Сяйво слова Василя Симоненка

Дивної краси поезія, щира українська пісня, атмосфера, зіткана з творчості та натхнення. У бібліотеці-філії# 5 пройшли літературні читання «У мене Україна одна!» з нагоди 90-ліття від дня народження Василя Симоненка –«поета з Шевченківських долин, найбільшого шістдесятника з шістдесятників», письменника,✍️ журналіста, вірного сина України.

Небуденна подія об’єднала поціновувачів творчості митця , прихильників його таланту, шанувальників українського слова.

На початку заходу усі разом пригадали найяскравіші моменти його письменницької долі та поговорили про тернистий шлях, котрим він ішов до Храму справжньої літератури, до себе, до України, до істини.

А потім зворушливо і щиро , торкаючись найпотаємніших струн душі , зазвучали світлі, емоційні, витончені, глибокі – такі справжні і такі впізнавані 📙вірші Василя Симоненка. «Лебеді материнства», «Ти знаєш, що ти людина», «Грудочка землі», «Задивляюсь у твої зіниці» вражають красою, силою та ніжністю, тож викликали у присутніх найпрекрасніші почуття та переживання. А відкривали перед слухачами творчий світ поета бібліотечний фахівець Наталя Семененко та користувачі книгозбірні - Ірина Робак, Віра Симчук , Валентина Криволапова, Світлана Шкляр..

Василь Симоненко, як тонкий та ніжний лірик, трепетно любив рідну землю, мову , невмирущу українську пісню. Тому у канву заходу органічно вплелися та додали емоційності виступи вокального ансамблю «Горлиця» села Глибочка (худ. керівник Людмила Поліщук). У виконанні чарівних жінок, невтомних трудівниць,  матерів  наших захисників,звучали патріотичні, веселі, жартівливі, сумні пісні, наповнюючи затишний простір бібліотеки все новими й новими образами, а глядачі шанобливо слухали та аплодували кожному виступу.

До ювілею письменника в бібліотеці також експонується книжкова виставка «Поетичні крила Василя Симоненка», яка розкриває його багату літературну спадщину, знайомить із феноменальними творами митця,котрі з роками не втрачають новизни та вишуканості, тому завжди актуальні й незрівнянно-прекрасні.

Яскраве дійство, наповнене поезією та музичним виконанням, пролетіло , наче мить, короткого зимового дня, залишивши незабутні враження, що  вселяють оптимізм, бажання жити, працювати, любити, перемагати.

Moisei з культурним десантом у Білій Церкві

В Україні триває кривава війна з росією, в якій український народ виборює свою незалежність. Військові ЗСУ боронять країну ціною власного здоров’я та життя. Кожен українець робить все можливе, наближаючи перемогу над ворогом. Хто як може і чим може допомагає воякам. Разом ми сильні й нездоланні.

7 січня в бібліотеці-філії №5 відбулася непересічна подія для громади міста – благодійний концерт молодшого сержанта ЗСУ і скрипаля Moisei (Мойсея Бондаренка), котрий служить у 59-й ОМПБр ім. Якова Гандзюка. Хлопчина, який 25 лютого 2022 року став на захист країни у свої 22 роки. Неймовірно талановитий скрипаль-віртуоз, патріот, завітав до Білої Церкви з командою однодумців.

Катруся Зволинська акомпанувала Мойсею. Юна дівчина, яка не боялася у 18 років виступати перед

військовими на самих небезпечних позиціях. Ці двоє молодих людей об’єднали свої таланти. Катруся продовжує свою музичну діяльність разом з Мойсеєм. У її виконанні прозвучали пісні, що найбільше полюбилися військовим на фронті.

Зараз Мойсею Бондаренку 24 роки і майже три роки він у лавах ЗСУ. Він дуже сумує за своєю родиною, особливо за мамою.

Знайомишся з людиною, а таке відчуття, що знаєш його багато років. Мойсей − світла та позитивна особистість, яка випромінює неймовірну енергетику. Недарма, його грою на скрипці захоплювався навіть Ентоні Блінкен.

У 2023 році молодий музикант відвідав Америку з офіційним візитом разом з делегацією Міністерства ветеранів. Там Мойсей пройшов кабінетами конгресу та зіграв на скрипці. Державний секретар США Ентоні Блінкен назвав його візит особливим та важливим. Про нашого скрипаля та про Україну почула вся Америка, його історію публікували державні медіа США.

Мойсей Бондаренко – надзвичайно цікава молода людина зі своєю принциповою позицією та немалим життєвим досвідом як для такого молодого віку.

Його культурний десант до Білої Церкви – справжнє свято для містян. Спілкування зі скрипалем було щемним та невимушеним, байдужим він не залишив жодного присутнього. Виставкова зала книгозбірні була вщент заповнена бажаючими послухати Мойсея та задонатити кошти на потреби 59-ї бригади. І хто сказав, що люди стомилися донатити? Білоцерківці щедрі до справжніх талантів і героїв. Слава Україні! Слава ЗСУ!

5 січня - 90 років від дня народження Миколи Сома - українського поета-гумориста

Микола Сом народився 5 січня 1935 року в с.Требухів Броварського району на Київщині, в родині сільського коваля. Крім Миколи, народилося ще  восьмеро сестер і двоє братів, із яких вижило шестеро. Родина тяжко бідувала.

У 1946р. від тяжких  поранень, отриманих на фронті, та сухот помер  батько, а через рік  залишила цей світ і мама. Дітей піднімала  найстарша сестра Софія, якій і самій тоді було трохи за двадцять. Малеча допомагала сестрі, як могла:Миколка пас корови, працював у колгоспі – «на ланці», бавив маленьку Надійку.

У школі вчився охоче, дуже любив читати – по книжки не раз ходив пішки   до Броварської бібліотеки. А ще Миколку вабило і кликало море, навіть вирішив уже було вступати до морського військового училища, та директор Требухівської сільської школи відрадив,  уже тоді розгледівши у хлопця неабиякий літературний талант.

1952 року юнак вступив до Київського державного університету ім. Т.Шевченка, на журналістське відділення філологічного факультету. В університеті познайомився і здружився на все життя з Василем Симоненком. В університеті ж таки зустрів своє  велике кохання – студентку Ніну Голоненко, у 1959р. молоді люди побралися, за рік народилася донька Оксана.

Микола відвідував університетську літературну студію, куди запрошували П.Тичину і В.Сосюру, М.Рильского та М.Стельмаха, інших відомих письменників. Також брав участь у роботі літстудії при видавництві «Молодь», яку очолював поет Дмитро Білоус.

Перші вірші Миколи Сома друкувалися в районній газеті. Перша поетична збірка — «Йду на побачення» — вийшла друком у 1957 році. Загалом же авторству М.Сома належать близько двадцяти поетичних збірок, єдина книга про Василя Симоненка – «З матір’ю на самоті” (2005р.), науково-популярне видання про життя і творчість видатного українського композитора – «Платон Майборода: милий спомин на серці собі пов'яжи».

За два роки з’явилася унікальна збірка поезій – «Хроніка воєнного дитинства», зі сторінок якої постає війна, побачена дитячими очима. Цю збірку Спілка письменників висунула на здобуття премії імені Тараса Шевченка. Одначе компартійні бонзи наклали вето – мовляв, поет безпартійний, та ще й якийся «занадто  український»,  до того ж товаришує  «не з тими» — Симоненком, Вінграновським, Драчем…

Микола Сом був неабияким експериментатором. Ось як  писав про Сомові «епітафії» літературознавець Юрій Ковалів у «Літературознавчій енциклопедії»: «Цікавий різновид цього жанру, поєднаний з пародією, розвинув М. Сом у своїй збірці «Сто епітафій», переадресовуючи її дошкульні тексти живим…»

А це вже – про «придибенції»:«Придибенція — гумористичний жанр, невеликий за обсягом твір, в основу якого покладено реальну подію,курйозний випадок із суспільного чи літературного життя, анекдот, жарт; запроваджений М. Сомом».

На слова М.Сома композитори П.Майборода, О.Сандлер, В.Верменич, інші не менш відомі  автори  музики створили понад сто пісень. Вони, ці пісні – ніжні й  світлі, вони линуть невимушено й одразу запам’ятовуються. «Вишиванка», «В парі линуть голуби» , «Квіти говорять», «Польова царівна», «Подаруй мені зорю»  нерідко сприймаються як народні, вони стали улюбленими для багатьох українців.

Відома всім з дитинства  колискова «Рученьки-ніженьки» на слова Миколи Сома протягом 24 років лунала в ефірі телепрограми «На добраніч, діти» та увійшла до Книги рекордів Гіннеса.   

Варто сказати, що великим покликанням і великою любов’ю Миколи Даниловича, крім літератури, було вчителювання. Впродовж десяти років – із  1990р. — викладав за власною програмою українську мову та  літературу, поетику, журналістику  та риторику  в Требухівській середній школі, у київських школах № 283 та №298. Згодом, на запрошення районного управління освіти, вів  ці уроки у школах усього Броварського району.

Микола Сом був справжнім патріотом своєї малої Батьківщини. 

Він також відомий своєю просвітницькою діяльністю. Останні десять років свого життя спільно з засновником фонду «Рідна країна» Миколою Томенком організував та провів безліч творчих та літературних вечорів, заходів по підтримці й захисту бібліотек Київщини, сприяв реконструкції музею Василя Симоненка на Полтавщині.

Миколи Даниловича Сома не стало 27  березня 2013 року.

У вересні 2016р. в Требухові було відкрито пам’ятник Миколі Сому. Виготовлено і встановлено його  за підтримки Фонду Миколи Томенка  «Рідна країна». Автори – відомі скульптори О.Сидорук та Б.Крилов.

Микола Сом залишається у пам’яті дуже багатьох людей, адже він любив і вмів спілкуватися, охоче дарував свої книжки.

Він залишається у своїх поезіях і піснях – неймовірно красивий і неповторно ліричний. Він залишив нам «Телеграму із сільради», «Лист чорноокій мурашці», «Сомову вулицю» й багато — багато віршів, де ніжність і тонкий  гумор зненацька сплітаються  з тугою-печаллю.

Шануймо пам’ять!

4 січня - вагомий день для жителів Білої Церкви. 81 рік тому після  важких і кровопролитних боїв місто було визволене від нацистських загарбників.

Нацистська окупація Білої Церкви тривала 902 доби - з 16 липня 1941 року по 4 січня 1944 року. За цей час місто зазнало значних руйнувань та великих людських втрат. Як засвідчує сумна статистика, внаслідок окупації кількість населення Білої Церкви скоротилося майже удвічі, фашистами було спалено і зруйновано близько 40 % всіх будівель міста. І сьогодні, як і багато  років тому, наші міста і села потерпають від злочинних дій окупантів. Проте ми твердо знаємо: як і тоді виженемо загарбників з нашої землі, відбудуємо рідний край! 

У боях за визволення міста загинули більше 1200 воїнів, з них - 89 представників чехословацької бригади, які були захоронені у Парку Слави.

Щороку, у день визволення міста, небайдужі білоцерківці приходять до місця поховання визволителів аби вшанувати пам'ять полеглих.

Сьогодні ми віддаємо шану всім, хто відважно боровся проти нацизму в роки Другої світової війни. Ми пам'ятаємо та вшановуємо кожного героя, який віддав своє життя за мир та свободу.Також ми висловлюємо глибоку повагу та вдячність сучасним героям, які продовжують боротьбу за цілісність та незалежність нашої держави.

Пропонуємо до перегляду книжкову виставку «Шануймо пам’ять!», на якій представлені  видання, що висвітлюють історично вагому подію в житті нашого міста.

Білоцерківський краєзнавчий календар-2025

 

14 січня – 60 років від д. н. Олександра Марченка (1965-2022), народного депутата України восьмого скликання, військовослужбовця, учасника російсько-української війни

4 липня- 50 років від д.н. Костянтина Мордатенка , поета-краянина, члена НСПУ

Різдвяний вернісаж

Під час війни росії проти України художники Білої Церкви і майстри народного мистецтва не припиняли виставкову діяльність. Проводилися благодійні виставки, аукціони, благодійні збори на допомогу захисникам.

Нещодавно у виставковій залі бібліотеки-філії №5 відбулося відкриття виставки робіт майстрів народних ремесел.

Цьогоріч експозицію «Різдвяний вернісаж» створили 48 майстрів. Серед різноманітних робіт: вишиті сорочки, сукні, рушники, картини, мікровишивка оберегів; картини на бересті; різьба по дереву; бісероплетіння; ляльки-мотанки; петриківський розпис; ляльки-тільди; вироби з вітражного скла.

Головний спеціаліст управління культури і туризму Білоцерківської міської ради Наталія Юдіна подякувала майстрам за цікаву виставку і вручила Подяки за шанобливе ставлення до українських традицій, збереження культурної спадщини, вагомий внесок у популяризацію народного мистецтва Надії Довгаль, Тетяні Дерій, Людмилі Савченко, Тетяні Родак, Ірині Дудчик, Світлані Симоненко.

Колядки та народні пісні, у виконанні вокального ансамблю «Кумасі» створили у виставковій залі справжню атмосферу Різдва.

Виставка діятиме до 24 січня.

                                                                                                                        Любов Михайлюк.

Кожного року колядки лунають в нашій бібліотеці. Цього року завітали наші улюблені співачки з ансамблю "Золота осінь" звучали сакральні колядки та сучасні. А ще Lena Fastovskaya , ГО Біла Церква туристична привітала всіх присутніх з Різдвом та обміняли листівки для військових на солодкі подарунки. Діти з задоволенням колядували і це говорить про відродження та збереження наших традицій.

Колядки й досі залишаються популярними в Україні, щоправда вже з трішки іншим підтекстом. Але навіть серед молоді їх популярність не зменшилась. Хлопці та дівчата ходять оселями, колядують - отримають щось смачненьке. 

Сьогодні ми мали можливість слухати колядки.

Колядки та щедрівки звучать в бібліотеці вже не один рік, а виконавцями цього року були учасники ансамблів "Золота осінь" та "Лада" -  академісти Благодійного фонду Костянтина Єфименка. Пісні вражали своєю музичною складністю та глибоким смислом. Вони дозволяють нам відчути красу і виразність української музики, а також розширюють наше уявлення про різноманітність жанрів та стилів.

Вивчення колядок та щедрівок - це збереження української культурної спадщини. 

Знання та виконання колядок знайомить нас з народними традиціями та дає можливість донести до молодого покоління сакральні твори, так зазначила Liudmyla Poliakh .

Крім того, колядки та щедрівки завжди привертали своєю неповторною атмосферою веселощів та святковості. Вони є невід'ємною частиною українських свят, надаючи їм особливу ауру радості та спільності, що й продемонстрували учасниці гуртів. Яскраві костюми, театралізовані дійства, книжкова виставка-інсталяція, цікава розповідь бібліотекарів про символи Різдва Дідух та кутю мали нагоду послухати і побачити всі бажаючі.

19 грудня - 65-річниця від дня народження Марії Матіос, української письменниці, поетеси, прозаїка і публіциста.

19 грудня - 65-річниця від дня народження Марії Матіос, української письменниці, поетеси, прозаїка і публіциста. Вона -  одна з найвідоміших сучасних українських письменниць, лауреатка численних літературних премій, чиї твори відзначаються глибинним філософським змістом, загадковістю та витонченою народною мовою. Вона – лірик, глибоко закохана у свій рідний край, і її  творчість сповнена темами любові, природи та народних традицій. Кожен її твір – це окрема історія, що запрошує читача у світ емоцій, переживань та роздумів. На сьогодні Марія Матіос є автором 7 збірок поезій і 19 книг прози.

Завітавши до бібліотеки-філії №5 , ви зможете ознайомитися з творчим доробком «найпліднішої»письменниці України. У бібліотечних фондах є практично всі твори, які вона написала: «Солодка Даруся», «Букова земля», «Мами», «Щоденник страченої», «Нація», «Армагедон уже відбувся», Черевички Божої матері» та інші. Її твори відзеркалюють сьогодення і вражають  чуттєвістю опису.

До ювілею  української сучасної письменниці та політичного діяча Марії Василівни Матіос бібліотека  презентує книжкову виставку «Дотик словом Марії Матіос», яка допоможе зануритися ще глибше в атмосферу її творчості та насолодитися неповторним  українським  словом.

Історія, яку варто почути...

Нещодавно білоцерківці мали можливість познайомитись з Євгеном Дубровським – непересічною людиною, лікарем-інфекціоністом, який на початку повномасштабної війни пішов добровольцем на фронт і служив у лавах ЗСУ військовим лікарем бойового батальйону на Донбасі.

Пан Євген завітав до бібліотеки-філії №5, презентувавши свою книгою «Історія, яку варто почути».

Книга «Історія, яку варто почути» є своєрідним місточком, який з’єднує абсолютно розрізнені світи − військове та цивільне життя, розповідає про подвиг й мужність простих воїнів. Основою видання є записи зі щоденника, який Лікар Дубровський почав вести практично з перших днів мобілізації.

За словами автора, ця книга є спробою привернути увагу суспільства до «непідробних» героїв та їхнього особистого внеску в здобуття Перемоги. Пан Євген знову й знову підіймає питання поваги та справедливого відношення до захисників.

Книга зачаровує своєю простотою та відвертістю. Армійські будні простих солдат, їхня боротьба, героїчне протистояння ворогу, пригоди та переживання яскраво й з гумором змальовані на її сторінках. Вже з перших слів ви занурюєтесь у фронтову атмосферу, переживаєте разом із героями усі труднощі та негаразди.

Учасники заходу мали можливість познайомитись з видавцем Олегом Федоровим та придбати книгу лікаря Дубровського «Історія, яку варто почути».

Майя Боженко

Сьогодні діти наших читачів мали нагоду зустрітися з Святим Миколаєм. 

А привід простий - передати вітання нашим військовим. Бібліотекарі книгозбірні провели майстерку "Листівка для військового". А запросила Святого Миколая Lena Fastovskaya , панянка яка щиро вірить, що милосердя, краса та добро врятують нашу країну. 

Діти мали нагоду розказати Миколаю про свої бажання та отримати солодкі подарунки, квитки на ковзанку. Яскраві малюнки та листівки вже в дорозі до наших захисників.

6 грудня День захисників і захисниць України, тож всі працівники та відвідувачі бібліотеки філії 5 вітають наших воїнів і бажають їм здоров'я, наснаги та скорішого повернення додому. З нагоди свята працівники бібліотеки підготували виставку "Українці - нація, що бореться та перемагає!"

В Україні та світі 5 грудня відзначають Міжнародний день волонтерів.

Волонтерство об'єднує людей навколо спільної мети. Волонтери різних вікових груп, професій об’єднуються для досягнення конкретних цілей.

Та чи кожен може стати волонтером? Моя відповідь однозначна – так! Народними посланцями є саме волонтери – люди, які добровільно взялися за цю нелегку справу. Вони допомагають речами, продуктами, необхідними медикаментами. В нашій бібліотеці до волонтерської діяльності дотичні всі – плетемо сітки разом з ГО «Разом ми сила», донатимо та передаємо енергетичні батончики. Наші друзі з «Благодійної організації «Благодійний фонд «Ангели БЦ» та Білоцерківської волонтерської групи познайомили нас з захисниками 30 та 114–ї бригади з військовими 72 ОМБР.

Окрім теплих речей в наших посилках знаходять місце книги – це замовлення від дівчат-захисниць. А саме велике досягнення – це дрони, які придбали з учасниками ансамблю «Золота осінь».

Наші любі нескорені читачі та бібліотекарі готові допомагати не словом, а ділом. Я вважаю, що волонтерство є покликом душі. І якщо ви наділені таким почуттям, то ви не байдужа та щира людина.

Жива глина

Майстерка з Людмила Сябро "Жива глина". Хто не вірить що глина говорить тоді вам до нас.

Якщо у творчості ти зовсім новачок - майстриня Людмила радо допоможе створити разом твій перший виріб, або ж поділитися власним досвідом і поглибити твої знання, якщо ти давно займаєшся мистецтвом.

Наш простір LITERRA 5 організовано так, що ти можеш записатися на тематичний майстер клас. Вита Сушкова , Майя Боженко , Наталія Піскорська , Анастасія Гейло , Наталия Юдина.