«Різдвяний вернісаж» 2025

Передріздвяний час - казкова пора, яку люблять діти й дорослі. Цей період сповнений радості очікування подарунків, усмішок та родинного тепла. 

Віддавна існує багато традицій пов’язаних із зимовими святами. Для майстрів Білої Церкви – це традиційна виставка  «Різдвяний вернісаж», яка щорічно відчиняє свої двері у виставковій залі бібліотеки-філії №5  та приносить радість і святковий настрій для всіх відвідувачів.  

Цьогорічна виставка дуже багата і різноманітна на різні види  народного традиційного мистецтва- різноманітну вишивку - сорочки, рушники, картини, серветки,  мікровишивку на кулонах, сережках, браслетах; картини  і вироби на бересті; ляльки-мотанки,  тільди, ляльки із вати, ляльки-Барбі в українському традиційному одязі; гончарні вироби; іграшки на ялинку і прикраси із епоксидної смоли; фьюзинг; прикраси і картини із бісеру та ще багато чого цікавого і неповторного, що створене руками талановитих білоцерківців.

Відкриття виставки відбулось під час повітряної тривоги і привітання майстрів від головного спеціаліста Управління культури і туризму Білоцерківської міської Наталії Юдіної  та колядки від зразкового фольклорного ансамблю «Зоряниця» школи мистецтв №5 ім. Сергія Томащука керівник –Ольга Руденко лунали в сховищі. 

Але всі мрії, бажання та заклики про перемогу, добро, мир, достаток в кожну оселю були особливо чуттєвими і переконливими. Тож завітайте і ви на виставку, яка діятиме до 25 січня.

Джейн Остін - англійська письменниця, чиї твори відзначилися реалістичним стилем.

Цьогоріч минає 250 років від дня народження Джейн Остін — видатної англійської письменниці, чиї романи вже понад два століття залишаються актуальними й улюбленими читачами в усьому світі.

Джейн Остін народилася 16 грудня 1775 року. У своїх творах вона з тонким гумором і проникливою іронією змальовувала повсякденне життя англійського суспільства, розкриваючи характери, почуття та моральні цінності своїх героїв. Романи «Гордість і упередження», «Розум і почуття», «Емма», «Менсфілд-парк», «Нортенґерське абатство» стали класикою світової літератури.

Творчість Джейн Остін вирізняється майстерним психологізмом, увагою до внутрішнього світу людини та вмінням через прості життєві ситуації говорити про вічні теми — любов, честь, гідність, вибір і відповідальність. Її героїні — розумні, незалежні, здатні відстоювати власні переконання, — і сьогодні надихають читачів різних поколінь.

Ювілей Джейн Остін — це чудова нагода знову відкрити її книги або познайомитися з ними вперше й переконатися, що справжня література не має віку, а щирі почуття та жива думка завжди залишаються сучасними.

Низький уклін кожному ліквідатору ЧАЕС

14 грудня — День вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС

Сьогодні ми з глибокою вдячністю та пошаною схиляємо голови перед тими, хто ціною власного здоров’я, а часто й життя, став на захист людства від невидимої загрози. Ліквідатори Чорнобильської катастрофи — це герої мирного часу, чия мужність, самопожертва й відповідальність зупинили масштабну біду.

Вони працювали в нелюдських умовах, не знаючи всіх наслідків радіації, але з усвідомленням свого обов’язку. Завдяки їхній відвазі було врятовано мільйони життів, збережено майбутнє багатьох поколінь.

Сьогодні наш обов’язок — пам’ятати їхній подвиг, підтримувати живих, берегти правду про Чорнобиль і передавати її нащадкам як застереження й урок відповідальності перед людиною та природою.

Світла пам’ять загиблим. Щира шана й низький уклін усім учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Відкрий серце для добра

День благодійності в Україні — це нагода ще раз замислитися: як багато може зробити проста людська доброта. Добрі справи не завжди гучні й помітні. Іноді це тепле слово, підтримка поруч, допомога тим, хто її потребує саме сьогодні.

Благодійність починається з серця — з уміння співчувати, ділитися й бути небайдужими. У непрості для країни часи вона стає справжньою силою, що об’єднує людей, дарує надію та віру в майбутнє.

Відкриймо серця до добра: допоможімо словом і ділом, увагою й турботою. Адже кожен маленький вчинок здатен змінити світ навколо нас і зробити його світлішим.

Нехай добро, яке ми даруємо іншим, обов’язково повертається сторицею.

Ірена Карпа - неперевершена і креативна

Сьогодні, 8 грудня, українська письменниця, співачка, сценаристка, дипломатка, телеведуча і громадська активістка Ірена Карпа святкує свій 45-й день народження.

Творчість письменниці — це голос свободи її покоління: іронічно і чутливо водночас, завжди відверто, без пафосу і компромісів.

Навчалася в Києві, жила в Південно-Східній Азії, «виходила заміж скільки хотіла». Нині мешкає між Києвом і Парижем, де адвокатує Україну на французькому телебаченні. Ці досвіди вплелися в її прозу — гостру, іронічну й водночас болісно чесну. Оригінальний стиль письма зробив українську письменницю знаною в усьому світі.

Вона — авторка знакових бестселерів: «Він повертається в неділю», «Тільки нікому про це не кажи», «Добрі новини з Аральського моря» та багатьох інших. Її книжки, написані живою і чесною мовою, якнайкраще підходять для тих, хто хоче перейти на українську.

І пам’ятайте — поруч завжди є книга, що надихає, і бібліотека, яка чекає.

Новорічні мотиви у книгах!

‘’Миколаївська добірка творів’’, що дарує нашим користувачам світлі емоції, натхнення та віру в добро перед новорічними святами.

Дзвінка Матіяш — «27 днів до Різдва»

Ця книга стала справжнім відкриттям року. Читачі відзначають її як теплу, затишну та медитативну, адже кожен день перед Різдвом авторка наповнює простими, але глибокими роздумами про добро, вдячність та світло в людях.

Відгуки читачів:

«Книга повертає віру в чудеса і допомагає пригальмувати в передсвятковій метушні».

«Мені хотілося продовжувати читати навіть після 27-го дня».

Видання ідеальне для тих, хто шукає тихого різдвяного настрою та духовного тепла.

Фенні Флег — «Різдво з червоним кардиналом»

Добра, смішна й зворушлива історія, що прийшлася до смаку і постійним, і новим читачам. Твір сприймається як справжній *літературний ковток свіжого повітря* — про людяність, дива і дружбу.

Відгуки читачів:

«Сміялася й плакала одночасно — дуже щира книга».

«Створює відчуття свята навіть тоді, коли за вікном будні».

Чудовий вибір для зимових вечорів і сімейного читання, особливо для тих, хто вірить у маленькі різдвяні дива.

Ірен Роздобудько — «Прилетіла ластівочка»

Це видання — серед найемоційніших та найзворушливіших книжок року. Читачі називають його сильною, пронизливою історією про жіночу долю, любов, втрати та відродження.

Відгуки читачів:

«Книга, що не відпускає — перечитувала кілька розділів двічі».

«Роздобудько вкотре довела, що вміє писати про головне — про серце людини».

Книга підійде тим, хто любить глибоку психологічну прозу та реалістичні життєві історії.

«19 різдвяних історій» — це справжній літературний адвент-календар, у якому кожен текст зігріває, мов вогник свічки на зимовому вікні. У цій збірці зібрані теплі, зворушливі та світлі розповіді українських авторів про дива, любов, родинні цінності та силу добрих вчинків.

Книга створює атмосферу затишку й очікування свята, тому її особливо люблять читати вечорами — у колі сім'ї, з дітьми чи наодинці, коли хочеться трохи чарів. Це чудовий вибір для підготовки до Різдва, для читання щодня або для подарунку тим, хто прагне відчути дух справжнього українського свята.

Рекомендуємо тим, хто любить різдвяні збірки й короткі теплі історії, хоче відчути атмосферу свята вже з першої сторінки, цінує українську сучасну прозу, шукає світлий настрій і сімейне читання.

«Львів. Смаколики. Різдво» — це книжка, що пахне корицею, ваніллю та теплим шоколадом. Видання знайомить читача з унікальною атмосферою львівського свята, традиціями, кулінарними секретами та історіями, які передають особливий шарм міста Лева в зимову пору.

Книга поєднує рецепти, красиві ілюстрації, легенди, розповіді про різдвяні звичаї та історії про людей, які творять неповторний дух міста. Це не просто збірка рецептів — це подорож вулицями засніженого Львова, де за кожним рогом чекає маленьке диво.

Рекомендуємо тим, хто закоханий у Львів та його атмосферу, любить різдвяні традиції та кулінарні книги, хоче приготувати святкові смаколики за автентичними рецептами, мріє подарувати собі чи близьким шматочок зимової казки.

День мужності та відваги: бібліотека вітає героїв

 

6 грудня Україна відзначає День Збройних Сил – свято, що символізує силу, відвагу та непохитну готовність захищати рідну землю. Це день глибокої шани всім, хто оберігає наш мир і незалежність. Для користувачів бібліотеки та членів академії пенсіонерів «Золота осінь» цей день має особливий зміст. Наше покоління знає ціну миру, пам’ятає втрати минулих воєн і розуміє важливість підтримки тих, хто сьогодні боронить Батьківщину. Це день вдячності, пам’яті та єднання.

У бібліотеці до свята оформлено книжкову виставку «Незламні українські воїни», яка знайомить читачів із літературою про сучасних героїв, історію українського війська, військові традиції та жертовний шлях наших захисників.

 Виставка містить художні та документальні видання, спогади, біографії, дослідження, що розповідають про мужність, патріотизм та відданість українських воїнів.

 

Журнальний калейдоскоп бібліотеки: світ знань, ідей та натхнення

 

Бібліотека — це не лише місце, де живуть книги. Це простір відкриттів, нових вражень та безперервного пізнання. Серед найцінніших джерел інформації, які допомагають читачам орієнтуватися в сучасному світі, важливе місце посідають журнали. Вони оперативні, різноманітні, доступні й завжди надихають на роздуми та творчість.

Пропонуємо вашій увазі журнальний калейдоскоп — огляд видань, які сьогодні доступні у нашій бібліотеці. Кожен із них має свою тематику, стиль та особливості, але разом вони створюють гармонійний світ знань для читачів різного віку й інтересів.

«Бібліотечна планета»

Фахове видання для бібліотекарів та всіх, хто цікавиться розвитком сучасних бібліотек. У журналі — нові проєкти, професійні поради, інновації у сфері культури та освіти.

«Всесвіт»

Один із найстаріших українських журналів художнього перекладу. Саме тут можна знайти твори світових письменників, цікаві есе, добірки поезій та публікації, що розширюють читацький кругозір.

«Дім. Сад. Город»

Надійний порадник для всіх, хто любить землю та дбає про свій дім. Статті про вирощування рослин, догляд за садом, поради городникам і господарям.

 «Жінка»

Щомісячне видання для сучасної української жінки. Мода, психологія, здоров'я, історії успіху, творчі поради — усе, що надихає та підтримує.

«Зоодруг України»

Журнал для справжніх друзів тварин. Тут — поради ветеринарів, історії про домашніх улюбленців, новини зоосвіту та корисна інформація для власників різних видів тварин.

«Київ»

Культурологічно-історичний журнал про серце України — наше місто Київ. Матеріали про архітектуру, історію, мистецтво та видатних киян.

«КіноТеатр»

Професійне видання про український і світовий кінематограф. Огляди фільмів, інтерв’ю з акторами, режисерами, аналітика та кінокритика.

«Країна»

Суспільно-публіцистичний журнал про людей і події, які формують сучасну Україну. Аналітичні статті, інтерв’ю, репортажі та життєві історії.

«Локальна історія»

Надзвичайно цікаве видання для всіх, хто любить історію. Журнал відкриває маловідомі сторінки минулого, розповідає про людей, традиції та події, що сформували українську ідентичність.

«Народна творчість та етнологія»

Фаховий журнал, який досліджує українську народну культуру: звичаї, обряди, фольклор, мистецтво та етнографічні традиції.

«Наша спадщина»

Видання про культурні скарби України. Тут можна дізнатися про історичні пам’ятки, мистецькі артефакти, культурні постаті та проєкти, спрямовані на збереження національної спадщини.

«Наука і суспільство»

Популярно-науковий журнал, який пояснює складні речі просто. Матеріали з астрономії, біології, техніки, медицини та соціальних наук.

«Пасіка»

Журнал для професійних та аматорів-пасічників. Поради з утримання бджіл, новітні технології у бджільництві, рецепти медових продуктів.

«Українська вишивка»

Справжня скарбниця для майстринь! Схеми, техніки, історія вишивки, орнаментика різних регіонів України — все, що допоможе відчути красу традицій.

«Українська родина»

Журнал про сімейні цінності, виховання дітей, здоров’я, дозвілля, культуру та традиції української родини.

Кожен журнал — це окремий світ. Разом вони формують багатий інформаційний простір, який допомагає читачам жити цікавіше, мислити ширше й відкривати нове щодня.

Запрошуємо всіх до бібліотеки — тут на вас чекає ваш власний журнальний калейдоскоп

 

Жива пам’ять Голодомору: виставка-реквієм

Щороку в четверту суботу листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років та масових штучних голодів. У ці дні користувачі бібліотеки традиційно віддають шану мільйонам невинно загиблих.

У бібліотеці оформлено виставку-реквієм «Жива пам’ять Голодомору», де представлені художні та документальні видання  українських авторів, які по-новому осмислюють трагедію Голодомору:

• Василь Барка «Жовтий князь»,
• Улас Самчук «Марія»,
• Оксана Забужко «Музей покинутих секретів»,
• Андрій Кокотюха «Червоний»,
• Станіслав Кульчицький «Голодомор 1932–1933 років як геноцид».

Ці книги розповідають про трагедію українського народу, понівечені долі та боротьбу за життя і гідність.

Наш народ  вшановує жертв геноциду в умовах повномасштабної війни, коли росія знову чинить злочини проти українців. Пам’ять про минуле сьогодні звучить особливо боляче й актуально.

Закликаємо всіх долучитися до всеукраїнської акції «Запали свічку пам’яті» — як символ скорботи за загиблими та віри в перемогу України та надії на те, що світ колись стане вільним від геноцидів.

Пам’ятаємо. Шануємо. Єднаємося

 

Таємниця скарбів Андрія Кокотюхи: літературні відкриття в бібліотеці-філії №5

 

У бібліотеці-філії №5 відбувся День інформації «Таємниці скарбів Андрія Кокотюхи», який зібрав активних читачів та учасників академії пенсіонерів «Золота осінь». Захід був присвячений творчості популярного українського письменника, відомого своїми пригодницькими, історичними та детективними романами. Учасники мали нагоду здійснити своєрідну подорож сторінками життя і творчості митця, який у своїх творах майстерно поєднує детектив, пригоди, історію та психологічну драму. З інформаційного путівника «Таємниця скарбів Андрія Кокотюхи», підготовленого бібліотекарями, читачі дізналися про його літературний шлях, уподобання, цікаві факти з біографії та шлях до визнання в сучасному українському літературному просторі.

 Особливу увагу присутніх привернула книжкова виставка

«Сучасний український письменник-белетрист – Андрій Кокотюха», яку презентувала завідувачка відділу обслуговування Тетяна Ямінська. На виставці були представлені найвідоміші твори автора — «Червоний», «Темна вода», «Повзе змія», «Адвокат із Личаківської», «Таємниця козацької шаблі» та інші. Кожна книга відкривала нові грані таланту письменника: гострий сюжет, динамічну інтригу, глибоке розуміння людської натури й уміння передати дух українського характеру.

 У теплій атмосфері учасники активно обговорювали прочитане, ділилися власними читацькими вподобаннями та вибирали книги для подальшого знайомства з творчістю письменника.

Захід став ще одним кроком у популяризації української книги й продемонстрував, що література Андрія Кокотюхи залишається актуальною та захопливою для дорослої аудиторії, зокрема для членів  академії «Золотої осені».

 Бібліотека й надалі планує організовувати подібні інформаційні зустрічі, які об’єднують людей, підтримують інтерес до читання та створюють простір для спілкування й культурного розвитку.

Майдан та його Герої

 

У бібліотеці-філії №5 оформлено книжкову виставку «Майдан та його Герої», яка присвячена подіям Революції Гідності та Героям Небесної Сотні. На виставці читачі мають змогу переглянути документальні матеріали, художні видання, спогади очевидців і біографії тих, хто став символом незламності українського народу.

Експозиція вшановує події, що відбувалися на Майдані з 18 по 20 лютого 2014 року, та розповідає про людей, які виборювали свободу, гідність і майбутнє нашої держави. Вона стала даниною пам’яті та нагадуванням про силу єдності, мужності й жертовності українців.

День Героїв Небесної Сотні, який  відзначається 21 лютого, увічнює подвиг учасників Революції Гідності — відважних співвітчизників, що віддали своє життя за незалежність, демократичний шлях розвитку та європейське майбутнє України. Пам’ятний день встановлено Указом Президента України від 11 лютого 2015 року «Про вшанування подвигу учасників Революції Гідності та увічнення пам’яті Героїв Небесної Сотні».

Подвиг Героїв Небесної Сотні має величезне значення для нашої Батьківщини. Ми — єдина країна, що прагне миру, спокою та квітучого майбутнього. Нехай пам’ять про Героїв буде пошанована, а їхній приклад надихає нас на добрі справи та спільну працю заради України.

Міжнародний день незрячих людей: у бібліотеці-філії №5 говорили про силу волі, підтримку та доступність інформації

13 листопада світ відзначає Міжнародний день незрячих людей — дату, що покликана привернути увагу до життя, потреб та прав тих, хто живе з повною або частковою втратою зору. Це день, який нагадує: турбота, розуміння й доступність інформації — не привілей, а базова необхідність для кожної людини.

У бібліотеці-філії №5 про цю важливу подію говорили під час зустрічі з академістами Благодійного фонду Костянтина Єфименка «Золота осінь». Завідувачка бібліотеки Світлана Хмільова розповіла про історію відзначення дня, про особливості життя людей з порушеннями зору та про ті інструменти, які відкривають для них двері у світ знань.

Особливу увагу було приділено шрифту Брайля — рельєфно-крапковій системі письма, яка стала справжнім проривом для мільйонів незрячих людей. Завдяки винаходу Луї Брайля, читання та навчання стали доступними навіть тим, хто ніколи не бачив очима. Книги, надписи на ліках, тактильні таблички, навчальні матеріали — усе це сьогодні існує завдяки геніальній шісткрапковій системі.

Пані Світлана також наголосила, що сліпим від народження або тим, хто втратив зір пізніше, традиційні друковані книжки недоступні. Саме тому бібліотеки активно впроваджують аудіокниги, спеціальні електронні ресурси та видання, адаптовані шрифтом Брайля. Це важливий крок до створення інклюзивного простору, де кожен має право на доступ до інформації.

Зустріч пройшла тепло й невимушено: учасники з цікавістю слухали, ставили питання й ділилися власними думками. Такі заходи ще раз доводять — підтримка та розуміння роблять суспільство людянішим, а прості знання можуть змінити наше ставлення до тих, хто живе поруч, але бачить світ інакше.

 

Маргарет Мітчел — жінка, що подарувала світові леген

7 листопада 2025 року світ відзначає 125-річчя від дня народження Маргарет Мітчел - видатної американської письменниці та журналістки, авторки всесвітньо відомого роману «Віднесені вітром», який став справжньою літературною сенсацією ХХ століття.

Свій єдиний роман вона писала кілька років, не підозрюючи, що створює епохальний твір — історію кохання, мужності та боротьби за життя на тлі громадянської війни в Америці. Книга принесла Мітчел Пулітцерівську премію і зробила її ім’я безсмертним.

Її історія Скарлетт О’Гари й досі полонить серця мільйонів читачів у всьому світі, нагадуючи, що навіть у найтяжчі часи варто боротися за себе і за своє кохання.

До письменництва Маргарет працювала журналісткою, уміння точно спостерігати й передавати емоції допомогло їй створити живі, правдиві образи. Попри те, що вона написала лише один роман, її внесок у світову літературу — неоціненний.

Роман «Віднесені вітром» і сьогодні захоплює читачів у всьому світі, нагадуючи про силу кохання, волі й жіночого характеру.

Завітайте до бібліотеки, щоб перегорнути сторінки цієї легендарної книги та знову відчути подих великої історії!

Незворотні наслідки війни для довкілля

6 листопада світ відзначає Міжнародний день запобігання експлуатації навколишнього середовища під час війни та збройних конфліктів. Ця дата була встановлена Генеральною Асамблеєю ООН, щоб нагадати людству: війна завдає нищівного удару не лише по людях, а й по природі, яка є основою життя на Землі.

Під час бойових дій знищується флора і фауна, забруднюються ґрунти, водні ресурси, повітря. Вибухи ракет і снарядів залишають токсичні сполуки, що отруюють землю на десятиліття. Горять ліси, гинуть тварини, руйнуються екосистеми. Знищені промислові об’єкти спричиняють викиди небезпечних хімічних речовин, а військова техніка забруднює території важкими металами та паливом.

Для України ця тема особливо болюча. Повномасштабна війна вже призвела до екологічних катастроф: забруднення водойм, руйнування заповідних територій, пожеж у лісах, загибелі тисяч гектарів сільськогосподарських земель. Постраждали унікальні природні комплекси, що формувалися століттями.

Війна має довготривалі наслідки — навіть після припинення бойових дій природа не здатна швидко відновитися. Вона потребує часу, турботи і спільних зусиль людей.

Збереження довкілля — це не лише турбота про майбутнє, а й частина боротьби за життя.

Мир і природа — нероздільні. Без миру немає гармонії з довкіллям, а без довкілля — немає життя.

У бібліотеці-філії №5 було проведено інформаційно-просвітницький захід для учасників Академії пенсіонерів, присвячений цій темі. Присутні ознайомилися з екологічними наслідками воєн, переглянули тематичну добірку літератури, обговорили шляхи збереження природи навіть у складних умовах сьогодення.

Разом ми усвідомлюємо: бережучи довкілля — ми зберігаємо життя.

 

Розмова про мову...

Якою мовою говорили князі Київської Русі та якою мовою спілкувався рівноапостольний Київський князь Володимир, а гетьман Війська Запорозького Богдан Хмельницький?

Як звучала українська мова в різні часи та скільки існує діалектів української мови?А чи знаємо ми – сучасники, якою мовою говорили простолюдини на Русі?

Дослідники так і не дійшли єдиної думки стосовно цього питання. Водночас, не існує й усталеної термінології для характеристики тих мов, які використовувались у Київській Русі. Але точно відомо, що офіційною та діловою мовою на Русі була церковнослов’янська мова.

Церковнослов’янська мова – це варіант староболгарської мови, розроблений ще учнями Кирила та Методія для використання всіма слов’янськими народами.

Після хрещення Володимира у 988 р., Київська Русь стала частиною візантійської цивілізації, а отже змушена була використовувати церковнослов’янську мову у церковних та офіційних текстах. В цьому нічого дивного немає, адже в той час у Західній Європі панувала латина, яка свого роду була відповідником церковнослов’янській мові на Сході. Це такі собі дві мови міжнародного спілкування, до яких ще добавляли грецьку. Дуже перегукується з сучасною міжнародною мовою спілкування – англійською…

На ці та інші питання була розмова на засіданні в україномовному клубі «Світлиця слова», які відбуваються щосереди в бібліотеці-філії №5.

Як завжди було цікаво та пізнавально. Запрошуємо всіх бажаючих! Долучайтеся!