«Antitext»

Література завжди перебувала під пильною увагою цензури.  В ці дні в бібліотеці №5 розгорнута виставка «Antitext». Книги які представлені на ній закликають   вдумливих читачів глянути на історію  заборон на книги — як на місцевому рівні, так і в глобальному масштабі, — щоб зберегти свободу читати в майбутньому, та привернути увагу  до проблеми цензури.

Один із розділів виставки «Antitext» - про знищення української еліти через репресії проти її культурних героїв та літературних текстів . Радянський бібліоцид розпочався одразу після встановлення влади більшовиків, коли література була покликана формувати "нову радянську людину". Ті ж автори, які не "вписались" перебували у "внутрішній еміграції", або в підпіллі.  

Сьогодні ця тема звучить по-новому — в контексті сучасної агресії Росії проти України.

Про все це ви можете дізнатися відвідавши книгозбірню.

Кузьменчук Тамара: мисткиня, яка поєднує живопис і поетичне слово

Художниця з філософським поглядом на життя, сповнена народної мудрості та щирості душі, Тамара Кузьменчук відома не лише як майстриня пензля, а й як авторка поетичного слова. Її перша персональна виставка мала символічну назву – «Поза часом і простором», адже саме так можна охарактеризувати світ її творчості.

Народилася пані Тамара у 1965 році на Черкащині, у мальовничій Лисянці – серці Шевченкового краю. Ще з дитинства малювання стало для неї основною справою та справжньою пристрастю. У дворічному віці дівчинка вже брала до рук олівець, ручку чи пензлик, створюючи перші лінії, що згодом переросли у покликання. Велику роль відіграла підтримка рідних, завдяки яким любов до мистецтва назавжди стала невід’ємною частиною її життя.

Освіту здобувала у Черкасах, а трудовий шлях розпочала як художниця-оформлювачка та бібліотекарка у будинку культури. Згодом доля привела її до Білої Церкви – спочатку на завод сільськогосподарської техніки, а згодом – на завод радіокераміки. Саме у Білій Церкві Тамара зустріла своє кохання – чоловіка Василя. Разом вони побудували дім, посадили сад, виростили сина й доньку.

Проте творчість певний час залишалася у тіні – життя внесло свої корективи. Лише після сорока років потяг до малювання нагадав про себе з новою силою. Тамара почала шукати натхнення у природі – в лісі, на полі, біля річки. Усе побачене й відчуте вона переносила на полотно, створюючи власну кольорову стежку до самої себе. Саме подруги й близькі люди дали їй вирішальний поштовх – і він став доленосним.

Перший вихід з роботами до виставкової стіни на вулиці Гоголя став справжнім успіхом: із п’яти картин лише одна повернулася додому. Це надихнуло художницю працювати далі. Згодом її творчість набула широкого розмаху: з’явилися сотні полотен – натюрморти, пейзажі, сюжетні композиції. Картини Тамари Кузьменчук прикрашають не тільки домівки білоцерківців, а й колекції в Італії, Франції, США, Ізраїлі, Бельгії, Німеччині, Польщі, Новій Зеландії та інших країнах.

Мисткиня стала постійною учасницею міських виставок і конкурсів, має низку нагород і дипломів:

- ІІІ місце у виставці «Кольори світла» (салон «Юр’ївська брама»);

- диплом учасниці арт-проєкту «З Україною в серці» (галерея «Лавра», Київ);

- почесна учасниця проєкту «Весняні враження. Від Карпат до Криму» (Київ);

- учасниця виставки «Весняний вернісаж» та арт-спільноти «Портал незалежних художників» у Києві.

Окремої уваги заслуговує ще одна грань творчості – живопис на бересті, а також розпис стін і стель.

З 2014 року художниця активно долучається до благодійних проєктів, передаючи свої роботи на продаж для допомоги ЗСУ – від першої виставки на Алеї художників і донині.

Нова сторінка творчості

Учора, 18 вересня 2025 року, у виставковій залі Бібліотеки №5 на проспекті Незалежності, 55 відбулося урочисте відкриття нової виставки Тамари Кузьменчук. 

Подія зібрала поціновувачів мистецтва, друзів та колег художниці. Глядачі мали змогу побачити нові роботи, сповнені світла, тепла та філософського бачення світу.

Усіх охочих познайомитися з творчістю мисткині щиро запрошуємо завітати до виставкової зали та особисто відчути гармонію її картин.

Як заспокоїти дитину під час тривоги та в укритті. Дихальні техніки.

Ситуації війни, постійні повітряні тривоги та необхідність перебування в укритті стають для дітей серйозним випробуванням та стресом. Гучні сирени, відчуття небезпеки та вимушене обмеження простору часто викликають страх, тривожність і навіть паніку. В таких умовах особливо важливо, щоб дорослі могли швидко допомогти дитині знизити рівень напруження, відволікти від стресових факторів та повернути відчуття безпеки.

Одним із найефективніших методів є дихальні вправи, які у формі гри допомагають дитині зосередитися, відволіктися та розслабитися.

Дихальні техніки для дітей

1. «Свічка і торт» – дитина «нюхає торт» (повільний вдих носом), а потім «задуває свічки» (повільний видих ротом).

2. «Повітряна кулька» – на вдиху живіт «надувається, як кулька», на видиху – «здувається».

3. «Черепашка»– дитина на вдиху «ховається у панцир» (згортається в клубочок), на видиху – «вилазить».

4. «Пташка» – на вдиху руки піднімаються вгору, на видиху – опускаються вниз, імітуючи змах крил.

Виконуйте вправи разом із дитиною, подаючи їх у вигляді гри.

Використовуйте обійми та спокійний голос, щоб підсилити відчуття безпеки.

Допоможіть дитині зосередитися на рахуванні або уявленні безпечного місця.

Дихальні практики не лише зменшують тривожність, а й формують у дітей навичку саморегуляції, що особливо важливо в умовах нестабільності.

Факти що варті уваги 17 ВЕРЕСНЯ

У свiтi:

• Міжнародний день музики кантрі (International country music day). Відзначається з 2003 р. з метою об’єднати шанувальників кантрі та виконавців кантрі в день народження Х. Вільямса, одного з найвідоміших і найвпливовіших виконавців кантрі.

• День HR-менеджера – фахівця з управління персоналом (HR – скорочення від «human resources», з англ. – людські ресурси). Відзначається у третю середу вересня з 2018 р.

• День рятівника. Відзначається згідно з Указом Президента України №830/2008 від 12.09.2008 р. як свято працівників аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, інших спеціальних формувань. В цей день православна церква вшановує Ікону Божої Матері «Неопалима Купина», яка є покровителькою пожежників і рятувальників і надає допомогу всім, хто потрапив у біду.

• День безпеки пацієнта. Встановлений Указом Президента України «Про День безпеки пацієнта»№648/2019 від 04.09.2019 р. на підтримку рішення Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я.

• День шкільного наплічника (School Backpack Awareness Day). Заснований Американською асоціацією ерготерапії. Відзначається в третю середу вересня з метою привернути увагу до болю та травм, які можуть виникнути внаслідок неправильного носіння наплічників і сумок.

• День Конституції та Громадянства в США (Constitution Day and Citizenship Day) – першої в світі Конституції в сучасному значенні, найстарішої федеральної конституції, однієї з найстаріших, що вироблялися на національному рівні і діє донині.

• День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. В народі цей день є жіночими іменинами.

• День усиновлення. День відзначається згідно з Указом Президента України №1088/2008 від 27.11.2008 р. У зв’язку з переходом Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря з 01.09.2023 р. та згідно Указу Президента №455/23 від 28.07.2023 р. відзначається 17 вересня.

• 17 вересня — 95 років від дня народження Кена Елтона Кізі, американського письменника, одного з родоначальників руху хіппі, автора романів «Над гніздом зозулі», «Інколи я захоплююсь», «Проходить останній». Помер 10 листопада 2001 р.

Зі спортом на одній хвилі!

"Спорт не дає можливість людині жити вічно, але дає можливість жити комфортно" - лікар.

Фізична активність є необхідною умовою для повноцінного та здорового життя. Медики підкреслюють: навіть півгодини руху щодня суттєво знижує ризик серцево-судинних захворювань, сприяє контролю ваги, зміцнює імунну систему й покращує настрій. Для громади ж спорт виконує ще одну важливу місію — він гуртує людей, створює простір для дружнього спілкування, розвитку та взаємопідтримки.

Історія спортивних традицій Білої Церкви сягає ще часів заснування міста як фортеці над Россю. У давнину тут створювали товариства стрільців із лука та школи фехтування, адже вправність у володінні зброєю була життєво необхідною. Недарма на міському гербі зображено лук із натягнутою тятивою та три стріли. Цікаво, що навіть графи Браницькі організовували міжнародні кінні змагання. Велику роль у розвитку фізичної культури краю відіграв і період козаччини, коли фізичне гартування було невід’ємною частиною життя.

Біла Церква дала Україні чимало славетних спортсменів: триразового олімпійського чемпіона з вільної боротьби О. Медведя, міжнародного гросмейстера Д. Бронштейна, срібного призера чемпіонату Європи з греко-римської боротьби М. Макаренка та багатьох інших.

Сьогодні спорт у місті займає важливе місце у культурному та дозвіллєвому житті. Особливої цінності фізична активність набуває у воєнний час, коли вона є не лише засобом підтримки фізичного здоров’я, а й надійним ресурсом для збереження психологічної стійкості.

Психологи зазначають, що рух безпосередньо впливає на роботу мозку та емоційний стан. Під час занять спортом організм виробляє ендорфіни — «гормони радості», які зменшують рівень стресу і тривоги. В умовах війни спорт стає своєрідною «психологічною бронею».

Користь фізичної активності у період воєнного стану проявляється у багатьох аспектах:

Зменшення тривожності. Регулярні тренування допомагають подолати нервове напруження та страхи.

Нормалізація сну. Фізичні вправи стабілізують біоритми й сприяють відновленню організму.

Відчуття контролю. Спорт дарує стабільність у непевні часи, створюючи внутрішню опору.

Соціальна підтримка. Командні ігри та спортивні події об’єднують людей, дарують відчуття спільності.

Ресурс для дітей та молоді. Спорт допомагає молодим поколінням спрямовувати енергію у здорове русло та знижує вплив тривожних новин.

У місті активно проходять дворові змагання, дитячі ігри та міські турніри, які стають «острівцями радості» посеред важких буднів. Діють численні спортивні клуби та секції для дітей і дорослих: футбол, боротьба, баскетбол, плавання, теніс. Є й відкриті простори для занять — майданчики, веломаршрути, парки для бігу, йоги чи звичайних прогулянок.

Для багатьох жителів Біла Церква спорт став шляхом відновлення після травматичних подій. Біг, йога, командні ігри або навіть проста прогулянка на свіжому повітрі допомагають повернути внутрішній баланс і зняти напруження.

Особливим доповненням до спортивного життя міста стала коротка лекція, проведена для слухачів Академії пенсіонерів, де обговорювали користь фізичної активності для людей поважного віку та її значення для підтримки здоров’я й життєвого тонусу. Паралельно в бібліотеці було підготовлено виставку «Спорт, що об’єднує», яка презентувала літературу про відомих спортсменів, історію розвитку фізичної культури та сучасні підходи до активного способу життя. Виставка стала не лише джерелом знань, а й місцем для спілкування та

обміну власним досвідом.

Отже, сьогодні спорт — це не розкіш, а життєва потреба, особливо у воєнні часи. Він допомагає зберігати силу духу, оптимізм і віру у майбутнє.

Попри певні труднощі — обмежене фінансування, нестачу нових майданчиків, потребу у доступних програмах для літніх людей — перспективи розвитку спортивної сфери залишаються позитивними. Планується створення нових спортивних осередків, розширення програм оздоровчої фізкультури, тісніша співпраця громади з клубами та секціями.

Біла Церква впевнено розвивається як місто здорового способу життя, де спорт є не лише засобом зміцнення тіла, а й способом єднання громади, формування сильної нації та інвестицією в майбутнє. 

Будьте здорові, та пам'ятайте - рух - це життя!

 

Бібліотекарі запрошують до благодійності

5 вересня в усьому світі відзначають Міжнародний день благодійності, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році. Це свято нагадує нам про силу добрих справ і важливість допомоги іншим, особливо в нинішні важкі часи, коли наша країна бореться з агресором.

В бібліотеці-філії №5 темою зустрічі зучасниками  академії пенсіонерів «Золота осінь»  стала благодійність — починаючи з історії меценатства та до сучасних волонтерських ініціатив. Не випадково саме зараз ми наголошуємо на тому, що українці мають унікальну здатність допомагати один одному безкорисливо, даруючи підтримку та тепло сердець.

В рамках зустрічі організовано книжкову виставку «Душі людської доброта», де представлені видання про історії добрих справ, волонтерство та благодійність. Виставка надихає читачів брати участь у справах милосердя та робити свій внесок у підтримку тих, хто цього потребує. Цікаву розповідь про історію меценатства та благодійності в Україні представила провідний бібліотекар Майя Боженко. Присутні не лише слухали, а й активно долучалися до розмови, доповнюючи її власними прикладами та спогадами, що зробило зустріч живою та насиченою цікавими деталями.

Згадали  і наших  користувачів, які активно долучаються до збору допомоги. Ми пишаємося нашими активістами та вдячні всім, хто приєднався.

Як можна долучитися до добрих справ?

Приносити  натуральну тканину для пошиття білизни, спанбонд для  плетіння маскувальних сіток.

Допомагати в пакуванні енергетичних пакетиків для наших захисників.

Творімо добро разом — і перемога обов’язково буде за нами!

День відкритих дверей у бібліотеці: знайомство зі світом книги та знань

1 вересня 2025 року для учнів шкіл, ліцеїв та студентів закладів освіти різних рівнів акредитації у нашій бібліотеці відбулася традиційна щорічна просвітницька акція – оглядова екскурсія. Перший день осені став не лише святом знань, а й нагодою ближче познайомитися зі світом книги, сучасними інформаційними ресурсами та можливостями, які відкриває бібліотека.

Під час зустрічі відвідувачі дізналися про правила користування бібліотекою, ознайомилися з її унікальними фондами, інформаційними можливостями та послугами. Особливу увагу було приділено саме інноваційним формам роботи, які нині активно впроваджуються в нашій бібліотеці.

На зустрічі з учнями Білоцерківського академічного ліцею «Мала академія наук» провідний  бібліотекар Майя Боженко розповіла про діяльність бібліотеки, цікаві книжкові видання та акцентувала увагу на важливості читання як складової розвитку особистості.

Окремо було згадано і про День бібліографії — свято, яке об’єднує тих, хто цінує силу знань, уміє орієнтуватися у книжковому світі та знаходити потрібну інформацію серед тисяч сторінок. Адже саме бібліографи допомагають читачеві знайти правильний шлях у безмежному книжковому океані.

Гості мали можливість відвідати читальну залу, художній відділ, дізнатися про правила користування, а також послухати розповіді про цікаві та креативні заходи, які регулярно відбуваються у стінах нашої книгозбірні.

Не залишила байдужими й виставкова зала, де свої роботи представили майстри народного мистецтва. Тут присутні ознайомилися з виробами декоративно-ужиткового мистецтва, створеними з любов’ю та майстерністю, а про особливості кожного експоната цікаво й натхненно розповіла Любов Михайлюк.

Отож,  початок осені в бібліотеці став яскравою подією, що поєднала пізнання, креативність і натхнення, залишивши у гостей теплоту в серцях та цікавість до нових зустрічей.

 

 

29 серпня в Україні вшановують пам’ять захисників, які віддали своє життя в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність нашої держави. Це день скорботи й вдячності, день глибокої поваги до тих, чиї імена навіки вписані в історію України.

Цього року колектив бібліотеки-філії №5 долучився до загальнонаціональної акції «Стіл пам’яті», започаткованої Марією Грабар на честь її коханого Іллі, що загинув у 2022 році в бою під Бахмутом. Особиста трагедія пані Марії стала закликом до вшанування кожного воїна, який не повернувся з фронту.

«Стіл пам’яті» – це символічна церемонія: порожнє місце, зарезервоване для воїна, якого завжди чекатимуть удома. Це мовчазне нагадування про тих, кого ми втратили, але ніколи не забудемо. У бібліотеці цього дня всі охочі могли вписати у спеціальні листівки імена своїх рідних, друзів чи знайомих, які віддали життя за Україну. Цей щирий і зворушливий жест став виразом особистої вдячності та нашої спільної пам’яті.

Провідний бібліотекар Майя Боженко разом із читачами та академістами клубу «Золота осінь» згадали трагічні події Іловайського котла 2014 року та історію про соняхи, що стали німими свідками кривавих боїв і втрат, водночас символізують світло, життя та незламність українського духу.

У пам’ять про полеглих захисників та на підтримку Збройних сил України учасники зустрічі підготували гостинці. Такі хвилини єднання з історією залишають глибокий слід у серцях, адже пам’ять – це те, що об’єднує покоління і зміцнює віру в перемогу.

Вони у пам'яті народній. Іловайськ.

29 серпня – День вшанування пам’яті захисників України, які загинули в боротьбі за нашу незалежність.

Серед найтрагічніших подій – Іловайський котел 2014 року, де сотні українських воїнів віддали життя за свободу Батьківщини.

Схиляємо голови перед Героями. Пам’ятаємо їхній подвиг.

З нагоди цього дня у бібліотеці була оформлена книжкова виставка «Вони у пам’яті народній. Іловайськ». На сторінках книг – історії тих, хто став на захист рідної землі, чиї імена навіки закарбувалися в українській історії.

Під час перегляду літератури в очах присутніх можна було побачити і сльози болю за полеглими героями, і вогники надії – на нашу Перемогу та мирне майбутнє України. Бо в пам’яті назавжди залишаться воїни, які стали вічністю на полях українського Сходу.

Символом цієї пам’яті є соняхи – квіти, що цвітуть у серпні й нагадують про тих, хто віддав своє життя за Батьківщину.

Герої не вмирають!

#Іловайськ #ГероїНеВмирають #Памятаємо

Вогонь герані: тепло поетичного слова Валентини Лотоцької

 

Сьогодні читальна зала бібліотеки наповнилася особливим затишком і світлом. Атмосфера зустрічі була теплою та щирою.Надзвичайною подією стала творча зустріч із поетесою Валентиною Олександрівною Лотоцькою, яка завітала до Білої Церкви зі Львова та презентувала свою нову збірку «Вогонь герані». Її поезія пронизана сучасними реаліями – темами війни й боротьби, глибокими духовними роздумами та пошуками сенсу життя. У центрі творів – філософські розмисли про віру, людську гідність, силу духу та прагнення знайти світло навіть у найважчі часи. Поетичне слово Валентини Лотоцької торкається сердець, пробуджує емоції та змушує замислитися над вічними питаннями буття.На зустріч завітали читачі бібліотеки, місцеві поетеси та всі, кому небайдужа поезія й творчість Валентини Лотоцької.Представила гостю провідний бібліотекар Майя Боженко. Особливо емоційно прозвучав вірш у виконанні Валентини Сіволапової, яка з любов’ю і глибоким відчуттям передала його рядки. Цей виступ додав зустрічі особливого звучання, адже поезія, прочитана від душі, завжди знаходить дорогу до серця слухачів.На знак вдячності та поваги поетесі подарували квіти – як символ щирої прихильності й захоплення її творчістю. Із теплими словами подяки до авторки звернулася завідувачка бібліотеки Світлана Хмільова.Після офіційної частини присутні ще ділилися враженнями, згадували попередні збірки авторки та улюблені вірші. Атмосфера спілкування була переповнена приємними емоціями, щирістю й теплом.

 

Літературна зустріч із «Ластівкою» – Оленою Мокренчук

25 серпня у бібліотеці-філії №5 відбулася надзвичайна патріотична подія – творча зустріч із підполковником Збройних Сил України Оленою Вікторівною Мокренчук.

Пані Олена прес-офіцер за посадою, історик за фахом, а журналістка та письменниця за покликанням. Олена Вікторівна – членкиня Національної спілки журналістів та письменників України. Народилася вона на Донеччині, в містечку Сніжне, закінчила історичний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, працювала вчителькою історії та журналісткою на Донбасі. Згодом

пані Олена переїхала разом з родиною до Києва. Активна учасниця Революції Гідності 2013-2014р.р. вона всі три місяці на Майдані активно, а головне правдиво, висвітлювали ті історичні події. Коли російські війська 20 лютого 2014 року загарбали Крим, вона разом з колегою, журналісткою Емою Солдатовою, вела прямі трансляції з Криму.

Її шлях – це історія сили, стійкості та віри. У 2015 році Олена Вікторівна стала на бойовий шлях, який і досі продовжує. Вона звикла перемагати – передусім саму себе, долати труднощі, ставити нові цілі й досягати їх. Саме так, крок за кроком, без метушні, вона йде своїм шляхом, виконуючи важливі справи для країни.

На зустрічі з читачами, волонтерами та однодумцями пані Олена відкрито поділилася своїми думками, надіями, спогадами й мріями. Особливе місце у її житті займає література, адже слово для неї – це ще одна зброя, здатна надихати, підтримувати й дарувати віру.

У доробку письменниці вже чимало книжок, які знаходять відгук у серцях читачів різного віку. Серед них: «Аліска, фронтова лисичка», «Афінка з «Куби»», «Вітер з дикого поля», «Україна-мрія» тощо. Ці книги стали не просто історіями, а живими свідченнями епохи, наповненими любов’ю до України, вірою в перемогу та людяність навіть у найважчі часи.

Творчість Олени Мокренчук вже отримала широке визнання – вона увійшла до каталогу та календаря військових письменників, має безліч нагород і відзнак.

Зустріч у бібліотеці відбулася у надзвичайно теплій та душевній атмосфері, сповненій щирості та вдячності. Присутні мали чудову нагоду не лише почути від авторки її особисті історії, але й перейнятися фронтовими буднями та подіями героїчної стійкості наших військових, відчути силу духу та незламності, що тримають на своїх плечах долю України.

Пані Олена презентувала читачам свої книги, за якими вишикувалася черга із охочих придбати її твори про війну та легендарних командирів 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

Боремося, тримаємося і допомагаємо ЗСУ.

Світлана Хмільова

До Дня Державного Прапора та Дня Незалежності України

Наша бібліотека підготувала книжкові виставки, що об’єднують найкращі твори, які оспівують велич і красу нашої Батьківщини. На полицях представлено книги про історію України, її боротьбу за свободу, культурні надбання та видатних постатей, які своїми діями і словом прославили нашу державу. Читачі зможуть відкрити для себе художні твори, які пробуджують гордість за свій народ, а також документальні й науково-популярні видання, що розкривають шлях України до незалежності.

Такі виставки  "Державний прапор - святий символ українського народу!" та "Ми навіки є народом українським!" – це не лише нагода згадати про величні події минулого, а й можливість ще раз усвідомити, наскільки важливими є наші символи – Прапор і Незалежність, що уособлюють силу, єдність та незламність українців.

Запрошуємо всіх відвідати бібліотеку, переглянути добірку книг та відчути справжній дух української державності! 🇺🇦✨

«Жива традиція – 2025»

34 роки тому Україна була оголошена незалежною державою. Сьогодні ми дорожимо цим, як ніколи і боремося за збереження цього статусу.

Майбутнє України, зміцнення державності залежить від кожного з нас. Наша сила – в нашій єдності.

Протягом 33 років до Дня Незалежності громада Білої Церкви має неповторну можливість – насолодитися експонатами виставки декоративно-вжиткового мистецтва «Жива традиція», яка традиційно відбувається у виставковій залі при бібліотеці-філії №5.

Кожна робота – це витвір мистецтва, адже кожен майстер чи майстриня, створюючи свої шедеври, вкладає в них часточку своєї душі, в якій горить вогонь любові до рідної землі та до народних традицій.

Цього року на виставці представлено роботи 45 майстрів. Експозиція багата на вишивку бісером і нитками; плетіння гачком і соломкою; Петриківський розпис і фунтиком; вироби із скла (ф’юзинг) і бісеру; вироби із глини і дерева.

Хтось із учасників бере участь у виставці щороку, а хтось прийшов вперше і привів із собою подругу. Цьогоріч до майстрів міста приєдналися майстрині Білоцерківської громади, що збагатило експозицію і згуртувало майстрів.

Головний спеціаліст Управління культури і туризму Наталія Юдіна привітала всіх з прийдешнім святом Дня Незалежності України, подякувала майстрам за збереження і примноження народних традицій та вручила подяки і квіти майстрам, які зробили найбільший внесок у створення виставки.

Виступ зразкового ансамблю танцю «Рось» Білоцерківської школи мистецтв №4 під керівництвом Ігоря та Ірини Максимової подарував всім присутнім «Привітальний» танець, що створило незабутню святкову атмосферу.

Виставка діятиме до 15 вересня за адресою: просп. Незалежності, 55.  

                                                             Любов Михайлюк.

22 серпня 2025 року - 105 років від дня народження Рея Дугласа Бредбері (1920-2012)

Рей Бредбері — відомий американський письменник, один із класиків наукової фантастики. Він народився у містечку Вокіґан, штат Іллінойс, і при народженні отримав друге ім’я — Дуґлас. У родині він був не єдиною дитиною: мав братів-близнюків, один із яких помер у ранньому віці, а згодом батьки втратили й доньку. Ці трагічні події залишили глибокий слід у душі майбутнього письменника й відобразилися в багатьох його творах.

Коли країну охопила Велика депресія, сім’я переїхала до Лос-Анджелеса. Там Рей закінчив школу, після чого заробляв на життя, продаючи газети на вулицях міста. Вищу освіту він так і не здобув, пояснюючи згодом, що його університетом стала бібліотека, де він проводив більшість свого часу.

Писати Бредбері почав дуже рано — ще у дванадцять років. Оскільки купувати книги було важко, він вирішив створювати власні. Спочатку юний автор намагався наслідувати стиль Едгара Аллана По, але згодом знайшов власний шлях у літературі. Майже все життя він мешкав у Лос-Анджелесі, де й помер 5 червня 2002 року.

З 1937 року його оповідання почали друкувати у дешевих журналах, а з 1942-го він повністю присвятив себе письменницькій праці, поставивши перед собою мету — щонайменше одне оповідання на тиждень. У 1946 році Бредбері одружився з Маргарет Маклюр, з якою прожив до самої її смерті у 2003 році. Грошей у подружжя завжди бракувало, однак письменник невтомно працював, і врешті його перші серйозні успіхи принесли збірки «Темний карнавал» та особливо «Марсіанські хроніки».

Справжнє визнання Бредбері отримав у 1953 році після виходу роману «451° за Фаренгейтом» — гострої антиутопії про світ, у якому книги підлягають знищенню. Згодом вийшов автобіографічний роман «Кульбабове вино», де письменник звернувся до власних дитячих спогадів. Його твори перекладалися багатьма мовами, а українське видавництво «Навчальна книга – Богдан» випустило чимало книжок автора. За його сюжетами зняли понад 60 фільмів.

За життя Бредбері створив 11 романів, написав 21 п’єсу, 28 сценаріїв і понад 400 коротких оповідань. Його проза — це не просто фантастика для розваги: у ній завжди порушуються важливі проблеми людства, сенс життя, боротьба добра і зла. Часто він зображував техніку як загрозу духовності, наголошуючи на цінності людських почуттів і культури. Хоча його вважають одним із «батьків» сучасної фантастики, у творчості Бредбері можна знайти елементи й інших жанрів, а в останні роки він писав переважно драматичні твори.

За свій внесок у літературу він отримав чимало нагород, а також удостоївся зірки на Алеї слави в Голлівуді. Працював він до останніх днів: його фінальна стаття була опублікована у журналі *The New Yorker* всього за тиждень до смерті.

Англомовний табір у бібліотеці

• У нашій бібліотеці стартував безкоштовний дводенний табір англійської мови, організований громадською організацією «Всеукраїнське молодіжне спілкування» за підтримки благодійного фонду «Мрія!».
•  Табір відвідали діти наших постійних читачів, а також усі охочі, які попередньо зареєструвалися. Протягом заходу учасники не лише активно практикували англійську мову, а й отримали безліч нових вражень та море позитивних емоцій:
• 🌍 мандрували Індією та Кореєю, слухаючи захопливі історії про українців, які танцювали й співали за кордоном;
• 🖌 прикрашали руки візерунками під час креативних майстерок мехенді та створювали витончені орігамі;
• 🧠 занурювалися у захопливі майнд-ігри;
• 🎶 співали улюблені пісні англійською.
• Під час занять учасники мали змогу працювати з англомовними книгами з фонду нашої бібліотеки, що зробило практику ще цікавішою та кориснішою.
• Колектив бібліотеки №5 з великою радістю зустрів учасників англомовного клубу!
• У дружній та теплій атмосфері відбулися дні, сповнені захопливих ігор, інтерактивних вправ та невимушеного живого спілкування англійською мовою.
•          Учасники не лише покращили свої знання, а й отримали безцінний досвід, нові знайомства та море позитивних емоцій.
• Разом ми переконалися: навчання може бути легким, цікавим і приносити справжнє задоволення!
•  

Шахові турніри у бібліотеці

У бібліотеці-філії №5 протягом усього літа щонеділі відбувалися захопливі шахові турніри для дорослих і підлітків. Це вже стало гарною традицією, яка об’єднує любителів інтелектуальних ігор, створює простір для спілкування, обміну досвідом та дружнього суперництва. Сьогодні більшість гравців з клубу «Білий кінь» активно вдосконалює свою майстерність, відточуючи стратегії й тактики. Адже шахова партія – це не лише спортивний азарт і випробування власних сил, а й чудова можливість поспілкуватися під час гри, поділитися думками, поставити запитання та спостерігати за перебігом інших поєдинків. Шахи об’єднують покоління. Під час гри можна побачити, як підлітки сміливо змагаються з дорослими, а досвідчені гравці діляться цінними порадами з новачками. Учасники турнірів доводять, що ця гра розвиває логіку, уважність і терпіння, дарує нові знайомства та справжнє задоволення від інтелектуальних баталій.

 Літні турніри позаду, а попереду – щотижневі заняття у бібліотеці. Кожної середи чекаємо на вас!Бібліотека – це більше, ніж книги. Це люди, спілкування і нові можливості. Приходьте у клуб «Білий кінь» і розкрийте свої таланти.

У ЦЕЙ ДЕНЬ — 17 СЕРПНЯ • День захисту чорного кота, або День визнання чорних котів (Black Cat Appreciation Day).

Це свято присвячене нашим містичним улюбленцям — чорним котам, яких у різні часи оточували забобони й міфи. Його встановили на згадку про день, коли 17 серпня 1843 року в американській газеті Saturday Evening Post вперше було надруковане оповідання Едгара Аллана По «Чорний кіт».

Едгар Аллан По — видатний американський письменник, майстер готичної новели, творець психологічного детективу та жахів. Його твори занурюють читача у світ таємниць, тривог і несподіваних відкриттів.

📚 Книги Едгара Аллана По в бібліотеці:

🔹 «Чорний кіт» — оповідання про людину, чия жорстокість до тварини приводить до страшних наслідків. Твір про совість, злочин і кару.

🔹 «Золотий жук» — історія про дивний шифр і пошуки захованого скарбу. Один із перших прикладів пригодницького детективу.

🔹 «Падіння дому Ашерів» — готична новела про старовинний рід, родове прокляття та атмосферу смерті й занепаду.

🔹 «Вбивства на вулиці Морг» — перший детектив у світовій літературі, де з’являється образ аналітика-розслідувача Огюста Дюпена.

🔹 «Маска Червоної смерті» — алегорична історія про неминучість смерті, яку не можна подолати багатством чи владою.

✨ Усі ці твори ви можете знайти у нашій бібліотеці та відкрити для себе світ напруженої атмосфери, загадкових подій і психологічної глибини прози Едгара По.

Відкритий діалог та підтримка

Сьогодні в бібліотеці відбулася чергова зустріч представників громадської організації «Правова єдність» з ВПО.

Обговорили важливі й актуальні питання, які найбільше хвилюють людей, що змушені були залишити свої домівки через війну.

Йшлося про:

- правовий захист та соціальні гарантії;

- отримання допомоги та пільг;

- адаптацію на новому місці проживання;

- вирішення побутових та юридичних проблем.

Такі зустрічі — це не лише можливість отримати відповіді від фахівців, а й підтримка, відчуття єдності та взаємодопомоги.

Живе слово, живий звичай

На сьогоднішньому засіданні мовного клубу ми занурилися у скарбницю рідної культури та пригадали цікаві, вже майже забуті українські слова.

Ми говорили про те, що нам передали у спадок попередні покоління: які звичаї й досі живуть у наших родинах, які казки та легенди гріють душу з дитячих років, які забобони викликали щиру усмішку, а які — змушували замислитися над сенсом життя.

Пані Світлана запропонувала переглянути книжки цікаві та дивовижні, які є в фонді бібліотеки.