Філософія думок Юлії Гребеніченко

28 жовтня в бібліотеці - філії #5 відбулася поетична зустріч з Юлія Гребеніченко (літературний псевдонім - Dжулія Zвичайна). 

На зустріч завітали студенти Київського обласного ліцею фізичної культури і спорту разом з викладачами закладу.

Перше знайомство з молодою поетесою відбулося цьогоріч, у березні,  під час фестивалю поезії "Поетична ТеплоРось", який проходив у нашій бібліотеці. Пані Юлія подарувала читачам збірочку поезій "Feeлоsофія думок": поезії та життєві історії". 

Збірка побачила світ у 2017 році, а надрукували її у видавництві "Час Змін Інформ". Чудову передмову до книги "Світ самобутньої лірики Юлії Гребініченко" написала Ольга Будугай, поетеса, кандидат філологічних наук. Як висловилася сама Юлія, що якби не родина Будугаїв - пані Ольги та пана Андрія, то не було б цієї книги. Адже саме вони дали їй поштовх до творчого розвитку.

Пані Юлія за освітою педагог, навчалася в Київському національному педагогічному університеті ім.М. Драгоманова. Працює викладачем у Київському обласному інституті післядипломної освіти педагогічних кадрів, працює над дисертацією, пише вірші та захоплюється фотографією.

І не зважаючи на дуже напружений графік роботи та навчання, все ж знайшла час для зустрічі з молоддю.

В читальній залі студенти слухали поезії про кохання, про природу рідного краю, філософські погляди, звучали рядки патріотичного духу поетки.

Присутнім  було представлено відео світлин пані Юлії та фото світлини, по яких була окрема розповідь.

Дуже цікаво було спостерігати за студентами, коли вони разом складали вірш. Це була така цікава інтерактивна головоломка на хист до поезії. 

На завершення зустрічі пані Юлія відповідала на запитання та давала слушні поради майбутнім поетам. Такі події завжди надихають та дарують позитивні емоції.

Казковий світ Сашка Дерманського у нашій бібліотеці

У нашій бібліотеці відбулася чарівна зустріч з улюбленим дитячим письменником — Сашком Дерманським!

Автор веселих, добрих і трішки казкових історій подарував дітям море усмішок, гарний настрій та натхнення читати ще більше! 💫

Маленькі читачі ставили цікаві запитання, брали участь у вікторинах і навіть отримали автографи від письменника.

Дякуємо Сашкові Дерманському за тепле спілкування та справжнє свято книги!

Сьогодні у нашій бібліотеці відбулося написання диктанту — подія, що об’єднала всіх, хто любить українське слово. Атмосфера була натхненною й водночас урочистою. Диктант написаний, настрій чудовий.

Почали готуватися до зустрічі з особливим гостем — Сашком Дерманським, відомим українським дитячим письменником, автором безлічі улюблених дитячих книжок. Зустріч промайнула на одному диханні: зал був переповнений поціновувачами його творчості.

Без перебільшення, це була захоплююча й довгоочікувана подія, сповнена натхнення, щирих емоцій та бажання розширити власні читацькі горизонти. Присутні мали змогу придбати книги та отримати подарунки.

75 років Володимира Лиса: голос сучасної української літератури

Його називають справжнім народним письменником і феноменом сучасності. Він є володарем численних престижних літературних премій, серед яких «Золотий письменник України», багаторазовим призером «Коронації слова», автором уже легендарного «Століття Якова» - найкращого роману десятиріччя», що ліг в основу однієї з найбільш успішних екранізацій останніх років.
26 жовтня святкує свій 75 річний ювілей Володимир Савович Лис – відомий український письменник і журналіст добре знаний в Україні. Довгий час він працював у редакціях багатьох газет, тому мав нагоду з перших вуст чути різні життєві історії. Саме завдяки цьому у творах читачі побачать правду життя, котра буває драматичною, трагічною, або ж щасливою. Сам автор про це пише так: «Та й світ надто щасливим не буває за своєю природою, от яка біда. Є білі смуги й смуги чорні. Є люди білих смуг, а є чорних, є просто смугасті» .Його твори перебувають у полі зору читачів та критиків.
На книжковій виставці «Майстер сюжету і характеру» можна переглянути книги ювіляра, які здобули заслужену шану серед читачів: «Віфлеєм», «Століття Якова» , «Іван і Чорна Пантера», «Обітниця», «Соло для Соломії», «Діва Млинища».
Запрошуємо до нашої бібліотеки переглянути ці, та багато інших книг метра сучасної літератури, який пише в кращих традиціях друкованого слова та висвітлює реалії сьогоднішнього часу.

«Володимир Лис — майстер слова, який відкрив українську душу» - 75 років від дня народження письменника.

26 жовтня 2025 року виповнюється 75 років від дня народження Володимира Савовича Лиса — відомого українського письменника, драматурга, журналіста, лауреата численних літературних премій, автора творів, які завоювали серця тисяч читачів.

Його творчість — це поєднання щирої любові до українського села, філософських роздумів про долю людини та глибокого знання народної ментальності. Кожна книга Володимира Лиса — мов подорож у життя, де поруч ідуть біль і надія, добро і зрада, кохання і випробування.

Народився Володимир Лис 26 жовтня 1950 року в селі Згорани на Волині. Закінчив факультет журналістики Львівського університету, працював у газетах Волині, на телебаченні, в театрі. Саме журналістський досвід і спостережливість допомогли йому створити надзвичайно живі й правдиві характери у своїх творах.

Широке визнання прийшло до письменника після виходу роману «Століття Якова», який став справжнім бестселером і був екранізований у вигляді телевізійного фільму. У цьому творі автор майстерно відтворив цілу епоху української історії ХХ століття крізь призму життя однієї людини — Якова Меха. За цей роман Володимир Лис отримав премію «Коронація слова», а його ім’я назавжди увійшло до пантеону сучасної української літератури.

Серед інших знакових творів автора — «Соло для Соломії», «Іван і Чорна Пантера», «Острів Сильвестра», «Країна гіркої ніжності», «Стара холера». У кожному з них — доля людини, вплетена в долю країни, глибокі моральні пошуки й непідробна людяність.

Письменник не лише розповідає історії — він відчуває їх серцем. Його стиль — м’який, поетичний, але водночас точний і глибокий. Сам Володимир Лис не раз наголошував:

«Я пишу про людей, які живуть поруч із нами, бо саме вони — справжні герої нашого часу».

Його дружина, відома письменниця Надія Гуменюк, часто є першою читачкою та натхненницею його творів. Разом вони створили неповторний літературний тандем, який став окрасою українського письменства.

Сьогодні, коли ми відзначаємо 75-річний ювілей Володимира Лиса, варто згадати, що його книги не просто читають — їх перечитують, ними захоплюються, з ними сперечаються. Його твори допомагають нам глибше зрозуміти самих себе й наше минуле.

Тож нехай слово Володимира Лиса і надалі зігріває українські серця, надихає, спонукає до роздумів і любові до рідної землі.

23 жовтня в книгозбірні на масиві Незалежності відбувся літературний вечір «Слово, що торкається серця», присвячений творчості львівської поетеси Галини Потопляк. У цьому заході, який провела провідна бібліотекарка Майя Боженко, взяли участь академісти клубів «Чарівна мить», «Сузір’я», «Вікторія», «Золота осінь», «Лада», «Зарічанське джерело», «Промінь надії», «Мрія». 

Академісти за власним уподобанням обрали ті римовані рядки Галини Потопляк, які найліпше припали до душі. Тож у виставковій залі бібліотеки звучала поезія про війну, про Україну, про батьків, про осінню пору, про пенсію і загалом людське життя-буття. Були й музичні виступи, адже на вірші пані Галини написано  чимало пісень. 

У заході взяли участь Ніна Янова, Тетяна Царенко, Надія Ходимчук, Валентина Бадзюх, Валентина Сіволапова, Людмила Апальонова, Лідія Середа, Анжела Ганущак, Ольга Комарницька, Лариса Хоменко, Тамара Кизим, Вікторія Дудко, Антоніна Добровінська. У їхньому виконанні прозвучали вірші «І знову ці безсонні, довгі ночі…», «Яке це щастя – просто жити», «Такий народ ще треба пошукати», «Прочитай мені дощ», «На пенсії життя не мед», «І кожен день у мене щось не так», «Любіте, людоньки, любіть», «Жінка-осінь», «Я ж бо вірила, що осінь так далеко», «Я ще не все сказала, я ще не скрізь була», «Коли душа замерзне на морозі», «Пам’ять». 

А от з пісенними композиціями, які чудово доповнили поетичні читання, виступили Наталія Мельник (пісня на вірш «Коли закінчиться війна») та Олена Гамбарова (пісня на вірш «Після війни»).

Учасники творчого вечора змогли також почути голос самої поетеси. На початку заходу вони побачили відеоряд зі світлинами її батьків, дідів та бабусь, її фото в молодості та зрілому віці. А під час перегляду послухати, як авторка розповідає свою біографію. Ця розмова була записана напередодні по телефону, адже сама поетеса через сімейні обставини не мала змоги доєднатися онлайн до нашої зустрічі. 

Тож академісти мали змогу дізнатися, що пані Наталя народилася в Житомирській області біля міста Звягель у 1954 році. Коріння має у двох областях: Житомирській та Київській, звідкіля родом її мама. «У моїх віршах ці дві області переплітаються: пейзажі – більше житомирські, а люди – київські», - розказує пані Галина. 

Після закінчення сільської школи, у 1971 році вступає до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на відділення психології. «То був перший випуск психологів в Україні. По завершенню навчання за розподілом попала на роботу у Львів. Свідомо обрала це місто, щоби бути ближче до батьків, які мешкали на Житомирщині. З 1976 році живу у Львові. Працювала на секретному закритому підприємстві з кадрами. Але з розпадом союзу підприємство зупинилося.  Деякий час працювала в різних місцях, але в силу сімейних обставин з 2010 року не працюю. На пенсії стала більше писати вірші. Хоча писала їх ще з молодості. Між 30 і 40 роками записувала багато в зошиті. Коли створила у 2015 році сторінку в Фейсбуці, почала писати вірші на дописи етнографа Лідії Бебешко про вишиті узори. Пізніше стала писати вірші про природу, традиції, людей, Україну», - розповідає Галина Потопляк. 

Згодом у неї з’явилася велика аудиторія читачів-прихильників. Так, на сторінці «Авторська поезія Галини Потопляк» - вже понад 60 тисяч читачів, а на власній сторінці Галини Потопляк – понад 24 тисячі. Тож логічно, що виникла потреба надрукувати книгу з творчим доробком. До цього підштовхували як читачі, так і двоє синів поетеси. Таким чином, у 2022 році пані Галина видала друком першу книгу «Такий народ ще треба пошукати». Наклад розкупили і довелося робити ще один. А згодом надрукувала книгу «А мої вікна дивляться на Львів», де зібрані 100 віршів, присвячених місту, де пройшло майже пів століття життя поетеси! У планах – видати ще одну книгу з віршами, присвяченими традиціям та обрядам українців. 

Окрім знайомства з біографією поетеси академісти мали змогу послухати, як вона сама читає свого вірша. А ще послухати пісню на її вірш «Я надішлю тобі листа в конверті»!

Окремо слід відзначити, як майстерно ведуча заходу Майя Миколаївна поєднала виступи, ніби чарівною голкою зшила літературний вечір, аби він вийшов органічним і цікавим. Від багатьох віршів на очах у слухачів наверталися сльози. То ж недаремно зустріч назвали «Слово, що торкається серця»!

Насамкінець заходу директорка Благодійного фонду Костянтина Єфименка Людмила Полях також прочитала поезію пані Галини, а саме такі рядки: «Писала я листа до Миколая» та «Мені Україна весь світ подарила». А також подарувала поетичні збірочки бібліотеці, щоб якомога більше білоцерківців мали змогу доторкнутися серцем до такого чудового поетичного слова!

Дякуємо, пані Галині за її неймовірний поетичний талант. Творіть і тіште своїх прихильників поетичним словом ще багато років!

Ми тільки-но отримали книгу Володимира Мельниченка «Історично-канонічний довідник для православного козака України» — і я не втрималась, щоб не зазирнути під обкладинку… І вже не змогла відірватися!

Знаєте, як буває: читаєш підручник, а відчуваєш, що тобі чогось не договорюють?

А тут – кожна сторінка дихає правдою, дослідженням, любов’ю до України та нашої духовної спадщини.

Ця книга — знахідка для тих, хто втомився від історичних маніпуляцій і прагне дізнатися ПРАВДУ про своє коріння, віру та культуру.

Тут багато того, що змушує замислитись, переосмислити і відчути гордість за українське!

Якщо ще не читали — приходьте до бібліотеки!

Обіцяю, ця книга не залишить вас байдужими.

А хто вже чув про неї? Поділіться своїми думками або очікуваннями в коментарях.

Аромат, колір і настрій…

Надворі дощ, осінь на повну показує свій гоноровий характер. А в бібліотеці-філії №5 недільного ранку , не зважаючи на холодні батареї, тепло і затишно від людського тепла та усмішок, а ще позитивного настрою.

Добіг до кінця цикл творчих релакс майстерок для користувачів, який став справжньою арттерапією та джерелом позитивних емоцій. Завершальним акордом цього натхненного проєкту стала майстерка із малювання кавою, який провела майстриня Світлана Купрацевич.

Малювання кавою – це не лише цікава творча практика, а й справжній ритуал гармонії та відпочинку. Теплий аромат напою створює атмосферу спокою, а м’які відтінки кави на папері пробуджують уяву, дозволяють втілювати найтонші відчуття й емоції. Учасники занурилися у процес, де кожен штрих пензля поєднував у собі аромат, колір і настрій.

Такі майстерки стали чудовою нагодою для спілкування, самовираження та творчого відновлення. Малювання кавою подарувало всім присутнім приємний релакс, душевне тепло та гармонію, залишивши після себе ароматні спогади й натхнення на нові ідеї.

Дякуємо команді ГО «Дівчата» та її натхненній організаторці Ксенії Оранській та втілювачці креативних ідей Людмилі Поліщук за позитив і неймовірну атмосферу під час таких зустрічей!

Світ єврейської культури

У бібліотеці відбувся пізнавально-мистецький захід, присвячений єврейській культурі та її значенню в історії нашого міста. Ця подія поєднала музику, літературу й мистецтво, відкриваючи присутнім сторінки спільного минулого, у якому єврейська громада Білої Церкви відіграла важливу роль у формуванні її культурного обличчя.

Особливим моментом зустрічі став виступ викладачів та учнів Білоцерківської школи мистецтв імені Якова Яциневича. Музиканти подарували присутнім справжню подорож у світ єврейських мелодій — світ, де звучить душа народу, його пам’ять і надія.
Ліричні та емоційні твори створили атмосферу теплоти й духовного піднесення. Особливо зворушливо прозвучала пісня «Єврейські очі» у виконанні Вероніки Беціора — вона торкнулася серця кожного, нагадавши про вічні людські цінності: доброту, любов, співчуття й пам’ять.
Учні школи мистецтв виконали відомі музичні твори, сповнені глибини й емоцій, які відображають дух єврейської музичної традиції.

Неможливо було залишитися байдужими і до виставки картин Анни Кочаткової. Її полотна — «Захисник», «Мати», «Маски» — вразили щирістю, болем і силою. У кожному образі — частинка особистої історії художниці, родина якої проживала в Гуляйполі. Її роботи — це розповідь про витримку, любов і невмирущу пам’ять поколінь.

Книжкова виставка «Світ євреїв Білої Церкви», на якій були представлені історичні матеріали, публікації про життя, традиції й відомих представників єврейської громади міста, художні твори. Виставка викликала щирий інтерес у відвідувачів, адже кожна сторінка цих книг — це голос минулого, який промовляє до нас через час.

Захід пройшов у теплій, доброзичливій атмосфері, наповненій взаємоповагою та вдячністю. Кожен присутній відчув, що подібні події не лише збагачують культурне життя громади, а й допомагають зберегти історичну пам’ять, виховують повагу до традицій і сприяють взаєморозумінню між народами.

Всесвітній день учителя — свято тих, хто дарує знання й надихає серця

Щороку 5 жовтня світ відзначає Всесвітній день учителя — день щирої подяки людям, які обрали найвідповідальнішу місію на землі — навчати, виховувати й формувати особистість.

Бути вчителем — це не просто професія. Це покликання, талант і щоденне служіння, що вимагає мудрості, терпіння, натхнення і безмежної любові до дітей. Саме педагог відкриває перед учнями перші сторінки великої книги знань, підтримує у хвилини сумнівів і допомагає кожному знайти власний шлях.

У сучасному світі роль учителя тільки зростає — адже він стає не лише наставником, а й мотиватором, другом і прикладом для наслідування, навчає не лише писати чи рахувати, а й мислити, творити добро та жити гідно.

У цей святковий день хочеться висловити щиру вдячність усім педагогам — за самовідданість, терпіння, щоденну працю й тепло душі, яке ви даруєте своїм учням. Ви не просто навчаєте — ви творите особистості, запалюєте серця й допомагаєте знаходити життєві орієнтири.

Колектив бібліотеки №5 м. щиро вітає вас із професійним святом!

Бібліотека завжди відкрита для своїх добрих друзів і партнерів — учителів. Тут ви знайдете нові книги, сучасні освітні ресурси, натхнення для уроків і відпочинок для душі. Ми щиро цінуємо вашу працю і радіємо кожній спільній зустрічі, виставці чи творчому заходу.

Бажаємо вам миру, здоров’я, невичерпного натхнення й вдячних учнів!

Нехай кожен день буде наповнений усмішками, гармонією і любов’ю, а ваші зусилля — гідним визнанням.

Зі святом, дорогі вчителі!

Хай ніколи не згасає вогонь вашого серця, хай учні надихають, а життя дарує радість і світло.

І пам’ятайте — поруч завжди є книга, що надихає, і бібліотека, яка чекає!

Всесвітній день тварин — день доброти й відповідальності

Щороку 4 жовтня у світі відзначають Всесвітній день тварин — свято, покликане нагадати людям про важливість гуманного ставлення до всіх живих істот, що мешкають поруч із нами. Цей день започатковано ще у 1931 році на Міжнародному конгресі захисників природи у Флоренції, і відтоді він став символом любові, милосердя та турботи про братів наших менших.

Тварини — наші друзі, помічники, захисники, а часто — справжні члени родини. Вони дарують радість, підтримку, навчають безкорисливій любові та вірності. Проте саме від людини залежить їхня доля, безпека та добробут.

У цей день варто замислитися над тим, як кожен із нас може допомогти тваринам: прихистити безпритульного улюбленця, підтримати притулок, нагодувати бездомного кота чи собаку, або просто — не залишатися байдужими до чужої біди.

Дбаймо про тих, хто не вміє говорити, але відчуває щиро й глибоко.

Любімо тварин, бо світ стає добрішим тоді, коли ми проявляємо до нього милосердя.

Музика, поезія і тепло сердець: зустріч у бібліотеці

 

Свято мудрості та душевного тепла відбулося в бібліотеці №5, яка об’єднує покоління, ставши справжньою локацією єднання та творчості. Завдяки співпраці бібліотеки та Благодійного фонду Костянтина Єфименка, академія пенсіонерів «Золота осінь», проводить свої зустрічі. Сьогодні звучали улюблені пісні ансамблю «Золота осінь», лунали вірші та гуморески, присутні переглянули фотоколажі й слайди з життя академії,  які підготували бібліотекари читальної зали. Кульмінацією стало спільне виконання пісень молодості, залишивши у серцях присутніх світлі спогади та вдячність

Свято Захисників та Захисниць України у бібліотеці: єдність, пам’ять і вдячність

 

1 жовтня багатий на свята день. Світлий та величний день Покрови Пресвятої Богородиці, День Українського козацтва, День захисників і захисниць України.

З нагоди свят у бібліотеці-філії №5 відбувся щирий та теплий захід – зустріч із захисниками України.

Гостею зустрічі була колишня військова, а зараз майстриня, яка займається мікровишивкою і виготовляє обереги для воїнів – Ірина Любарцева.

Також до книгозбірні завітав офіцер Збройних Сил України – Ростислав, який подякував всім причетним за допомогу армії.

На гостині були й волонтери − «Незламні читачі» разом з директоркою БФ «Промінь України» Аллою Захаровою, що вже цілий рік поспіль плетуть маскувальні сітки для військових.

Пані Алла вручила Подяку працівникам бібліотеки за спільну волонтерську роботу та передала подарунок колективу книгозбірні від військових.

Бібліотечні фахівчині підготували слайд-презентацію про Валентину Кравченко – колегу – шкільну бібліотекарку та військову ЗСУ (нині у відставці), яка в перші дні повномасштабного вторгнення пішла добровольцем до лав української армії.

Захід зібрав справжніх патріотів – тих, хто щодня наближає перемогу. Присутні поділилися власним досвідом, історіями та розповідями про те, як звичайні люди можуть допомагати незвичайним героям.

Подарунком для присутніх був запальний виступ фольклорного ансамблю «Кумасі» та патріотичні композиції у виконанні Сергія Яременка, викладача Білоцерківської школи мистецтв ім. Якова Яциневича.

Також своїм виступом учасників заходу потішив ансамбль «Золота осінь», подарувавши гостям зворушливі українські пісні. Їхній спів проймав до сліз, адже кожна нота була про любов до Батьківщини, про біль і надію, що живе у серцях українців. Учасниці ансамблю – це жінки поважного віку, але в будь яку погоду, не зважаючи ні на які обставини, своїми патріотичними піснями вони заробляють кошти для ЗСУ.

До дійства долучилися члени розмовного клубу української мови «Світлиця слова», які ще раз нагадали, наскільки важливо плекати мову, як один із символів незламності.

Цей день став не лише днем вшанування захисників України від найдавніших часів до сьогодення, а й справжнім прикладом згуртованості громади навколо спільної мети: збереження культури, традицій і підтримки воїнів.

Разом ми − сила! Разом ми − незборимі!

Майя Боженко.