пʼятниця, 26 серпня 2016 р.

Я вклонюсь тобі, Україно

Т.Братченко
Не можу стверджувати, що вірш Таїни Братченко, білоцерківської письменниці, випадково потрапив на мої очі, бо кожного тижня ретельно переглядаю місцеву пресу, за посадовим обов`язком. Але оминути його, не звернувши уваги в теперішній час, просто неможливо. Я ціную патріотів і Таїна Братченко – одна з них. Пропоную вашій увазі, шановні добродії, її вірш «Я вклонюся тобі, Україно». Нехай він буде приурочений до святкування Дня Незалежності України чи підняття морального духу українцям, але якщо серед нас є такі поети, то ми переможемо.
Слава Україні!
В.Т.





Я вклонюсь тобі, Україно,
Я молюсь тобі знову і знову,
Не за пісню твою солов`їну,
Не за мову твою калинову.

Не за гордість стрункої тополі,
Не за світлі й багаті лани,
А за вічну й незламную волю,
Що ніхто її не полонив.

Не за пишну твою паляницю
Й рушників дорогих оберіг,
А за волю, міцнішу за крицю,
Я тобі припадаю до ніг.

Не за рідну твою колискову,
Не за щедрість широких полів,
А за волю козацьку, спадкову
Від батьків – до синів-соколів.

Не підняти її, не зламати.
Ворогам скаженіти – дарма!
Україна – то вільная мати!
І зламать її сили нема!

Т.Братченко

Немає коментарів:

Дописати коментар