витку пізнання її закоханості в природу. Свіча таланту художниці давно відкрила  її принади і таїну. Нам належить ще і ще розгледіти те чудо.

Майстри й майстрині, вам шана від Бога…
                                                                                               (І.Шевченко)

Вона народилася 7 грудня 1900року в день святої великомучениці Катерини. І назвали її Катериною. І, як свята посестра, вона невимовно страждала все життя. Це закономірно, що вона народилася в Україні, Богом забутому селі Богданівці, там пристрастилася до малювання, яке нарекла святим. Щедро посіявши на полотнах калину, мальви, півонії, жоржини, нагідки, ромашки, чорнобривці, барвінок, колосся жита, пшениці, ячменю, головки соняшників – найулюбленіші квіти і злаки рідної землі, символи її поетичного народу, - вона такою всесильною любов`ю їх опромінила, що зійшли й зажили вони на її полотнах набагато чарівнішими, одухотворенішими, загадковішими , ніж у натуральному бутті. І цим її квіти дивують, хвилюють, вражають усіх, хто їх раз побачить у музеях країни.







Світ Катерини Білокур у багатьох випадках побудований із різних просторових площин, він становить складний фольклорний образ, одним із складових  якого є сповнений вітальної сили , одухотворений красою цвітіння, рослинний світ.


Одним із головних своїх творчих досягнень, яке давало їй право бути художником, Білокур вважала вміння не просто змалювати квіти, а й «художньо розмістити» їх у картині.
Невдалими своїми творами художниця вважала саме ті, в яких розміщення квітів, хоч як би гарно вони були намальовані, її не задовольняло.
Із листа до С.Таранушенка: « Ви пишете, що картина веселить око, а чи радує ж то вона серце ваше? Дозвольте я її трохи покритикую.
"…це невеличке полотно, яке я вам надіслала, - я над ним не задумувалась, а вийшло воно так, що коли я літом малювала квіти на картини. Квіти взагалі всі прекрасні, і передаючи яку-небудь квіткку і якщо до картини треба її одну, так я ніяк на неї не надивлюсь, я не уп`юсь її красою, я не втомлюсь, її творючи, передаючи її красу на полотно. Тоді я шукаю друге полотно…от  так виникли ті квіти , що маються у вас. Я на йому квіти малювала з натури, але я не думала, що з того полотна вийде картина, і не думала над тим, щоб художньо розмістити чи в пучок, чи в вінок, а так просто малювала: де містинка зайва є, там і малюю."

Кожній квітці на картині призначене своє місце, вважала Білокур. Розпочинаючи нову картину художниця знала місце для кожної квітки. У неї є два способи розміщення квітів – «чи в пучок, чи в вінок». У багатьох випадках у Білокур подається ускладнений , метафоризований образ вінка, побудованого з багатьох пучків квітів, нерідко й окремий пучок має у своїй основі трансформований вінок.
Якщо Т.Г.Шевченко називав свої думи квітами і дітьми, то К.Білокур могла б назвати квіти своїми думами, своїми дітьми.













Фото із сімейного архіву

  

Білокур К. Я буду художником! / К.Білокур : документальна оповідь у листах художниці, розвідки Миколи Кагарлицького. – К. : Спалах ЛТД, 1995. – 365с.
Це перше в Україні видання листів художниці, писаних як до працівників офіційних установ, так і до визначних творчих особистостей. Наскрізна ідея листів – подолати найкрутіші бар`єри і стати справжнім художником. Як до цієї святої мети йшла  - про все це почитаєте із щемом у серці.

Червоних сонць протуберанції : збірник мистецтвознавчих і культурологічних праць до 100-річчя Катерини Білокур. – К. : АртЕк, 2001. – 127с.
Ця книга є першою спробою зібрати під однією обкладинкою всі найбільш істотні з наукової точки зору матеріали, що стосуються творчості художниці. В ній представлені статті різні як за ступенем науковості, так і за характером і методами дослідження  - від традиційних мистецькознавчих  розробок до культурологічної та філософської есеїстки.
У збірнику показано складність і значущість мистецтва мистецтва Катерини білокур, розкрито глибину джерел її творчості та духовну височінь образної символіки її творів.
Автори монографічних статей – відомі мистецтвознавці, філософи, культурологи.





Злобіна І. Квіти Катерині Білокур / І.Злобіна // Народна мистецтво. – 2001. - №1-2. – С.35


















Найден О. Катерина Білокур / О.Найден // Народне мистецтво. – 2000. - №3-4. – С.8-13.


















Немає коментарів:

Дописати коментар