Масляна – це останній тиждень перед Великим
постом.
На перший день Масляної, в «м`ясопостну» неділю, за стародавнім звичаєм, готується
холодець із свинячих ніжок, тому цей день ще називають «ніжкові заговини».
Заміжні жінки, зібравшись у корчмі, увесь тиждень
справляють «колодку». Невелике поліно сповивають шматками полотна в знак його
народження, а потім, купують горілку, сідають навколо колодки і вітають одна
одну з її народженням.
В четвер обов`язкові гулянки – щоб
телята водилися!
В п`ятницю частують тещу зяті – щоб горло не пересихало. Разом
з тещею запрошуються ще й інші гості.
Погулявши отак цілий тиждень, люди готувалися до
Великого посту.
Головною їжею на Масляну є млинці, вареники з сиром і сметаною, гречані
млинці на маслі або на смальці смажені.
Цей звичай ведеться на Україні з давніх давен.
До бібліотеки №8 Масляна завітала разом із годиною
цікавих повідомлень. Читачі прослухали інформацію про звичаї і традиції українського
народу, його свята і обряди. Акцент у розмові було зроблено на святі Масляної,
яку, з 11 по 17 березня, відзначає вся Україна, і не тільки.
Година
пройшла у вигляді камерної зустрічі. Спокійна атмосфера спонукала читачів до
діалогу. Вони поділилися своїми знаннями українських традицій та особистим
досвідом.
Камерні
форми роботи стали дуже звичним явищем у нашій бібліотеці. Користувачі привикли до гостинності її господарів і йдуть до
нас, як до свого кумира.
4 березня в читальному залі нашої
бібліотеки відбувся конкурс читців-декламаторів «Співець української слави і
волі», присвячений 199-й річниці від дня народження українського Кобзаря Тараса
Григоровича Шевченка.
Вже багато років, ініціатором
проведення таких конкурсів у бібліотеках ЦБС є центральна бібліотека.
Конкурс розпочався
майстерним виступом учениці 10-гокласу ЗОШ№ 4 Вілени Халявицької.
Звучало Шевченкове слово! Звучало вільно, щиро,
правдиво. Кожен з учасників по-своєму доносив до присутніх Шевченкові вірші. На конкурсі було дуже багато емоцій:
від хвилювання перед виступом, до радості та
гордості після прочитання вірша.
Конкурсанти
намагалися передати всю палітру почуттів, які вклав автор у кожний рядок.
Комусь із них це вдалось краще, комусь не дуже. Але були
і такі, чиї виступи залишили незабутні враження в серцях слухачів . Саме
вони і стали переможцями конкурсу.Олена Холявицька отримала гран прі, а Юля Кібенко, Аліна Фенченко, Богдан
Агєєв вибороли відповідно I, II та III місця.
В
декабре 2011 года, по инициативе сотрудниц библиотеки №8 , которая находится на
массиве Леваневского, был создан шахматный клуб с романтическим названием
«Белый Конь».
Клуб сразу стал местом встреч пенсионеров – любителей древней шахматной игры.
В зимнее время, свободное от летних дачных забот, в уютном читальном зале
библиотеки, собиралось до 20 человек из разных районов Белой Церкви. Там
проводились соревнования и личные встречи за шахматной доской. К пенсионерам
тянулась и молодежь. Люди приходили со своими шахматами, маленькими и большими,
чаще старенькими с самостоятельно покрашенной доской, с разными, неодинаковыми
фигурами, подобранными взамен утерянных, повидавших немало дворовых баталий. Но
это не огорчало энтузиастов, хотя иногда возникали неудобства, особенно когда
приходили любители «быстрой игры» в пятиминутный блиц, и игрокам приходилось
дожидаться своей очереди, так, как в клубе имелся всего один экземпляр
шахматных часов.
Неоценимую спонсорскую поддержку шахматистам клуба
«Белый Конь» оказал депутат Белоцерковской городской рады Николай Павлович
Колосенко. Он нашел денежные средства, на которые библиотека приобрела
несколько комплектов шахмат и часов. Удалось оформить подписку на Всеукраинскую
шахматно-шашечную газету «Ладья».
Надо ли говорить, что спортивные встречи шахматистов
стали более интересными, более массовыми?
Пенсионеры-любители
шахмат массива Леваневского, выражают глубокую благодарность Николаю Павловичу
Колосенко за чуткость и заботу о пожилых
людях, за спонсорскую поддержку благородному начинанию работников библиотеки №8
по организации культурного, спортивного досуга пенсионерам нашего города.
Під таким лейтмотивом 19лютого відбулася зустріч з
воїнами-інтернаціоналістами у міській бібліотеці №8.
На
зустрічі були присутні: представники «Комітету сімей військовослужбовців,
загиблих в Афганістані» на чолі з головою Галиною Сергіївною Казаковою,
представники г.о «Діти війни», «Академії пенсіонерів», читачі бібліотеки.
15
лютого відзначали 24-ту річницю виведення радянських військ з Афганістану. Саме
цій події і була присвячена зустріч у бібліотеці.
За
майже четверть віку, відколи радянські війська були виведені з Афганістану, та
ще впродовж 9-и років, коли війська
перебували у цій країні, про цю війну чимало говорили, писали, показували.
Далеко не завжди це була правда, а реальні факти часто коментувались з
абсолютно протилежних позицій. Можна й надалі багато дискутувати, намагатися
доводити чиюсь правоту, чи, навпаки, оману.
Але
цього разу ми не вдаватимемося в дискусії. Втім, один факт, на мою думку,
залишається беззаперечним – долі людей, що пройшли Афганську війну, змінилися назавжди.
Ось у цьому і полягає найбільша трагедія – трагедія кожної людини, яку охопило
полум`я війни…
Цього
дня у бібліотеку завітали учасники Афганської війни, представники
міськрайонної громадської організації
ветеранів Афганістану:
Микола Скороход – заступник голови організації,
старший лейтенант, технік літака, начальник експлуатаційної частини ланки,
кавалер ордена «За службу Батьківщині» ІІІступеня;
Володимир Коробка – полковник тилового
забезпечення;
Анатолій Кухаренко – старший прапорщик, начальник
дивізіону зв`язку;
Андрій Іванченко – рядовий строкової служби, водій
автокрана;
Андрій Смирнов – артилерист, командир взводу,
капітан.
Іван Остапенко – фельдшер полку, нагороджений
медаллю «За бойові заслуги», «За відзнаку у військовій службі»;
Сергій Леміш – старший прапорщик, кавалер ордену
«Червоної зірки» та медалі «За бойові заслуги»;
Валерій Такуєв – прикордонник.
А також творча група «Ташакор»,
яку представляють:
Володимир Возбранний – підполковник, кавалер
медалі «За бойові заслуги»;
Сергій Копитов – капітан 173-го окремого загону
спеціального призначення головного розвідувального управління Міністерства
оборони СРСР, загін «Кобра»;
Василь Байбуз – кавалер ордена «Червоної зірки»;
Леонід Горобець – звукооператор ( не служив в
Афганістані);
Олена Кравченко – солістка групи ( не служила в
Афганістані).
М.Скороход і творча група "Ташакор"
Учасники Афганської війни розповіли
присутнім про своє бачення цієї події, про те, як їм служилося, про своїх
бойових товаришів та далеку країну Афганістан. Їхні розповіді продовжила й
ведуча. А члени сімей воїнів, що загинули в Афганістані, зі сльозами на очах,
вкотре згадали своїх синів, чоловіків, братів, батьків. Вони так і не
повернулися додому в мирний для України час.
Учасникам
зібрання було цікаво дізнатися і про книгу Світлани Задворної «Территория
чести», що вийшла у світ 2009 року. Багато
сторінок цієї книги присвячені воїнам-інтернаціоналістам з Білої Церкви.
Присутні
вшанували пам`ять загиблих в Афганістані хвилиною мовчання та бойовими «ста грамами».
Вдови, загиблих в Афганістані
Творча
група «Ташакор» представила на суд глядачів концертну програму на тему Афганської
війни.
Варто
зазначити, що зустріч організували та провели власними силами працівники
бібліотеки №8. Вони ж висловлюють щиру вдячність директору заводу «Трібо» Павлу
Іщенку за надану спонсорську допомогу. О.Ходоровська Гриф.- 2013.- №9.- С.9
Формування громадянського суспільства та правової
держави може стати в Україні реальністю лише за умови, що політичні, економічні
та соціальні реформи у державі
поєднуватимуться із підвищенням рівня
правової свідомості усіх соціальних груп українського суспільства. З цією метою, бібліотекою № 8 разом з юристами Центру
правової інформації і консультацій, створено цикл юридичних консультацій з
правових питань.
6 лютого для учнів спортивного ліцею була
проведена консультація :”Що треба знати заради
справедливого життя в Україні ?”.
Ліцеїсти не тільки сприймали інформацію молодих юристів, але і вели
діалог з фахівцями, підтверджуючи на практиці, що правове виховання – це
формування правосвідомості і правової культури.
7 лютого члени клубу «Золота
осінь»
прослухали консультацію на тему: « Соціальна справедливість і соціальний захист.
Обов`язок і відповідальність.» Відповіді на запитання давала старший юрист Центру
юридичних консультацій Марина Молчанова. В кінці зустрічі присутні отримали
довідкову юридичну літературу.
Такі консультації допомагають громадянам
об’єктивно оцінювати життєві ситуації і
розвивати соціально - правову активність
особистості.
25 січня виповнилось 75 років від дня народження
відомого автора-виконавця пісень, актора, поета та прозаїка – Володимира
Висоцького. Він – людина-легенда. Його пісні непідвладні часу, як і його життя.
5
лютого, для учнів шкіл мікрорайону Леваневського, у бібліотеці №8 відбувся
літературно-музичний вечір “Я ніколи не вірив у міражі”, присвячений Володимиру Висоцькому. Незважаючи на те, що
сучасна молодь не зростала на творчості Висоцького, його поезія їм близька та зрозуміла.
У
заході взяли участь вихованці театральної студії “Живе слово” Будинку дитячої
творчості (кер. Я.Рудченко), учні ДНЗ БПТУ ім. П.Поповича (кер. М.Василенко).
Пісні Висоцького виконував читач бібліотеки Євген Таранов. Учасники вечора
співали пісні, декламували вірші, розповідали про поета, все це
супроводжувалось показом слайдів. Лейтмотивом вечора були слова Володимира
Висоцького:
Вже майже два десятиліття у нашому місті
влаштовується виставка-конкурс дитячого малюнку «Світи зоре, світи, ясна!». Ось
і нинішній рік не є винятком. Учасниками виставки стали білоцерківські діти із
загальноосвітніх шкіл, гуртків образотворчого мистецтва, студій, шкіл
мистецтва, тощо.
Конкурс
відбувся за підтримки міського голови Білої Церкви Василя Петровича Савчука.
Цьогоріч
на виставці-конкурсі представлено 183 роботи
168-и учасників. Варто також наголосити
, що вік учасників конкурсу цього року коливався від 2-х рочків до 16-и. Отож
журі було не так легко визначитися з переможцями.
Очолював
журі відомий у нашому місті художник, скульптор, митець Анатолій Павлович
Кирилюк:
- Я хочу привітати усіх зі
святом. Бо ж нинішній конкурс є справжнім святом і для учасників, і для
викладачів, і для відвідувачів виставки. Для юних митців ця виставка є
своєрідним підсумком роботи за рік. Для мене особисто, нинішня виставка – теж
свято. Приходячи сюди, відчуваєш неймовірну радість, душа радіє від гарних
емоцій, неначе крила виростають. Чудово! Варто зазначити, що великий внесок в
організацію виставки вносять викладачі та батьки конкурсантів. Можливо, не всі
стануть у майбутньому професійними художниками, але це прекрасне, що було
розвинуте у дитині під час занять живописом та й будь –яким мистецтвом, залишиться
з нею назавжди. Така людина сприйматиме
і розумітиме прекрасне у навколишньому світі.
Усі роботи дуже чудові. І навіть мені, у кого
солідний досвід оцінювання робіт, було нелегко визначитися з переможцями.
Та конкурс є конкурс. Тож
переможців таки визначили і нагородили їх дипломами і подарунками.
Особливу
подяку висловили організатори спонсорам, котрі долучилися до конкурсу. Це,
зокрема, ПП «Арістос» ( директор Тетяна Іванівна Чорнобров, комерційний
директор Валентин Григорович Чорнобров). Як розповіла нам завідувачка виставковою залою Любов Федорівна Михайлюк,
керівники фірми кілька разів переглядали виставку і щоразу додавали когось до
списку переможців, яких відзначали призами.
Вже
не один рік співпрацює з організаторами конкурсу Олена Георгіївна Іванова,
котра очолює міський Благодійний фонд «Допомога дітям Чорнобиля». Представники
Фонду вручили дітям свої смачні та корисні подарунки.
Також,
не вперше долучається до спонсорування конкурсу
голова осередку Міжнародної організації «Жіноча громада» Надія
Миколаївна Гаврилова. Ось і цього року Надія Миколаївна прийшла не з порожніми
руками. Вона визначила своїх фаворитів конкурсу.
Міський
відділ культури традиційно нагороджує у цьому конкурсі кращих педагогів, котрі
виховують юних митців. Представник відділу культури - головний спеціаліст з народної творчості –
Олександр Миколайович Андреєв вручив подяки кращим викладачам, котрі виховали дипломантів першого ступеня на
цьогорічному конкурсі.
У 2012 році відбувся ІХ
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Ми хочемо жити у якісному світі». Від
організаторів національного етапу конкурсу дітям-переможцям було висловлено
подяку і вручено дипломи. Це зробив представник державного підприємства «Київоблстандартметрологія»
Тарас Павлович Гут.
За
окремою номінацією – «Ілюстрації до художніх творів» - були оголошені переможці
конкурсу «Світи зоре, світи, ясна». Призи їм вручила виконуюча обов`язки директора завідуюча
міської бібліотечної системи Раїса Павлівна Григоренко. У своїй промові
Раїса Павлівна зауважила, що попри велике різноманіття малюнків, все ж таки
ілюстрацій до прочитаних книг не так багато. І висловила побажання, щоб діти
більше читали і відтворювали прочитане у своїх малюнках. А цього разу призи за
ілюстрації до книг отримали Олексій Швиденко (7 років) – за ілюстрацію до твору
Т.Шевченка « У нашім краї на землі…»; Олександра Мельничук (10років) – О.Пушкін
« У лукомор’я»; Анна Федоренко (12 років) – Г.Андерсен « Снігова королева».
А
тепер, напевно, варто назвати і переможців конкурсу. За браком місця на
шпальтах нашого тижневика, називатимемо лише володарів дипломів І ступеня.
У молодшій віковій групі їх отримали:
Ірина Тімашова, 9 років, робота
«Загадка», керівник Ірина Шевченко, школа мистецтв №4;
Роман Козачук, 6 років, робота
«Мій Кузя», керівник Валентина Коробко, ЦТДЮ «Соняшник»;
Марія Костенко, 7 років, робота
«Осінні мотиви», керівник Людмила Красніцька-Луцик, ЦТДЮ «Соняшник».
Переможцями у середній віковій
групі стали:
Марія Кияниця, 10 років, робота
«Білий кораблик», керівник Тетяна Матвієнко;
Валентина Камкова, 10 років,
робота «Атрибути мистецтва», керівник Ірина Шевченко;
Вікторія Юрченко, 13 років,
робота «Акваріум», керівник Вікторія Гуртовенко.
Усі переможці – вихованці школи
мистецтва №4.
У старшій віковій групі перемогу
здобули:
Іванна Ходаківська, 15 років,
робота «Маяковський», керівник Ольга Мілейко, ББХТ;
Аліна Джима, 15 років, робота
«Донька савани», керівник Тетяна Матвієнко, школа мистецтв №4;
Ольга Лук`янець, 14 років, робота «Засніжений день», керівник
Альона Бєланова, школа мистецтв №4.
Традиційно звертаємося за
коментарями до господині виставкової зали Любові Федорівни Михайлюк:
- Виставка прекрасна . Складається
враження, що просто потрапляєш в рай. З таким захватом і з такою
безпосередністю можуть сприймати світ тільки діти. Яскраві фарби, неповторний
колорит притаманний лише дитячій виставці. Я запрошую всіх прийти у виставкову
залу, відвести душу і, поринувши у світ дитинства, забути про усі негаразди.
Ми ж нагадуємо, що виставка-конкурс «Світи зоре,
світи, ясна!» розмістилася у міській виставковій залі. Експозиція триватиме до
10 лютого. Тож поспішайте на зустріч з дитинством!
25 січня 2013 року,
в читальній залі бібліотеки № 8, працівники Центру правової інформації та
консультацій в м. Біла Церква за підтримки Міжнародногофонду «Відродження» провели круглий стіл:
«Вдосконалення механізму співпраці державних органів, установ, НУО з метою
посилення правових можливостей жінок, які постраждали від домашнього
насильства».
Під час зустрічі відбулась презентація проекту
«Посилення правових можливостей жінок, які зазнали насильства в сім’ї». Проект
передбачає надання безкоштовної фахової правової та психологічної допомоги
жертвам домашнього насильства, проведення навчальних тренінгів для дільничних
міліції і соціальних служб, розробку та розповсюдження
тематичної друкованої продукції.
Присутні,
зокрема представники уповноважених у сфері боротьби з насильством органів влади
та ОМС, обговорили
проблему виокремлення повноважень органів внутрішніх справ, прокуратури,
державних установ та органів місцевого самоврядування у сфері протидії
домашньому насильству, вироблення дієвого механізму співпраці.
Пропозиції
від учасників круглого столу:
-активізувати
діяльність влади і громади у боротьбі з насильством у сім’ї;
-забезпечити
ефективність заходів із попередження насильства у сім’ї, протидії домашньому
насильству, практики роботи із кривдником;
-проводити
тренінгові програми для дільничних міліції та соціальних служб.
Марина Молчанова старший
юрист Центру безкоштовної допомоги
Атмосфера любові і тепла панувала в читальній залі бібліотеки-філіалу №8,
під час бесіди психолога Федорової Надії Григорівни з читачами.
Фахівець, в цікавій і доступній формі, розповіла про
необхідність любові в житті людини, про вищий зміст буття – вмінні дарувати
любов ближньому.
Життєдайна енергія любові супроводжує людину все
життя, починаючи від народження. Дитина народжена в любові – бажана, творча,
талановита. Вона покликана обдаровувати ближніх неповторністю свого таланту,
цілком реалізувати себе у житті. Така людина долає життєвий шлях з радістю і
задоволенням, незважаючи на труднощі.
Мова любові – так звучить в психології термін, за яким
криється вміння донести свою любов. Це може бути служіння, підтримка чи
увага,схвалення чи якісний час, дотики чи подарунки. Не перелічити всіх проявів
любові, адже в кожної особистості своя мелодія. Протягом всього життя людина вчиться
дарувати і приймати любов.
Розповідаючи присутнім, про необхідність проявів
гарних почуттів до ближнього, Надія Григорівна неодноразово цитувала Біблію і
тим самим викликала у слухачів велику зацікавленість і повагу.
Класика вічна. Все ж інше, якщо
воно не йде в ногу з еволюціями й революціями, залишається за бортом
історичного процесу. Науково-технічний прогрес все збільшує темп, і завдяки
його семимильним крокам буквально за якихось десять років ми стали немічними
без надбань комп`ютеризованої епохи. У кишені
неодмінно має «улюлюкати» мобілка, приймаючи смс-ки, а вдома на нас смиренно
чекають мишка з монітором і неосяжні простори Інтернету. Ще, певно, улюблена
книга, яка вже не вабить запахом і шелестом аркушів, адже, завантажена на
електронний планшет, вона піддається лише пальцю, що постійно везькає по
екрану, аби перегорнути сторінку.
До речі, про книги. Одвічні місця
їхнього найбільшого зосередження, бібліотеки, теж змінились. Але чому? Невже
класичний варіант вже аж на стільки не задовольняв читачів? Відповідь вдалося найти, поспілкувавшись із В.М.Тимошенко, провідним редактором міської
бібліотеки-філіалу №8 (завідуюча Н.К.Пругер). Цей заклад виявився прекрасним
наочним прикладом того, як варто йти в крок із часом. Валентина Миколаївна
розповіла, що вирішальним фактором стала поява персональних комп`ютерів й Інтернету. Молодь, яка першою освоїла новинки,
почала звертатися до книгозбірень із такими запитами, котрі вже не міг
задовольнити книжковий абонемент. Читацькі зали порожніли все більше в міру
проникнення глобальної мережі у домівки білоцерківців. Мати потрібні людям
книги було вже замало. Варто було мати потрібну інформацію, яка далеко не
завжди містилася в них. Довелося
комп`ютеризуватися й осучаснитися,
наскільки це дозволяли можливості. Крім того, бібліотека зробила ще кілька
важливих стратегічних ходів, що визначили майбутнє й сформували її нинішню. Вона
нині працює в різних напрямках.
Наприклад,
Валентина Тимошенко системно проводить комп`ютерний «лікбез» для
пенсіонерів. Як вона розповіла, вивішена об`ява про курси
інтернет-грамотності викликала несподіваний ажіотаж. Неочікувано, значна
кількість людей осіннього віку виявила бажання оволодіти азами «плавання» у
віртуальних просторах, на те були свої причини. Багато хто хотів навчитися спілкуватися
з дітьми чи близькими, які живуть за кордоном, знайти однокласників у
однойменній соціальній мережі. Подекуди бабусь і дідусів підштовхував
суперницький дух: чому, мовляв, вона в Інтернеті, а я ні. Інколи
подружки-пенсіонерки намагалися втерти одна одній носа й похизуватися своєю
«продвинутістю». «Я вже знаю, що таке браузер. Піду і спитаю її, а яким вона
браузером користується», - переповідає Валентина Миколаївна слова однієї
учениці.
Зазвичай ті, хто пройшов курси, стають постійними
відвідувачами бібліотеки, оснащеної комп`ютерами з під`єднаним Інтернетом.
На початку шахових баталій
Тут також діють різні клуби за інтересами, зокрема
шаховий «Білий Кінь». Здавалося б, який зв`язок між бібліотекою і шахами? Та
місцеві гросмейстери користуються
послугами закладу: запитують спеціалізовану літературу, вишукують нові
комбінації в Інтеренті. Спеціально для них стали передплачувати газету «Ладья».
При
книгозбірні створено читацький клуб «Валентина», який постійно моніторить
вподобання читачів. Взагалі, зараз проводиться діагонально протилежний підхід
до читацьких інтересів. Валентина Миколаївна згадує, що раніше, в часи
радянські, були вказівки з пропагування населенню чітко окресленого чтива. Нині
ж попит формує пропозицію, й бібліотека намагається максимально задовольнити
потреби свого користувача. Це, якщо мовити сучасним слівцем, правильний менеджмент,
що включає в себе й самопопуляризацію. Здійснюється вона шляхом проведення різноманітних
масових заходів як власними силами, так і силами клубів, приміром, театру
пенсіонерів «Співограй» та «Чарівного клубочка», гуртка, де вчаться й
практикують в`язати всіма можливими способами.
Кожну зініційовану бібліотекою
виставку чи виступ висвітлюють місцеві ЗМІ, а свіжу інформацію про них можна
прочитати на власному блозі філіалу (bcbiblio8.blogspot.com). Таким чином члени клубів й інші користувачі можуть
самореалізуватися творчо й подарувати
тепло своїх талантів іншим.
Колектив бібліотеки
Звичайно
ж, як не крутися, а фінансових вливань з боку держави не вистачало й не
вистачає. Та завдяки допомозі благодійних фондів, і в першу чергу, ентузіазму,
натхненній фаховій та організаторській роботі працівників білоцерківської
бібліотеки №8 вона стала такою, якою є сьогодні – сучасною, прогресивною,
дієвою, широкопрфільною, уважною до свого відвідувача й обдарованою щирою
вдячністю навзаєм.
Як зауважила на завершення
Валентина Тимошенко, бібліотечний заклад, аби вижити й процвітати, вже не може
залишатися лише книгозбірнею, адже затребувана людьми інформація потроху
перебирається на електронні носії. Бібліотека має стати не тільки сховищем
даних, а й осередком спілкування людей, задовольняти всі можливі соціальні
потреби. Лише таким універсальним й поліфункціональним має бути цей заклад. Таким ми
бачимо його вже зараз. В майбутньому бібліотеку, напевно, чекають нові
перетворення, які зберуть під її дахом ще більше людей, охочих відпочити,
чомусь навчитися, щось створити і просто почитати.
18 січня в бібліотеці №8 пройшов
відбірний тур до міського конкурсу читців творів Василя Стуса, який
відбудеться в Центральній міській бібліотеці 22 січня.
Журі у складі Костянтина Климчука, Тетяни
Ніконенко та Зої Чутковської визначили переможців.
Перше місце було присуджено Щербакову Єгору
(ЗОШ. №4), друге – Рухлик Галині та
Черевичній Ганні (ЗОШ.. №21), а третє – Пильник Олексію (ЗОШ. №12).
Виконавська майстерність учасників зачарувала слухачів та створила в залі святкову атмосферу поетичного слова.
Під такою назвою 11 січня в бібліотеці №8 відбувся
вечір присвячений зустрічі Нового року, який підготували працівники бібліотеки
спільно із театральною студією «Живе слово» Білоцерківського будинку художньої
творчості (керівник Ярослава Рудченко) та аматорським театром «Співограй», створеним
у минулому році при бібліотеці.
В залі були присутні: читачі; колектив бібліотеки;
громадські організації «Рада ветеранів», «Діти війни», «Волдіс»; члени діючого при бібліотеці шахового клубу
«Білий Кінь»; представники Центру юридичної допомоги, з якими бібліотека
співпрацює вже більше 5 років; колеги відділу комплектування та обробки
літератури.
Колядками та щедрівками вітали «Співограєвці» званих
гостей. Маленька восьмилітня Настя Ходисько, ведуча театрального колективу, піднесено представляла акторів, радувала глядачів щирою
дитячою безпосередністю, розважала
Новорічними вітаннями.
Не поступились своєю цікавістю і студійці «Живого
слова». Новорічний спектакль створив у залі живу атмосферу. Привітні посмішки глядачів та
аплодисменти придавали впевненості
маленьким артистам.
Зустріч закінчилася ювілейними вітаннями в адрес
завідуючої бібліотекою Ніни Костянтинівни Пругер. ЇЇ вітали: начальник відділу
культури та туризму Петро Красножон, в/о директора ЦБС Раїса Григоренко,
колектив бібліотеки, читачі та прихильники.