Шептицький від А до Я

Він міг насолоджуватись титулом найбагатшої людини в Галичині, але обрав монастир. Митрополит Андрей Шептицький (народився 29 липня 1865 року) очолював українську церкву 44 роки. За цей час пройшло дві Світові війни, на західних землях влада змінилась 7 разів. Ніщо не завадило митрополиту здійснити свій найбільший задум. Шептицький готував країну до незалежності в усіх сферах життя, усім своїм життям утверджуючи віру, надію і любов як засадничі чесноти світу.

Сьогодні ж мова піде про книгу «Шептицький від А до Я» від «Видавництва Старого Лева». Тексти до видання підготували Галина Терещук та Оксана Думанська, а оригінальний дизайн запропонувала студія «Аґрафка» – Романа Романишин та Андрій Лесів. Видання не просто цікаве, а навіть несподіване. Спробуємо розібратися, чому?

«Шептицький від А до Я» - це родинна книга, своєрідна абетка, яка відкриває читачам головні віхи життя великого митрополита, оповідає про його рід, формування його як людини і духовного наставника сучасників, вона як багатошаровий пиріг де кожен може відчитати різні смисли. Відразу хочеться відзначити інформативність, доступність та простоту текстів, стильне художнє (дизайнерське) оформлення, ретельний підхід до композиційного та колористичного вирішення.

Обкладинка абетки відображає життя Митрополита в символах – від народження до покликання, яке слід читати рядами знизу догори (від світу дольнего до світу горнего).

У книжці використано багато художніх засобів, які ненав’язливо, часом у вигляді забави, звертають дитячу та й дорослу увагу на речі важливі та серйозні. Автори продумали ілюстративно-розповідальний прийом, який спрацьовує на користь «складного» для дитячого розуміння матеріалу.

Приміром, на літеру «Є» автори пропонують тему «Шептицький та євреї». Щоби дитина зрозуміла цей складний і дражливий навіть для дорослого матеріал, автори знаходять дуже виразний лаконічний образ: Митрополит «розкриває» над головами людей з єврейською символікою парасольку, захищаючи їх від смертоносного дощу. Символізм, поєднаний із графічним мінімалізмом та вдалими кольоровими рішенням, дуже виразно оповідає про діяльність митрополита в справі порятунку тисяч євреїв.

Подібний образний прийом-сюжет автори пропонують на кожну літеру. Наприклад: на букву«Ц» – цукерки – автори розповідають історію про підтримку Шептицьким українського виробника; на літеру «Х» – художник – про митців-стипендіатів, яким Владика дав можливість здобути освіту та реалізувати творчі задуми.

І коли йшлося про літеру «Г», виявилося, що Андрей Шептицький мав перемовини із голлівудськими режисерами щодо фільму про голодомор. Але в авторів уже було два слова, що стосувалися роду Шептицьких – «граф» і «герб». Довелося пожертвувати цим фактом і сподіватися, що колись хтось таки напише звичайну книгу , в якій згадають саме цей епізод митрополитових зацікавлень.

Вдалим ходом авторів стало введення у ілюстративний матеріал «маленького героя» (зображення хлопчика, подане «дитячою рукою»), який присутній чи не на кожній сторінці. Він разом із читачем «подорожує» сторінками Абетки, часом бере активну участь у сюжеті, подібно як читач, спостерігає за тим, що відбувається у книзі. Хтось побачить у ньому маленького Романа Шептицького, що переглядає своє життя; хтось зануриться у власне дитинство, коли довколишній світ сприймається у іншому вимірі та кольорі.

Ближче до кінця книги є зображення цікавого конвертика, на якому, після прочитання книги рекомендується написати: "Твоя віра - це...", "Твоя надія - це...", "Твоя любов - це..." На мій погляд, це прекрасний привід для роздумів, а книга неодмінно підкаже відповіді на ці питання.

Історія все розставляє по своїх місцях. Після десятиліть замовчування, неправди та дискредитації постать митрополита Андрея Шептицького нині привертає до себе все більшу увагу. І тут є чому вчитися.

Познайомитися з книгою «Шептицький від А до Я» ви зможете завітавши до бібліотеки №5

28 липня — День пам’яті полонених, загиблих і закатованих українців

В Україні з’явилася нова важлива дата: Верховна Рада затвердила День пам’яті закатованих або загиблих у полоні.

Парламент України офіційно запровадив новий День пам’яті — на вшанування полеглих захисників і захисниць, добровольців і мирних жителів, життя яких обірвалося в полоні внаслідок катувань, страт чи жорстокого поводження.

Ця дата нагадує про тих, хто загинув не тільки на передовій, а й у неволі — в умовах, далеких від людських. Уряд офіційно визнав важливість збереження пам’яті про кожного, хто не зміг повернутися з полону, хто загинув без можливості на захист, але з вірою в Україну.

Саме ніч із 28 на 29 липня 2022 року стала однією з найтрагічніших у новітній історії — тоді у виправній колонії в Оленівці на Донеччині загинули щонайменше 53 українських військовополонених, серед яких були захисники «Азовсталі». Ще понад 130 осіб отримали поранення. За висновками міжнародних організацій, росія грубо порушила норми міжнародного гуманітарного права, зокрема Женевської конвенції.

Трагедія в Оленівці стала символом численних злочинів, які супроводжують російську агресію: Іловайськ, Дебальцеве, Буча, Ізюм, Токмак, Маріуполь, Ірпінь — кожне з цих міст стало місцем страшних втрат, масових поховань, зникнень і тортур.

Тому ми повинні завжди пам’ятати та схилити голову в скорботі! Вічна пам'ять і слава кожному загиблому! Пам’ятаємо!

Електронний каталог бібліотеки

Шановні користувачі!

Шукаєте книги улюбленого автора, пишете курсову або наукову роботу, зацікавились певною темою? Ви можете швидко підібрати потрібні книги, скориставшись електронним каталогом бібліотеки, який розміщений на сайті

Білоцерківська міська централізована бібліотечна система

[https://www.biblioteka.com.ua](https://www.biblioteka.com.ua)

в розділі «Електронний каталог»

[https://library-service.com.ua:8443/kvbcmb/](https://library-service.com.ua:8443/kvbcmb/)

Знайдені книги можна отримати безпосередньо у відділах бібліотеки.

Підписуйтесь на наші сторінки та дізнавайтеся усі новини першими.

м. Біла Церква, просп. Незалежності, 55

Тел. 7-33-17

Електронна адреса -biblioteka8@ukr.net

Сайт - [https://www.biblioteka.com.ua/](https://www.biblioteka.com.ua/)

Блог Бібліопалітра" - [http://bcbiblio8.blogspot.com/](http://bcbiblio8.blogspot.com/)

Група LITERRA 5 у Facebook

[https://www.facebook.com/groups/153921472062321](https://www.facebook.com/groups/153921472062321)

Сторінка в instagram-

[https://www.instagram.com/biblio_litera_5?utm_source=qr...](https://www.instagram.com/biblio_litera_5?utm_source=qr...)==

Юридичні поради від студентів БНАУ для читачів бібліотеки: як захистити себе і свої права

У сучасних реаліях правова обізнаність — не розкіш, а необхідність. Саме тому у бібліотеці відбулася надзвичайно корисна і змістовна зустріч, під час якої студенти Білоцерківського національного аграрного університету поділилися з читачами важливою юридичною інформацією.

 Тема №1: Заборгованість за комунальні послуги — що робити?

Учасники заходу дізналися:

які мають права споживачі у разі заборгованості;

що робити, коли надходять повідомлення про примусове стягнення;

як укласти договір реструктуризації;

як діяти, якщо виникає загроза відключення комунальних послуг.

Юні правники пояснили, які документи важливо зберігати, на що звертати увагу в платіжках, і куди звертатися по допомогу в складних ситуаціях.

 Тема №2: Безпека понад усе — як не стати жертвою шахраїв

Особливий інтерес викликала частина зустрічі, присвячена кіберзахисту та телефонному шахрайству.

Студенти розповіли:

як розпізнати шахрайські дзвінки чи повідомлення;

чому не варто повідомляти особисті дані незнайомцям;

які ознаки мають фейкові «працівники банку» або «правоохоронці»;

як діяти, якщо вже потрапили на гачок шахраїв.

У формі живого спілкування, прикладів з життя та практичних порад студенти допомогли слухачам краще зорієнтуватися в ситуаціях, які можуть трапитися будь-кому.

 Мета зустрічі — навчити людей захищати себе в повсякденному житті.

Як виявилося, правова грамотність — це той щит, який допомагає уникнути багатьох проблем і небезпек.

Щиро дякуємо студентам юридичної спеціальності БНАУ за ініціативу, щиру зацікавленість і прагнення допомагати іншим!

А нашим читачам — за активну участь і цікаві запитання.

 Бібліотека — це не лише книги, а й простір для знань, які захищають.

Міжнародний день шахів та День шахів в Україні

Ініціатива започаткування Міжнародного дня шахів належить Всесвітній шаховій федерації (ФІДЕ), що була заснована 20 липня в Парижі у 1924 році. І тоді, і сьогодні шахи відіграють вагому роль у різнобічному вихованні підростаючого покоління.

«Шах мат!» — цей грізний вислів перською мовою, що означає дослівно «правитель помер», став назвою гри, яка підкорила весь світ, і стала для своїх численних шанувальників справжнісіньким еталоном гнучкості та гостроти розуму, вміння мислити швидко й стратегічно.

Сьогодні практично в кожному місті світу існує один або кілька шахових клубів, в шахи із задоволенням грають і пенсіонери, і молоді люди, які використовують для цього спеціальні додатки в сучасних гаджетах.

Ось і в бібліотеці-філії№5 вже багато років діє шаховий клуб «Білий кінь». Сьогодні цим клубом опікується Осіпов Ігор Олександрович. Під час навчального року щосереди він проводить засідання з молоддю. А в літній період щонеділі відбуваються шахові баталії серед різних вікових категорій шахістів.

20 липня відбувся святковий шаховий турнір присвячений Міжнародному дню шахів. Ці змагання мають назву «Швидкі шахи». Протягом чотирьох годин проходили наполегливі перегони. І перемогу отримали найсильніші та найвправніші учасники турніру.

Тож вітаємо із заслуженою перемогою Олександра Хабічева (1 місце), Віталія Кириченка (2 місце), Михайла Ангилевича (3 місце), Федіра Дишлюка (4 місце) та Ігоря Осіпова (5 місце).

Бажаємо подальших успіхів і перемог у цій неймовірній, інтелектуальний шаховій грі!

Світлі історії про людяність

17 липня в бібліотеці-філії№5 відбулася чудова подія. Наша колега Тетяна Дмитрівна Ніконенко презентувала свою нову книгу «Коти, собаки, люди».

Народження нової книги – це завжди радість як для бібліотекарів, так і для читачів. А якщо ця людина з Білоцерківської централізованої бібліотечної системи, то приємно вдвічі.

Понад 40 років Тетяна Дмитрівна присвятила бібліотечній справі, очолюючи відділ комплектування та обробки літератури. Уявіть, скільки історій, скільки доль пройшло через її руки! Сьогодні вона сама подарувала нам одну з них – частинку власної душі.

Книга «Коти, собаки, люди...» - це друга збірка оповідань, надрукована в ТОВ «Білоцерківдрук», за сприяння Управління культури і туризму.  В книзі відображається вся глибина людського досвіду. У ній є легкий смуток за втраченим, але головне – незламна віра в добро та надію, що завжди перемагає.

За досить короткий період творчості, авторка має вже вагомі напрацювання. Її перша збірочка побачила світ у 2023 році «Що скажуть люди?».

Оповідання пані Тетяни друкувалися в журналах «Дніпро», «Склянка часу», «Бібліотечний форум», місцевих газетах: «Громадська думка» та «Замкова гора» , а ще в львівській газеті «Найкращі жіночі історії» - це оповідання «Зарічанські попелюшки». ЇЇ твори ввійшли до альманаху «Заріччя» літературної студії «Олександрійський бульвар». Очолює студію Тамара Михайлівна Клюкіна. Вона ж була редактором, наставником та автором  неймовірно зворушливої передмови  до книги  «Навколо нас ходять історії»   (літер. псевдонім Ганна Ручай).

Цей вечір був наповнений особливою теплотою. Авторку особисто привітала директорка  бібліотечної системи пані Леся Поліщук.

Музичний подарунок прозвучав від талановитої Дар’ї Сушкової, переможниці багатьох міжнародних музичних конкурсів, а колеги, як справжня бібліотечна родина, висловлювали щиру гордість та повагу.

Ілюстрації до збірочки виконані нашою коліжанкою Ольгою Борзак.Дуже тепло привітала авторку  Олена Крищенко, яка написала  анотацію до книги.

Прозвучали схвальні відгуки про збірку від завідувачки філієї №3 Ксенії Гнуди та  завідувачки філії №4 Катерина Волинець.

Наша колега з філії №5 Наталка Семененко колоритно ділилася враженнями про оповіді авторки з її минулого – зарічанське сватання та весілля.Щирі та сердечні привітання прозвучали від Зінаїди Макарцевою та колективу відділу комплектування і обробки літератури.

Ми дякуємо Тетяні Дмитрівні за її талант і майстерність, а всім, хто був з нами – за те, що розділили цей важливий і хвилюючий момент народження нової книги.

День Української Державності: надбання тисячоліть

15 липня Україна відзначає День Української Державності. Цей день українці  пов’язують із становленням християнства, а також вшануванням пам’яті Володимира Великого, як основоположника домінуючої релігії та культури Київської Русі.

Держава і державність нероздільні як дерево і коріння. Без історичного коріння держава не може існувати. Історія дає суспільству усвідомлення зв’язку поколінь та конструювання спільного шляху.

День Державності займає особливе місце в серці кожного українця. Це свято нагадування нашому світовій спільноті про те, що Україна з давніх давен мала свою історію, культурні надбання та релігійні переконання. В цьому дні українці вбачають й символ незалежності нашої держави.

День Державності України - це свято, яке набуло великого значення саме зараз, коли наша країна зіткнулася з повномасштабним вторгненням рф.  

З нагоди Дня Української Державності  бібліотека-філія №5   презентує виставку-хроніку «День Української Державності: надбання тисячоліть». Виставка висвітлює ключові етапи становлення нашої держави - від величних часів Київської Русі та славетної козацької доби до буремних визвольних змагань XX століття і сучасної незалежної України. Матеріали, представлені на експозиції, відтворюють шлях боротьби і перемог, гірких втрат і незламного відродження держави.

Запрошуємо переглянути ці цікаві видання та відчути справжню гордість за багатовікову історію України, усвідомивши: українська державність – це тисячолітній вияв незламної волі народу до свободи та незалежності.

Зустріч з Віталієм Дрібницею

Хто сказав, що до бібліотеки не ходять люди? Якщо цікаво, якщо пізнавально та ще й на зустріч з людиною відомою в Україні та навіть за кордоном…

10 липня в бібліотеці-філії №5 відбулася неймовірна зустріч з Віталієм Дрібницею − істориком, педагогом та блогером. У виставковій залі зібралися шанувальники пана Віталія. На безліч запитань присутні отримали змістовні відповіді.

Пан Віталій родом з Кривого Рогу, але вже довгий час проживає і працює у Білій Церкві. Український блогер, співавтор підручників з історії України для загальноосвітніх шкіл, відмінник освіти України. Віталій Дрібниця є лауреатом Міжнародної премії імені Павла Штепи. За версією Фокус він входить до Топ-50 блогерів України-2024 та займає 17 місце в рейтингу. У 2025 році отримав багато заслужених відзнак та нагород, з 31 травня 2025 року є членом Національної спілки журналістів України. Нагороджений нагрудним знак «За заслуги перед Київщиною», дипломом Міжнародної міжурядової організації освіти та розвитку (IOED).

Гість книгозбірні у 2025 році потрапив на сторінки американської газети The New York Times. Видання розповіло історію Віталія Дрібниці – вчителя історії з Білої Церкви, який вже три роки веде інформаційну боротьбу з російською пропагандою онлайн.

В статті йдеться про те, що майже щодня Віталій Дрібниця по кілька годин розмовляє з росіянами на платформі Chatroulette. Використовуючи факти й гострі запитання, він розвінчує поширені міфи російської пропаганди: що Україна як нація була створена Радянським Союзом, що її лідери є неонацистами або що її мова є лише діалектом російської мови.

Тож недарма, у спекотний літній день, до бібліотеки завітали шанувальники пана Віталія − поспілкуватися, потиснути руку і подякувати за ту величезну просвітницьку роботу яку він робить для України і українців, заради спільного майбутнього.

 

♟ Щонеділі у Бібліотеці №5 проходять захопливі шахові турніри!

Щонеділі в бібліотеці №5 проходять захопливі турніри, де учасники змагаються, обмінюються досвідом, навчаються один в одного й просто насолоджуються кожною партією.

Це більше, ніж просто гра — це спілкування, розвиток і неймовірна атмосфера!

У нашому шаховому клубі «Білий кінь» збираються ті, хто цінує інтелект, стратегію та живе спілкування.

Приєднуйтесь до нас — буде цікаво!

Бібліотека №5 — це місце, де народжуються нові ідеї та перемагають розумні ходи.

 Додаємо трохи фото з турніру нижче!

#Бібліотека5 #Шахи #ШаховийТурнір #ІнтелектуальніІгри #ГраємоВШахи #БілаЦерква #КультураТаДозвілля

Архітектурна спадщина Білої Церкви. 1 липня День архітектури в Україні.

 

Біла Церква — справжній музей під відкритим небом: тут поєдналися давньоруські залишки, класичний класицизм і аристократична спадщина. А День архітектури — гарна нагода по-новому поглянути на ці будівлі, підтримати сучасних архітекторів та відчути місто як живий організм, який творять люди.
Архітектурні “родзинки” Білої Церкви
1. Спасо‑Преображенський кафедральний собор (1833–1839)
Зведений на кошти графині О. Браніцької (за проєктом одеського собору).
Це яскравий зразок переходу від бароко до класицизму із куполом на високому барабані й портиком тосканського ордера. 
2. Костьол Святого Іоанна Хрестителя (1812, арх. Доменіко Ботані)
Класичний стиль: латинський хрест, дві вежі‑дзвінниці, корінфський портик, підкупольний розпис 
Після реставрації 1990 року в його стінах діє Будинок органної та камерної музики.
3. Церква Марії Магдалини (1843)
Збудована в класичному стилі, хрестоподібна, однокупольна, з портиком та дзвіницею.
Була закрита в 1930‑х, відновлена з 1942 року, поруч діє жіночий монастир.
4. Микільська церква (1706)
Закладена коштом І. Мазепи і С. Палія, використовувалася як міський архів за радянських часів 
5. Замкова гора
Археологічне городище давньоруського Юр’єва (XI–XIII ст.), де в ХІ ст. стояв біло‑кам’яний храм, зруйнований у XIII ст. після монголо‑татарських набігів 
У 2011–2013 роках тут збудовано новий храм Святого Юрія в давньоруському стилі 
6.  Зимовий палац Браніцьких (1796) — зразок епохи знаті, належав родині Браніцьких 
7. Поштова станція та Торгові ряди на Олександрійському бульварі — залишки середньох ст. інфраструктури та торгівлі .
8. Парк “Олександрія” — ландшафтний шедевр з дендрарієм, ставками й зоопарком, створений Браніцькими .

Фото Романа Наумова

Незламні серця для Незламної Армії

Для нашої країни надзвичайно важливо, що є люди, які щодня підтримують Збройні Сили України, вкладаючи свою працю, тепло і любов у спільну справу – наближення Перемоги.

Наша локація в бібліотеці №5 давно стала осередком добрих справ. Тут панує дух згуртованості, взаємопідтримки й віри. Наші «Незламні читачі» разом із бібліотекарями здатні дістати навіть зірку з неба — аби тільки допомогти нашим захисникам.

Ми постійно плетемо маскувальні сітки, готуємо перекуси, шиємо білизну. Робимо те, що в наших силах — бо розуміємо: кожен вклад, навіть найменший, — це цеглинка в спільну справу захисту країни.

Нещодавно ми отримали надзвичайно зворушливу звістку: наші гостинці дійшли до розвідників, і у відповідь ми отримали подяку прямо з фронту. Ці слова підтримки й вдячності — найвища нагорода для кожного, хто долучився.

Дякуємо всім, хто не стоїть осторонь, хто разом із нами — словом, ділом, серцем — наближає день, коли запанує мир. Ми разом. Ми сильні. Ми – Незламні.

#РазомДоПеремоги #БібліотекаПрацюєДляФронту #ПідтримкаЗСУ #НезламніЧитачі #БілаЦерква #Бібліотека5

Театр у ритмі Курбаса

Під такою назвою у бібліотеці #5 відбувся День інформації, присвячений  105-й річниці заснування нового, модерного, революційного театру Кийдрамте (Київського драматичного театру), котрий , як відомо, свої перші кроки робив саме у Білій Церкві влітку 1920 року.

Тож, користувачів книгозбірні, поціновувачів мистецтва, шанувальників історії рідного краю запросили на цікаву розмову про видатного українського режисера, реформатора театру та актора. Цього дня учасники заходу почули багато чимало цікавих фактів про його творчий шлях, який пролягав через різні театри, захоплення багатьма мовами та інноваційні постановки, що випереджали свій час. Особливу увагу було приділено заснуванню «Молодого театру», « Кийдрамте» та легендарного «Березоля», які стали епохальними в історії українського мистецтва.

Для цього усім бажаючим запропонували інформаційно-мистецький репертуар. На яскравій книжковій виставці «Людина, яка була театром»,  були представлені книги про людину, актора, режисера та патріота Леся Курбаса, газетно-журнальні часописи, ілюстрації, елементи арт- інсталяції.  А ось віртуальна виставка «Лесь Курбас і його сцена життя», розміщена у групі LITERRA 5  мережі Facebook, адресувалася інтернет-користувачам бібліотеки.      Бібліографічний есей «Лесь Курбас . Пунктири особистості на мапі Білої Церкви» містив джерельну інформацію про перебування Леся Курбаса в Білій Церкві , розлогі анотації та перехресні посилання , що  стало орієнтиром  серед численних публікацій цієї тематики.

Справжньою родзинкою різнобарвного, насиченого дня стала пішохідна екскурсія « Усі дороги ведуть до театру», яку цього разу підготували невгамовні бібліотекарки. За екскурсовода була Наталя Семененко , а Майя Боженко майстерно виконала роль імпресаріо.

У Білій Церкві є чимало місць, що нагадують про унікальну сторінку становлення нового українського театру під керівництвом Леся Курбаса. Усі вони стали локаціями екскурсійного маршруту, навіть ті, яких вже немає на карті міста, але вони залишилися в пам’яті. Як от приміщення Літнього театру, згадка про який викликала ностальгійні почуття багатьох учасників.  Про кожне з цих місць було 📣повідано чимало неймовірних історій, почуто  безліч цікавих фактів. Звичайно, що кульмінацією мандрівки стало перебування в прославленому «Театр-Паласі», нині театрі ім. П. Саксаганського, де 105 років тому шекспірівський «Макбет» вперше зазвучав  українською мовою. Принагідно дякуємо адміністрації театру за сприяння в проведенні екскурсії та гостинність. В атмосфері, де панує творчість і натхнення, в кількох метрах від сцени, на якій творив великий Курбас, усі розповіді сприймалися дуже по особливому..

Наприкінці, неспішно прогулюючись затишною вулицею, що носить ім’я Леся Курбаса, обговорювали почуте, ділилися враженнями. З гордістю констатували , що наше місто стає все більше туристично привабливим. Не пожаліли добрих слів на адресу ГО «Біла церква туристична» та його очільниці Олені Фастівській.

День інформації став справжньою подорожжю у театральну епоху початку ХХ століття, яка дозволила глибше зрозуміти внесок Леся Курбаса у розвиток українського театру та культури.

Учасники заходу, як і його  організатори, отримали безліч позитивних емоцій та задоволення від приємного спілкування , а скарбничка креативних ідей бібліотеки поповнилася ще однією  цікавою формою роботи -   захоплюючою краєзнавчою мандрівкою.