четвер, 18 квітня 2013 р.

Писанки

Великдень або Паска – найзначніше християнське свято на честь воскресіння Ісуса Христа. Відзначається у першу неділю після весняного рівнодення  і повного місяця, обов`язково окремо від іудейської Пасхи.
            Активну підготовку до Паски українці починали від Вербної неділі: варили яйця і розписували писанки, фарбували крашанки, начиняли ковбаси, випікали обрядове печиво, включаючи обов`язкову пшеничну паску, а подекуди й солодку сирну бабку.
            Існують також численні варіанти легенд, які пояснюють побутування писанок під час Великодніх свят, пов`язують виникнення традицій писанкарства з євангельськими подіями (страстями Христа) тощо, і започатковані  вони Марією – Магдалиною, яка жила у І столітті  нашої ери. Коли воскрес Ісус Христос, Марія – Магдалина зайшла до хати і побачила, що яйця стали крашанками. Ці крашанки вона роздавала апостолам, радісно вигукуючи «Христос воскрес», і кожного тричі цілувала. З цього часу христування стало узвичаєним, поширилось і на Русі.

       Бібліотека –філіал№8 представляє книгу О.Г.Соломченка
                                  «Писанки українських Карпат»

Великдень всіх нас до гостини просить
Малює сонцем полотно небес,
І крашанку, як усмішку підносить.
Христос воскрес!
Воістину воскрес!

( Вадим Крищенко)





Соломченко О.Г.
   Писанки українських Карпат : науково – популярне видання /  О.Г.Соломченко ; директор вид. - ва  В.В.Браславець ; гол.ред. Б.Г.Кушнір ; худ.оформ. В.І.Писаренко ; рец. О.Г.Ляшенко. – Ужгород : Карпати, 2004. – 238с. ; іл. – (випущено на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціально-значущих видань)








Писанки – це неповторне багатство…
Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом!
                                            Олександр Довженко
Народ живе красою, вміє не лише створити , а й обезсмертити себе у прекрасному. Стільки стрілося у писанці! Казка, пісня, бувальщина, материнська колискова і росяна стежка дитинства, вінок першого кохання і дужість повноліття, мудрість старості і присмак вічності у присмерку вечірнього неба. З радістю – смуток, з усмішкою – надія… добирайте, осмислюйте, повертайте скарби народові, котрий примножить їх знову й знову.
                                          Михайло Стельмах




О.Г.Соломченко
Фото 1991р.

Олексій Соломченко, який понад п`ятдесят років колекціонував писанки і знав їх, мабуть, чи не найкраще в усьому світі, в цій науковій розповіді про писанки усе ж таки начебто потребує підступити до таємниць такого простого й водночас незбагненно складного мистецтва, яке творять звичайні сільські жінки. Чи вдалося це йому? Не знаю. Знаю тільки, що кожен, хто візьме в руки цю книгу – альбом, перегорне із захопленням і здивується: Боже, яка глибока мудрість українського народу, яке вічне його прагнення до краси!...
Роман Федорів
Львів



Цей безцінний скарб – писанка…
Мабуть жоден вид української образотворчості не має такої різноманітності орнаментальних елементів та мотивів, як писанки, не кажучи вже про багатство композиційних варіантів, кольорових сполучень, організацію і довершеність чіткого ритму, симетрії та рівноваги. Хвиля часу докотила до нас оте диво з сивої  слов`янської давнини, і воно живе, гріє серце – буйноквітний символ щедрості української долі.
Писанковий орнамент створювався протягом довгого історичного періоду, сформувався  у традиційні логічні форми рисунків, у яких відбилися естетичні смаки  багатьох поколінь народних митців.




Історичні корені писанки
Крашені й орнаментовані пташині яйця – крашанки і писанки - утвердилися в обрядах багатьох народів світу за кілька тисячоліть до прийняття християнства. В системі вірувань вони пов`язувалися з яйцем як джерелом життя, початком Всесвіту.
  Яйце було предметом культу, глибоко увійшло в обрядність первісних народів.
  Задовго до появи християнства древні індуси вважали яйце колискою світу.
  У древньому міфі говориться: «Спочатку не було нічого, крім Божества. Нарешті з`явилося яйце. Воно розкрилося: Сонце і Місяць вийшли з нього і піднялися вгору на небо, Земля, більш важка опустилася вниз»




Символіка писанкового розпису
За розвитком писанкового орнаменту можна простежити еволюцію  людських уявлень про навколишній світ , який первісна людина  сприймала таємничо загадковим, наповненим дивовижністю природних явищ, що грізно панували над нею. Та загадкова таємничість для нашого далекого предка проступала у всьому, що його оточувало. Незбагненність явищ природи, будови Всесвіту відбилось в його уявленнях своєрідним фанатичним баченням.
  Всемогутня сила Сонця, яке дає світло, тепло, пробуджує до життя природу, є джерелом життєдайної енергії для всього навколишнього, сприймалась первісною людиною, як незвичайна сила, яку вона обожнювала, творила з неї божество. Це знайшло відображення у різноманітних рисунках у вигляді круга, ромба, квадрата, трикутника, спіралеподібних формах  – у так званих солярних знаках.






Орнаментальні мотиви писанок ( с.Космач Косівського району Івано - Франківської області)


1 – княгинькове; 2- хрестате; 3,4 –пушкате; 5-скринька; 6 – гребінчик; 7 – калиточка; 8 – ружа; 9-дубові листочки; 10-хрестик з кучерями та смерічками; 11,16,17,19,20,22- хрестоподібні мотиви; 12 –ріжкате; 
13 – хрестик з грабельками; 14 –баранячі ріжки; 
15,18-самокічко; 21 - клинці







Орнаментика писанок Буковинського Підгір`я 
(20 – 30 р.р. ХХст)

1 – зірки
2 - монастирі
3 - Богородиця в чепці вчинила
4 – гребені (грабельки)
5 – монастирі
6 – сорок клинців








Виготовлення писанок.
Матеріали та приладдя.

Для виготовлення писанок використовують курячі, качині та гусині яйця. Вони повинні бути свіжими, зовсім білими, ідеальної природної форми, без будь-яких деформувань, без тріщин, чистими. Поверхня має бути сухою, інакше віск не пристане.
Під час розпису температура має бути кімнатною. Нанесення рисунків роблять розтопленим воском. Віск для цього повинен бути тільки бджолиний. Яйце і писальце тримають над жевріючим вугіллям, щоб віск постійно підігрівався.
Інструмент, яким наносять воскові лінії називається писачком або кисткою





Художньо – стильві особливості писанкового розпису

У кожному традиційному осередку писанкарства виробилися й утвердилися певні художньо- стильові особливості. Характерно те, що за наявності етнографічної стильової спільності в кожному селі, у кожної писанкарки сформувалися свої відмінні риси рисунків, своя гармонія барв, індивідуальний почерк. Щоб описати і охарактеризувати творчість кожного майстра, потрібна була б багатотомна енциклопедія. Тому обмежимось характеристикою композиційної побудови декору, колориту орнаментальної палітри, багатства кольорової гами писанкового розпису етнографічних регіонів Українських Карпат – Гуцульщини, Бойківщини, Лемківщини, Покуття.





Писанки Гуцульщини

Умовно орнамент декору гуцульської писанки  можна поділити на :
Писанки з геометричними мотивами
Писанки з квітково-рослинним орнаментом
Писанки в декорі яких поєднуються геометричні та квітково-рослинні мотиви
Писанки із зооморфними мотивами
Писанки з антропоморфними мотивами
Писанки з жанровими композиціями
Писанки із зображеннями культових споруд та християнської символіки
Писанки розписані довільними декоративними плямами






Писанки Покуття

У писанок Покуття переважають укрупнені геометризовані рослинні і квіткові форми. Ритм і симетрія побудови декору дещо довільніша. Окремі орнаментальні мотиви у своїх пропорціях побільшені. У колориті писанок Рожнева переважають коричнево-жовті кольори з незначним вкрапленням зелених барв.
Найбільш поширеним композиційним ладом є розміщення якогось одного мотиву, наприклад «ружі», «квітки» чи «вазончика» на двох сторонах сферичної поверхні яйця.





Писанки Буковинського Підгір`я

Характер писанкових розписів на цій території зумовлений взаємовпливом сусідніх етнографічних регіонів : з одного боку – мистецтва Гуцульщини, з іншого – образотворчого фольклору Поділля.
Геометричні мотиви розписів займають тут значне місце. Найчастіше зустрічаються рисунки, виконані прямими лініями, рисками, відрізками ( кривульки, зубці, сіточки, пасочки, смужки, хрестики і т.д.)
Водночас тут поширені криволінійн,і заокруглені, дужко - та аркоподібні мотиви, які поєднуються з прямолінійними, утворюють гармонійну єдність зображень.





Бойківські писанки
Матеріальна і духовна культура бойків тісно переплітається з культурою населення суміжних етнографічних регіонів Українських Карпат – гуцулів і лемків. Це помічаємо у писанкарстві. У писанковому розписі Бойківщини здавна використовується кілька технік. Широкого застосування набула тут техніка воскового розпису в якому замість писачка використовують звичайну шпильку або навіть сірник,  та  техніка накапування відповідних воскових рисунків на чисту шкаралупу яйця.
Після  нанесення рисунків воском, яйця фарбують – занурюють у відповідний розчин барвника





Лемківські писанки

Писанки Лемківщини займають особливе місце серед пребагатого розмаїття українських писанок. З давніх давен відрізняються своєю самобутньою неповторністю і своєрідністю. Їм властива  простота орнаментальних мотивів та загадкові форми рисунків. За колоритом вони двоколірні, переважно коричневі, фіолетові, рожеві, а узор на них завжди білий 
( природний, не покритий воском колір шкаралупи яйця).
Типовою ознакою лемківського писанкового розпису є техніка нанесення розтопленого воску на поверхню яйця за допомогою  металевого писальця з голівкою 









 Підготувала В.Тимошенко

Немає коментарів:

Дописати коментар