155 років від дня народження Лесі Українки - однієї з центральних постатей української літератури модернізму

Феномен таланту Лесі Українки

До дня народження Лесі Українки у бібліотеці відбулися два змістовні та натхненні заходи, які об’єднали поціновувачів українського слова різного віку. Постать видатної письменниці знову ожила у щирих розмовах, поетичних читаннях та цікавих відкриттях.

Засідання клубу української мови «Світлиця слова» було присвячене багатогранності таланту Лесі Українки. Під назвою «10 життєвих амплуа Українки» відбулося тепле та невимушене спілкування, під час якого учасники відкривали для себе письменницю не лише як авторку безсмертних поезій і драм, а й як:

* сильну особистість, що мужньо долала недугу;

* перекладачку та знавчиню багатьох мов;

* фольклористку;

* громадську діячку;

* інтелектуалку європейського рівня;

* доньку, сестру, подругу;

* жінку, яка глибоко й щиро кохала.

Звучали поезії, уривки з драматичних творів, листи, спогади сучасників. Особливо емоційним моментом стало виразне читання Лесиних віршів, у яких і сьогодні відчувається сила духу, віра в життя і свободу. Учасники клубу ділилися власними роздумами про те, чому творчість Лесі Українки залишається актуальною й нині — в час випробувань для нашої держави. Захід пройшов у атмосфері щирості, відкритості та любові до рідного слова.

Другий захід відбувся у читальному залі для слухачів Академії пенсіонерів. Цього разу акцент було зроблено на маловідомих та цікавих фактах із життя письменниці.

Присутні дізналися, що:

* справжнє ім’я письменниці — Лариса Косач;

* вона знала понад десять мов;

* у дев’ятнадцять років написала для своїх сестер підручник з історії стародавніх народів;

* багато подорожувала, черпаючи натхнення для творчості;

* її листи є окремою сторінкою української літературної спадщини.

Особливий інтерес викликали розповіді про силу характеру Лесі Українки, її незламність перед хворобою та глибокі почуття, що відображені в інтимній ліриці. Слухачі активно долучалися до обговорення, ділилися власними спогадами про перше знайомство з творчістю поетеси, цитували улюблені рядки.

Обидва заходи ще раз довели: постать Лесі Українки — це не лише сторінка з підручника, а жива історія, джерело натхнення та духовної сили. Її слово звучить сучасно, глибоко й пророчо, а знайомство з її життям і творчістю відкриває щоразу нові грані великої української душі.

Закодована мудрість у слові, її поезія — любов

До Міжнародного дня рідної мови в бібліотеці Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну відбулася щира зустріч студентів із поетесою, викладачкою Юлією Гребеніченко. Пані Юлія поділилася своїм творчим шляхом, читала авторські вірші та говорила про любов до слова, людини й України. Її поезія торкнулася сердець молоді, а розмова про українську мову як духовний код нації стала особливо цінною.

Головним організатором заходу виступила бібліотека-філія №5, яка ініціювала зустріч у співпраці з бібліотекою Білоцерківського коледжу сервісу та дизайну.

Дякуємо за натхнення і світло, яке дарує живе українське слово.

Засідання мовного клубу «Світлиця слова»

Сьогодні у бібліотеці-філії №5 відбулося чергове засідання україномовного клубу «Світлиця слова». Розмова була про те, чим живе сучасна українська література та мова. Про її трансформацію у вільнолюбивий, розмаїтий та злободенний живий організм.

Розмова йшла про те, що українська мова сьогодні є мовою ЗМІ, науки, ділового спілкування та художньої творчості. На зламі століть мова формувалася на основі народної мови , а поштовхом для розвитку стала повномаштабна війна. Великий вплив на мову мають цифрові технології та глобальні зміни в суспільстві.

Особливу увагу приділили сучасній українській літературі після 1991 року, для якої характерні:

✔ свобода тем і жанрів (історичні травми, тілесність, війна, соціальні виклики);

✔постмодернізм, експерименти з мовою, епатаж;

✔ осмислення Голодомору, репресій та складних сторінок історії;

✔ відкритість до світових літературних впливів.

Ознайомилися зі знаковими авторами української сучасної літератури:

Сергій Жадан, Оксана Забужко, Юрій Андрухович, Макс Кідрук, Любко Дереш, Юрко Іздрик, Люко Дашвар, Ірена Карпа, Ірен Роздобудько, Артем Чех, Олександр Михед та інших.

Окремо говорили про літературу 2020-х років — «літературу свідчення», комбатантську прозу, психологічні тексти про травму, пам’ять і війну. Сучасна книжка сьогодні — це не лише художність, а й документ епохи та голос часу.

Також звернули увагу на стан української мови у 2026 році:

✔ мовна деколонізація та перехід на українську в побуті;

✔ утвердження нового правопису;

✔ активне використання фемінітивів;

✔ поява нових слів, військового та цифрового сленгу.

Дякуємо всім учасникам за цікаву розмову, активність і любов до українського слова.

До нових зустрічей у «Світлиці слова»!