«Antitext»

Література завжди перебувала під пильною увагою цензури.  В ці дні в бібліотеці №5 розгорнута виставка «Antitext». Книги які представлені на ній закликають   вдумливих читачів глянути на історію  заборон на книги — як на місцевому рівні, так і в глобальному масштабі, — щоб зберегти свободу читати в майбутньому, та привернути увагу  до проблеми цензури.

Один із розділів виставки «Antitext» - про знищення української еліти через репресії проти її культурних героїв та літературних текстів . Радянський бібліоцид розпочався одразу після встановлення влади більшовиків, коли література була покликана формувати "нову радянську людину". Ті ж автори, які не "вписались" перебували у "внутрішній еміграції", або в підпіллі.  

Сьогодні ця тема звучить по-новому — в контексті сучасної агресії Росії проти України.

Про все це ви можете дізнатися відвідавши книгозбірню.

Кузьменчук Тамара: мисткиня, яка поєднує живопис і поетичне слово

Художниця з філософським поглядом на життя, сповнена народної мудрості та щирості душі, Тамара Кузьменчук відома не лише як майстриня пензля, а й як авторка поетичного слова. Її перша персональна виставка мала символічну назву – «Поза часом і простором», адже саме так можна охарактеризувати світ її творчості.

Народилася пані Тамара у 1965 році на Черкащині, у мальовничій Лисянці – серці Шевченкового краю. Ще з дитинства малювання стало для неї основною справою та справжньою пристрастю. У дворічному віці дівчинка вже брала до рук олівець, ручку чи пензлик, створюючи перші лінії, що згодом переросли у покликання. Велику роль відіграла підтримка рідних, завдяки яким любов до мистецтва назавжди стала невід’ємною частиною її життя.

Освіту здобувала у Черкасах, а трудовий шлях розпочала як художниця-оформлювачка та бібліотекарка у будинку культури. Згодом доля привела її до Білої Церкви – спочатку на завод сільськогосподарської техніки, а згодом – на завод радіокераміки. Саме у Білій Церкві Тамара зустріла своє кохання – чоловіка Василя. Разом вони побудували дім, посадили сад, виростили сина й доньку.

Проте творчість певний час залишалася у тіні – життя внесло свої корективи. Лише після сорока років потяг до малювання нагадав про себе з новою силою. Тамара почала шукати натхнення у природі – в лісі, на полі, біля річки. Усе побачене й відчуте вона переносила на полотно, створюючи власну кольорову стежку до самої себе. Саме подруги й близькі люди дали їй вирішальний поштовх – і він став доленосним.

Перший вихід з роботами до виставкової стіни на вулиці Гоголя став справжнім успіхом: із п’яти картин лише одна повернулася додому. Це надихнуло художницю працювати далі. Згодом її творчість набула широкого розмаху: з’явилися сотні полотен – натюрморти, пейзажі, сюжетні композиції. Картини Тамари Кузьменчук прикрашають не тільки домівки білоцерківців, а й колекції в Італії, Франції, США, Ізраїлі, Бельгії, Німеччині, Польщі, Новій Зеландії та інших країнах.

Мисткиня стала постійною учасницею міських виставок і конкурсів, має низку нагород і дипломів:

- ІІІ місце у виставці «Кольори світла» (салон «Юр’ївська брама»);

- диплом учасниці арт-проєкту «З Україною в серці» (галерея «Лавра», Київ);

- почесна учасниця проєкту «Весняні враження. Від Карпат до Криму» (Київ);

- учасниця виставки «Весняний вернісаж» та арт-спільноти «Портал незалежних художників» у Києві.

Окремої уваги заслуговує ще одна грань творчості – живопис на бересті, а також розпис стін і стель.

З 2014 року художниця активно долучається до благодійних проєктів, передаючи свої роботи на продаж для допомоги ЗСУ – від першої виставки на Алеї художників і донині.

Нова сторінка творчості

Учора, 18 вересня 2025 року, у виставковій залі Бібліотеки №5 на проспекті Незалежності, 55 відбулося урочисте відкриття нової виставки Тамари Кузьменчук. 

Подія зібрала поціновувачів мистецтва, друзів та колег художниці. Глядачі мали змогу побачити нові роботи, сповнені світла, тепла та філософського бачення світу.

Усіх охочих познайомитися з творчістю мисткині щиро запрошуємо завітати до виставкової зали та особисто відчути гармонію її картин.

Як заспокоїти дитину під час тривоги та в укритті. Дихальні техніки.

Ситуації війни, постійні повітряні тривоги та необхідність перебування в укритті стають для дітей серйозним випробуванням та стресом. Гучні сирени, відчуття небезпеки та вимушене обмеження простору часто викликають страх, тривожність і навіть паніку. В таких умовах особливо важливо, щоб дорослі могли швидко допомогти дитині знизити рівень напруження, відволікти від стресових факторів та повернути відчуття безпеки.

Одним із найефективніших методів є дихальні вправи, які у формі гри допомагають дитині зосередитися, відволіктися та розслабитися.

Дихальні техніки для дітей

1. «Свічка і торт» – дитина «нюхає торт» (повільний вдих носом), а потім «задуває свічки» (повільний видих ротом).

2. «Повітряна кулька» – на вдиху живіт «надувається, як кулька», на видиху – «здувається».

3. «Черепашка»– дитина на вдиху «ховається у панцир» (згортається в клубочок), на видиху – «вилазить».

4. «Пташка» – на вдиху руки піднімаються вгору, на видиху – опускаються вниз, імітуючи змах крил.

Виконуйте вправи разом із дитиною, подаючи їх у вигляді гри.

Використовуйте обійми та спокійний голос, щоб підсилити відчуття безпеки.

Допоможіть дитині зосередитися на рахуванні або уявленні безпечного місця.

Дихальні практики не лише зменшують тривожність, а й формують у дітей навичку саморегуляції, що особливо важливо в умовах нестабільності.

Факти що варті уваги 17 ВЕРЕСНЯ

У свiтi:

• Міжнародний день музики кантрі (International country music day). Відзначається з 2003 р. з метою об’єднати шанувальників кантрі та виконавців кантрі в день народження Х. Вільямса, одного з найвідоміших і найвпливовіших виконавців кантрі.

• День HR-менеджера – фахівця з управління персоналом (HR – скорочення від «human resources», з англ. – людські ресурси). Відзначається у третю середу вересня з 2018 р.

• День рятівника. Відзначається згідно з Указом Президента України №830/2008 від 12.09.2008 р. як свято працівників аварійно-рятувальних служб, пожежної охорони, інших спеціальних формувань. В цей день православна церква вшановує Ікону Божої Матері «Неопалима Купина», яка є покровителькою пожежників і рятувальників і надає допомогу всім, хто потрапив у біду.

• День безпеки пацієнта. Встановлений Указом Президента України «Про День безпеки пацієнта»№648/2019 від 04.09.2019 р. на підтримку рішення Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я.

• День шкільного наплічника (School Backpack Awareness Day). Заснований Американською асоціацією ерготерапії. Відзначається в третю середу вересня з метою привернути увагу до болю та травм, які можуть виникнути внаслідок неправильного носіння наплічників і сумок.

• День Конституції та Громадянства в США (Constitution Day and Citizenship Day) – першої в світі Конституції в сучасному значенні, найстарішої федеральної конституції, однієї з найстаріших, що вироблялися на національному рівні і діє донині.

• День святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їхньої Софії. В народі цей день є жіночими іменинами.

• День усиновлення. День відзначається згідно з Указом Президента України №1088/2008 від 27.11.2008 р. У зв’язку з переходом Православної церкви України та Української греко-католицької церкви на Новоюліанський стиль календаря з 01.09.2023 р. та згідно Указу Президента №455/23 від 28.07.2023 р. відзначається 17 вересня.

• 17 вересня — 95 років від дня народження Кена Елтона Кізі, американського письменника, одного з родоначальників руху хіппі, автора романів «Над гніздом зозулі», «Інколи я захоплююсь», «Проходить останній». Помер 10 листопада 2001 р.

Зі спортом на одній хвилі!

"Спорт не дає можливість людині жити вічно, але дає можливість жити комфортно" - лікар.

Фізична активність є необхідною умовою для повноцінного та здорового життя. Медики підкреслюють: навіть півгодини руху щодня суттєво знижує ризик серцево-судинних захворювань, сприяє контролю ваги, зміцнює імунну систему й покращує настрій. Для громади ж спорт виконує ще одну важливу місію — він гуртує людей, створює простір для дружнього спілкування, розвитку та взаємопідтримки.

Історія спортивних традицій Білої Церкви сягає ще часів заснування міста як фортеці над Россю. У давнину тут створювали товариства стрільців із лука та школи фехтування, адже вправність у володінні зброєю була життєво необхідною. Недарма на міському гербі зображено лук із натягнутою тятивою та три стріли. Цікаво, що навіть графи Браницькі організовували міжнародні кінні змагання. Велику роль у розвитку фізичної культури краю відіграв і період козаччини, коли фізичне гартування було невід’ємною частиною життя.

Біла Церква дала Україні чимало славетних спортсменів: триразового олімпійського чемпіона з вільної боротьби О. Медведя, міжнародного гросмейстера Д. Бронштейна, срібного призера чемпіонату Європи з греко-римської боротьби М. Макаренка та багатьох інших.

Сьогодні спорт у місті займає важливе місце у культурному та дозвіллєвому житті. Особливої цінності фізична активність набуває у воєнний час, коли вона є не лише засобом підтримки фізичного здоров’я, а й надійним ресурсом для збереження психологічної стійкості.

Психологи зазначають, що рух безпосередньо впливає на роботу мозку та емоційний стан. Під час занять спортом організм виробляє ендорфіни — «гормони радості», які зменшують рівень стресу і тривоги. В умовах війни спорт стає своєрідною «психологічною бронею».

Користь фізичної активності у період воєнного стану проявляється у багатьох аспектах:

Зменшення тривожності. Регулярні тренування допомагають подолати нервове напруження та страхи.

Нормалізація сну. Фізичні вправи стабілізують біоритми й сприяють відновленню організму.

Відчуття контролю. Спорт дарує стабільність у непевні часи, створюючи внутрішню опору.

Соціальна підтримка. Командні ігри та спортивні події об’єднують людей, дарують відчуття спільності.

Ресурс для дітей та молоді. Спорт допомагає молодим поколінням спрямовувати енергію у здорове русло та знижує вплив тривожних новин.

У місті активно проходять дворові змагання, дитячі ігри та міські турніри, які стають «острівцями радості» посеред важких буднів. Діють численні спортивні клуби та секції для дітей і дорослих: футбол, боротьба, баскетбол, плавання, теніс. Є й відкриті простори для занять — майданчики, веломаршрути, парки для бігу, йоги чи звичайних прогулянок.

Для багатьох жителів Біла Церква спорт став шляхом відновлення після травматичних подій. Біг, йога, командні ігри або навіть проста прогулянка на свіжому повітрі допомагають повернути внутрішній баланс і зняти напруження.

Особливим доповненням до спортивного життя міста стала коротка лекція, проведена для слухачів Академії пенсіонерів, де обговорювали користь фізичної активності для людей поважного віку та її значення для підтримки здоров’я й життєвого тонусу. Паралельно в бібліотеці було підготовлено виставку «Спорт, що об’єднує», яка презентувала літературу про відомих спортсменів, історію розвитку фізичної культури та сучасні підходи до активного способу життя. Виставка стала не лише джерелом знань, а й місцем для спілкування та

обміну власним досвідом.

Отже, сьогодні спорт — це не розкіш, а життєва потреба, особливо у воєнні часи. Він допомагає зберігати силу духу, оптимізм і віру у майбутнє.

Попри певні труднощі — обмежене фінансування, нестачу нових майданчиків, потребу у доступних програмах для літніх людей — перспективи розвитку спортивної сфери залишаються позитивними. Планується створення нових спортивних осередків, розширення програм оздоровчої фізкультури, тісніша співпраця громади з клубами та секціями.

Біла Церква впевнено розвивається як місто здорового способу життя, де спорт є не лише засобом зміцнення тіла, а й способом єднання громади, формування сильної нації та інвестицією в майбутнє. 

Будьте здорові, та пам'ятайте - рух - це життя!

 

Бібліотекарі запрошують до благодійності

5 вересня в усьому світі відзначають Міжнародний день благодійності, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2013 році. Це свято нагадує нам про силу добрих справ і важливість допомоги іншим, особливо в нинішні важкі часи, коли наша країна бореться з агресором.

В бібліотеці-філії №5 темою зустрічі зучасниками  академії пенсіонерів «Золота осінь»  стала благодійність — починаючи з історії меценатства та до сучасних волонтерських ініціатив. Не випадково саме зараз ми наголошуємо на тому, що українці мають унікальну здатність допомагати один одному безкорисливо, даруючи підтримку та тепло сердець.

В рамках зустрічі організовано книжкову виставку «Душі людської доброта», де представлені видання про історії добрих справ, волонтерство та благодійність. Виставка надихає читачів брати участь у справах милосердя та робити свій внесок у підтримку тих, хто цього потребує. Цікаву розповідь про історію меценатства та благодійності в Україні представила провідний бібліотекар Майя Боженко. Присутні не лише слухали, а й активно долучалися до розмови, доповнюючи її власними прикладами та спогадами, що зробило зустріч живою та насиченою цікавими деталями.

Згадали  і наших  користувачів, які активно долучаються до збору допомоги. Ми пишаємося нашими активістами та вдячні всім, хто приєднався.

Як можна долучитися до добрих справ?

Приносити  натуральну тканину для пошиття білизни, спанбонд для  плетіння маскувальних сіток.

Допомагати в пакуванні енергетичних пакетиків для наших захисників.

Творімо добро разом — і перемога обов’язково буде за нами!

День відкритих дверей у бібліотеці: знайомство зі світом книги та знань

1 вересня 2025 року для учнів шкіл, ліцеїв та студентів закладів освіти різних рівнів акредитації у нашій бібліотеці відбулася традиційна щорічна просвітницька акція – оглядова екскурсія. Перший день осені став не лише святом знань, а й нагодою ближче познайомитися зі світом книги, сучасними інформаційними ресурсами та можливостями, які відкриває бібліотека.

Під час зустрічі відвідувачі дізналися про правила користування бібліотекою, ознайомилися з її унікальними фондами, інформаційними можливостями та послугами. Особливу увагу було приділено саме інноваційним формам роботи, які нині активно впроваджуються в нашій бібліотеці.

На зустрічі з учнями Білоцерківського академічного ліцею «Мала академія наук» провідний  бібліотекар Майя Боженко розповіла про діяльність бібліотеки, цікаві книжкові видання та акцентувала увагу на важливості читання як складової розвитку особистості.

Окремо було згадано і про День бібліографії — свято, яке об’єднує тих, хто цінує силу знань, уміє орієнтуватися у книжковому світі та знаходити потрібну інформацію серед тисяч сторінок. Адже саме бібліографи допомагають читачеві знайти правильний шлях у безмежному книжковому океані.

Гості мали можливість відвідати читальну залу, художній відділ, дізнатися про правила користування, а також послухати розповіді про цікаві та креативні заходи, які регулярно відбуваються у стінах нашої книгозбірні.

Не залишила байдужими й виставкова зала, де свої роботи представили майстри народного мистецтва. Тут присутні ознайомилися з виробами декоративно-ужиткового мистецтва, створеними з любов’ю та майстерністю, а про особливості кожного експоната цікаво й натхненно розповіла Любов Михайлюк.

Отож,  початок осені в бібліотеці став яскравою подією, що поєднала пізнання, креативність і натхнення, залишивши у гостей теплоту в серцях та цікавість до нових зустрічей.