О, Біла Церкво, місто Доброти,
Які віки в собі ховаєш ти?
Знати історію рідної землі повинен кожен
громадянин. Славна минувшина, її видатні особи є для нас невичерпним джерелом
патріотизму. Історія має розповідати правду життя наших предків, але ці оповіді
повинні мати живий зв`язок із нашим сьогоденням.
7 вересня працівники
бібліотеки №8 провели День
краєзнавства «Місто Премісто, Прамісто моє…», основні заходи якого відбулися в
березовій алеї поряд із бібліотекою.
Дійство розпочалося о 12.00.
Майже годину, на вулиці, українськими піснями зустрічав гостей новостворений самодіяльний ансамбль
клубу Академії пенсіонерів «Золота осінь». Звучали авторські та українські народні пісні про любов до
рідного краю і України, про кохання і людські моральні цінності; жартівливі –
про лихого чоловіка, що б`є дружину, про людське око, аби чужі боялися. Пісні лунали і чарували перехожих,
які зупинялися, щоб насолодитися майстерним виконанням.
Спочатку, коротко ознайомила з
історією заснування міста, потім розповіла про візитну картку Білої Церкви –
дендропарк «Олександрія».
Багата історія у нашого
древнього міста. Не оминули його важливі історичні події, що відбувалися в
Україні протягом багатьох віків, однією з яких є перебування у Білій Церкві
козацького отамана Богдана Хмельницького, про що свідчить пам`ятник,
споруджений в парку відпочинку ім.
Т.Г.Шевченка.
Учасники заходу дізналися
історію будівництва Торгових рядів, Будинку органної та камерної музики,
Преображенського собору. Не оминули увагою й більш новіші пам`ятники розміщені
у Парку Слави, присвячені жертвам голодоморів тощо. Година промайнула
непомітно.
Краєзнавчу вікторину «В нашім
місті древньому» провела бібліотекар
читального залу Олена Максименко. Це
дійство відбулося вже о 15.00.
Протягом
дня діяла книжкова виставка-інсталяція
«Історія вулиць: Біла Церква стародавня».
Після
16.00 на гостину завітала декор-студія Олени Оверченко. Студійці навчали
бажаючих виготовленню декоративних квітів за допомогою повітряних кульок. Потім
відбувся майстер-клас з техніки декупажу від Майї Боженко, бібліотекаря
читального залу.
Немає коментарів:
Дописати коментар