Щороку 2 лютого у світі відзначають День бабака — веселе й водночас символічне свято, пов’язане з народними уявленнями про прихід весни. Найбільш відомі святкування відбуваються у містечку Панксатоні (США), де живе знаменитий бабак Філ.
Звідки походить традиція?
Коріння свята сягає Європи. У Німеччині існувала традиція спостерігати за борсуком або їжаком у день Стрітення (2 лютого): якщо тварина бачить свою тінь — зима триватиме ще довго. Емігранти привезли цю традицію до Америки, де «метеорологом» став бабак.
Офіційна історія свята в США почалася у 1887 році, коли в Панксатоні вперше провели урочисте спостереження за бабаком. Відтоді щороку тисячі людей збираються, щоб дізнатися його «прогноз».
Як бабак «передбачає» погоду?
Згідно з повір’ям:
Якщо 2 лютого сонячно і бабак, вийшовши з нори, бачить свою тінь — він лякається і повертається назад. Це означає, що зима триватиме ще приблизно шість тижнів.
Якщо ж день похмурий і тіні немає — бабак спокійно залишається надворі. Це віщує ранню весну.
Насправді ж це радше символічна традиція, адже наукової точності такі «прогнози» не мають. Проте свято дарує гарний настрій і нагадує: весна вже близько.
День бабака в Україні. В Україні теж є свій пухнастий провісник — бабак Тимко, який живе на біостанції у Харківській області. Щороку 2 лютого він «передбачає» прихід весни, і ця подія вже стала доброю традицією.
Свято набуло ще більшої популярності після виходу фільму День бабака з Білл Мюррей у головній ролі. Стрічка зробила цю дату впізнаваною в усьому світі.
Чому це свято люблять?
День бабака — це:
* теплий народний обряд;
* можливість відчути єдність із природою;
* нагода усміхнутися посеред зими.
Незалежно від прогнозу, головне — пам’ятати: після лютневих морозів обов’язково приходить весна.


Немає коментарів:
Дописати коментар