Літературний дайджест

У кінці ХХ ст. розпад СРСР (а заодно і «залізної завіси») та, як каже В. Єшкілев, «культурний шок від надміру нової інформації» відгукнувся у  представників творчої еліти новими принципами і засобами відтворення дійсності. Намагання поєднати постмодерну ідею з модерною реальністю зумовлює характерну ознаку стилю ‒ ґротеск або стьоб.

Сьогодні відзначаємо 60-річчя Юрія Андруховича, одного з трьох най-визначніших зачинателів постмодерну, сучасного поета і прозаїка, перекладача і культуролога. 

Біографія

Народився 13 березня 1960 року в Станіславі (нині Івано-Франківськ). Закінчив редакторське відділення Українського поліграфічного інституту у Львові (1982) 

      У 1991 закінчив Вищі літературні курси при Літературному інституті в Москві. Працював газетярем, служив в армії, деякий час очолював відділ поезії івано-франківського часопису «Перевал» (1991-1995). На початку 90-х років разом з Ю. Іздриком починає видавати перший в Україні пост-модерністський журнал “Четвер” (1991-1996).

Родина: Батько Ігор Мар’янович (1930-1997р.); мати Ганна Степанівна (1940р.); дружина Ніна Миколаївна (1959р.); дочка Софія (1982р.) і син Тарас (1986р.).

Володіє польською, німецькою мовами.

У 1985 році Ю. Андрухович разом з В. Небораком та О. Ірванцем заснували поетичну групу «Бу-Ба-Бу» (Бурлеск-Балаган-Буфонада). Прізвиська авторів походять від того, що Ю. Андрухович є найстаршим серед   трьох,    О. Ірванець   став

Підскарбієм через захоплення нумізматикою, а В. Неборак став Прокуратором через свою схильність до аналізу та літературознавства.

Наше життя — Бу-Ба-Бу.

Наша історія — Бу-Ба-Бу.

Наша політика — Бу-Ба-Бу.

Наша економіка — Бу-Ба-Бу.

Наша релігія — Бу-Ба-Бу.

Наше мистецтво — Бу-Ба-Бу.

Наша країна — Бу-Ба-Бу.

І це Бу-Ба-Бу потрібно перебороти...

                              В. Неборак

   Основоположники поетичної групи поясню­ють, що бу-ба-бу — це стиль художньої літератури, де немає обмежень. Бубабісти вважають, що й політика, і економіка, і мистецтво можуть стати об'єктом естетичних зацікавлень, бо це є наше життя.

Громадська діяльність

Певний час був радником мера Івано-Франківська з питань культури. Має яскраво виражену громадянську позицію, підтримуючи європейську інте-грацію України. Разом з Андрієм Бондарем, Сергієм Жаданом і Лесем Подерв'янським) започат-кував громадську кампанію щодо відміни закону «Про захист суспільної моралі», виступав за звільнення з російського ув'язнення незаконно за-судженого українського ре-жисера О. Сенцова.

Бібліографія

Поетичні збірки

·         «Небо і площі» (1985)

·         «Середмістя» (1989)

·         «Екзотичні птахи і рослини» (1991)

·         «Екзотичні птахи і рослини з додатком „Індія“: Колекція віршів» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997)

·         «Пісні для мертвого півня» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2004)

·         «Листи в Україну» (К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2013)].

Оповідання

·          «Зліва, де серце» (1989) (журнал «Прапор», 1989)

·         «Трициліндровий двигун любові» (Харків: Фоліо, 2007) (разом із Сергієм Жаданом і Любком Дерешем)

·         «Письменники про футбол» (Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2011) (у співавторстві)

·         «Лексикон інтимних міст» (Meridian Czernowitz, 2011)

Романи

·         «Рекреації» (Сучасність, 1992; Київ: Час, 1997; 1998; Львів: Піраміда, 2005)

·         «Московіада» (1993, 1997, Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2006)

·         «Перверзія» (Сучасність, 1996, № 1-2; Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1997; Львів: Класика, 1999)

·         «Дванадцять обручів» (Київ: Критика, 2003; 2004; 2005; 2006)

·         «Таємниця» (Харків: Фоліо, 2007)

·         «Коханці Юстиції» (Чернівці: Meridian Czernowitz, 2017)

Збірки есе

·         «Дезорієнтація на місцевості» (Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999; 2006)

·         «Моя Європа» (спільно із Анджеєм Стасюком) (Львів: Класика, 2000; 2005; 2007)

·         «Диявол ховається в сирі» (Київ: Критика, 2006)

·         «Тут похований Фантомас». 2015

Мемуари

·         Лексикон інтимних міст — Київ: Майстер книг, 2011. 

     Переклади

·         «День смерті пані День» (2006) — переклади американської поезії бітників 60–70-х років

·         В. Шекспір «Гамлет» (2008);

·         переклади з польської: Т. Конвіцькій та інші;

·         переклади з німецької: Р.-М. Рільке, Ф. фон Герцмановскі-Орландо та сучасна німецькомовна поезія;

·         переклади з російської: Б. Пастернак, О. Мандельштам

     Нагороди

·         2001 — лауреат премії ім. Гердера (Фонд Альфреда Тьопфера, Гамбурґ, Німеччина).

·         2005 — лауреат премії миру імені Еріха Марії Ремарка, Оснабрюк, Німеччина.

·         2006 — лауреат премії книжкового ярмарку у Лепцігу за європейське взаєморозуміння.

·         3 грудня 2006 — лауреат Літературної премії Центральної Європи ANGELUS, за роман «Дванадцять обручів».

      Музика

·         Вірші Юрія Андруховича були покладені на музику такими гуртами, як «Мертвий півень», «Плач Єремії», «Sіґал Sпожив Sпілка», «Знову за старе», «Karbido» (Польща) тощо.

      Кіно

·         У 1992 році режисер Андрій Дончик зняв за мотивами оповідань Юрія Андруховича кінофільм «Кисневий голод».

      Театр

·         11 березня 2007 року у Молодому театрі у Києві відбулася прем'єра вистави «Нелегал Орфейський» за мотивами роману Юрія Андруховича «Перверзія». Автор брав участь у постановці п'єси і сам зіграв одну з ролей.

Творчість Андруховича має значний вплив на сучасний літературний процес. Його твори перекладено і бачено в Польщі, Німеччині, Канаді, Угорщині, Фінляндії, Росії, Сербії, США, Швеції, Австрії, Болгарії, Хорватії, Білорусі, Литві, Словаччині; з його іменем пов’язані перші факти неупередженого зацікавлення сучасною українською літературою на Заході. Серед ряду літературних нагород (як вітчизняних, так і міжнародних) — премія ім. Гердера ( Гамбург, Німеччина) за 2000 рік.

·                   Західна критика визначає Андруховича як одного із найяскравіших представників постмодернізму, порівнюючи за значимістю у світовій літературній ієрархії з Умберто Еко. Андруховича часто називають «патріархом сучасної літератури», хоч він це звання повністю заперечує, мовляв, він є патріархом «Бу-Ба-Бу» і не більше.

ПІСНЯ МАНДРІВНОГО СПУДЕЯ

Агов, мої маленькі чортенята!

З-під свити я вас випущу на світ‒

туди, де кров з любов'ю черленяться,

де пристрастей i пропастей сувій…

Я ‒ ваш отець, тож будьте мені вірні!

(які невірні рими в голові!),

але коли до серця входять вірші ‒

прекрасні, наче крила голубів,

які тоді надії!..

З риторик і поетик академій —

гайда на площу, як на дно ріки!

Підслухані у вирі цілоденнім,

ті рими — вчителям наперекір

(у вчителів, здається, перекір) !

Або в поля, як на зелену прощу —

читати вірші травам і вітрам!..

І постарайтесь, я вас дуже прошу,

щоб явір тихі сльози витирав,

щоб небо, нахилившись, наслухало,

щоб завше був натхненний соловій…

Хвалу воздавши часові зухвалу,

звірят і пастухів благословіть!..

Отож, — на світ, за діло — чарувати!

Агов, мої маленькі чортенята!

Ю. Андрухович

Інна Храбуст