Крим. Повернення на Батьківщину

 

Анексія Криму та ностальгія за півостровом в останні роки знаходять відображення в українських  періодичних виданнях. Що пишуть про Крим  політики, урядовці, аналітики, журналісти та як доносять до  аудиторії сучасні проблеми? Про це у вебліодайджесті  періодичних видань «Кримські мотиви».

1.Лосєв І. Потреба нової політики : Кримська стратегія / Ігор Лосєв // Український тиждень. – 2021. - №9. – С. 25.

Україна повинна на всіх міжнародних зустрічах завжди говорити про Крим, а насамперед на тих переговорах, у яких бере участь Росія. Російська сторона має зрозуміти і звикнути, що кримська проблема завжди буде присутньою в українсько-російських відносинах аж до повної деокупації півострова…

https://tyzhden.ua/Columns/50/251575

2. Еміне Джапарова: «Кримська платформа має стати зовнішньополітичним елементом загальної стратегії деокупації півострова» :[інт. із першою заступницею міністра закордонних справ України Еміне Джапаровою ] / спілк. Юрій Лапаєв // Український тиждень. – 2021. - №9. – С. 26-28

Кримська платформа- це новий міжнародний координаційно-консультативний формат. Його мета – консолідувати увагу й ресурси міжнародної спільноти в питанні деокупацї Криму. Тобто Кримська платформа – це про стратегію, консолідацію та синергію.

https://tyzhden.ua/Culture/251585

3.Немирич С. Уроки вторгнення:Які висновки має зробити Україна з подій семирічної давнини в Криму / Сергій Немирич // Український тиждень. – 2021. - №9. – С. 26-28

Найголовніший урок Криму-2014 - майбутнє Української держави не гарантоване. За нього потрібно боротися. За десятиліття неефективності рано чи пізно доводиться сплачувати ціну. У тому числі життями, ресурсами, територіями, а згодом і суверенітетом. Отже, успішне майбутнє України визначається насамперед нашою спроможністю створити вільну і заможну суспільну модель, прискорити економічний та соціальний розвиток. Саме це -найвищий пріоритет. Водночас не варто забувати й про інші важливі питання.

https://tyzhden.ua/Politics/251574

4.Лакійчук П.  Казарми замість курорту: Як Росія перетворює окупований Крим на військову базу / Павло Лакійчук // Український тиждень. – 2021. - №9. – С. 32-35  

Інформаційно-аналітичний огляд  керівника безпекових програм  Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» . Росіяни за сім років нашпигували Крим зброєю, перетворивши півострів зі здравниці на наступальний військовий плацдарм. І продовжують його посилювати. Так, військово-політичне керівництво РФ нещодавно пообіцяло найближчими роками збільшити чисельність військового угруповання в Криму до 45 тисяч військовослужбовців.

https://tyzhden.ua/Politics/251573

5. Левченко О . Тисячолітні зв’язки: що пов’язувало Подніпров’я, а згодом і Україну з Кримом / Олександр Левченко // Український тиждень. – 2021. - №9. – С.35-38

Посол України у Хорватії та Боснії Герцеговині у 2010-2017 про окупацію Криму Росією в лютому-березні 2014 року,яка  стала в післявоєнній історії Європи та всього світу першим актом спроби анексії (після аншлюсу Австрії Німеччиною в 1938-му). Офіційний Київ і все міжнародне співтовариство рішуче засуджують агресивні дії Кремля та вимагають негайно повернути півострів його законному власникові — Українській державі, з територією якої Крим пов’язує тисячолітня історія.

https://tyzhden.ua/History/251572

6. Алім Алієв: «За останні п’ять-шість років кримськотатарської літератури, перекладеної українською мовою, стало в рази більше, ніж за чверть століття»:[інт.і з заступником генерального директора Українського інституту Алімом Алієвим ]/спілк. Ганна Трегуб // Український тиждень. – 2021. - №7. – С.46-48

Про якісний культурний діалог між українцями й киримли як чинник безпеки, про долання стереотипів, а також про кримськотатарську культуру, яку потрібно відкрити широкому загалу розповів заступник генерального директора Українського інституту Алім Алієв.

https://tyzhden.ua/Culture/251485

7. Власенко В . Доки Путін править Росією, деокупація Криму малоймовірна:  Як повернути Крим і коли над півостровом знову замайорить український прапор?/Вікторія Власенко //Уряд. кур’єр. -  2021. – 21 лют.- С.3

Вторгнення російських військ у Крим 2014 року та окупація цієї частини української території Росією стала найбільшим порушенням норм міжнародного права у Європі із часів Другої світової війни. Ті лютневі події семирічної давності стали не лише одним із найдраматичніших епізодів новітньої української історії, а й призвели до змін на геополітичній карті світу.

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/doki-putin-pravit-rosiyeyu-deokupaciya-krimu-maloj/

8. Писана Н. Про що мріють ровесники окупації Криму/ Наталія Писана// Урядовий 2021 . – 22 січ -  с. 2

На українському півострові українським дітям прищеплюють ідентичність універсального російського громадянина

Окупований Крим. Севастополь. Перший у житті шкільний урок. Перше завдання вчителя — розфарбувати державний прапор і зобразити рідне місто. Маленька рука старанно малює море і військовий підводний човен. А потім з пам’яті розфарбовує російський прапор. Тема уроку — моя батьківщина.

Ось із такою свідомістю українські діти — майже ровесники окупації Криму виходять із дитячих садків. Уже на рівні садка малечі навіть із проукраїнських родин встигають закласти в голову російську ідентичність. Ще один приклад. Торік, коли Кримом курсував потяг зі зразками озброєння та військовими трофеями із Сирії, проходячи повз цю виставку, дошкільня у матері спитало: «А це що, наша Росія перемогла?» Тобто дитина уже розуміє, що Росія воює, що таке перемога у війні, і просить купити прапор РФ. Вона знає в обличчя Путіна», — не з чуток стверджує заступник голови правління Кримської правозахисної групи Володимир Чекригін, який родом із Севастополя, і в нього залишилося багато зв’язків у Криму.

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/pro-sho-mriyut-rovesniki-okupaciyi-krimu/

9.Лащенко С. Досвiд Балкан і «домашнє завдання» по Криму/ Сергій Лащенко// День. – 2021. – 30квіт.-1 трав. - С. 13

Нас не має лякати «дистанція» між мовами на шляху до порозуміння.

…Пригадую, ялтинський бандурист Остап Кіндрачук (прикарпатець за походженням) вже на початку 90-х співав під бандуру: «Ey, guzel Q?r?m» (О, прекрасний Крим). Цій пісні він навчив і своїх дітей. Пісня - це взагалі надважливий елемент культури. Хочете добросусідства -складайте гарні пісні. Он у болгар є дуже мелодійна пісня «Македонско девоjче». У ній приємні для громадян сусідньої з Болгарією країни слова: «нема дівчат красивіших, ніж македонки...» І воно таки впливає. А чому б не написати пісню «Татарочка» на слова Лесі Українки? А ще можна було б покласти на музику вірш незабутнього Ореста Корсовецького «Мустафа». Вперше я прочитав його, здається, в 1991 році... І тоді ще не знав, що невтомний Мустафа Османов, про якого писав кримський поет, через 23 роки годуватиме своїм пловом пів-Майдану! Причому, в перші дні - винятково за власний кошт. Вже зараз можна писати сценарій фільму про Решата Аметова, який, загинувши мученицькою смертю, став своєрідним символом вірності громадянському обов’язку. Натури буде предостатньо у звільненому Криму, але ідеї - вже зараз!

https://day.kyiv.ua/uk/article/poshta-dnya/dosvid-balkan-i-domashnye-zavdannya-po-krymu