УПА - апостоли української незалежності

УПА — це не просто військова організація чи одна з сторінок Другої світової війни. У контексті українського державотворення вона виступає духовним і чинним осередком ідеї самостійності. Назвавши бійців Української Повстанської Армії «апостолами незалежності», ми звертаємося до їхньої місії: у найнадійніший, найпохмуріший період історії проповідувати та виборювати ідею Вільної України, коли це здавалося абсолютним божевіллям.

Місія проти двох імперій. Упівці опинилися між двох лещат — тоталітарним Третім Райхом та радянським сталінським режимом. Більшість народів Європи мала вибір між «своїми» та «чужими» у цій війні, тоді як українці виявилися наодинці проти двох найстрашніших репресивних машин XX століття.

Як і апостоли, що йшли у світ без зброї легіонів, упівці не мали за плечима підтримки власної держави, регулярного постачання чи потужної зовнішньої допомоги. Вони мали лише ідею — «Здобудеш Українську Державу, або загинеш у боротьбі за Неї».

Безкомпромісність віри в ідею. Апостольство УПА полягало у феноменальній вірі в перемогу, яка виходила за межі прагматичного розрахунку. З військової точки зору, перемагати сталінську систему після 1945 року з Криївки здавалося неможливим. Проте повстанці продовжували опір до середини 1950-х років.

Духовна наступність: Вони стали ланкою, яка не дала перерватися українському державотворчому ланцюгу між добою УНР/ЗУНР та проголошенням Незалежності у 1991 році.

Підпірна сила: Вони довели світу й перш за все самим українцям, що країна здатна чинити організований збройний опір навіть у повній ізоляції.

Спадщина для сучасної України. Сьогодні, коли Україна знову виборює свою незалежність проти розшираної російської агресії, постать воїна УПА отримує абсолютно нове звучання. Сучасні Збройні Сили України є прямими спадкоємцями тієї визвольної боротьби:

Гасло «Слава Україні! — Героям слава!», яке народилося у визвольних змаганнях, сьогодні є офіційним вітанням ЗСУ.

Червоно-чорний прапор прапором боротьби супроводжує воїнів на лінії фронту.

Досвід підпілля та партизанського руху вивчається як приклад незламності духу.

Українські повстанці виконали свою місію. Вони зберегли й загартували ідею незалежності у вогні найкривавішого століття, передавши її наступним поколінням. Вони засіяли зерно, яке проросло у сучасній, вільній і боєздатній Українській Державі.